Греко-український словник
до твору Діонісія Ареопагіта Про Божі імена
(2195 слів)
ієрм. Онуфрій (Олег Кіндратишин)
Діонісій Ареопагіт, Про Божі імена
Львів Свічадо, 2024
стор. 129-249
Щоб швидко знайти слово, слід у пошуку (Ctrl + f) набрати грецьке слово без наголосів і придихів
Укладено на основі:
Montanari F. GI Vocabolario della lingua greca. Loescher Editore, Torino, 3a ed. 2013.
Дворецкий И. Древнегреческо-русский словарь. 1958.
Вейсман А. Древнегреческо-русский словарь. 1899.
| αβατος | ἄβατος -ον [βαίνω] | недоступний 1.2; n. недоступність 13.3 |
| αβοηθητος | ἀβοήθητος -ον [βοηθέω] | без помочі 3.3, 8.8; покинутий без помочі 8.8 |
| αβουλητος | ἀβούλητος -ον [ἀβουλέω] | n. проти волі 4.35 |
| αβροχος | ἄβροχος -ον [βρέχω] | немокрий 2.9 |
| αγαθαρχια | ἀγαθαρχία -ας, ἡ | джерело блага 3.1; Благоначало 4.2 |
| αγαθαρχικος | ἀγαθαρχικός -ον [ἀγαθαρχία] | благоначальний 1.5, 3.1 |
| αγαθοδοτις | ἀγαθοδότις -ιδος [ἀγαθός, δίδωμι] | благодаруючий 1.3 |
| αγαθοειδης | ἀγαθοειδής -ές [ἀγαθός, εἶδος] | благуподібний; ἀγαθοειδῶς adv. благуподібно 3.3 |
| αγαθοεργικος | ἀγαθοεργικός -ή -όν / ἀγαθουργικός -ή -όν [ἀγαθός, ἐργάζομαι] | благодійний 1.8; благодіючий 2.11 |
| αγαθοεργος | ἀγαθοεργός / ἀγαθουργός -όν [ἀγαθός, ἔργον] | благодійний 1.4; благодіючий 4.10 |
| αγαθοποιεω | ἀγαθοποιέω, contr. [ἀγαθοποιός] | благодіяти 4.20, 4.21 |
| αγαθοποιος | ἀγαθοποιός -ον [ἀγαθός, ποιέω] | благочинний 4.20, 5.2, 11.6; який благочинить 4.30 |
| αγαθοπρεπης | ἀγαθοπρεπής -ές [ἀγαθός, πρέπω] | благувідповідний; ἀγαθοπρεπῶς adv. благувідповідно 1.2, 4.33, 12.3 |
| αγαθοπτικος | ἀγαθοπτικός -όν [ἀγαθός, ὀράω] | бачити благо 4.23 |
| αγαθος | ἀγαθός -ή -όν | благий; добрий 4.2, 11.1; n. τἀγαθόν = τὸ ἀγαθόν – Благо; Благе 2.3 |
| αγαθοτης | ἀγαθότης -ητος, ἡ [ἀγαθός] | благість |
| αγαθοτυπος | ἀγαθότυπος -ον [ἀγαθός, τύπος] | благообразний 4.22 |
| αγαθουργικος | ἀγαθουργικός, -ή -όν | благодійний 1.8; благодіючий 2.11 |
| αγαθουργος | ἀγαθουργός, -όν | благодійний |
| αγαθοφυης | ἀγαθοφυής -ές [ἀγαθός, φύω] | з природи благий 2.1 |
| αγαθυνω | ἀγαθύνω /αα/ [ἀγαθός] | облагодіювати 4.21, 4.24, 4.35, добро чинити 4.35 |
| αγαθωνυμια | ἀγαθωνυμία -ας, ἡ [ἀγαθός, ὄνομα] | ймення Благо 3.1; ім’я Благо 4.1 |
| αγαλλω | ἀγάλλω /αα/ | mp радіти 5.9 |
| αγαλμα | ἄγαλμα -ατος, τό /ᾰαα/ [ἀγάλλω] | вираз 9.1 |
| αγαπαω | ἀγαπάω | любити 4.5, 8.8, 11.3 |
| αγαπη | ἀγάπη -ης, ἡ /ᾰᾰ/ [ἀγαπάω] | любов |
| αγαπησις | ἀγάπησις -εως, ἠ [ἀγαπάω] | любов 4.12; ваблення 4.13 |
| αγαπητος | ἀγαπητός -ή -όν [ἀγαπάω] | возлюблений; любий 4.13; дорогий 4.18, 4.35 |
| αγαστος | ἀγαστός -ή -όν [ἄγαμαι] | гідний захоплення 4.35 |
| αγγελικος | ἀγγελικός -ή -όν [ἄγγελος] | ангельський |
| αγγελλω | ἀγγέλλω [ἄγγελος] | сповіщати; part. вість 4.22 |
| αγγελοειδης | ἀγγελοειδής -ές [ἄγγελος, εἶδος] | ангелоподібний 6.2 |
| αγγελομιμητος | ἀγγελομίμητος -ον [ἄγγελος, μιμέομαι] | ἀγγελομιμήτως adv. наслідуючи ангелів 1.5 |
| αγγελοπρεπης | ἀγγελοπρεπής -ές [ἄγγελος, πρέπω] | ангелонайдостойніший 1.5; належний ангелам 4.2; ангелоподібний 4.34 |
| αγγελος | ἄγγελος -ου, ὁ, ἡ | ангел |
| αγε, αγετε | ἄγε, ἄγετε [pr. imper. act., див. ἄγω] | ну ж бо 4.17; давай 11.1 |
| αγενητος | ἀγένητος [γίγνομαι] | ненароджений 9.4; нестворений 10.3 |
| αγηραος | ἀγήραος -αον, contr. ἀγήραως -ων [γῆρας] | нестаріючий 1.6, 10.2 |
| αγιασμος | ἁγιασμός -οῦ, ὁ [ἁγιάζω] | Освячення 1.6 |
| αγιος | ἅγιος -α -ον [див. ἅζομαι] | святий |
| αγιοτης | ἁγιότης -ητος, ἡ [ἅγιος] | святість 12.2, 12.3 |
| αγκυλος | ἀγκύλος -η -ον /ῠ/ [див. ἀγκών] | заплутаний 11.6 |
| αγλαια | ἀγλαΐα -ας, ἡ /ι/ [ἀγλαός] | пишність 4.7 |
| αγνοεω | ἀγνοέω, contr. [γιγνώσκω] | не знати 7.2, 7.4, 8.1; не відати 2.9; бути у невіданні 13.4 |
| αγνοια | ἄγνοια -ας, ἡ [ἀγνοέω] | невідання 4.5, 4.6; незнання 7.4 |
| αγνωσια | ἀγνωσία -ας, ἡ [ἀγνώς] | незбагненність 1.1, 2.4; невідомість 7.3; невідання 7.3; непізнаванність 9.5; незнання |
| αγνωστος | ἄγνωστος -ον [ἀγνοέω] | незбагненний 1.1, 2.9, 4.11, 5.1, 7.3, 11.2; непізнаванний 1.4, 1.5, 11.1; недоступний для пізнання 8.2; без розуміння 4.11 |
| αγονος | ἄγονος -ον [γίγνομαι] | безплідний 4.10; n. неродючість 4.32 |
| αγος | ἄγος -εος, contr. -ους, τό /ᾰ/ [ἅζομαι] | гріх 12.2 |
| αγω | ἄγω /ᾰ/ | вести; приводити 7.2, 9.9; призводити 11.1 |
| αδελφοθεος | ἀδελφόθεος -ου, ὁ [ἀδελφός, θεός] | брат Божий 3.2 |
| αδελφος | ἀδελφός -οῦ, ὁ /ᾰ/ | брат 3.2 |
| αδιαβατος | ἀδιάβᾰτος -ον [διαβαίνω] | непрониклий 4.11 |
| αδιαιρετος | ἀδιαίρετος -ον [διαιρέω] | без розділення 8.5; ἀδιαιρέτως adv. нероздільно 11.2; неподільно 11.2 |
| αδιακριτος | ἀδιάκρῐτος -ον [διακρίνω] | нероздільний 2.4 |
| αδιαλυτος | ἀδιάλῠτος -ον [διαλύω] | незруйновний 8.5; нерозривний 4.7, 11.2 |
| αδιανοητος | ἀδιανόητος -ον [διανοέω] | непомисленний 1.1 |
| αδιαπτωτος | ἀδιάπτωτος -ον [διαπίπτω] | невідпалий 11.4 |
| αδιαστατος | ἀδιάστᾰτος -ον [διίστημι] | нерозривно 11.2 |
| αδιαστροφος | ἀδιάστροφος -ον [διαστρέφω] | невикривлений 2.1 |
| αδιαφθορος | ἀδιάφθορος -ον [διαφθείρω] | неминущий 8.5 |
| αδιδακτος | ἀδίδακτος -ον /ῐ/ [διδάσκω] | недосяжний через [лише] навчання 2.9 |
| αδικεω | ἀδικέω /ᾰῐ/, contr. [ἄδικος] | ображати 3.2; поводитися не по правді 8.8; переступати 13.4 |
| αδικια | ἀδικία -ας, ἡ /αιια/ [ἄδικος] | несправедливість; неправота 4.35, 8.7 |
| αδικος | ἄδικος -ον /ᾰῐ/ [δίκη] | несправедливий 4.19 |
| αδρανε(ι)α | ἀδράνε(ι)α -ας, ἡ [ἀδρανής] | безсилля 4.4, 8.9 |
| αδρανης | ἀδρᾰνής -ές [δραίνω] | n. недієвість 4.32 |
| αδρος | ἁδρός -ά -όν [див. ἁδήν] | n. жорстокість 4.25 |
| αδυναμια | ἀδυναμία -ας [ἀδύναμος] | безсилля 4.31, 4.35; неспроможність 4.23 |
| αδυναμος | ἀδύναμος -ον /αῠα/ [δύναμις] | безсилий 4.29 |
| αδυνατεω | ἀδυνατέω /αῠα/, contr. [ἀδύνατος] | не могти 4.26 |
| αδυνατος | ἀδύνατος -ον [δυνατός] | n. неможливо; ἀδυνάτως adv. понад силу 1.2 |
| αδυτος | ἄδῠτος -ον [δύω] | n. святилище недоступне 4.2, 4.22 |
| αει | ἀεί [див. αἰών] | завжди, повсякчас, постійно, вічно, щораз |
| αεικινησια | ἀεικῑνησία -ας, ἡ [ἀεικίνητος] | постійний рух 6.1, 6.2, 8.4 |
| αειφωτος | ἀείφωτος -ον [ἀεί, φῶς] | завжди сяючий 4.4 |
| αεριος | ἀέριος -α -ον /ᾱ/ [ἀήρ] | повітряний 8.5 |
| αζηλωτος | ἀζήλωτος -ον [ζηλόω] | незавидний 8.8 |
| αζωος | ἄζωος -ον [ζωή] | без життя 5.3; ненаділений життям 4.4; n. нежиття 4.32 |
| αηρ | ἀήρ, ἀέρος, ὁ (ἡ) | повітря |
| αθανασια | ἀθανασία -ας, ἡ [ἀθάνατος] | безсмертя; безсмертність 6.1 |
| αθανατος | ἀθάνατος -ον /ᾱαα/ [θάνατος] | безсмертний; adv. ἀθανάτως – безсмертно |
| αθεσμος | ἄθεσμος -ον [θεσμός] | ἀθέσμως adv. беззаконно 2.1 |
| αθεωρητος | ἀθεώρητος -ον [θεωρέω] | незримий 1.1 |
| αθλητης | ἀθλητής -οῦ, ὁ /ᾱ/ [ἀθλέω] | борець 8.6 |
| αθροος | ἀθρόος, att. ἅθροος -όα -όον | ἀθρόως adv. сукупно 12.3 |
| αθυρω | ἀθύρω /ᾰῡ/ | part. грайливий 8.6 |
| αιγλη | αἴγλη -ης, ἡ | світіння 2.4, 4.4; сяяння 4.5 |
| αιδιος | ἀίδιος -ον /ᾱιι/ [ἀεί] | вічний; довічний 10.3 |
| αιμα | αἷμα -ατος, τό | кров 2.9 |
| αισθησις | αἴσθησις -εως, ἡ [αἰσθάνομαι] | чуття; чуттєвий [світ] 6.2 |
| αισθητικος | αἰσθητικός -ή -όν [αἰσθάνομαι] | чуттєвий; наділений чуттям 4.4, 5.3; αἰσθητικῶς adv. чуттєво 1.5, 4.4 |
| αισθητος | αἰσθητός -ή -όν [αἰσθάνομαι] | чуттєвий; наділений чуттями 4.4; відчутний 7.3 |
| αισχος | αἶσχος -εος, contr. -ους, τό | негарність 4.27 |
| αισχρος | αἰσχρός -ά -όν [див. αἶσχος] | негарний 4.7 |
| αιτια | αἰτία -ας, ἡ [αἴτιος] | причина; причинність 4.21 |
| αιτιατικος | αἰτιᾱτικός -ή -όν [αἰτιατός] | αἰτιατικῶς adv. що стосується причини 11.6 |
| αιτιατος | αἰτιᾱτός -ή -όν [αἰτιάομαι] | спричинений 1.5, 1.6, 9.6, 9.7; n. наслідок 2.8 |
| αιτιολογικος | αἰτιολογικός -ή -όν [αἰτιολογέω] | що стосується причини 2.3 |
| αιτιος | αἴτιος -ία -ιον [див. αἴνυμαι, αἰτέω] | причина, Причина; спричинюючий 2.5, 12.4; Cпричинник 4.13, 13.1; бути причиною 4.13, 4.14; який спричинює 11.6 |
| αιων | αἰών -ῶνος, ὁ (ἡ) | вік 1.6, 5.4, 5.5, 10.3, 11.5, 12.1; тривалість 2.10, 4.4, 5.4, 5.5, 5.8, 6.1, 8.5, 10.2; вічність 5.10, 8.6, 10.3, 12.1; ὁ αἰὼν τῶν αἰώνων – тривалість віків 5.4; πρὸ αἰῶνος – предвічний 10.3 |
| αιωνιος | αἰώνιος -ον [αἰών] | вічний; αἰωνίως adv. вічно |
| ακαλλης | ἀκαλλής -ές [κάλλος] | без краси 5.8; n. некраса 4.32 |
| ακαταληκτος | ἀκατάληκτος -ον [καταλήγω] | ἀκαταλήκτως adv. безперестанно 4.8 |
| ακαταληπτος | ἀκατάληπτος -ον [καταλαμβάνω] | недосяжний 7.1 |
| ακαταστασια | ἀκαταστασία -ας, ἡ [ἀκατάστατος] | заворушення 11.5 |
| ακατονομαστος | ἀκατονόμαστος -ον [κατονομάζω] | неіменований 1.8 |
| ακηλιδωτος | ἀκηλίδωτος -ον /ῑ/ [κηλιδόω] | незабруднений 4.22 |
| ακινησια | ἀκῑνησία -ας, ἡ [ἀκίνητος] | нерухомість 11.1; незрушність 11.3 |
| ακινητος | ἀκίνητος -ον /ῑ/ [κινέω] | нерухомий 4.31, 9.1, 9.8, 9.9, 10.2; непорушний 7.4, 9.8, 11.3, 11.4; незрушний 3.1 |
| ακλητος | ἄκλητος [καλέω] | неназиваний 1.5, 1.8 |
| ακλινης | ἀκλῐνής -ές [κλίνω] | n. невідхильність 9.9; ἀκλινῶς adv. невідхильно 1.2, 2.2 |
| ακλιτος | ἄκλιτος -ον [κλίνω] | непохитний 8.2, 11.3; незламний 9.5 |
| ακοη | ἀκοή -ῆς, ἡ /ᾰ/ [ἀκούω] | слух 8.2; вухо 4.11 |
| ακοινωνητος | ἀκοινώνητος -ον [κοινωνέω] | чужий 1.2 |
| ακολασια | ἀκολᾰσία -ας, ἡ [κολάζω] | розпуста 4.19 |
| ακολαστος | ἀκόλαστος -ον [κολάζω] | розпусний |
| ακολουθος | ἀκόλουθος -ον /ᾰ/ [κέλευθος] | що слідує 3.2; ἀκολούθως adv. у згоді 1.4 |
| ακοντιζω | ἀκοντίζω [ἄκων] | відкидати 3.1 |
| ακοος | ἀκοός -όν [ἀκούω] | слухач 5.9 |
| ακοσμια | ἀκοσμία -ας, ἡ [ἄκοσμος] | невпорядкованість 8.9 |
| ακουσιος | ἀκούσιος -ον /ᾱ/ [див. ἀεκούσιος] | ἀκουσίως adv. невільно 13.4 |
| ακουω | ἀκούω | слухати 3.3, 13.4; чути 3.2, 4.35; розуміти 2.1 |
| ακραιφνης | ἀκραιφνής -ές | незіпсутий 4.22; непорушений 11.2 |
| ακρατης | ἀκρᾰτής -ές [κράτος] | невловимий 9.3 |
| ακριβεια | ἀκρίβεια -ας, ἡ /αῑα/ [ἀκριβής] | точність 3.3, 11.2, 12.3; точне значення 13.4 |
| ακριβης | ἀκρῑβής -ές [ἄκρος?, εἴβω?] | точний 2.4, 2.8; ἀκριβῶς adv. точно 2.7; достеменно 1.7; строго 11.6 |
| ακροαομαι | ἀκροάομαι, contr. [ἄκρος, οὖς] | сприймати 4.12 |
| ακρον | ἄκρον -ου, τό [ἄκρος] | pl. краї 9.9, 11.2 |
| ακροτης | ἀκρότης -ητος, ἡ [ἄκρος] | верхів’я 3.1; вершина 3.2; вищий ступень 4.2 |
| ακτις | ἀκτίς, -ῖνος, ἡ /αῑ/ | сяяння; промінь 4.4; проміння 4.1; променіння 3.1 |
| ακωλυτος | ἀκώλυτος -ον [κωλύω] | ἀκωλύτως adv. безперешкодно 9.3 |
| ακων | ἄκων -ουσα -ον /ᾱ/ [див. ἑκών] | проти волі 4.33 |
| αληθεια | ἀλήθεια -ας, ἡ [ἀληθής] | істина; дійсність 7.2, 13.3; πρὸς ἀλήθειαν – воістину 1.4; ἀλήθεια τῶν πραγμάτων – дійсність речей 4.19 |
| αληθης | ἀληθής -ές /α/ [λανθάνω] | істинний; правдивий 2.1, 2.2; прямий 2.7; справжній 12.2; n. правда 4.28, 5.3, 8.8; ἀληθῶς adv. істинно, воістину, справді, насправді, по правді |
| αληθογνωσια | ἀληθογνωσία -ας, ἡ [ἀληθής, γνῶσις] | відання Істини 7.4 |
| αληθοτης | ἀληθότης -ητος, ἡ = ἀληθοσύνη -ης, ἡ [ἀληθής] | Істинність 8.1 |
| αληπτος | ἄληπτος -ον [λαμβάνω] | невловимий 1.1, 1.5 |
| αληστος | ἄληστος -ον [λανθάνω] | пам’ятливий 4.35 |
| αλις | ἅλις /ᾰῐ/ [див. ἁλής, εἴλω] | достатньо 2.11 |
| αλληλουχια | ἀλληλουχία -ας, ἡ [ἀλληλοῦχος] | взаємозв’язок 4.7, 4.12, 4.15 |
| αλληλων | ἀλλήλων [ἄλλος, ἄλλος] | між собою; взаємно; один одного |
| αλλοθεν | ἄλλοθεν [ἄλλος] | від [чогось] іншого 7.2 |
| αλλοθι | ἄλλοθι [ἄλλος] | ἄλλοθι που – деінде 1.8 |
| αλλοιοω | ἀλλοιόω, contr. [ἀλλοῖος] | змінювати 10.3, 4.23; перемінятися 4.23; перемінятися до гіршого 4.18; part. змінливий 4.21 |
| αλλοιωσις | ἀλλοίωσις -εως, ἡ | змінливість 4.1; переміна 4.21, 4.34; переінакшення 9.5, 9.9; змінювання 10.3; несамовитість 11.5 |
| αλλοιωτος | ἀλλοιωτός -ή -όν [ἀλλοιόω] | мінливий 7.4, 8.7 |
| αλλοτε | ἄλλοτε [ἄλλος] | колись 11.6; ἄλλοτε ἄλλως – у той або інший спосіб 4.1; то в одному, то в іншому стані 10.3 |
| αλλοτριοπραγια | ἀλλοτριοπρᾱγία -ας, ἡ [ἀλλοτριοπραγέω] | вторгнення 8.9 |
| αλλοτριος | ἀλλότριος -α -ον [ἄλλος] | чужий 4.19, 4.25 |
| αλλως | ἄλλως [ἄλλος] adv. | ἄλλως τε – інакше ж 4.23; і взагалі 4.23, 4.28; а також 13.3 |
| αλογεω | ἀλογέω, contr. [ἄλογος] | упасти у нерозум 7.2 |
| αλογια | ἀλογία -ας, ἡ [ἄλογος] | Безсловесність 1.1; нерозумність 9.5 |
| αλογος | ἄλογος -ον [λόγος] | нерозумний 4.11, 4.20, 4.23, 7.1; ненаділений розумом 4.2, 4.25; n. нерозум 4.32, 7.2 |
| αλυπος | ἄλῡπος -ον [λύπη] | вільний від печалі 10.1 |
| αλυτος | ἄλῠτος -ον [λύω] | незламний 7.3 |
| αλωβητος | ἀλώβητος -ον [λωβάομαι] | неспотворений 4.22; неушкоджений 8.5 |
| αμα | ἅμᾰ | водночас, воднораз; разом 13.1 |
| αμαρτανω | ἁμαρτάνω | part. провинний 4.22; порушник 4.35; ἁμαρτάνω σκοποῦ – помилитися 7.2 |
| αμαρτια | ἁμαρτία -ας, ἡ [ἁμαρτάνω] | порушення 4.32, 4.34, 4.35 |
| αμαυρος | ἀμαυρός -ά -όν /ᾰ/ [див. ἀμυδρός?] | слабкий 11.5 |
| αμαχος | ἄμαχος -ον [μάχη] | без борні 8.9 |
| αμβλυνω | ἀμβλύνω /αῡ/ [ἀμβλύς] | ослаблювати 8.2 |
| αμβλυς | ἀμβλύς -εῖα -ύ [див. ἀμαλός] | ослаблий 8.2 |
| αμεθεκτος | ἀμέθεκτος -ον [μετέχω] | непричетний 9.3; поза участю 11.6, 12.4; n. нестикання 2.6; ἀμεθέκτως adv. поза участю 2.5 |
| αμεθεξια | ἀμεθεξία -ας ἡ [ἀμέθεκτος] | непричетність 2.5 |
| αμειλικτος | ἀμείλικτος -ον [μειλίσσω] | непослаблений 8.8 |
| αμειωτος | ἀμείωτος -ον [μειόω] | неприменшений 2.2; невгасаючий 2.11, 4.1; який, не маліє 4.4, 9.2; немаліючий 9.4, 13.1 |
| αμελει | ἀμέλει [ἀμελέω] | adv. безперечно 4.4 |
| αμελεω | ἀμελέω, contr. [ἀμελής] | легковажити 3.3 |
| αμερεια | ἀμέρεια -ας, ἡ [ἀμερής] | неподільність 1.4, 7.2, 9.5; нероздільність 13.3 |
| αμερης | ἀμερής -ές [μέρος] | неподільний 2.11, 11.2; той, що не складається з частин 9.5, 9.10; ἀμερῶς adv. неподільно 2.1, 11.1 |
| αμεριστος | ἀμέριστος -ον [μερίζω] | неподільний 2.11, 7.2; ἀμερίστως adv. неподільно 9.6 |
| αμεταβλητος | ἀμετάβλητος -ον [μεταβάλλω] | незмінний 4.30, 8.9, 9.4, 10.2 |
| αμεταβολος | ἀμετάβολος -ον [μεταβολή] | незмінний 1.4, 7.4, 8.7 |
| αμετακινητος | ἀμετακίνητος -ον /ῑ/ [μετακινέω] | незрушний 4.7; n. непорушність 9.8 |
| αμεταπειστος | ἀμετάπειστος -ον [μεταπείθω] | незмінний 7.4 |
| αμεταπτωτος | ἀμετάπτωτος -ον [μεταπίπτω] | незмінний 4.2, 8.9; непохитний 9.4; непорушний 12.2; ἀμεταπτώτως adv. непорушно 8.4 |
| αμεταστατος | ἀμετάστᾰτος -ον [μεθίστημι] | n. непереміщення 9.8 |
| αμεταχωρητος | ἀμεταχώρητος -ον [μετά, χωρέω] | неперехідний 8.9 |
| αμετοχος | ἀμέτοχος -ον [μετέχω] | без участі 4.33, непричетний 13.2 |
| αμετρια | ἀμετρία -ας, ἡ [ἄμετρος] | незмірність 1.1 |
| αμιγης | ἀμῐγής -ές [μίγνυμι] | незмішаний 2.4, 4.20, 11.2; незмішуваний 2.11, 9.4; непримішаний 4.33, 8.7, 12.3; бездомішковий 7.2, 11.2, 11.3; ἀμιγῶς adv. незмішано 2.4; без змішання 2.5, 10.1; чисто 4.22 |
| αμιμητος | ἀμίμητος -ον /ῑ/ [μιμέομαι] | неуподібнюваний 9.7 |
| αμοιβαιος | ἀμοιβαῖος -ον [ἀμοιβή] | навперемін 3.1 |
| αμοιρος | ἄμοιρος -ον [μοῖρα] | ненаділений 4.4, 4.20, 4.23, 4.32 |
| αμορφια | ἀμορφία -ας, ἡ [ἄμορφος] | безформність 1.1 |
| αμορφος | ἄμορφος -ον [μορφή] | без форми 5.8 |
| αμορφωτος | ἀμόρφωτος -ον [μορφόω] | без форми 1.4 |
| αμυδρος | ἀμυδρός -ά -όν /ᾰ/ | невиразний 4.1; слабкий 4.20, 5.7 |
| αμυητος | ἀμύητος -ον [μυέω] | невтаємничений 1.8 |
| αμυστος | ἄμυστος | див. ἀμύητος 1.8 |
| αμφιβιος | ἀμφίβιος -ον [ἀμφί, βίος] | земноводний 4.2 |
| αμφοτερος | ἀμφότερος -α -ον [ἄμφω] | обидва |
| αμφω | ἄμφω -οῖν, τώ | обоє 4.30, 9.9; обидва 9.6 |
| αναβαινω | ἀναβαίνω [ἀνά, βαίνω] | підніматися 5.7, 11.2 |
| αναγκαιος | ἀναγκαῖος -α -ον /αα/ [ἀνάγκη] | необхідний 4.28; потрібний 11.6; n. необхідність 4.28, необхідне 4.28 |
| αναγκη | ἀνάγκη -ης, ἡ /ᾰα/ | необхідно 4.19; приневолення 8.7 |
| αναγω | ἀνάγω [ἀνά, ἄγω] | возводити 2.1, 3.1, 4.2, 4.9, 5.9; підносити 7.1; mp здійматися 1.3; підійматися 1.3 |
| αναγωγη | ἀναγωγή -ῆς, ἡ [ἀνάγω] | підведення 4.12 |
| αναγωγικος | ἀναγωγικός -ή -όν [ἀνάγω] | виводити 4.2 |
| αναγωγος | ἀναγωγός -όν [ἀνάγω] | ведучий вгору 4.14 |
| αναθαλπω | ἀναθάλπω [ἀνά, θάλπω] | зігрівати 5.8 |
| αναθετεον | ἀναθετέον [ἀνατίθημι] | adj. verb. належить присвоювати 1.1; слід присвоювати 5.9; належить зараховувати 13.4 |
| αναιρεσις | ἀναίρεσις -εως, ἡ [ἀναιρέω] | втрата 4.23 |
| αναιρεω | ἀναιρέω, contr. [ἀνά, αἱρέω] | усувати 4.18, 4.20; покласти край 4.23; віднімати 4.25; забирати 13.3 |
| αναισθητος | ἀναίσθητος -ον [αἰσθάνομαι] | n. безчуття 7.2 |
| αναιτιος | ἀναίτιος -ον [αἴτιος] | що не має причини 4.30; n. безпричинність 4.32, непричина 4.35 |
| ανακαθαιρω | ἀνακαθαίρω [ἀνά, καθαίρω] | прояснювати 9.5 |
| ανακαινισμος | ἀνακαινισμός -οῦ, ὁ [ἀνακαινίζω] | відновлення 1.3 |
| ανακαλεω | ἀνακᾰλέω, contr. [ἀνά, καλέω] | призивати знову 1.4; прикликати 6.2 |
| ανακαλυπτω | ἀνακᾰλύπτω [ἀνά, καλύπτω] | відкривати 1.1 |
| ανακηρυσσω | ἀνακηρύσσω, att. ἀνακηρύττω [ἀνά, κηρύσσω] | проголошувати 8.6 |
| ανακινεω | ἀνακῑνέω, contr. [ἀνά, κινέω] | здвигати вгору 4.5, 5.8; рухатися вгору 4.11; зрушувати 8.5 |
| ανακλησις | ἀνάκλησις -εως, ἡ [ἀνακαλέω] | прикликання 1.3 |
| ανακτορον | ἀνάκτορον -ου, τό /ᾰα/ [ἀνάκτωρ] | храм 1.8 |
| ανακυκλεω | ἀνακυκλέω, contr. [ἀνά, κύκλος] | обертати 4.17 |
| αναλαμβανω | ἀναλαμβάνω [ἀνά, λαμβάνω] | знову взятися 2.4; зібрати знову 4.16; повторювати 11.6 |
| αναλαμπω | ἀναλάμπω [ἀνά, λάμπω] | засяяти 4.22; засвічувати 2.4 |
| αναλλοιωτος | ἀναλλοίωτος -ον [ἀλλοιόω] | незмінний; який не змінюється 4.4; непереінакшуваний 9.4; непереінакшений 2.3; n. незмінність 10.3; ἀναλλοιώτως adv. незмінно 2.10 |
| αναλογια | ἀναλογία -ας, ἡ [ἀνάλογος] | пропорція 4.10, 8.9; κατὰ τὴν ἀναλογίαν – в міру здатності 1.1, 4.2, 4.5, 7.3 |
| αναλογικος | ἀναλογικός -ή -όν [ἀνάλογος] | за подібністю 5.9 |
| αναλογος | ἀνάλογος -ον [ἀνά, λέγω] | відповідний 1.2; ἀναλόγως adv. відповідно 4.20, 4.33; відповідно [до здатності] 1.4, 4.1, 4.20; в міру здатності 1.4; співрозмірно 4.20; в міру сил 3.2; ἀνάλογον n. adv. по мірі 2.4 |
| αναμορφωσις | ἀναμόρφωσις -εως, ἡ [ἀναμορφόω] | новотворення 1.3 |
| ανανεαζω | ἀνανεάζω [ἀνά, νεάζω] | оновляти 4.6 |
| ανανεοω | ἀνανεόω, contr. [ἀνά, νεόω] | відновлювати 4.4, 5.8 |
| ανανευσις | ἀνάνευσις -εως, ἡ [ἀνανεύω] | височінь 3.1; прямувати вгору 4.5 |
| ανανευω | ἀνανεύω [ἀνά, νεύω] | підноситися 1.1, 2.2 |
| αναντης | ἀνάντης -ες [ἀνά, ἄντην] | n. вишнє 1.1 |
| αναπαλιν | ἀνάπᾰλιν [ἀνά, πάλιν] | навпаки |
| αναπεμπω | ἀναπέμπω [ἀνά, πέμπω] | відносити 13.3 |
| αναπιμπλημι | ἀναπίμπλημι [ἀνά, πίμπλημι] | наповнювати 4.30 |
| αναπλεος | ἀνάπλεος -α -ον, att. ἀνάπλεως -εα -εων [ἀνά, πλέως] | сповнений 1.4 |
| αναπληροω | ἀναπληρόω, contr. [ἀνά, πληρόω] | поповнювати 8.9 |
| αναπλοω | ἀναπλόω, contr. [ἀνά, ἁπλόω] | відкривати 4.4 |
| αναπτεροω | ἀναπτερόω, contr. [ἀνά, πτερόω] | здійматися на крилах 1.2 |
| αναπτυξις | ἀνάπτυξις -εως, ἡ [ἀναπτύσσω] | роз’яснення 1.1, 9.5; роз’яснювання 9.5; пояснення 13.4; пояснювання 1.8; розкривання 1.8 |
| αναπτυσσω | ἀναπτύσσω [ἀνά, πτύσσω] | розкривати; розгортати 3.2 |
| αναριθμος | ἀνάριθμος -ον /αᾰ/ [ἀριθμός] | незчисленний 9.2 |
| αναρμοστια | ἀναρμοστία -ας, ἡ [ἀνάρμοστος] | незлагодженість 12.3 |
| αναρπαζω | ἀναρπάζω [ἀνά, ἁρπάζω] | витягати 8.9 |
| αναρχος | ἄναρχος -ον [ἀρχός] | безначальний |
| αναστασις | ἀνάστᾰσις -εως, ἡ [ἀνίστημι] | воскресення, воскресіння |
| ανατασις | ἀνάτᾰσις -εως, ἡ [ἀνατείνω] | направляння вгору 4.12 |
| ανατατικος | ἀνατᾰτικός -ή -όν [ἀνατείνω] | яке скеровує вгору 1.3 |
| ανατεινω | ἀνατείνω [ἀνά, τείνω] | скеровувати вгору 1.2, 3.1; бути зверненим вгору 1.2, 1.3, 4.16; підіймати 1.4, 4.2, 4.5 |
| ανατιθημι | ἀνατίθημι [ἀνά, τίθημι] | підносити 1.4; застосовувати 2.1, 11.1; присвоювати 2.1, 13.3; приписувати 7.2; відмовлятися 4.12; надавати 9.1 |
| αναυξης | ἀναυξής -ές [αὐξάνω] | незростаючий 9.4, 13.1; який не зростає 4.4 |
| αναφης | ἀνᾰφής -ές [ἅπτω] | невідчутний 1.1; невловимий 7.2; безтілесний 9.5 |
| αναχωρεω | ἀναχωρέω, contr. [ἀνά, χωρέω] | відходити 8.8 |
| ανδρειος | ἀνδρεῖος -α -ον [ἀνήρ] | ἀνδρείως adv. мужньо 8.6 |
| ανδρικος | ἀνδρικός -ή -όν [ἀνήρ] | ἀνδρικῶς adv. мужньо 8.8; [сутність] чоловіка 2.9 |
| ανειδεος | ἀνείδεος -ον [εἴδος] | той, що без змісту 2.10; той, що без ідеї [існування] 4.3, 4.18; без вигляду 4.28 |
| ανειμι | ἄνειμι [ἀνά, εἶμι] | підійматися 7.3 |
| ανεκλειπτος | ἀνέκλειπτος -ον [ἐκλείπω] | неприпинний 8.5, 13.1; безперестанний 4.7; нескінченний 4.1; невичерпний 2.1 |
| ανεκφαντος | ἀνέκφαντος -ον [ἐκφαίνω] | невиявний 5.1 |
| ανεκφοιτητος | ἀνεκφοίτητος -ον [ἐκφοιτάω] | неізходящий 2.4; невіддільний 2.11, 4.13; ἀνεκφοιτήτως adv. невіддільно 9.5; не відходячи 2.11, 4.8; не виходячи 13.2 |
| ανελαττωτος | ἀνελάττωτος -ον [ἐλαττόω] | незменшуваний 2.11; немаліючий 8.4, 13.1 |
| ανελιξις | ἀνέλιξις -εως, ἡ [ἀνελίσσω] | розгортання 3.2 |
| ανελισσω | ἀνελίσσω, att. ἀνελίττω [ἑλίσσω] | розгортати 2.7; розкривати 2.11; повертати 4.17 |
| ανεμποδιστος | ἀνεμπόδιστος -ον [ἐμποδίζω] | ἀνεμποδίστως adv. без перешкод 9.3 |
| ανενδεης | ἀνενδεής -ές [ἐνδεής] | немаючий нестачі 6.3 |
| ανεξερευνητος | ἀνεξερεύνητος -ον [ἐξερευνάω] | недовідомий 1.2; недосліджуваний 1.3; недослідний 7.3 |
| ανεξιχνιαστος | ἀνεξιχνίαστος -ον [ἐξιχνιάζω] | недослідний 1.2; недослідимий 7.1 |
| ανεπιθολωτος | ἀνεπιθόλωτος -ον [ἐπιθολόω] | незатьмарений 2.7, 3.1 |
| ανεπινοητος | ἀνεπινόητος -ον [ἐπινοέω] | незбагненний 8.2 |
| ανεπιστημων | ἀνεπιστήμων -ον, G. -ονος [ἐπιστήμη] | ἀνεπιστημόνως adv. несвідомо 11.5 |
| ανεπιτηδειος | ἀνεπιτήδειος -ον [ἐπιτήδειος] | негідний 4.22 |
| ανεπιτηδειοτης | ἀνεπιτηδειότης -ητος, ἡ [ἀνεπιτήδειος] | неточність 2.6; нездатність 4.4 |
| ανεραστος | ἀνέραστος -ον [ἔραμαι] | нелюбий 8.8 |
| ανευ | ἄνευ /ᾰ/ | без |
| ανευφημεω | ἀνευφημέω, contr. [ἀνά, εὐφημέω] | привітати 11.1 |
| ανεφικτος | ἀνέφικτος -ον [ἐφικνέομαι] | недосяжний 3.3; недоступний 8.6 |
| ανηκοος | ἀνήκοος -ον [ἀκούω] | n. те, що не чує 8.2 |
| ανηρ | ἀνήρ, ἀνδρός, ὁ | чоловік, муж; людина 4.12, 6.2, 8.8, 11.1 |
| ανθος | ἄνθος -ους, τό | цвітіння 2.7 |
| ανθρωπικος | ἀνθρωπικός -ή -όν [ἄνθρωπος] | людський; ἀνθρωπικῶς adv. людськими [словами] 6.3 |
| ανθρωπινος | ἀνθρώπινος -η -ον [ἄνθρωπος] | людський |
| ανθρωπος | ἄνθρωπος -ου, ὁ, ἡ | людина; чоловік 11.6 |
| ανιδρυτος | ἀνίδρῡτος -ον [ἱδρύω] | несталий 11.1; неустановлений 11.5; n. безосновність 4.32 |
| ανιερος | ἀνίερος -ον /ῑ/ [ἱερός] | нечестивий 1.3; неосвячений 4.22 |
| ανισοτης | ἀνισότης -ητος, ἡ [ἄνισος] | нерівність 8.9, 12.3 |
| ανισταω | ἀνιστάω, contr. | = ἀνίστημι |
| ανιστημι | ἀνίστημι [ἀνά, ἵστημι] | підіймати 8.9 |
| ανοδος | ἄνοδος -ου, ἡ [ἀνά, ὁδός] | восходження 13.3 |
| ανοησια | ἀνοησία -ας, ἡ [ἀνόητος] | Неумозримість 1.1 |
| ανοητος | ἀνόητος -ον [νοέω] | неумозримий 1.1; без змісту 4.11 |
| ανοθευτος | ἀνόθευτος -ον [νοθεύω] | бездоганний 13.4 |
| ανοια | ἄνοια -ας, ἡ [ἄνοος] | безглуздя 8.6 |
| ανοικιζω | ἀνοικίζω [ἀνά, οἰκίζω] | бути далеким 4.1 |
| ανομματος | ἀνόμματος -ον [ὄμμα] | беззорий 4.11 |
| ανομοιος | ἀνόμοιος -ον [ὅμοιος] | неподібний; неоднаковий 2.6 |
| ανομοιοτης | ἀνομοιότης -ητος, ἡ [ἀνόμοιος] | неподібність |
| ανοος | ἄνοος -οον, contr. ἄνους -ουν [νοῦς] | безумний 4.23, 7.1; n. безум 4.32, 7.2; те, що без ума 4.3 |
| ανορθοω | ἀνορθόω, contr. [ἀνά, ὀρθόω] | виправляти 4.20 |
| ανουσιος | ἀνούσιος -ον [οὐσία] | несущий; без буття 5.3; n. subst. те, що без буття 4.3; без сутності 4.19, 4.32; безсутність 4.32 |
| ανταγωνιστης | ἀνταγωνιστής -οῦ, ὁ [ἀνταγωνίζομαι] | супротивник 8.6 |
| ανταναιρεω | ἀνταναιρέω, contr. [ἀντί, ἀναιρέω] | скриватися 6.1 |
| αντανιστημι | ἀντανίστημι [ἀντί, ἀνίστημι] | противитися 2.2 |
| ανταποστελλω | ἀνταποστέλλω [ἀντί, ἀποστέλλω] | надсилати назад 3.2 |
| αντερω | ἀντερῶ [див. ἀντείρω] | перечити 2.1 |
| αντεχω | ἀντέχω [ἀντί, ἐχω] | med. триматися 3.1 |
| αντι | ἀντί /ῐ/ | замість; ἀνθ᾽ ὅτου – чому? 5.3 |
| αντικειμαι | ἀντίκειμαι [ἀντί, κεῖμαι] | part. супротивний 4.19; протилежний 11.2; протилежність 5.10, 13.2 |
| αντιλαμβανω | ἀντιλαμβάνω [ἀντί, λαμβάνω] | сприймати 8.2 |
| αντιληψις | ἀντίληψις -εως, ἡ [ἀντιλαμβάνω] | можливість ухопитися 3.1 |
| αντιπαλος | ἀντίπᾰλος -ον [ἀντί, πάλη] | противник 8.6 |
| αντιπεπονθοτως | ἀντιπεπονθότως [ἀντιπάσχω] | adv. з протилежним значенням 7.1 |
| αντιρρητικος | ἀντιρρητικός -ή -όν [ἀντείρω] | суперечний 6.2 |
| αντιστρεφω | ἀντιστρέφω [ἀντί, στρέφω] | переміщати 2.5; звертати 9.6 |
| αντιστροφη | ἀντιστροφή -ῆς, ἡ [ἀντιστρέφω] | взаємопереставляння 2.3, 9.6 |
| αντιτιθημι | ἀντιτίθημι [ἀντί, τίθημι] | протистояти 4.19 |
| αντιτυπος | ἀντίτῠπος -ον [ἀντιτύπτω] | жорсткий 2.6 |
| αντιφημι | ἀντίφημι [ἀντί, φημί] | перечити 11.3 |
| αντωπεω | ἀντωπέω, contr. [ἀντωπός] | прямо глядіти 3.3 |
| ανυμνεω | ἀνυμνέω, contr. [ἀνά, ὑμνέω] | звеличувати 5.4, 6.3, 13.1 |
| ανω | ἄνω /ᾰ/ [ἀνά] | уверх 4.4; вгорі 3.1, 4.4 |
| ανωλεθρος | ἀνώλεθρος -ον [ὄλεθρος] | незнищенний 4.2; n. незруйновність 6.1; незнищенність 6.1 |
| ανωνυμια | ἀνωνυμία -ας, ἡ [ἀνώνυμος] | Безіменність 1.1 |
| ανωνυμος | ἀνώνῠμος -ον [ὄνομα] | безіменний 1.6, 7.1; неіменований 1.6; n. безіменність 1.7 |
| ανωτατος | ἀνώτατος -η -ον [ἄνω] | найвищий 4.4 |
| αξια | ἀξία -ας, ἡ [ἄξιος] | достойність 3.3; заслуга 4.22; κατ’ ἀξίαν – по заслузі; за достойністю 8.7, 8.8, 9.10 |
| αξιος | ἄξιος -α -ον [див. ἄγω] | вартий 4.22 |
| αξιοω | ἀξιόω, contr. [ἄξιος] | удостоювати 7.2; бути достойним 1.5, 12.3; уважати 5.9; уважати за потрібне 3.2; запропонувати 4.19; відзначати 8.9 |
| αολλης | ἀολλής -ές [див. ἁλής] | ἀολλής ποιεῖν – згуртовувати воєдино 4.4, 4.6 |
| αορατος | ἀόρατος -ον [ὁρατός] | невидимий 1.2, 4.4, 7.1, 7.2 |
| αοριστια | ἀοριστία -ας, ἡ [ἀόριστος] | безмежність 13.3 |
| αοριστος | ἀόριστος -ον [ὁρίζω] | що не має визначення 4.30; без визначення 4.31; неозначений 9.3, 11.1; необмежений 11.5; n. неозначеність 4.32 |
| απαγω | ἀπάγω /αᾰ/ [ἀπό, ἄγω] | відсторонювати 1.6 |
| απαθης | ἀπᾰθής -ές [πάθος] | безстрасний 1.4 |
| απαλος | ἁπαλός -ή -όν /ᾰᾰ/ | м’який 2.6 |
| απαμβλυνω | ἀπαμβλύνω /ῡ/ [ἀπό, ἀμβλύς] | послабляти 11.2 |
| απαναινομαι | ἀπαναίνομαι [ἀπό, ἀναίνομαι] | відкидати 5.9; оминати 2.4 |
| απανταχη | ἁπανταχῆ (ἁπανταχῇ) [ἅπας] | всюди 3.1 |
| απαρατηρητος | ἀπαρατήρητος -ον [παρατηρέω] | ἀπαρατηρήτως adv. беззастережно 2.1, 2.11 |
| απαρατρεπτος | ἀπαράτρεπτος -ον [παρατρέπω] | неперекручений 2.2; ἀπαρατρέπτως adv. несхибно 10.3 |
| απαραφθορος | ἀπαράφθορος -ον [παραφθείρω] | неушкоджений 1.4 |
| απαρεγκλιτος | ἀπαρέγκλῐτος -ον [παρεγκλίνω] | неухильний 6.2; невідхильний 9.9; не відхилятися 9.10 |
| απαριθμεω | ἀπᾰριθμέω, contr. [ἀπό, ἀριθμέω] | перелічувати 4.2 |
| απαρχω | ἀπάρχω [ἀπό, ἄρχω] | розпочинати 3.1 |
| απαταω | ἀπατάω /ααα/, contr. [ἀπάτη] | мати помилкову думку 7.1 |
| απαυστος | ἄπαυστος -ον [παύομαι] | неприпинний 9.5, 13.1 |
| απειμι | ἄπειμι [ἀπό, εἰμί] | бути відсутнім 3.1, 4.20; part. ненаявний 8.6 |
| απειραγαθος | ἀπειράγαθος -ον /αᾰᾰ/ [ἄπειρος, ἀγαθός] | нескінченно благий 8.4 |
| απειρακις | ἀπειράκις [ἄπειρος] | adv. незліченну кількість разів 8.2 |
| απειργω | ἀπείργω [ἀπό, εἴργω] | відсторонювати 4.22 |
| απειρια | ἀπειρία -ας, ἡ [ἄπειρος] | безконечність 1.1, 1.2, 3.1; безмежність 1.5, 4.10, 5.9, 5.10; нескінченність 9.2, 13.1, 13.3 |
| απειροδυναμος | ἀπειροδύναμος -ον | безмежно сильний 8.2, 8.3; нескінченно сильний 3.2 |
| απειροδωρος | ἀπειροδώρος -ον [ἄπειρος, δῶρον] | неустанний дародавець 5.3; нескінченно даровитий 9.2 |
| απειρονικος | ἀπειρονίκος -η, -ον [ἄπειρος, νίκη] | той, що не звідав перемоги 8.6 |
| απειρος | ἄπειρος -ον [πεῖρας] | нескінченний; неокреслений 4.31, 11.1, 11.5; незліченний 8.2; n. нескінченність; неокресленість; ἐπ’ ἄπειρον – до нескінченності 8.2 |
| απειρωνυμος | ἀπειρώνυμος [ἄπειρος, ὄνομα] | Нескінченноіменований 12.1 |
| απελαυνω | ἀπελαύνω, rar. ἀπελάω, contr. [ἀπό, ἐλαύνω] | проганяти 4.25, 6.2 |
| απεργαστικος | ἀπεργαστικός -ή -όν [ἀπεργάζομαι] | той, хто творить 11.1 |
| απεριληπτος | ἀπερίληπτος -ον [περιλαμβάνω] | неосяжний 1.2, 9.2, 9.3; безмежний 1.4; незбагненний 9.5 |
| απεριοριστος | ἀπεριόριστος -ον [περιορίζω] | необмежений 8.2; ἀπεριορίστως adv. необмежено 1.7; необмежно 5.4 |
| απερχομαι | ἀπέρχομαι [ἀπό, ἔρχομαι] | переставати 4.20, минати 4.20, 4.29 |
| απεχθανομαι | ἀπεχθάνομαι [ἀπό, ἔχθος] | ненавидіти 11.5 |
| απεχω | ἀπέχω [ἀπό, ἔχω] | бути відділеним 4.19 |
| απηλικος | ἀπηλίκος -η -ον | без величини 9.3 |
| απημων | ἀπήμων -ον [πήμων] | неушкоджуваний 4.21 |
| απηχημα | ἀπήχημα -ατος, τό [ἀπηχέω] | відлуння 4.20; відгомін 4.4, 6.1, 7.2; прояв 8.2 |
| απλανης | ἀπλᾰνής -ές [πλανάω] | невідхильний 4.14; n. невідхильність 4.9; несхибний 7.4 |
| απληθυντος | ἀπλήθυντος -ον [πληθύνω] | неприбільшений 2.2; непомножуваний 2.11 |
| απληρωτος | ἀπλήρωτος -ον [πληρόω] | якого неможливо наповнити 2.11 |
| απλοος | ἁπλόος -όη -όον, contr. ἁπλοῦς -ῆ -οῦν | простий; нескладений 1.4; справдешній 7.4; superl. препростий 9.4, 11.2, 12.3; ἁπλῶς adv. просто 1.7, 5.4; прямо 1.3; взагалі 4.2, 4.6, 4.10, 4.19, 4.20, 4.21, 4.25, 5.5, 5.6; щедро 4.35 (Як 1,5); буквально 10.3 |
| απλοτης | ἁπλότης -ητος, ἡ [ἁπλόος] | простота; простота-нескладність 7.4 |
| απλοω | ἁπλόω, contr. [ἁπλόος] | mp той, що стремить до простоти 1.3 |
| απο | ἀπό | G. від; з, із; завдяки 1.7 |
| αποβλεπω | ἀποβλέπω [ἀπό, βλέπω] | звернути погляд 4.19; з огляду 4.19, 4.31 |
| απογεννητωρ | ἀπογεννήτωρ -ορος, ὁ [γεννάω] | призвідник 4.14 |
| απογευω | ἀπογεύω [ἀπό, γεύω] | med. смакувати 4.5 |
| αποδεικνυμι | ἀποδείκνῡμι / ἀποδεικνύω [ἀπό, δείκνυμι] | показувати 2.3; об’являти 4.13; виявлятися 1.5; наводити 2.1; з’ясовувати 2.1, 4.35 |
| αποδειλιαω | ἀποδειλιάω, contr. [ἀπό, δειλιάω] | страхатися 3.3 |
| αποδειξις | ἀπόδειξις -εως, ἡ [ἀποδείκνυμι] | доказ 1.1, 3.3 |
| αποδεχομαι | ἀποδέχομαι [ἀπό, δέχομαι] | приймати 4.33; схвально вислуховувати 8.9; признавати 9.6 |
| αποδεω | ἀποδέω [ἀπό, δέω 2] | поступатися 9.7, 13.4 |
| αποδιαστελλω | ἀποδιαστέλλω [ἀπό, διαστέλλω] | відділяти 1.1 |
| αποδιδωμι | ἀποδίδωμι [ἀπό, δίδωμι] | визначати 4.16; присвоювати 8.7 |
| αποθνησκω | ἀποθνῄσκω [ἀπό, θνῄσκω] | помирати 7.4 |
| αποιος | ἄποιος -ον [ποιός] | без приналежності 4.28 |
| αποκαθαιρω | ἀποκαθαίρω [ἀπό, καθαίρω] | очищати 4.5 |
| αποκαθιστημι | ἀποκαθίστημι [ἀπό, καθίστημι] | повертатися до свого попереднього стану 4.14 |
| αποκαλεω | ἀποκᾰλέω, contr. [ἀπό, καλέω] | називати 8.1 |
| αποκαμνω | ἀποκάμνω [ἀπό, κάμνω] | утомлюватися 3.3; переставати 13.4 |
| αποκαταλλασσω | ἀποκαταλλάσσω, att. ἀποκαταλλάττω [ἀπό, καταλλάσσω] | знову примиряти 11.5 |
| αποκαταστασις | ἀποκατάστᾰσις -εως, ἡ [ἀποκαθίστημι] | повертання 4.4; повернення [до попереднього стану] 8.5 |
| αποκινεω | ἀποκῑνέω, contr. [ἀπό, κινέω] | відсторонювати 7.4 |
| αποκριτεον | ἀποκρῐτέον [ἀποκρίνω] | adj. verb. слід заперечити 4.20 |
| αποκρυφος | ἀπόκρῠφος -ον [ἀποκρύπτω] | сокровенний 5.2, 7.1 |
| απολαμβανω | ἀπολαμβάνω [ἀπό, λαμβάνω] | набувати 12.1 |
| απολαυω | ἀπολαύω | користати 11.2; зазнавати 12.2 |
| απολειπω | ἀπολείπω [ἀπό, λείπω] | полишати 4.20; залишати непорушним 11.1; осягати 3.1; не досягати 3.3, 9.7, 13.3, 13.4; залишатися нижче 7.2; бути віддаленим 5.3, бути позаду 11.1; маліти 5.8 |
| απολεμητος | ἀπολέμητος -ον [πολεμέω] | без брані 8.9 |
| απολισθανω | ἀπολισθάνω / poster. πολισθαίνω [ἀπό, ὀλισθάνω] | зісковзувати 1.2, 1.3 |
| απολισθησις | ἀπολίσθησις -εως, ἡ [ἀπολισθάνω] | сковзання 4.24 |
| απολλυμι | ἀπόλλῡμι / ἀπολλύω [ἀπό, ὄλλυμι] | втрачати 4.25, 11.3; погубляти 4.19, 8.8; mp зникати 4.7 |
| απολογια | ἀπολογία -ας, ἡ [ἀπόλογος] | захист 2.2; оправдання 3.2 |
| απολυσις | ἀπόλῠσις -εως, ἡ [ἀπολύω] | увільнення 2.7 |
| απολυτος | ἀπόλῠτος -ον [ἀπολύω] | вільний 9.2; ἀπολύτως adv. абсолютно 2.1, 9.4, 10.3, 11.6; сповна 12.3 |
| απολυτροω | ἀπολυτρόω, contr. [ἀπό, λυτρόω] | увільняти 1.8; ізбавляти 8.9 |
| απολυτρωσις | ἀπολύτρωσις -εως, ἡ [ἀπολυτρόω] | ізбавління 1.6, 8.9 |
| απολυω | ἀπολύω [ἀπό, λύω] | увільняти 4.12; визволяти 8.9; вирішувати 11.6; mp бути вільним 7.4 |
| απομοργμα | ἀπόμοργμα -ατος, τό [ἀπομόργνυμι] | витиск 2.6 |
| απομυω | ἀπομύω [κἠπέμυσα, див. ἐπιμύω] | замикати 4.23 |
| απονεμω | ἀπονέμω [ἀπό, νέμω] | уділяти 8.7, 8.8 |
| αποπαυσις | ἀπόπαυσις -εως, ἡ [ἀποπαύω] | припинення 1.5 |
| αποπαυω | ἀποπαύω [ἀπό, παύω] | припиняти 1.4 |
| αποπερατωσις | ἀποπεράτωσις -εως, ἡ [ἀποπερατόω] | крайня межа 1.4; закінчення 4.4; край 11.2 |
| αποπιπτω | ἀποπίπτω [ἀπό, πίπτω] | відпадати 1.3, 4.18, 4.20, 4.23, 11.5 |
| αποπλαναω | ἀποπλᾰνάω, contr. [ἀπό, πλανάω] | відхилятися 13.4 |
| αποπληροω | ἀποπληρόω, contr. [ἀπό, πληρόω] | наповнювати 12.2, 13.1; сповнювати 13.3; насичувати 1.4 |
| αποπληρωσις | ἀποπλήρωσις -εως, ἡ [ἀποπληρόω] | поповнювання 11.5 |
| αποπληρωτικος | ἀποπληρωτικός -ή -όν [ἀποπληρόω] | здійснення 2.10; який є сповненням 6.3 |
| αποπτωσις | ἀπόπτωσις -εως, ἡ [ἀποπίπτω] | відпадіння 4.23, 4.27, 4.33, 4.34, 4.35, 8.9 |
| απορεω | ἀπορέω, contr. [ἄπορος] | вагатися 11.6; ἀπορῶν λόγος – затруднений розум 4.19 |
| απορια | ἀπορία -ας, ἡ [ἄπορος] | вагання 11.6 |
| απορρεω | ἀπορρέω [ἀπό, ῥέω] | утікати 11.5 |
| απορρητος | ἀπόρρητος -ον [ἀπείρω] | несказанний 7.1 |
| αποσκοπεω | ἀποσκοπέω, contr. [ἀπό, σκοπός] | уважно вдивлятися 2.2; звертати погляд 4.20 |
| αποσος | ἄποσος -ον [ποσός] | незмірний 9.2, без кількості 9.3 |
| αποστατεω | ἀποστᾰτέω, contr. [ἀποστάτης] | стояти осторонь 5.5 |
| αποστολος | ἀπόστολος -ον [ἀποστέλλω] | апостол |
| αποστοματιζω | ἀποστομᾰτίζω [ἀπό, στόμα] | проголошувати 11.6 |
| αποσφαλλω | ἀποσφάλλω [ἀπό, σφάλλω] | відхилятися 8.9 |
| αποσχιζω | ἀποσχίζω [ἀπό, σχίζω] | розділяти 2.1 |
| αποσωζω | ἀποσῴζω [ἀπό, σῴζω] | зберігати 8.5, 8.9 |
| αποτελεω | ἀποτελέω, contr. [ἀπό, τελέω] | довершувати 8.9; учиняти 10.1; pass. стати досконалим 2.9 |
| αποτυποω | ἀποτῠπόω, contr. [ἀπό, τυπόω] | уподібнювати 4.1; відображати 7.2 |
| απουσια | ἀπουσία -ας, ἡ [ἄπειμι] | відсутність 4.20, 4.24 |
| αποφαινω | ἀποφαίνω [ἀπό, φαίνω] | об’являти 1.1; виявляти 11.3 |
| αποφασις | ἀπόφᾰσις -εως, ἡ [ἀπόφημι] | заперечування 13.3 |
| αποφασκω | ἀποφάσκω [ἀπόφημι] | забороняти 3.3; вживати заперечення 7.1 |
| αποφοιταω | ἀποφοιτάω, contr. [ἀπό, φοιτάω] | відходити 6.2 |
| αποφυγη | ἀποφῠγή -ῆς, ἡ [ἀποφεύγω] | віддалення 4.23, 4.35 |
| αποχωριζω | ἀποχωρίζω [ἀπό, χωρίζω] | відділяти 3.1 |
| απρονοητος | ἀπρονόητος -ον [προνοέω] | поза Промислом 4.33 |
| απροσδεης | ἀπροσδεής -ές [προσδέω] | самодостатній 9.4 |
| απροσιτος | ἀπρόσῐτος -ον [πρόσειμι] | неприступний 4.11, 7.2 |
| απτωτος | ἄπτωτος -ον [πίπτω] | невідпалий 11.3, 11.4 |
| απωθεω | ἀπωθέω, contr. [ἀπό, ὠθέω] | відштовхувати 3.1 |
| αρα | ἄρα | отже, отож, тож; εἰ μὴ ἄρα – якщо тільки не 13.4 |
| αρα | ἆρᾰ [ἦ, ἄρα] | чи? 4.30 |
| αργος | ἀργός -όν [див. ἀεργός] | n. бездіяльність 4.32 |
| αρετη | ἀρετή -ῆς, ἡ [ἀρείων] | чеснота |
| αριθμεω | ἀριθμέω /ᾰ/, contr. [ἀριθμός] | обчисляти 4.4 |
| αριθμος | ἀριθμός -οῦ, ὁ /ᾰ/ | число 5.6, 9.2, 13.2, 13.3; кількість 4.4, 13.2; числення 4.4, 13.3; зчислення 7.1 |
| αριστος | ἄριστος -η -ον /ᾰ/ [див. ἀρείων] | [superl. від ἀγαθός] найліпший 4.20; найвищий 3.3; кращий 8.8 |
| αρκεοντως | ἀρκεόντως / ἀρκούντως | достатньо 4.35 |
| αρμοζω | ἁρμόζω [ἅρμα] | належати 3.2; part. управителька 7.3 |
| αρμονια | ἁρμονία -ας, ἡ [ἅρμα] | гармонія 1.4, 4.7, 4.10, 5.7, 11.2; співмірність 8.5; налагодженість 4.23; злагодженість 7.3 |
| αρμος | ἁρμός -οῦ, ὁ [див. ἅρμα] | суглоб 9.3 |
| αρνεομαι | ἀρνέομαι, contr. | заперечувати 8.6 |
| αρνησις | ἄρνησις -εως, ἡ [ἀρνέομαι] | заперечення 8.6 |
| αρραγης | ἀρρᾰγής -ές [ῥήγνυμι] | незламний 10.1 |
| αρρενοτης | ἀρρενότης -ητος, ἡ [ἄρρην] | мужність 8.8 |
| αρρεπης | ἀρρεπής -ές [ῥέπω] | непохитний 6.2; неспадаючий 8.4, 8.9; неникнучий 9.4 |
| αρρητος | ἄρρητος -ον [ῥητός] | невимовний; несказанний; ἀρρήτως adv. несказанно 1.4 |
| αρρωστεω | ἀρρωστέω, contr. [ἄρρωστος] | бути недужим 13.4 |
| αρταω | ἀρτάω, contr. [ἀείρω] | звисати 3.1; pass. бути залежним 2.4 |
| αρχαιος | ἀρχαῖος -α -ον [ἀρχή] | древній 10.2, 10.3; n. древність 10.3 |
| αρχαιοτης | ἀρχαιότης -ητος, ἡ [ἀρχαῖος] | древність 10.2 |
| αρχετυπια | ἀρχετυπία -ας, ἡ [ἀρχέτυπος] | оригінал 2.6 |
| αρχετυπος | ἀρχέτῠπος -ον [ἀρχή, τύπος] | оригінал 2.5; першотвір 4.1; первообраз 4.4 |
| αρχη | ἀρχή -ῆς, ἡ [ἄρχω] | начало; початок; першопричина 4.10; принцип 2.8, 2.10, 6.1, 6.3; починання 7.3; початковий стан 4.23; «ἀπ’ ἀρχῆς» – споконвіку (1Йо 1,1) 10.2 |
| αρχηγικη | ἀρχηγικὴ | первопричину |
| αρχηγικος | ἀρχηγικός -ή -όν [ἀρχηγός] | починаючий 1.7; первинний 1.7, 5.9, 10.2; найперший 7.4; πάντων ἀρχηγικώτερον – передовсім 5.5; ἀρχηγικῶς adv. первинно 11.6 |
| αρχιθεος | ἀρχίθεος -ον [ἀρχι-, θεός] | Перво-Бог 2.11 |
| αρχικος | ἀρχικός -ή -όν [ἀρχή] | правлячий 11.6; перший 12.4; ἀρχικῶς adv. що стосується начала 11.6 |
| αρχισυναγωγος | ἀρχισυναγωγός -όν [ἀρχι-, συνάγω] | начало зібрання 4.4; начало примирення 11.1 |
| αρχιφωτος | ἀρχίφωτος -ον [ἀρχι-, φώς] | Джерело світла 4.6 |
| αρχω | ἄρχω [див. ἀρχή] | починати; mp мати начало 5.8 |
| ασαλευτος | ἀσάλευτος -ον /αᾰ/ [σαλεύω] | незворушний 9.8 |
| ασαφης | ἀσᾰφής -ές [σαφής] | неясний 2.4; n. невиразність 2.6 |
| ασβεστος | ἄσβεστος -ον [σβέννυμι] | незгасний 8.5 |
| ασθενεια | ἀσθένεια -ας, ἡ [ἀσθενής] | ослаблення; неміч 3.2; слабкість 8.2 |
| ασθενεω | ἀσθενέω, contr. [ἀσθενής] | слабшати 4.23; ослабати 4.35, 13.4; бути неспроможним 4.23 |
| ασθενης | ἀσθενής -ές [σθένος] | слабкий 8.7; слабосилий 8.6; крихкий 8.6 |
| ασκητης | ἀσκητής -οῦ, ὁ [ἀσκέω] | учень 13.4 |
| ασκοπος | ἄσκοπος -ον [σκοπός] | n. неціль 4.32 |
| αστασιαστος | ἀστασίαστος -ον [στασιάζω] | без незгод 8.9; без чвар 11.3 |
| αστατος | ἄστᾰτος -ον [ἵστημι] | нестійкий 2.9; непостійний 4.1, 4.28, 7.4; несталий 4.23, 11.5 |
| αστηρ | ἀστήρ -έρος, ὁ | зоря |
| αστρωος | ἀστρῳος -α -ον [ἄστρον] | зоряний; зоря 8.5 |
| ασυγκριτος | ἀσύγκρῐτος -ον [συγκρίνω] | незрівнянний 9.7 |
| ασυγχυτος | ἀσύγχῠτος -ον [συγχέω] | незлитий 1.4, 4.2, 11.2; незмішаний 4.2, 5.7; без змішання 4.7; без злиття 8.5; ἀσυγχύτως adv. незлитно 2.10; без злиття 2.5, 11.2 |
| ασυμμετρια | ἀσυμμετρία -ας, ἡ [ἀσύμμετρος] | несумірність 4.32, 12.3 |
| ασυμμετρος | ἀσύμμετρος -ον [σύμμετρος] | несумірний 4.31 |
| ασυμμιξια | ἀσυμμιξία -ας, ἡ [ἀσύμμικτος] | незмішуваність 4.7 |
| ασυμφυρτος | ἀσύμφυρτος -ον [συμφύρω] | без змішання 8.5, 11.3; незмішаний 8.7 |
| ασυντακτος | ἀσύντακτος -ον [συντάσσω] | несумірний 9.7 |
| ασυστατος | ἀσύστᾰτος -ον [συνίστημι] | нецупкий 2.6 |
| ασφαλεια | ἀσφάλεια -ας, ἡ /αᾰα/ [ἀσφαλής] | певність 1.3; захист 8.5 |
| ασφαλιζω | ἀσφᾰλίζω [ἀσφαλής] | забезпечувати 8.5; убезпечувати 10.1; запевняти безпеку 11.1 |
| ασχετος | ἄσχετος -ον [ἔχω] | невпинний 2.5; невловимий 4.16, 9.9; ἀσχέτως adv. невловимо 1.7; невідносно 5.6; необмежено 5.8 |
| ασχηματιστος | ἀσχημάτιστος -ον /αα/ [σχηματίζω] | безвидний 1.1; неокреслений 1.4; безформний 4.4; безо́бразний 9.5 |
| ασωματος | ἀσώμᾰτος -ον [σῶμα] | безтілесний 1.1, 9.5; безплотний 4.1; ἀσωμάτως adv. безтілесно 2.8 |
| ατακτος | ἄτακτος -ον [τάσσω] | невпорядкований 4.21, 4.28, 11.1; n. непорядок 4.32; безчинство 8.9 |
| αταξια | ἀταξία -ας, ἡ [ἄτακτος] | безчинство 8.9; неспосібність впорядкувати 11.5 |
| ατε | ἅτε /ᾰ/, conj. | позаяк 11.6 |
| ατελεια | ἀτέλεια -ας, ἡ [ἀτελής] | недосконалість 4.23, 7.2 |
| ατελειωτος | ἀτελείωτος -ον [τελειόω] | незавершений 9.4 |
| ατελευτητος | ἀτελεύτητος -ον [τελευτάω] | безконечний, нескінченний |
| ατελης | ἀτελής -ές [τέλος] | недосконалий; нескінченний 4.19; n. недосконале 4.25; недосконалість 4.32; ἀτελῶς adv. недосконало 13.4 |
| ατευξια | ἀτευξία -ας, ἡ [ἄτευκτος] | позбавлення 4.23, утрата 4.24 |
| ατεχνια | ἀτεχνία -ας, ἡ [ἄτεχνος] | безмистецькість 4.30 |
| ατιμαστεος | ἀτῑμαστέος -α -ον [ἀτιμάζω] | ἀτιμαστέον adj. verb. слід вважати недостойним 9.6 |
| ατονια | ἀτονία -ας, ἡ [ἄτονος] | немічність 8.9 |
| ατοπος | ἄτοπος -ον [τόπος] | недоречний; безглуздий 7.1; неподобний 4.12 |
| ατρανωτος | ἀτράνωτος -ον /αᾱ/ [τρανόω] | неясний 4.11 |
| ατρεπτος | ἄτρεπτος -ον [τρέπω] | незмінний 9.4 |
| ατυπωτος | ἀτύπωτος -ον /ῠ/ [τυπόω] | безформний 1.1; без образу 1.4 |
| αυ | αὖ | теж 13.1 |
| αυγη | αὐγή -ῆς, ἡ | сяйво 1.1, 1.3; сяяння 4.4 |
| αυθις | αὖθις [αὖ] adv. | відтак, знову, знову-таки, назад; зворотно 4.12, 9.9; натомість 4.28 |
| αυλια | ἀυλία -ας, ἡ /αῡα/ [ἄυλος] | нематеріальність 2.8, 7.2 |
| αυλος | ἄϋλος -ον /α/ [ὕλη] | нематеріальний; ἀΰλως adv. нематеріально |
| αυξανω | αὐξάνω / αὔξω | ростити 4.4, 5.8; mp. більшати 4.7 |
| αυξητικος | αὐξητικός -ή -όν [αὐξάνω] | ростинний 6.3, 8.5 |
| αυρα | αὔρα -ας, ἡ | вітерець 9.1 |
| αυταρκης | αὐτάρκης -ες [αὐτός, ἄρκιος] | достатньо сильний 13.4 |
| αυτενεργητος | αὐτενέργητος -ον [αὐτός, ἐνεργέω] | самодіяльний 4.14 |
| αυτοαγαθοτης | αὐτοαγαθότης -ητος, ἡ [αὐτοαγαθός] | сама благість 2.1, 11.6 |
| αυτοαγιοτης | αὐτοαγιότης -ητος, ἡ [αὐτοάγιος] | сама святість 12.1 |
| αυτοαιων | αὐτοαιών -ῶνος, ὁ [αὐτός, αἰών] | сама вічність 5.10 |
| αυτοδυναμις | αὐτοδύναμις -εως, ἡ /ῠα/ [αὐτός, δύναμις] | сила сама по собі 4.20, 8.2; сама сила 11.6 |
| αυτοειναι | αὐτοεῖναί [αὐτός, εἰμί] | саме буття 6.1, 11.6 |
| αυτοειρηνη | αὐτοειρήνη -ης, ἡ [αὐτός, εἰρήνη] | сам мир 4.21, 11.2 |
| αυτοενωσις | αὐτοένωσις -εως, ἡ [αὐτός, ἕνωσις] | сама єдиність 5.5 |
| αυτοζωη | αὐτοζωή -ῆς, ἡ [αὐτός, ζωή] | саме життя 2.8, 5.5, 6.1, 6.2, 11.6 |
| αυτοζωος | αὐτόζωος -ωον, contr. αὐτόζως -ων [αὐτός, ζωή] | маючий життя у собі 6.3 |
| αυτοζωωσις | αὐτοζώωσις -εως, ἡ [αὐτός, ζώωσις] | саме наділяння життям 11.6 |
| αυτοθεοτης | αὐτοθεότης -ητος, ἡ [αὐτός, θεότης] | сама Божественність 11.6 |
| αυτοθεωσις | αὐτοθέωσις -εως, ἡ [αὐτόθεος] | саме обоження 11.6 |
| αυτοισοτης | αὐτοισότης -ητος, ἡ [αὐτόισον] | сама рівність 9.10 |
| αυτοκακος | αὐτόκᾰκος -ον [αὐτός, κακός] | n. зло само по собі 4.20; саме зло 4.20 |
| αυτοκαλλοποιος | αὐτοκαλλοποιός -ον [αὐτός, κάλλος, ποιέω] | що вчиняє саму красу 11.6 |
| αυτοκαλλος | αὐτόκαλλος -ους, τό [αὐτός, κάλλος] | сама краса 11.6 |
| αυτοκινητικος | αὐτοκινητικός -όν [αὐτοκίνητος] | саморушний 4.17 |
| αυτοκινητος | αὐτοκίνητος -ον /ῑ/ [αὐτός, κινέω] | саморушний 4.14; саморухомий 4.17; самовільно рухомий 4.33; вільний сам рухатися 4.33, 8.7 |
| αυτολιθος | αὐτόλιθος -ον [αὐτός, λίθος] | самородний камінь 1.6 |
| αυτομετοχη | αὐτομετοχή -ῆς, ἡ [αὐτός, μετοχή] | сама участь 5.5; участь як така 12.4 |
| αυτονοητος | αὐτονόητος -ον [αὐτόνους] | самоумоглядний 4.16 |
| αυτοομοιοτης | αὐτοομοιότης -ητος, ἡ [αὐτός, ὁμοιότης] | сама подібність 5.5; подібність як така 9.6 |
| αυτοουσιωσις | αὐτοουσίωσις -εως, ἡ [αὐτοουσία] | саме наділяння буттям 11.6 |
| αυτοπραγια | αὐτοπρᾱγία -ας, ἡ [αὐτοπραγέω] | самостійність діяння 8.7 |
| αυτοπτικος | αὐτοπτικός -ή -όν | безпосередній 3.2 |
| αυτος | αὐτός -ή -ό | сам; ὁ αὐτός > αὑτός – такий самий, такий же; αὐτὸ καθ᾽ αὑτό – само по собі 4.23, 5.5, 9.4; κατὰ τὰ αὐτά – однаково 4.7, 4.20, 7.4, 9.4; у тому самому стані 9.8; κατὰ τὸ αὐτό – так само 4.32; таким самим [способом] 4.14; у тому ж самому відношенні 4.20 |
| αυτοσοφια | αὐτοσοφία -ας, ἡ [αὐτόσοφος] | сама Премудрість 7.1; сама мудрість 5.5, 7.1, 11.6 |
| αυτοσχεδιαζω | αὐτοσχεδιάζω [αὐτοσχέδιος] | part. нерозважливий 11.6 |
| αυτοταξις | αὐτόταξις -εως, ἡ [αὐτός, τάξις] | сам порядок 5.5 |
| αυτοτελης | αὐτοτελής -ές [αὐτός, τέλος] | сам по собі досконалий 9.4; самодостатній 13.1 |
| αυτουπεραγαθοτης | αὐτοϋπεραγαθότης -τητος, ἡ [αὐτός, ὑπεραγαθότης] | сама Преблагість 5.6 |
| αυτουπερουσιος | αὐτοϋπερούσιος -ον [ὑπέρ, οὐσία] | сам надсущний 5.2 |
| αυτοφθορα | αὐτοφθορά -ᾶς, ἡ [αὐτός, φθορά] | погуба сама по собі 4.20 |
| αυτοφως | αὐτόφως | саме світло 2.8 |
| αυχην | αὐχήν -ένος, ὁ | шия 9.5 |
| αφαιρεσις | ἀφαίρεσις -εως, ἡ [ἀφαιρέω] | відняття 1.5; заперечення; заперечування |
| αφαιρεω | ἀφαιρέω, contr. [ἀπό, αἱρέω] | позбавляти 8.3, 8.5; perf. part. mp сторонній 1.5 |
| αφανης | ἀφανής -ές /αα/ [φαίνω] | невиявний 4.22, сокровенний 6.2; скритий 9.3 |
| αφθαρτος | ἄφθαρτος -ον [φθείρω] | нетлінний 1.4, 10.3; незнищимий 4.23 |
| αφθεγκτος | ἄφθεγκτος -ον [φθέγγομαι] | невимовний 1.1, 2.5, 2.10, 6.3, 8.2, 11.1; n. невимовність 2.4 |
| αφθεγξια | ἀφθεγξία -ας, ἡ [ἄφθεγκος] | невимовність 11.1 |
| αφθονος | ἄφθονος -ον [φθονέω] | щедрий 8.6, 11.6 |
| αφιεροω | ἀφιερόω, contr. [ἀπό, ἱερόω] | посвячувати 13.3 |
| αφιημι | ἀφίημι [ἀπό, ἵημι] | покидати 7.3 |
| αφιστημι | ἀφίστημι [ἀπό, ἵστημι] | відходити 5.6, 7.3 |
| αφοριζω | ἀφορίζω [ἀπό, ὁρίζω] | визначати 2.1, 4.4, 8.7, 9.4; означувати 2.10; окреслювати 4.7; відмежовувати 8.1; відособляти 8.1; виділяти 3.2, 4.1; part mp визначуваний 9.4, 13.1 |
| αφοριστικος | ἀφοριστικός -ή -όν [ἀφορίζω] | який визначає 5.8 |
| αχλυς | ἀχλύς -ύος, ἡ | тьма 4.5 |
| αχραντος | ἄχραντος -ον [χραίνω] | незаплямлений 4.22, 7.2, 12.2; пречистий 4.22; ἀχράντως adv. не торкаючись 2.10, 5.8; чисто 9.4 |
| αχρι(ς) | ἄχρῐ(ς) [див. μέχρι] | зовсім 4.11; аж до 4.20, 9.3 |
| αχωρητος | ἀχώρητος -ον [χωρέω] | неосяжний 1.1; невмістимий 4.12 |
| αψοφος | ἄψοφος -ον [ψόρος] | безшумний 4.4 |
| αψυχος | ἄψῡχος -ον [ψυχή] | бездушний 4.2 |
| βαδιζω | βᾰδίζω [βαίνω] | прямувати 2.2 |
| βαθος | βάθος -εος, contr. -ους, τό [βαθύς] | глибина 7.3, 9.5 |
| βαινω | βαίνω | ходити 4.2 |
| βαρος | βάρος -εος, contr. -ους, τό [βαρύς] | тягар 4.5; вага 2.9 |
| βασιλεια | βασίλεια -ας, ἡ /ᾰῐα/ [βασιλεύς] | Цариця 1.7 |
| βασιλεια | βᾰσῐλεία -ας, ἡ [βασιλεύς] | царство 12.1, 12.2, 12.3 |
| βασιλευς | βᾰσῐλεύς -έως, ὁ | цар; part. царюючий 1.6, 12.1 |
| βασιλικος | βᾰσῐλικός -ή -όν [βασιλεύς] | царський 12.4 |
| βεβαιοτης | βεβαιότης -ητος, ἡ [βέβαιος] | певність 12.2 |
| βεβηλος | βέβηλος -ον | невтаємничений 4.22 |
| βιαζω | βιάζω [βία] | твердити 2.1 |
| βιβλος | βίβλος -ου, ἡ / βύβλος | книга 3.2 |
| βλαστος | βλαστός -οῦ, ὁ [βλαστάνω] | паросток 2.7 |
| βλασφημεω | βλασφημέω, contr. [βλάβη, φήμη] | хулити 2.1 |
| βλεπω | βλέπω | бачити, видіти; звертати погляд 4.28 |
| βουλη | βουλή -ῆς, ἡ [βούλομαι] | замисел 7.1 |
| βουλησις | βούλησις -εως, ἡ [βούλομαι] | бажання 4.32, бажаність 4.32, воля 4.35 |
| βουλητος | βουλητός -ή -όν [βούλομαι] | n. бажане 4.32 |
| βουλομαι | βούλομαι [див. βάλλω] | хотіти, бажати; зволити 4.18; означати 11.1 |
| βραχιων | βραχίων -ονος, ὁ /ᾰῑ/ [βραχύς?] | рамено 1.8 |
| βραχυς | βρᾰχύς -εῖα -ύ | короткий; n. adv. трохи 5.6; βραχέως adv. стисло 2.1 |
| βραχυτης | βραχύτης -ητος, ἡ /ᾰῠ/ [βραχύς] | обмеженість 4.4 |
| γανυμαι | γάνυμαι /ᾰῠ/ [див. γαῦρος, γηθέω] | радіти 12.3 |
| γαρ | γάρ /ᾰ/ [γε, ἄρα] | бо, адже |
| γαστηρ | γαστήρ -στρός, ἡ | живіт 9.5 |
| γαυρος | γαῦρος -ον | n. гордовитість 4.25 |
| γειτνιαω | γειτνιάω, contr. [γείτων] | бути поблизу 4.30 |
| γελως | γέλως -ωτος, ὁ [див. γελάω] | насмішка 1.8; глузування 8.6 |
| γενεσιουργος | γενεσιουργός -οῦ, ὁ [γένεσις, ἔργον] | породжуючий 4.19, 4.20; те, що породжує 4.20 |
| γενεσις | γένεσις -εως, ἡ [див. γίγνομαι] | народження; буття 4.28; постання 7.2, 9.9; виникнення 5.4, 10.3 |
| γενητικος | γενητικός / γεννητικός -ή -όν [γεννητός] | створення 4.10 |
| γενναω | γεννάω, contr. [γέννα] | породжувати; зумовлювати 4.30 |
| γεννητικος | γεννητικός -ή -όν [γεννητός] | порожуючий 4.28; той, хто породжує 11.1 |
| γενος | γένος -εος, contr. -ους, τό [див. γίγνομαι] | рід 13.2 |
| γη γης | γῆ γῆς, ἡ | земля |
| γιγνομαι | γίγνομαι / γίνομαι /ῑ/ | ставати, ставатися, бути; відбуватися; виникати, поставати, появлятися; походити 4.23; спричиняти 4.20; part. постаючий 4.7, 5.4; виникаючий 5.4; виникнулий 9.4; виниклий 10.3; part. n. те, що постає 5.4; τὸ γίνεσθαι – те, що стається 4.34 |
| γιγνωσκω | γιγνώσκω / γῑνώσκω | пізнавати; знати; бути відомим 3.3; perf. part. act. знаючий 7.4; part. mp відомий 11.1 |
| γλιχομαι | γλίχομαι /ῐ/ [див. γλίσχρος?] | стреміти 3.3 |
| γλυκυς | γλῠκύς -εῖα -ύ | приємний 10.1 |
| γνοφος | γνόφος -ου, ὁ | морок 7.2 |
| γνωσις | γνῶσις -εως, ἡ [γιγνώσκω] | знання, пізнання; відання 4.35, 7.2, 7.4; розуміння 1.5; відомість 4.16 |
| γνωστεον | γνωστέον [γιγνώσκω] | adj. verb. слід пізнавати 7.3 |
| γνωστης | γνώστης -ου, ὁ [γιγνώσκω] | Знаючий 1.6, 7.2 |
| γνωστικος | γνωστικός -ή -όν [γνώστης] | γνωστικῶς adv. осмислено 1.5; усвідомлено 4.4 |
| γονιμος | γόνῐμος -η -ον / -ος -ον [γόνος] | плодовитий 5.8; народжуючий 9.9 |
| γονιμοτης | γονιμότης -ητος, ἡ [γόνιμος] | родження 1.4, 13.3; родючість 11.2 |
| γουν | γοῦν / γ᾽ οὖν [γε, οὖν] | отож 1.6, тож 5.8; тому 1.8, 2.1, 5.5, 8.9; хоча 2.4; адже 6.1; отже 11.1 |
| γραμμα | γράμμα -ατος, τό [γράφω] | послання 2.11 |
| γραμμη | γραμμή -ῆς, ἡ [γράφω] | лінія 5.6; позначення 4.11 |
| γραφη | γρᾰφή -ῆς, ἡ [γράφω] | літера 4.11 |
| γραφω | γράφω /ᾰ/ | писати |
| γυμνασια | γυμνᾰσία -ας, ἡ [γυμνάζω] | вправляння 2.9 |
| δαιμονιος | δαιμόνιος -α -ον / -ος -ον [δαίμων] | демонський |
| δαιμων | δαίμων -ονος, ὁ, ἡ [див. δαίομαι] | демон |
| δειδισσομαι | δειδίσσομαι/ δεδίσσομαι att. δεδίττομαι [δείδω] | лякати 4.12 |
| δεικνυμι | δείκνῡμι / δεικνύω | появляти 11.2; виявлятися 4.32 |
| δεινος | δεινός -ή -όν [див. δείδω] | досвідчений 4.13 |
| δεκας | δεκάς -άδος ἡ [δέκα] | десяток 13.2 |
| δεκατος | δέκᾰτος -η -ον | n. десятина 13.2 |
| δεκτικος | δεκτικός -ή -όν [δέχομαι] | той, що піддається 4.23 |
| δενδρον | δένδρον -ου, τό | дерево |
| δεσποζω | δεσπόζω [δεσπότης] | владарювати 8.6 |
| δευρο | δεῦρο | εἰς δεῦρο – сюди 3.1 |
| δευτερος | δεύτερος -α -ον [див. δεύω 2] | другий; наступний 4.2, 7.3; нижчий 12.4 |
| δεω | δέω | потребувати 3.2; мати потребу 13.4; part. mp те, у чому має потребу 4.28; δεῖ – належить, слід; ἔδει imperf. треба було 12.1; годилось 5.3; δέον – належить 4.11, 7.1, 8.7 |
| δη | δή | же 11.1 |
| δηλαδη | δηλᾰδή [δῆλα, δή] | звичайно 2.8; безперечно 11.2 |
| δηλονοτι | δηλονότι [δῆλον, ὅτι] | вочевидь |
| δηλος | δῆλος -η -ον [див. δέατος] | n. ясно 4.27 |
| δηλοω | δηλόω, contr. [δῆλος] | показувати 11.6; являти 4.13; відкривати 12.1; mp означуватися 10.3 |
| δημιουργεω | δημιουργέω, contr. [δημιουργός] | творити 4.4; створювати 4.30 |
| δημιουργικος | δημιουργικός -ή -όν [δημιουργία] | творчий 4.30; світотворчий 11.6 |
| δημιουργος | δημιουργός -οῦ, ὁ [δήμιος, ἔργον] | сотворитель 4.4, 5.4; творець 11.6 |
| δηπου | δήπου / δή που adv. | звичайно |
| δια | διά /ᾰ/ | G. через; з допомогою, за допомогою, за допомоги; завдяки; до 4.20; шляхом 13.3; Acc. через; завдяки; з огляду на; з, із; задля, заради; з причини |
| διαβαινω | διαβαίνω [διά, βαίνω] | переходити 4.4; переступати 9.2; проникати 4.11 |
| διαβαλλω | διαβάλλω [διά, βάλλω] | відкидати 4.11 |
| διαβιβαζω | διαβῐβάζω [διά, βιβάζω] | доносити 13.4 |
| διαβομβεομαι | διαβομβέομαι, contr. [διά, βομβέω] | видавати беззмістовні звуки 4.11 |
| διαγιγνωσκω | διαγιγνώσκω / διαγινώσκω [διά, γιγνώσκω] | perf. part. mp у розумінні 13.3 |
| διαδοσις | διάδοσις -εως, ἡ [διαδίδωμι] | проникання 4.4; подавання 8.3, 8.8, 12.4 |
| διαδοχη | διαδοχή -ῆς, ἡ [διαδέχομαι] | наступництво 4.7 |
| διαθρυλεω | διαθρῡλέω / διαθρυλλέω [διά, θρυλέω] | проказувати 2.1 |
| διαιρεσις | διαίρεσις -εως, ἡ [διαιρέω] | розрізнення 2.2; роз’єднання 7.4 |
| διαιρετικος | διαιρετικός -ή -όν [διαιρετός] | те, що розділяє 4.6; який є поділом 6.3 |
| διαιρετος | διαιρετός -ή -όν [διαιρέω] | роздільний 4.7 |
| διαιρεω | διαιρέω, contr. [διά, αἱρέω] | розділяти; розрізняти; part. mp розділений |
| διακενος | διάκενος -ον [διά, κενός] | примарний 8.6 |
| διακοσμεω | διακοσμέω, contr. [διάκοσμος] | упорядковувати 8.9 |
| διακοσμησις | διακόσμησις -εως, ἡ [διακοσμέω] | доброустрій 1.3; устрій 4.16; упорядкованість 8.7; упорядкування 12.3; чин 12.4 |
| διακοσμος | διάκοσμος -ου, ὁ [διά, κόσμος] | чин 8.4 |
| διακρατεω | διακρᾰτέω, contr. [διά, κρατέω] | утримувати 4.4, 4.20, 5.6; удержувати 8.2, 8.5; стримувати 11.5; ділитися 5.6 |
| διακρινω | διακρίνω /ιῑ/ [διά, κρίνω] | ділити 5.6, 5.8, 8.5; розділяти 8.5; розрізняти 2.4, 2.6, 2.11; бути відмінним 8.5; розлучати 5.6; розбирати 3.2, 3.3; part. розрізнювальний 2.3; розрізнюваний 2.2, 2.3; διακεκρῐμένως adv. розрізнювально 2.2 |
| διακρισις | διάκρῐσις -εως, ἡ [διακρίνω] | розрізнення 2.4, 2.5, 2.7, 2.11, 4.2; розділення 2.11, 4.7, 4.10, 5.7; відмінність 11.3 |
| διακυβερναω | διακῠβερνάω, contr. [διά, κυβερνάω] | керувати 1.3 |
| διαλαμβανω | διαλαμβάνω [διά, λαμβάνω] | виокремлювати 2.7 |
| διαλοιδορεω | διαλοιδορέω, contr. [διά, λοιδορέω] | ганити 8.7 |
| διαμονη | διαμονή -ῆς, ἡ [διαμένω] | тривання 6.2 |
| διανεμησις | διανέμησις -εως, ἡ [διανέμω] | надавання 12.2 |
| διανεμω | διανέμω [διά, νέμω] | роздавати 12.3 |
| διανοια | διάνοια -ας, ἡ [διανοέω] | мислення 1.1, 1.5, 1.8, 2.9; мізкування 7.1; розмисел 3.2, 13.4; значення 8.6 |
| διανομη | διανομή -ῆς, ἡ [διανέμω] | роздавання 2.1; розподіл 8.7; установа 5.7 |
| διαπιπτω | διαπίπτω [διά, πίπτω] | пропадати 8.9 |
| διαπλασσω | διαπλάσσω, att. διαπλάττω [διά, πλάσσω] | утворюватися 2.9; зображати 1.4; описувати 9.1, 9.5 |
| διαπορθμευσις | διαπόρθμευσις -εως, ἡ [διαπορθμεύω] | тлумачення 4.11 |
| διαπορθμευω | διαπορθμεύω [διά, πορθμεύω] | передавати 4.1 |
| διαπραγματευομαι | διαπραγματεύομαι [διά, πραγματεύομαι] | досліджувати 1.5; розглядати 3.2 |
| διασαφεω | διασᾰφέω, contr. [διά, σαφής] | прояснювати 4.11 |
| διασαφησις | διασάφησις -εως, ἡ [διασαφέω] | пояснення 11.6; тлумачення 3.2 |
| διασκεδαννυμι | διασκεδάννῡμι / διασκεδάζω [διά, σκεδάννυμι] | розсіювати 4.4 |
| διασκευαζω | διασκευάζω [διά, σκευάζω] | укладати 1.4 |
| διασπειρω | διασπείρω [διά, σπείρω] | поширювати 6.1 |
| διαστασις | διάστᾰσις -εως, ἡ [διίστημι] | різність 4.19 |
| διαστημα | διάστημα -ατος, τό [διίστημι] | простір 9.3 |
| διασωζω | διασῴζω [διά, σῴζω] | зберігати; берегти 11.2, 11.3, 11.4 |
| διαταξις | διάταξις -εως, ἡ [διατάσσω] | повеління 3.3; устрій 7.3, 12.3 |
| διαταρασσω | διατᾰράσσω, att. διαταράττω [διά, ταράσσω] | pass. бути введеним у замішання 8.9 |
| διατασσω | διατάσσω, att. διατάττω [διά, τάσσω] | виводити 4.16 |
| διατεινω | διατείνω [διά, τείνω] | простягати 4.1; простягатися 13.1 |
| διαφεροντως | διαφερόντως [διαφέρω] | adv. особливо 1.4, 4.14; вельми 4.12 |
| διαφευγω | διαφεύγω [διά, φεύγω] | вислизати 4.4; уникати 7.2 |
| διαφοιταω | διαφοιτάω, contr. [διά, φοιτάω] | поширюватися 4.1, 9.10 |
| διαφορα | διαφορά -ᾶς, ἡ [διαφέρω] | відмінність 8.9; різноманітність 12.4 |
| διαφορος | διάφορος -ον [διαφέρω] | різний |
| διαφοροτης | διαφορότης -ητος, ἡ [διάφορος] | різність 2.6 |
| διαφυλασσω | διαφῠλάσσω, att. διαφυλάττω [διά, φυλάσσω] | оберігати 8.5; берегти 9.8 |
| διδασκαλια | διδασκαλία -ας, ἡ [διδάσκαλος] | викладання 3.2 |
| διδασκαλος | δῐδάσκᾰλος -ου, ὁ, ἡ [διδάσκω] | учитель 3.2, 3.3 |
| διδωμι | δίδωμι / διδόω, contr. | давати; допускати 4.19, 4.21 |
| διειδης | διειδής -ές [διείδομαι] | прозорий 4.22 |
| διεκπιπτω | διεκπίπτω [διά, ἐκπίπτω] | відпадати 10.1 |
| διεξοδικος | διεξοδικός -ή -όν [διέξοδος] | докладний 7.2; διεξοδικῶς adv. обширно 2.1; дискурсивно 4.9; у спосіб дискурсивний 7.2 |
| διερχομαι | διέρχομαι [διά, ἔρχομαι] | проникати 1.2; проходити 3.2 |
| διευκρινεω | διευκρῐνέω, contr. [διά, εὐκρίνω] | розбирати 3.2 |
| διηκω | διήκω [διά, ἥκω] | простиратися 4.4; поширюватися 11.2 |
| διικνεομαι | διικνέομαι, contr. [διά, ἱκνέομαι] | проходити 7.4, 9.3 |
| διιστημι | διίστημι [διά, ἵστημι] | різнитися 4.19; розходитися 5.6 |
| δικαιος | δίκαιος -α -ον /ι/ [δίκη] | справедливий |
| δικαιοσυνη | δικαιοσύνη -ης, ἡ /ῐῠ/ [δίκαιος] | справедливість; Правда 1.6 |
| δικαιωτηριον | δικαιωτήριον -ου, τό [δικαιόω] | суд 4.35 |
| δικη | δίκη -ης, ἡ /ῐ/ | δίκην adv. подібно до 4.7 |
| διο | διό = δι᾽ὅ | тому; тому-то; саме тому 11.1; ось чому 4.4, 10.3; тож 5.4, 7.3 |
| διοικεω | διοικέω, contr. [διά, οἰκέω] | pass. бути підвладним 10.1 |
| διολου | διόλου = δι᾽ ὅλου | у всьому 9.6 |
| διοριζω | διορίζω [διά, ὁρίζω] | окреслювати 2.1 |
| διοτι | διότι = δι᾽ὅτι | тому що 4.32, 5.10 |
| διπλασιασμος | διπλασιασμός -οῦ, ὁ [διπλασιάζω] | подвоєння 12.1 |
| διπλοη | διπλόη fem. sing. διπλόος ‖ subst. διπλόη -ης, ἡ | роздвоєння 5.9 |
| δις | δίς /ῐ/ | двічі 3.2 |
| δοκεω | δοκέω, contr. [див. δέχομαι] | здаватися, видаватися; здаватися слушним 3.2; вважати 4.19, гадати 3.1; εἰ δοκεῖ – як здається [слушно] 3.1; якщо завгодно 7.1, 13.1; κατὰ τὸ δοκοῦν – в уяві 8.6 |
| δοξα | δόξα -ης, ἡ [δοκέω] | думка 1.5, 7.3; уява 9.5 |
| δοξαζω | δοξάζω [δόξα] | припускати 10.3 |
| δοξασμα | δόξασμα -ατος, τό [δοξάζω] | гадка 4.6 |
| δοσις | δόσις -εως, ἡ [δίδωμι] | даяння 9.10 |
| δοτος | δοτός -ή -όν [δίδωμι] | даний 7.1 |
| δρασσομαι | δράσσομαι, att. δράττομαι | хапати 3.1 |
| δραστηριος | δραστήριος -ον [δρηστήρ] | діючий 4.32 |
| δραω | δράω, contr. /ā/ | діяти 4.30; заподіювати 3.1; здійснювати 2.6, 11.4 |
| δροσος | δρόσος -ου, ἡ | роса |
| δυας | δυάς -άδος, ἡ /α/ [δύο] | двійця 4.21; пара 13.2 |
| δυναμαι | δύναμαι /ῠᾰ/ [див. δύναμις] | могти; бути у силі 3.3; бути у змозі 4.1, 4.11; бути спроможним 4.4, 4.20, 4.28, 4.32; мати силу 4.30, 4.35, 8.6; мати можливість 4.28 |
| δυναμις | δύναμις -εως, ἡ /ῠα/ | сила; спроможність, спромога 2.8; можливість 13.2; здатність 7.1, 7.2; властивість 8.5, 9.5, 9.6; значення 4.11, 4.12, 4.16; влада 3.2; κατὰ δύναμιν – наскільки можливо 2.11, 7.3, 9.6; в міру сил 1.8, 2.4, 4.35, 11.5; по змозі 2.2; внаслідок сили 4.34; можливий 5.4; О.в. 4.13,8.2; за силою 8.6; ὅση δύναμις – наскільки під силу 4.2 |
| δυναμοποιος | δυναμοποιός [δύναμις, ποιέω] | силотворчий 8.2 |
| δυναμοω | δῠνᾰμόω, contr. [δύναμις] | укріплювати 2.2; наділяти силою 4.20; надавати сили 8.2; давати силу 8.5 |
| δυναμωνυμια | δυναμωνυμία -ας, ἡ [δύναμις, ὄνομα] | ймення Сила 8.1 |
| δυναστεια | δῠναστεία -ας, ἡ [δυναστεύω] | володарювання 8.6 |
| δυναστης | δῠνάστης -ου, ὁ [δύναμαι] | Сильний 1.6; володар 8.6 |
| δυνατος | δῠνᾰτός -ή -όν [δύναμαι] | можливий 1.5; n. можливо 3.3, 13.3; сильність 8.2; κατὰ τὸ δυνατόν – по змозі 2.11; ὡς δυνατόν – наскільки можливо 8.8, 11.1 |
| δυοειδης | δυοειδής -ές [δύο, εἶδος] | двоїстий 4.21 |
| δυσχερεια | δυσχέρεια -ας, ἡ [δυσχερής] | трудність 4.12; неспокій 4.21 |
| δυσχερης | δυσχερής -ές [δυσ-, χείρ? або δυσ-, χαίρω?] | трудний 4.12 |
| δωματιον | δωμάτιον -ου, τό /ᾰ/ [δῶμα] | кімната 2.4 |
| δωρεα | δωρεά -ᾶς, ἡ [див. δῶρον] | дар |
| δωρεω | δωρέω, contr. [δῶρον] | дарувати |
| δωρον | δῶρον -ου, τό [δίδωμι] | дар 2.1, 3.1, 11.5 |
| εαυτου | ἑαυτοῦ -ῆς -οῦ [ἑ, αὐτός] | себе, себе самого; αὐτὸς καθ᾽ αὑτον – сам по собі 4.4, 9.4; (сам) як такий 5.5; καθ᾽ ἑαυτό/αὑτό – сам по собі 4.7, 4.28, 9.4; ἐφ᾽ ἑαυτοῦ – сам по собі 4.28; καθ‘ ἑαυτὸ ὑφ‘ ἑαυτοῦ – сам собою 13.1 |
| εαω | ἐάω, contr. | залишати 8.8; полишати 8.8, 10.1; дозволяти 4.10, 4.13, 11.1; допускати 8.9 |
| εγγιγνομαι | ἐγγίγνομαι [ἐν, γίγνομαι] | бути 2.4; виникати 4.20; замешкати 4.5 |
| εγγυμναζω | ἐγγυμνάζω [ἐν, γυμνάζω] | mp вправлятися 8.8 |
| εγερτικος | ἐγερτικός -ή -όν [ἐγείρω] | спонукуваний 4.13 |
| εγκαλυπτω | ἐγκᾰλύπτω [ἐν, καλύπτω] | ховати 4.2 |
| εγκελευω | ἐγκελεύω [ἐν, κελεύω] | спонукати 3.2; веліти 3.3 |
| εγκοσμιος | ἐγκόσμιος -ον [ἐν, κόσμος] | сущий у світі 1.6; сьогосвітній 4.6, 4.16 |
| εγχειρεω | ἐγχειρέω, contr. [ἐν, χείρ] | торкатися 3.2; наважуватися 3.3; взятися 2.1 |
| εγχειριζω | ἐγχειρίζω [ἐν, χείρ] | вручати 3.1 |
| εγχοω | ἐγχόω, contr. [ἐν, χόω] | засипати 4.2 |
| εγχρονος | ἔγχρονος -ον [ἐν, χρόνος] | тимчасовий 8.7, 10.3 |
| εγχωρεω | ἐγχωρέω, contr. [ἐν, χωρέω] | дозволяти 3.3 |
| εδει | ἔδει imperf. ind. act. 3 pers. sing. від δεῖ impers. [δέω] | годилось 5.3 |
| εδρα | ἕδρα -ας, ἡ [див. ἕζομαι] | сидіння 9.8; поміщення 10.1 |
| εθελουσιος | ἐθελούσιος -ον [ἐθέλω] | добровільний 10.1 |
| εθελω | ἐθέλω / θέλω | хотіти; прагнути 4.11 |
| ει | εἰ | якщо; εἰ μή – хіба лиш 3.3, 4.19; εἰ καί – хоч і 10.3; εἰ μὴ ἄρα – якщо тільки не 13.4 |
| ει περ | εἴ περ / εἴπερ | якщо тільки; якби справді |
| ειδεαρχης | εἰδεάρχης -ου, ὁ [εἶδος, ἄρχω] | джерело змісту 2.10 |
| ειδησις | εἴδησις -εως, ἡ [див. οἶδα] | знання 7.2 |
| ειδικος | εἰδικός -ή -όν [εἶδος] | формуючий 4.10 |
| ειδον | εἶδον aor.2. ind. a., див. *εἴδω | побачити 2.4 |
| ειδοποιεω | εἰδοποιέω, contr. [εἶδος, ποιέω] | надавати ідею [існування] 4.3 |
| ειδοποιια | εἰδοποιία -ας, ἡ [εἰδοποιός] | набуття ідеї [існування] 4.3 |
| ειδοποιος | εἰδοποιός -όν [εἶδος, ποιέω] | той, що надає змісту 2.10; той, що надає ідею [існування] 4.18, 4.35 |
| ειδος | εἶδος -εος, contr. -ους, τό | вид 8.9, 11.2, 13.2, 13.3; вигляд 4.27, 4.28; ідея 9.6; зміст 2.10, 4.10 |
| ειδωλον | εἴδωλον -ου, τό [див. εἶδος] | видимість 4.12; подоба 11.5 |
| ειεν | εἶεν [εἰμί] pr. opt. act. 3 pers. pl. | гаразд 4.1 |
| εικαιολογεω | εἰκαιολογέω, contr. [εἰκαιολόγος] | даремно говорити 3.2 |
| εικαιος | εἰκαῖος -α -ον [εἰκῇ] | нерозважливий 4.33 |
| εικος | εἰκός -ότος, τό [ἔοικα] | ὡς εἰκὸς – звичайно 7.4; як і годиться 7.4 |
| εικοτως | εἰκότως [ἔοικα] adv. | слушно 5.5 |
| εικων | εἰκών -όνος, ἡ [див. ἔοικα] | образ 4.4, 7.3; зображення 9.6; відображення 2.8, 4.1, 5.7 |
| ειλικρινης | εἰλικρῐνής -ές [εἵλη o εἴλω, κρίνω] | справдешній 12.3 |
| ειμι | εἰμί | бути, існувати; перебувати 4.4; τῷ ὄντι – насправді 3.1, 4.32; воістину 3.2 |
| ειναι | εἶναι [εἰμί] | буття; існування 4.1; τὸ εἶναι – бути 6.2 |
| ειπον | εἶπον [див. ἔπος] | сказати, казати, говорити, висловити, розповідати; називати; ὡς εἰπεῖν – можна сказати 1.4 |
| ειρηναιος | εἰρηναῖος -α -ον [εἰρήνη] | мирний 11.1 |
| ειρηναρχια | εἰρηναρχία -ας, ἡ [εἰρήνη, ἄρχω] | Мироначало 11.1 |
| ειρηνευω | εἰρηνεύω [εἰρήνη] | бути в мирі 11.3, 11.4; знайти мир 11.5 |
| ειρηνικος | εἰρηνικός -ή -όν [εἰρήνη] | мирний |
| ειρηνοδωρος | εἰρηνόδωρος -ον [εἰρήνη, δῶρον] | Податель миру 4.21; миродарувальний 11.3 |
| ειρηνοχυτος | εἰρηνοχύτος -ον [εἰρήνη, χέω] | миропроливаючий 11.5 |
| ειρω | εἴρω | казати |
| εις | εἰς / ἐς procl. | Acc. до, в, на; щодо |
| εις μια εν | εἷς μία ἕν | один, єдиний; одність 5.10, 7.2 |
| εισαγω | εἰσάγω /ᾰ/ [εἰς, ἄγω] | уводити 2.2; представляти 1.6 |
| εισδεχομαι | εἰσδέχομαι [εἰς, δέχομαι] | приймати 4.22; схоплювати 4.11 |
| εισδυω | εἰσδύω / εἰσδύνω [εἰς, δύω] | проникати 8.2 |
| εισειμι | εἴσειμι [εἰς, εἶμι] | входити 4.9, 11.1 |
| εισηγεομαι | εἰσηγέομαι, contr. [εἰς, ἡγέομαι] | уводити 3.3 |
| εισοδος | εἴσοδος -ου, ἡ [εἰς, ὁδός] | вхід 4.9 |
| εισω | εἴσω / ἔσω [εἰς] adv. / praep. | усередині 1.4, 11.1 |
| ειτα | εἶτα [εἰ, -τα] adv. | потім 4.9; відтак 4.23, 11.6 |
| εκ / εξ | ἐκ / ἐξ | G. з, із, від; з огляду; О.в.; через; після; внаслідок 4.20, 4.34; за допомоги 4.28 |
| εκαστος | ἕκαστος -η -ον [ἑκάς, τις] | кожен; αὐτὸς ἕκαστος – кожен зокрема 8.9; καθ᾽ ἕκαστον – кожен зокрема; зокрема 7.1 |
| εκατερος | ἑκάτερος -α -ον /ᾰ/ [ἕκαστος] | один і другий |
| εκβαινω | ἐκβαίνω [ἐκ, βαίνω] | перевершувати 1.4; виходити за межі 9.3 |
| εκβαλλω | ἐκβάλλω [ἐκ, βάλλω] | позбавляти 4.19 |
| εκβασις | ἔκβᾰσις -εως, ἡ [ἐκβαίνω] | вихід 5.8; відхід 4.23 |
| εκβλυζω | ἐκβλύζω [ἐκ, βλύζω] | щедро струмувати 4.2, 4.14 |
| εκγονος | ἔκγονος -ον [ἐκγίγνομαι] | нащадок 4.21; який походить 4.19; творіння 4.30 |
| εκδημεω | ἐκδημέω, contr. [ἔκδημος] | бути захопленим 3.2 |
| εκδιδωμι | ἐκδίδωμι /ῐι/ [ἐκ, δίδωμι] | видавати 4.33, 11.6; передавати 3.1; виходити 4.12 |
| εκει | ἐκεῖ | там; тамтешній 4.16 |
| εκειθεν | ἐκεῖθεν [ἐκεῖ] | звідтам 4.2; звідтіля 4.1, 7.3 |
| εκεινος | ἐκεῖνος -η -ο [ἐκεῖ, ἔνος] | той; він |
| εκθεοω | ἐκθεόω, contr. [ἐκ, θεόω] | part. pass. обожуваний 1.5, 8.5 |
| εκθεωσις | ἐκθέωσις -εως, ἡ [ἐκθεόω] | обоження 9.5, 12.3 |
| εκθεωτικος | ἐκθεωτικός -ή -όν [ἐκθεόω] | обожуючий 2.7 |
| εκκριτος | ἔκκρῐτος -ον [ἐκκρίνω] | винятковий 2.6 |
| εκλαμβανω | ἐκλαμβάνω [ἐκ, λαμβάνω] | розуміти 2.11, 8.1, 8.9 |
| εκλειπω | ἐκλείπω [ἐκ, λείπω] | припинятися 6.1; perf. part. загиблий 6.1 |
| εκληπτεον | ἐκληπτέον [ἐκλαμβάνω] | adj. verb. n. слід відносити 2.1; слід розуміти 9.3 |
| εκμαγειον | ἐκμᾰγεῖον -ου, τό [ἐκμάσσω] | відтиск 2.6 |
| εκμαθησις | ἐκμάθησις -εως, ἡ [ἐκμανθάνω] | вивчення 3.2 |
| εκπιτνω | ἐκπίτνω = ἐκπίπτω [ἐκ, πίπτω] | відпадати 8.6, 8.8 |
| εκπτωσις | ἔκπτωσις -εως, ἡ [ἐκπίπτω] | відпадіння 4.12, 7.2, 8.6, 11.5 |
| εκστατικος | ἐκστᾰτικός -ή -όν [ἐξίστημι] | спрямований назовні 4.13 |
| εκταρασσω | ἐκταράσσω, att. ἐκταράττω [ἐκ, ταράσσω] | занепокоїти 11.5 |
| εκτεινω | ἐκτείνω [ἐκ, τείνω] | натягати 3.1; простягатися 4.20, простиратися 5.1; плазувати 4.2 |
| εκτελεω | ἐκτελέω, contr. [ἐκ, τέλος] | звершувати 2.8; реалізувати 4.26 |
| εκτιθημι | ἐκτίθημι [ἐκ, τίθημι] | викладати 1.5, 2.7, 3.2 |
| εκτικος | ἑκτικός -ή -όν [ἕξις] | мати [властивості] 1.5 |
| εκτος | ἐκτός [ἐκ] | поза |
| εκτρυχω | ἐκτρύχω = ἐκτρῡχόω, contr. [ἐκ, τρυχόω] | part. на погубу 8.8 |
| εκτυπωμα | ἐκτύπωμα -ατος, τό [ἐκτυπόω] | відбиток 2.5 |
| εκφαινω | ἐκφαίνω [ἐκ, φαίνω] | об’являть 1.1, 1.2, 2.7, 4.4, 5.2; виявляти 2.1, 4.2; вияснювати 3.3, 5.1; розкривати 5.1 |
| εκφανης | ἐκφᾰνής -ές [ἐκφαίνω] | осяйний 2.9 |
| εκφανσις | ἔκφανσις -εως, ἡ [ἐκφαίνω] | об’явлення 1.4, 4.14; проявляння 2.4; проголошення 3.2; пояснення 3.2 |
| εκφαντικος | ἐκφαντικός -ή -όν [ἐκφαίνω] | ясний 4.11; який розкриває 5.2 |
| εκφαντορια | ἐκφαντορία -ας, ἡ [ἐκφαίνω] | об’явлення 2.2; одкровення 4.12 |
| εκφαντορικος | ἐκφαντορικός -ή -όν [ἐκφαίνω] | об’являючий 3.1; являючий 3.1; розкриваючий 5.2; ἐκφαντορικῶς adv. ясно 1.4 |
| εκφορος | ἔκφορος -ον [ἐκφέρω] | розголошений 1.8 |
| εκφραζω | ἐκφράζω [ἐκ, φράζω] | пояснювати 5.2 |
| εκφρασις | ἔκφρασις -εως, ἡ [ἐκφράζω] | викладання 13.4 |
| εκφυω | ἐκφύω [ἐκ, φύω] | породжувати 5.8; походити 12.3 |
| εκων | ἑκών -οῦσα -όν | добровільно 11.3 |
| ελασσοω | ἐλασσόω, att. ἐλαττόω, contr. [ἐλάσσων] | меншати 9.2 |
| ελασσων | ἐλάσσων, att. ἐλάττων -ον [ἐλαχύς] | [compar. від ἐλαχύς] менший 4.19 |
| ελαυνω | ἐλαύνω / ἐλάω, contr. | відганяти 4.5 |
| ελαχιστος | ἐλάχιστος -η -ον, [див. ἐλάσσων] | [superl. від ἐλαχύς] найменший; ἐν ἐλαχίστοις – хоч коротко 2.9 |
| ελευθερος | ἐλεύθερος -α -ον | вільний 12.2 |
| ελευθεροω | ἐλευθερόω, contr. [ἐλεύθερος] | perf. part. mp вільний 7.4 |
| ελικοειδης | ἑλικοειδής -ές [ἕλιξ, εἶδος] | спіралеподібний 9.9; ἑλικοειδῶς adv. по спіралі 4.8, 4.9 |
| ελλαμπω | ἐλλάμπω [ἐν, λάμπω] | сяяти 1.3; mp просвітлюватися 4.9; просвітлений 4.1; aor. part. pass. просвічений 1.5 |
| ελλαμψις | ἔλλαμψις -εως, ἡ [ἐλλάμπω] | осяяння 1.2, 4.8; просвітлення 1.3, 4.2 |
| ελλειπης | ἐλλειπής -ές / ἐλλῐπής -ές [ἐλλείπω] | недостатній 4.23 |
| ελλειπω | ἐλλείπω [ἐν, λείπω] | бракувати 2.6 |
| ελλειψις | ἔλλειψις -εως, ἡ [ἐλλείπω] | нестача, недостача; брак |
| εμβαινω | ἐμβαίνω [ἐν, βαίνω] | вступати 3.1 |
| εμμελης | ἐμμελής -ές [ἐν, μέλος] | ἐμμελῶς adv. старанно 3.2 |
| εμπαιγμος | ἐμπαιγμός -οῦ, ὁ [ἐμπαίζω] | глузування 1.8 |
| εμπαλι(ν) | ἔμπᾰλῐ(ν) [ἐν, πάλιν] | навпаки 3.1 |
| εμπιμπλημι | ἐμπίμπλημι ἐμπίπλημι / ἐμπιμπλάω [ἐν, πίμπλημι] | наповнювати 4.5, 4.6 |
| εμπροσθε(ν) | ἔμπροσθε(ν) [ἐν, πρόσθεν] | попередній 4.35 |
| εμφαινω | ἐμφαίνω [ἐν, φαίνω] | об’являти 2.11; зображати 9.1 |
| εμφανης | ἐμφᾰνής -ές [ἐμφαίνω] | явний 4.4; зримий 4.4; видимий 4.4; привідкритий 9.1 |
| εμφερεια | ἐμφέρεια -ας, ἡ [ἐμφερής] | подібність 2.8 |
| εμφερης | ἐμφερής -ές [ἐμφέρω] | подібний 2.7 |
| εμφυλιος | ἐμφύλιος -ον /ῡ/ [ἐν, φῦλον] | міжусобний 11.1 |
| εμφυτος | ἔμφῠτος -ον [ἐμφύω] | природжений 4.4 |
| εν | ἕν [εἷς] n. | єдине, Єдине 1.1, 1.5, 2.5, 2.11, 7.2, 11.2, 13.1, 13.2, 13.3; одність 2.11, 5.10, 7.2; однина 4.10, 12.3; єдиний 4.12 |
| εναγης | ἐνᾰγής -ές [ἐν, ἄγος] | відлучений 4.22 |
| εναντιον | ἐναντίον | протиріччя 11.6 |
| εναντιοομαι | ἐναντιόομαι, contr. [ἐναντίος] | противитися 4.19, 4.20 |
| εναντιος | ἐναντίος -α -ον [ἐν, ἀντίος] | протилежний; супротивний; n. навпаки 4.35; всупереч 6.2; протиріччя 11.6; n. pl. протилежності 9.4 |
| εναπομενω | ἐναπομένω [ἐν, ἀπομένω] | part. тривкий 2.6 |
| εναργης | ἐναργής -ές [ἐν, ἀργός] | явний 8.7 |
| εναρετος | ἐνάρετος -ον /ᾰ/ [ἐν, ἀρετή] | чеснотливий 4.19 |
| εναριθμος | ἐνάριθμος -ον [ἐν, ἀριθμός] | який числиться 13.3 |
| εναρμοζω | ἐναρμόζω, att. / ἐναρμόττω [ἐν, ἁρμόζω] | гармонійно поєднуватися 11.2 |
| εναρμονιος | ἐναρμόνιος -ον [ἐν, ἁρμονία] | у згоді 4.21; ἐναρμονίως adv. відповідно 1.2; слушно 1.7 |
| εναρχια | ἑναρχία -ας, ἡ [εἷς, ἀρχή] | принцип одності 2.4 |
| εναρχικος | ἑναρχικός -ον [ἑναρχία] | єдиноначальний 2.4, 2.5, 4.4 |
| ενας | ἑνάς -άδος, ἡ [εἷς] | одність 1.1, 1.4, 1.5, 2.1, 8.5 |
| εναστραπτω | ἐναστράπτω [ἐν, ἀστράπτω] | випромінювати 4.7 |
| ενδεης | ἐνδεής -ές [ἐνδέω] | недостатній 2.10, 8.9 |
| ενδεια | ἔνδεια -ας, ἡ [ἐνδεής] | нестача 4.23 |
| ενδεικνυμι | ἐνδείκνῡμι / ἐνδεικνύω [ἐν, δείκνυμι] | виявляти 4.14 |
| ενδεχομαι | ἐνδέχομαι [ἐν, δέχομαι] | приймати 2.8; part. дозволений 3.3; наскільки можливо 6.2; κατὰ τὸ ἐνδεχόμενον – наскільки можливо 9.7 |
| ενδιδωμι | ἐνδίδωμι / ἐνδιδόω, contr. [ἐν, δίδωμι] | подавати 1.2, 4.5; відкривати 1.1 |
| ενδικος | ἔνδῐκος -ον [ἐν, δίκη] | ἐνδίκως adv. слушно 13.3 |
| ενδοθεν | ἔνδοθεν [ἔνδον] | зсередини |
| ενδον | ἔνδον adv. et praep. | усередині 11.1 |
| ενδυναμος | ἐνδύναμος -ον /ῠα/ [ἐν, δύναμις] | в силі 4.32 |
| ενειλλω | ἐνείλλω / ἐνίλλω [ἐν, ἴλλω] | оповивати 7.1 |
| ενειμι | ἔνειμι [ἐν, εἰμί] | бути наявним 2.4; бути 8.7 |
| ενεκα | ἕνεκα / ἕνεκε(ν) | задля; заради 4.7; через 1.5 |
| ενεργεια | ἐνέργεια -ας, ἡ [ἐνεργής] | діяльність 1.1, 1.4, 1.5, 2.7, 2.8, 4.23, 4.24, 4.25; дієвість 4.1, 4.10, 4.23, 4.32, 9.5; ділання 4.11, 4.35; діяння 9.9, 13.1; дія 4.30, 7.2; чинити (чинення) 4.23; операція 4.9 |
| ενεργεω | ἐνεργέω, contr. [ἐνεργής] | діяти 9.3, 9.8; ділати 11.5 |
| ενθα | ἔνθᾰ | там 4.12 |
| ενθαδε | ἐνθάδε /ᾰ/ [ἔνθα, δε] adv. | тут 6.1, 10.3 |
| ενθεαστικος | ἐνθεαστικός, -ή -όν | богонатхненний 3.2; ἐνθεαστικῶς adv. богонатхненно 2.11 |
| ενθεος | ἔνθεος -ον [ἐν, θεός] | богонатхненний 1.4, 4.13, 4.21; обожений 11.6; ἐνθέως adv. богонатхненно 4.14 |
| ενιαιος | ἑνιαῖος -α -ον [εἷς] | поодинокий 2.11, 3.2; одиничний 13.3; єдиний 4.21, 7.4; воєдинений 7.2; унікальний 9.5; n. єдиність 4.12; ἑνιαίως adv. єдино 7.2; в єдності 5.8, 9.10, 13.2, 13.3; воєдино 4.9; поодиноко 5.6; одразу 4.9 |
| ενιαυτος | ἐνιαυτός -οῦ, ὁ | рік |
| ενιδρυω | ἐνιδρύω [ἐν, ἱδρύω] | усталювати 1.8; уставляти 4.7; утверджувати 4.12, 7.4, 8.8; укріплювати 5.8; поміщати 10.1 |
| ενιζω | ἑνίζω [εἷς] | mp бути з’єднуваним 1.4; part. mp той, що стремить до одності 1.3 |
| ενικος | ἑνικός -ή -όν [εἷς] | один лиш 4.9; єдиний 7.2, 9.4; n. однина 13.2; ἑνικῶς adv. в єдиності 2.11; єдино 4.7, 13.3; осібно 5.9; воєдино 13.3 |
| ενιος | ἔνιος -α -ον [див. εἷς] | pl. деякі 4.4 |
| εννοεω | ἐννοέω, contr. [ἐν, νοέω] | мислити 1.1, 1.2; помислити 1.4; збагнути 1.5, 2.7, 2.11, 7.1, 8.6, 11.1; розуміти 4.15; οὔτε εἰπεῖν οὔτε ἐννοῆσαι δυνατόν – неможливо ані висловити, ані збагнути 1.5, 2.7 |
| εννοια | ἔννοια -ας, ἡ [ἔννοος] | розуміння 2.1; думка 9.3 |
| ενοειδης | ἑνοειδής -ές [εἷς, εἶδος] | зосереджений на одному 4.9; n. єдиноподібний 4.12; ἑνοειδῶς adv. воєдино 4.7, 5.6, 6.3, 13.3; по одному 5.6; воднораз 7.2 |
| ενοποιος | ἑνοποιός -όν [ἐνοποιέω] | робити одним 1.1; єднальний 1.4, 4.4, 4.12, 11.2 |
| ενοτης | ἑνότης -ητος, ἡ [εἷς] | одність 1.1, 1.3, 1.4, 2.4, 11.1, 13.2, 13.3; однодушність 4.19; єдність 11.2, 12.4 |
| ενοχλεω | ἐνοχλέω, contr. [ἐν, ὀχλέω] | непокоїти 4.21; пригнічувати 11.5 |
| ενοω | ἑνόω, contr. [εἷς] | єднати 2.6, 3.1, 4.7, 11.1, 11.2, 11.3; з’єднувати 1.5, 2.4, 5.6, 5.8, 11.2; об’єднувати 11.2; поєднувати 5.6; злучати, лучити 4.8, 4.9, 7.3, 7.4; зводитися до одиниці 5.6; mp бути єдиним 2.6; perf. mp бути в єдності 11.3; творити єдність 13.3; pass. бути прилученим 2.7; ἑνωθῇ aor. pass. став з’єднаним 7.3; ἡνωμένος part. pass. єднальний 2.3, 2.5, 2.11; єдиний 1.4, 2.2, 2.4, 2.11; з’єднаний 2.4, 4.7, 5.5, 5.6, 13.2; об’єднаний 4.8, 8.5, 11.2, 13.3; зведений до єдиного 4.9; злучений 4.9; ἡνωμέναι – [риси] єдиності 2.5; ἡνωμένως adv. воднораз 1.7; з’єднано 2.1, 5.7; єднально 2.2; у єдності 2.11 |
| εντρεφω | ἐντρέφω [ἐν, τρέφω] | виховувати 2.1, 8.1 |
| ενυλος | ἔνῡλος -ον [ἐν, ὕλη] | матеріальний 2.4 |
| ενυπαρχω | ἐνυπάρχω [ἐν, ὑπάρχω] | бути знаним 1.5 |
| ενωσις | ἕνωσις -εως, ἡ [ἑνόω] | єднання, єдиність, єдність; з’єднання 5.6, 11.2; саме з’єднання 4.7; об’єднання 1.5, 4.2 |
| ενωτικος | ἑνωτικός -ή -όν [ἑνόω] | єднальний 4.15, 4.17; той, хто єднає 4.6, 7.4, 11.1; єднання (Р.в.) 11.2; об’єднуючий 4.6 |
| εξαγγελλω | ἐξαγγέλλω [ἐξ, ἀγγέλλω] | звіщати 4.22 |
| εξαγγελτικος | ἐξαγγελτικός -ή -όν [ἐξαγγέλλω] | оповісник 4.2 |
| εξαγω | ἐξάγω /ᾰ/ [ἐξ, ἄγω] | виражати 13.3 |
| εξαιρετος | ἐξαίρετος -ον [ἐξαιρέω] | надзвичайний 2.6 |
| εξαιρεω | ἐξαιρέω, contr. [ἐξ, αἱρέω] | бути відмежованим; бути окремим; mp оберігати 1.8; ἐξῃρημένος, –η –ον – позамежний; поза межами; ἐξῄρηται – бути окремо 4.20; бути поза межами 5.10; бути позамежним 8.1, 13.3; ἐξῃρημένως adv. позамежно 1.7, 5.8, 9.10; виключно 4.1; винятково досконалий 4.1 |
| εξαλλασσω | ἐξαλλάσσω / ἐξαλλάττω [ἐξ, ἀλλάσσω] | змінювати 5.8 |
| εξαπλοω | ἐξαπλόω, contr. [ἐξ, ἁπλόω] | розпросторювати 4.4 |
| εξαπτω | ἐξάπτω [ἐξ, ἅπτω] | залежати 4.28 |
| εξαρταω | ἐξαρτάω, contr. [ἐξ, ἀρτάω] | бути в залежності 1.7; залежати 4.20 |
| εξασθενεω | ἐξασθενέω, contr. [ἐξ, ἀσθενέω] | part. ослаблий 4.35 |
| εξειμι | ἔξειμι [ἐξ, εἶμι] | можна 4.11; ἔξεστι – можливо 4.35; відійти 11.1 |
| εξειπον | ἐξεῖπον [ἐξ, εἶπον] | висловлювати 3.3 |
| εξεταζω | ἐξετάζω [ἐξ, ἐτάζω] | досліджувати 2.1 |
| εξευρισκω | ἐξευρίσκω [ἐξ, εὑρίσκω] | відкривати 13.4 |
| εξης | ἑξῆς [див. ἔχω] | по порядку 2.11, 3.2, 4.16, 4.17 |
| εξις | ἕξις -εως, ἡ [ἔχω] | властивість; посідання; стан 4.2, 4.20 |
| εξισταω | ἐξιστάω, contr. | = ἐξίστημι [ἐξ, ἵστημι] |
| εξιστημι | ἐξίστημι [ἐξ, ἵστημι] | виводити 13.3; виходити 3.2, 4.13, 7.1; відходити 7.4; бути не при собі 7.4; втрачати 11.2 |
| εξολισθαινω | ἐξολισθαίνω / ἐξολισθάνω [ἐξ, ὀλισθαίνω] | зісковзнути 4.12 |
| εξοριζω | ἐξορίζω [ἐξ, ὁρίζω] | проганяти 8.9; усувати 8.9, 12.3 |
| εξυμνεω | ἐξυμνέω, contr. [ἐξ, ὑμνέω] | оспівувати 5.2 |
| εξω | ἔξω [ἐξ] | ззовні, назовні, поза |
| εξωθε(ν) | ἔξωθε(ν) [ἔξω] | ззовні 4.9, 4.11; зовнішній 4.9; поза 9.2 |
| επαγγελλω | ἐπαγγέλλω [ἐπί, ἀγγέλλω] | обіцяти 5.2, 6.2 |
| επαινετος | ἐπαινετός -ή -όν [ἐπαινέω] | гідний похвали 4.35 |
| επαιρω | ἐπαίρω [ἐπί, αἴρω] | піднімати 10.3 |
| επακουω | ἐπᾰκούω [ἐπί, ἀκούω] | учувати 3.2 |
| επαμυνω | ἐπαμύνω /ᾰῡ/ [ἐπί, ἀμύνω] | подавати допомогу 13.4 |
| επανορθοω | ἐπανορθόω, contr. [ἐπί, ἀνορθόω] | виправляти 13.4 |
| επαρκεω | ἐπαρκέω, contr. [ἐπί, ἀρκέω] | допомагати 10.1 |
| επαφη | ἐπᾰφή -ῆς, ἡ [ἐπί, ἁφή] | дотик 1.5, 2.5, 7.3; контакт 4.10 |
| επει | ἐπεί [ἐπί, εἰ] | бо 1.5, 3.2; оскільки 5.8; тож 8.9 |
| επειδη | ἐπειδή / ἐπεὶ δή [ἐπεί] | після того як; оскільки; отож 4.16 |
| επειπερ | ἐπείπερ / ἐπεί περ див. ἐπεί | адже 4.20, 5.9, 10.2, 13.3 |
| επεισαγω | ἐπεισάγω [ἐπί, εἰσάγω] | застосовувати 2.3 |
| επειτα | ἔπειτα [ἐπί, εἶτα] adv. | опісля; тоді; а все ж таки; а отже; відтак |
| επεκεινα | ἐπέκεινα [ἐπί, ἐκεῖνα] | поза межами; поза 2.4; позамежний 4.16 |
| επεραστος | ἐπέραστος -ον [ἐπί, ἐραστός] | любий 10.1 |
| επι | ἐπί | G. на, у, до; про, стосовно, щодо; у відповідності до 8.7; від 11.4; ἐφ‘ ἡμῶν – на нашу [думку] 4.12 D. щодо; стосовно; для; крім 7.3; при 7.4 Acc. на, до, у, в; стосовно; що стосується; відповідно до; через |
| επιβαινω | ἐπιβαίνω [ἐπί, βαίνω] | досягати 11.1 |
| επιβαλλω | ἐπιβάλλω [ἐπί, βάλλω] | накладати 10.1; линути 1.2, 1.4, 4.11; стреміти 2.7; звертатися 7.2; part. належний 8.7 |
| επιβατευω | ἐπιβᾰτεύω [ἐπιβάτης] | пронизувати 2.10 |
| επιβολη | ἐπιβολή -ῆς, ἡ [ἐπιβάλλω] | струмінь 1.4; устремління 1.5, 4.11 |
| επιδεχομαι | ἐπιδέχομαι [ἐπί, δέχομαι] | приймати 4.33; дозволяти 8.9 |
| επιδηλος | ἐπίδηλος -ον [ἐπί, δῆλος] | ясний 4.11 |
| επιδιδωμι | ἐπιδίδωμι [ἐπί, δίδωμι] | передавати 2.6; давати 9.5, 12.3 |
| επιδοσις | ἐπίδοσις -εως, ἡ [ἐπιδίδωμι] | дарування 13.1 |
| επιθολοω | ἐπιθολόω, contr. [ἐπί, θολόω] | спотворювати 11.2 |
| επιθυμεω | ἐπιθῡμέω, contr. [ἐπί, θυμός] | жадати 4.20 |
| επιθυμια | ἐπιθῡμία -ας, ἡ [ἐπί, θυμός] | пожадливість 4.20, 9.5; пожадання 4.23, 4.25 |
| επικαιρος | ἐπίκαιρος -ον [ἐπί, καιρός] | короткочасний 8.7 |
| επικαλεω | ἐπικᾰλέω, contr. [ἐπί, καλέω] | прикликати 3.1 |
| επικλησις | ἐπίκλησις -εως, ἡ [ἐπικαλέω] | взивання 3.1 |
| επικρατεω | ἐπικρᾰτέω, contr. [ἐπί, κρατέω] | мати перевагу 2.11, 4.16 |
| επιλαμπω | ἐπιλάμπω [ἐπί, λάμπω] | сяяти 1.2, 9.4; починати просвічувати 4.5; світити 5.8; осявати 5.8 |
| επιλανθανω | ἐπιλανθάνω / ἐπιλήθω [ἐπί, λανθάνω] | пам’ять зраджує 3.2 |
| επιμιμνησκομαι | ἐπιμιμνῄσκομαι [ἐπί, μιμνῄσκω] | згадувати 4.14 |
| επινοεω | ἐπινοέω, contr. [ἐπί, νοέω] | задумувати 5.5; уявляти 8.1 |
| επινοια | ἐπίνοια -ας, ἡ [ἐπινοέω] | думка 5.8; поняття 5.8 |
| επιπιπτω | ἐπιπίπτω [ἐπί, πίπτω] | спадати 4.12 |
| επιπλησσω | ἐπιπλήσσω, att. ἐπιπλήττω [ἐπί, πλήσσω] | дорікати 1.6 |
| επιπνοια | ἐπίπνοια -ας, ἡ [ἐπιπνέω] | натхнення 2.9, 11.5 |
| επιρραπιζω | ἐπιρρᾰπίζω [ἐπί, ῥαπίζω] | розбивати 4.35 |
| επιρροη | ἐπιρροή -ῆς, ἡ [ἐπιρρέω] | течія 8.5 |
| επισκεπτομαι | ἐπισκέπτομαι [ἐπί, σκέπτομαι] | розглядати 3.1 |
| επισκοπεω | ἐπισκοπέω, contr. [ἐπίσκοπος] | розглядати 11.1 |
| επιστημη | ἐπιστήμη -ης, ἡ [ἐπίσταμαι] | наука 1.5, 3.2, 7.2, 7.3; знання 1.1, 1.2, 2.2, 4.10; вченість 3.3 |
| επιστημονικος | ἐπιστημονικός -ή -όν [ἐπιστήμων] | вдумливий 2.9 |
| επιστητος | ἐπιστητός -ή -όν [ἐπίσταμαι] | ἐπιστητῶς adv. доступно 1.1 |
| επιστολη | ἐπιστολή -ῆς, ἡ [ἐπιστέλλω] | лист; δι’ ἐπιστολῆς – листовно 11.6 |
| επιστρεπτικος | ἐπιστρεπτικός -ή -όν [ἐπιστρέφω] | повертаючий 1.7; той, що повертає 4.6; ἐπιστρεπτικῶς adv. повертаючись 4.10 |
| επιστρεφω | ἐπιστρέφω [ἐπί, στρέφω] | повертати, повертатися; навертатися 9.6; відвертати 4.6; perf. part. mp навернений 9.5, 12.3, 13.3 |
| επιστροφη | ἐπιστροφή -ῆς, ἡ [ἐπιστρέφω] | повернення |
| επιτηδειος | ἐπιτήδειος -ον / -ος -α -ον [ἐπιτηδές] | здатний 4.20, 9.4 |
| επιτηδειοτης | ἐπιτηδειότης -ητος, ἡ [ἐπιτήδειος] | здатність 1.5, 3.1, 4.4, 9.10; властивість 2.6 |
| επιτηρεω | ἐπιτηρέω, contr. [ἐπί, τηρέω] | стежити 3.2 |
| επιτιθημι | ἐπιτίθημι [ἐπί, τίθημι] | додавати 4.14 |
| επιτροπευω | ἐπιτροπεύω [ἐπίτροπος] | управляти 4.4 |
| επιφαινω | ἐπιφαίνω [ἐπί, φαίνω] | mp являтися 1.2 |
| επιχειρεω | ἐπιχειρέω, contr. [ἐπί, χείρ] | братися 8.6; заходитися 8.8 |
| επομαι | ἕπομαι [див. ἕπω] | слідувати 4.28 |
| επομενως | ἑπομένως [ἕπω] | згідно з |
| εποπτευω | ἐποπτεύω [ἐπόπτης] | споглядати 1.1; зріти 1.8 |
| επω | ἕπω | слідувати 1.3, 2.2, 2.4, 4.28 |
| επωνυμια | ἐπωνυμία -ας, ἡ [ἐπώνυμος] | найменування 2.1, 4.11, 10.3; ймення 4.11, 13.3 |
| εραμαι | ἔρᾰμαι [див. ἐράω] | любити 4.11 |
| εραστης | ἐραστής -οῦ, ὁ [ἔραμαι] | любитель 1.5, 4.13 |
| εραστος | ἐραστός -ή -όν [ἔραμαι] | возлюблений 4.13, 4.14; любий 4.18, 4.35, 8.8, 11.5; жаданий 4.10 |
| εραω | ἐράω, contr. [див. ἔραμαι] | любити 4.10, 8.8 |
| εργον | ἔργον -ου, τό | діло 7.4 |
| ερευνα | ἔρευνα -ης, ἡ [ἐρέω] | дослідження 2.9 |
| ερεω | ἐρέω | запитувати 4.19 |
| ερημια | ἐρημία -ας, ἡ [ἐρῆμος] | відсутність 4.24 |
| ερημος | ἐρῆμος, att. ἔρημος -η -ον / -ος -ον | позбавлений 11.1 |
| ερις | ἔρῐς -ιδος, ἡ | сварка 11.5 |
| ερμηνευτικος | ἑρμηνευτικός -ή -όν [ἑρμηνεύω] | який вияснює 4.2 |
| ερχομαι | ἔρχομαι | приходити; зійти 2.10; доходити 3.2 |
| ερω | ἐρῶ fut. ind. act., див. εἴρω | викладати 4.16 |
| ερως | ἔρως -ωτος, ὁ [див. ἔραμαι] | любов |
| ερωτικος | ἐρωτικός -ή -όν [ἔρως] | люблячий 4.13; викликаний любов’ю 4.14, 4.16; присвячений Любові 4.14; жадано 3.3 |
| εσθ᾽οτε | ἐσθ᾽ὅτε = ἐστὶν ὅτε [див. ὅτε] | іноді 1.8 |
| εσοπτρον | ἔσοπτρον -ου, τό / εἴσοπτρον -ου, τό [εἰσοράω] | дзеркало |
| εστια | ἑστία -ας, ἡ | домівка 1.7; осередок 4.1; оселя 10.1; вогнище 7.4 |
| εστιαω | ἑστιάω, contr. [ἑστία] | частувати 3.2 |
| εσχατια | ἐσχᾰτιά -ᾶς, ἡ [ἔσχατος] | віддаленість 1.4 |
| εσχατος | ἔσχᾰτος -η -ον [ἐξ] | найвіддаленіший 4.17, 4.20; найдальший 6.1, 11.2; далекий 4.20, 5.8; крайній 8.2; останній 4.4, 4.20, 13.4; ἐπ᾽ ἐσχάτων – до краю 4.15; вкінці 13.3; ἐσχάτως adv. украй мало 4.20, крайньо мало 5.8; вкінці 13.4 |
| ετεροιος | ἑτεροῖος -α -ον [ἕτερος] | n. іншість 9.5 |
| ετεροιωσις | ἑτεροίωσις -εως, ἡ [ἑτεροιόω] | переміна 9.9 |
| ετεροκινητος | ἑτεροκίνητος -ον /ῑ/ [ἕτερος, κινέω] | рухатися зі спонуки інших 8.7 |
| ετερος | ἕτερος -α -ον | інший; один – другий 3.1; ἑτέρως adv. по-іншому 9.5 |
| ετεροτης | ἑτερότης -ητος, ἡ [ἕτερος] | різність 1.4, 4.7, 11.3, 11.5; іншість 9.5 |
| ετι | ἔτῐ | надалі 4.4; далі 12.1; врешті 4.6; більше 11.5 |
| ευ | εὖ [див. ἐύς] adv. | благий 4.1; благо 5.8; добре 13.4 |
| ευαγης | εὐᾰγής -ές [εὖ, ἄγος] | εὐαγῶς adv. благоговійно 2.5; благочестиво 8.8 |
| ευαρμοστια | εὐαρμοστία -ας, ἡ [εὐάρμοστος] | гармонійність 4.7 |
| ευδιακριτος | εὐδιάκριτος -ον [διακρίνω] | εὐδιακρίτως adv. чітко 2.4 |
| ευδιαχυτος | εὐδιάχῠτος -ον [εὖ, διαχέω] | легко розчинний 2.6 |
| ευεργετεω | εὐεργετέω, contr. [εὐεργέτης] | благодіяти 13.4 |
| ευθαρσης | εὐθαρσής -ές [εὖ, θάρσος] | εὐθαρσῶς adv. сміливо 8.6 |
| ευθεια | εὐθεῖα fem. від εὐθύς | пряма лінія 2.5 |
| ευθημοσυνη | εὐθημοσύνη -ης, ἡ [εὐθήμων] | благоустрій 8.5 |
| ευθυγραμμος | εὐθύγραμμος -ον [εὐθύς, γραμμή] | прямолінійний 4.11 |
| ευθυς | εὐθύς -εῖα -ύ | прямий 11.6; прямолінійний 9.9; κατ᾽ εὐθεῖαν – по прямій 4.8, 4.9; εὐθείᾳ – правильно 4.8 |
| ευκαιρος | εὔκαιρος -ον [εὖ, καιρός] | слушний 5.10 |
| ευκολος | εὔκολος -ον | легкий; εὐκόλως adv. легко 8.2 |
| ευλαβεια | εὐλάβεια -ας, ἡ /ᾰα/ [εὐλαβής] | благоговіння 1.2, 1.3, 3.3 |
| ευμετρια | εὐμετρία -ας, ἡ [εὔμετρος] | добра міра 8.7 |
| ευπρεπεια | εὐπρέπεια -ας, ἡ [εὐπρεπής] | краса 1.4; красота 4.4 |
| ευπρεπης | εὐπρεπής -ές [εὖ, πρέπω] | благувідповідний 4.7 |
| ευρεσις | εὕρεσις -εως, ἡ [εὑρίσκω] | відкриття 3.3 |
| ευρισκω | εὑρίσκω | знаходити 1.4, 2.7, 9.3, 13.3; виявляти 5.5; part. виявний 7.1 |
| ευροια | εὔροια -ας, ἡ [εὔροος] | плавний хід 4.4 |
| ευσεβης | εὐσεβής -ές [εὖ, σέβω] | εὐσεβῶς adv. благочестиво 9.9 |
| ευσταθης | εὐστᾰθής -ές [εὖ, ἵστημι] | εὐσταθῶς adv. урівноважено 1.2 |
| ευσυνοπτος | εὐσύνοπτος -ον [εὖ, σύνοπτος] | зрозумілий 2.4 |
| ευτακτος | εὔτακτος -ον [εὖ, τάσσω] | благочинний 12.3; εὐτάκτως adv. впорядковано 2.4 |
| ευταξια | εὐταξία -ας, ἡ [εὔτακτος] | благоустрій 8.7 |
| ευτυπωτος | εὐτύπωτος -ον [εὖ, τυπόω] | сприйнятливий 2.6 |
| ευφημος | εὔφημος -ον [εὖ, φήμη] | благочестивий 4.12 |
| ευφραινω | εὐφραίνω [εὔφρων] | радіти 8.8 |
| ευφρων | εὔφρων -ον [εὖ, φρήν] | розсудливий 6.2 |
| ευχαρακτος | εὐχάρακτος -ον [εὐ, χαράσσω] | чіткий 2.6 |
| ευχη | εὐχή -ῆς, ἡ [εὔχομαι] | молитва 3.1 |
| εφαπτω | ἐφάπτω [ἐπί, ἅπτω] | осягати 13.4 |
| εφαρμογη | ἐφαρμογή -ῆς, ἡ [ἐφαρμόζω] | згода 4.7, 5.7; узгодженість 7.3 |
| εφαρμοζω | ἐφαρμόζω, att. ἐφαρμόττω [ἐπί, ἁρμόζω] | відповідати 1.7; бути придатним 13.3 |
| εφελκω | ἐφέλκω et poster. -ελκύω [ἐπί, ἕλκω] | притягувати 3.1; потягати 4.28 |
| εφεσις | ἔφεσις -εως, ἡ [ἐφίημι] | стремління; устремління 3.3; прагнення 11.3, 11.4 |
| εφετος | ἐφετός -ή -όν [ἐφίημι] | бажаний; жаданий |
| εφιημι | ἐφίημι [ἐπί, ἵημι] | act. посилати 4.1, 8.4; mp стреміти; дозволяти 3.3; намагатися 11.5 |
| εφικνεομαι | ἐφικνέομαι, contr. [ἐπί, ἱκνέομαι] | досягати 1.4, 4.4, 10.3 |
| εφικτος | ἐφικτός -ή, -όν | досяжний 1.2, 3.3, 7.2; можливий 11.1; ὡς ἐφικτόν – наскільки можливо 1.1, 1.4, 1.5, 2.7, 4.1, 7.2, 8.1; по змозі 13.4; κατὰ τὸ ἐφικτὸν – наскільки можливо 2.11, 8.6 |
| εχω | ἔχω | мати; матися 9.4; посідати 2.10, 4.23; тримати 5.6, 7.4; носити 2.8, 2.9; нести в собі 7.3, 10.2; отримувати 4.1; набувати 4.25; поводитися 4.30; бути 4.1, 5.3, 13.4; перебувати 7.4, 10.3; зоставатися 4.31; бути пов’язаним 10.3; могти 11.4; inf. посідання 8.3; εὖ ἔχω – бути при здоровому глузді 7.4 |
| ζαω | ζάω, contr. [див. βίος] | жити; part. живий 1.3, 5.1, 5.3, 11.6; живучий 6.1 |
| ζηλος | ζῆλος -ου, ὁ [див. δίζημαι?, ζητέω?] | ревність 4.13 |
| ζηλοω | ζηλόω, contr. [ζῆλος] | жадати 8.8 |
| ζηλωτης | ζηλωτής -οῦ, ὁ [ζηλόω] | ревнивий 4.13 |
| ζηλωτος | ζηλωτός -ή -όν [ζηλόω] | об’єкт ревності 4.13 |
| ζην | ζῆν [pr. inf. act. ζάω] | inf. життя 6.1 |
| ζητεω | ζητέω, contr. [див. δίζημαι] | розглядати 7.3 |
| ζυγον | ζῠγόν -οῦ, τό | ярмо 10.1; рівновага 1.3 |
| ζυγος | ζῠγός -οῦ, ὁ | див. ζυγόν |
| ζωαρχια | ζωαρχία -ας, ἡ [ζωή, ἀρχή] | життєначало 2.1 |
| ζωαρχικος | ζωαρχικός -ή -όν [ζωαρκής] | життєначальний 3.2, 6.3 |
| ζωη | ζωή -ῆς, ἡ [див. ζάω] | життя |
| ζωντα | ζῶντα, τά [ζάω] | τὰ ζῶντα – живе 5.1, живі 5.3, 5.5, 11.6 |
| ζωογονος | ζωογόνος -ον [ζωός, γίγνομαι] | життєпороджуючий 2.3; породжуючий життя 2.7; який породжує життя 11.6; життєродний 8.5; життєродитель 6.3 |
| ζωον | ζῷον -ου, τό [див. ζάω] | живий; жива істота 4.23, 6.1; тварина 4.25, 6.1, 6.3, 8.5; живий 6.1 |
| ζωοποιος | ζωοποιός -όν [ζωοποιέω] | життєтворчий 5.2, 6.1, 6.3 |
| ζωος | ζωός -ή -όν [ζάω] | живий 6.2, 6.3 |
| ζωοω | ζωόω, contr. [ζωός] | оживляти 4.2, 5.8, 6.3; давати життя 4.4; оживати 6.3 |
| ζωτικος | ζωτικός -ή -όν [ζάω] | життєвий 6.1, 8.3; живий 1.5; життєдайний 6.1; до життя 4.4 |
| ζωωσις | ζώωσις -εως, ἡ [ζωόω] | наділяння життям 2.5 |
| η | ᾗ | через те що 2.10; оскільки 4.28, 4.30, 7.2; з огляду на 4.23; як 4.33, 4.34, 5.1, 9.6 |
| η | ἦ | істинно 2.6; справді 4.14 |
| ηγεομαι | ἡγέομαι, contr. | провадити 13.4; вважати 4.12 |
| ηδη | ἤδη [ἦ, δή] | уже |
| ηδομαι | ἥδομαι pr. med., див. ἥδω | насолоджуватися 2.8 |
| ηδονη | ἡδονή -ῆς, ἡ [ἥδω] | насолода 2.8, 8.7, 11.5 |
| ηλεκτρινος | ἠλέκτρινος -η -ον [ἤλεκτρον] | бурштиновий 1.8 |
| ηλιακος | ἡλιακός -ή -όν [ἥλιος] | сонячний 4.4 |
| ηλιος | ἥλιος -ου, ὁ | сонце |
| ημερα | ἡμέρα -ας, ἡ [ἦμαρ] | день |
| ημισυς | ἥμῐσυς -εια -υ [ἡμι-] | половина 13.2 |
| ηνικα | ἡνίκα /ῐᾰ/ | коли |
| ηνωμενως | ἡνωμένως [ἑνόω] | adv. див. ἑνόω |
| ηρεμεω | ἠρεμέω, contr. [ἠρέμα] | перебувати в супокою 11.1; перебувати у спокою 11.3, 11.4 |
| ησσων | ἥσσων, att. ἥττων -ον [ἦκα] | менший; зменшений 2.11; нижчий 4.10 |
| ησυχια | ἡσῠχία -ας, ἡ [ἥσυχος] | супокій 11.1 |
| ητοι | ἤτοι = ἤ τοι | або, чи |
| ηχος | ἦχος -ου, ὁ [див. ἠχή] | звук 4.11, 8.2 |
| θακος | θᾶκος -ου, ὁ [див. τίθημι] | престол 1.8 |
| θανατος | θάνατος -ου, ὁ /ᾰᾰ/ | смерть 4.1 |
| θαυμαστος | θαυμαστός -ή -όν [θαυμάζω] | подивугідний 1.6 |
| θεα | θέα -ας, ἡ [див. θαῦμα] | споглядання 3.2 |
| θεα | θεά -ᾶς, ἡ | споглядання 3.2 |
| θεαμα | θέᾱμα -ατος, τό [θεάομαι] | споглядання 1.4, 2.7, 2.9 |
| θεαομαι | θεάομαι, contr. [див. θέα] | видіти 12.2 |
| θεαρχια | θεαρχία -ας, ἡ [θεός, ἄρχω] | Божественне Начало; джерело Божества 1.3 |
| θεαρχικος | θεαρχικός -ή -όν [θεαρχία] | богоначальний 1.3, 2.1, 2.5, 2.8, 2.11, 3.2, 5.1; Божественного Начала 1.1, 2.11, 4.1 |
| θεικος | θεϊκός -ή -όν [θεός] | Божий 13.3; θεϊκῶς adv. що стосується божества 11.6 |
| θειος | θεῖος -α -ον [θεός] | Божий; божественний |
| θειωδης | θειώδης -ες [θεῖος] | θειωδῶς adv. у божественний спосіб 1.1, 1.2 |
| θελγω | θέλγω | приваблюватися 4.13; принаджувати 8.8; θέλγεται – дозволяє себе приваблювати 4.13; принаджувати 8.8 |
| θελημα | θέλημα -ατος, τό [θέλω] | воля 4.35, 5.8 |
| θελητης | θελητής -οῦ, ὁ [θέλω] | добровільний |
| θελητος | θελητός -ή -όν [θέλω] | бажаний 9.10 |
| θεμελιοω | θεμελιόω, contr. [θεμέλιος] | основувати 10.1 |
| θεμις | θέμις -ιστος, ἡ [див. τίθημι?] | εἰ θέμις – якщо можна 4.22; якщо дозволено 8.3 |
| θεμιτος | θεμῐτός -ή -όν [θέμις] | дозволений 1.2, 1.5, 2.2; допустимий 1.3; можна 11.1; ὡς θεμιτὸν – наскільки дозволено 1.2; κατὰ τὸ θεμιτὸν – наскільки дозволено 1.3, 1.4; εἰ θεμιτὸν – якщо дозволяється 4.3 |
| θεογνωσια | θεογνωσία -ας, ἡ [θεός, γνῶσις] | боговідання 3.3, 7.4 |
| θεογονια | θεογονία -ας, ἡ [θεόγονος] | богородження 2.5 |
| θεογονος | θεόγονος -ον [θεός, γίγνομαι] | Богородитель 2.1, 2.7; n. богородження 13.3 |
| θεοδοχος | θεοδόχος -ον [θεός, δέχομαι] | богоприйнятний 3.2 |
| θεοειδεια | θεοείδεια -ας, ἡ [θεοειδής] | богоподібність 4.22 |
| θεοειδης | θεοειδής -ές [θεός, εἶδος] | богоподібний; богоподібність 1.3, 2.11; θεοειδῶς adv. богоподібно |
| θεοληπτος | θεόληπτος -ον [θεός, λαμβάνω] | богонатхненний 2.1, 3.2; боговибраний 3.2 |
| θεολογεω | θεολογέω, contr. [θεολόγος] | богословити 3.2 |
| θεολογια | θεολογία -ας, ἡ [θεολόγος] | богословіє [Святого Письма] 1.1, 2.5, 13.1; богословствування 1.8, 3.1; богословський твір 3.2; богословська тема 3.2 |
| Θεολογικαι | Θεολογικαὶ στοιχειώσεις | Богословські першооснови 2.9, 3.2 |
| Θεολογικαι | Θεολογικαὶ ὑποτυπώσεις | Богословські нариси 1.1, 1.5, 2.1, 2.3, 2.7, 11.5 |
| θεολογικος | θεολογικός -ή -όν [θεολογία] | богословський |
| θεολογος | θεολόγος -ου, ὁ [θεός, λέγω] | богослов |
| θεομαχια | θεομαχία -ας, ἡ [θεομάχος] | богоборство 1.8 |
| θεομιμητος | θεομίμητος -ον [θεός, μιμέομαι] | богонаслідувальний 1.4 |
| θεοπλαστια | θεοπλαστία -ας, ἡ [θεοπλάστης] | божественне утворення 2.9 |
| θεοποιος | θεοποιός -όν [θεός, ποιέω] | богочинний 11.6; n. Обоження 2.1 |
| θεοπρεπης | θεοπρεπής -ές [θεός, πρέπω] | богодостойний; належний Богу 2.2; θεοπρεπῶς adv. богодостойно |
| θεοπτικος | θεοπτικός -ή -όν [θεόπτης] | спрямований до боговидіння 1.8 |
| θεος | θεός -οῦ, ὁ, ἡ | Бог, бог |
| θεοσοφια | θεοσοφία -ας, ἡ [θεόσοφος] | богомудріє 7.4; божественна мудрість 2.2 |
| θεοσοφος | θεόσοφος -ον [θεός, σοφός] | богомудрець 1.6 |
| θεοτελης | θεοτελής -ές [θεός, τέλος] | богодосконалий 2.1 |
| θεοτης | θεότης -ητος, ἡ [θεός] | Божественність; божество 11.6 |
| θεουργια | θεουργία -ας, ἡ [θεουργός] | богодіяння 2.1, 2.6; божественні діла, діяння |
| θεουργικος | θεουργικός -ή -όν [θεουργία] | богодійний 1.4 |
| θεοφανεια | θεοφάνεια -ας, ἡ [θεός, φαίνω] | богоявлення 1.2, 1.4, 1.6; богоявління 10.2 |
| θεοφυτος | θεόφυτος -ον [θεός, φῠτός] | богородний 2.7 |
| θεοχρηστος | θεόχρηστος -ον [θεός, χράω] | боговстановлений 3.2 |
| θεοω | θεόω, contr. [θεός] | mp обожуваний 1.3 |
| θερμαινω | θερμαίνω [θερμός] | гріти 2.8; mp бути огріваним 4.4; part. aor. нагрітий 4.20; inf. жар 4.30 |
| θερμος | θερμός -ή -όν | n. subst. жар 4.19 |
| θερμοτης | θερμότης -ητος, ἡ [θερμός] | теплість 4.20 |
| θεσις | θέσις -εως, ἡ [τίθημι] | ствердження 2.4; підтвердження 8.5 |
| θεσμος | θεσμός -οῦ, ὁ | правило 1.1, 1.8; закон 2.9, 3.3, 12.2; установа 4.1 |
| θετεος | θετέος -α -ον [τίθημι] | θετέον adj. verb. n. слід розглядати 4.32 |
| θεωνυμια | θεωνυμία -ας, ἡ [θεός, ὄνομα] | Божі імена 1.4, 2.11; богоймення 1.8, 2.1, 2.11, 4.7, 4.12, 5.1, 5.2, 8.1, 9.5, 13.3, 13.4; богонайменування 9.1, 9.5, 9.6, 9.10 |
| θεωνυμικος | θεωνυμικός -ή -όν [θεωνυμία] | імені Божого 1.6; богоймення (Р.в.) 13.4; богойменний 5.1, 9.1 |
| θεωρεω | θεωρέω, contr. [θεωρός] | споглядати 3.3; розглядати 1.4, 9.1, 11.2; побачити 5.7; part. споглядальний 6.3 |
| θεωρητικος | θεωρητικός -ή -όν [θεωρέω] | споглядальний 4.11 |
| θεωρια | θεωρία -ας, ἡ | споглядання 1.2, 1.4, 1.8, 3.3, 4.9; дослідження 1.2; учення 3.2 |
| θεωρος | θεωρός -οῦ, ὁ [θεά, ὁράω?] | який доглядає 12.3 |
| θεωσις | θέωσις -εως, ἡ [θεόω] | обоження 2.7, 2.8, 2.11, 8.5 |
| θησαυρος | θησαυρός -οῦ, ὁ | скарб 1.6, 7.1 |
| θνητος | θνητός -ή -όν [θνῄσκω] | смертний 8.7 |
| θορυβεω | θορῠβέω, contr. [θόρυβος] | бентежити 4.12 |
| θρεπτικος | θρεπτικός -ή -όν [τρέφω] | живильний 4.2, 4.28, 6.3, 8.5 |
| θυμος | θῡμός -οῦ, ὁ | гнів |
| ιαομαι | ἰάομαι | зціляти 13.4 |
| ιδεα | ἰδέα -ας, ἡ /ῐ/ [ἰδεῖν] | ідея 9.3 |
| ιδια | ἰδίᾳ [ἴδιος] | adv. зокрема 2.7 |
| ιδικος | ἰδικός -ή -όν /ιι/ [ἴδιος] | свій 2.4; особистий 4.33; ἰδικῶς adv. осібно 2.4 |
| ιδιοπραγια | ἰδιοπραγία -ας, ἡ [ἰδιοπραγέω] | особисте діяння 8.9 |
| ιδιος | ἴδιος -α -ον / -ος -ον /ῐῐ/ | властивий; особистий; свій 9.6; n. властивість 4.23; характерна риса 2.4; ἰδίως adv. особисто |
| ιδιοτης | ἰδιότης -ητος, ἡ /ῐῐ/ [ἴδιος] | осібність 2.4; характерна риса 4.2; властивість 10.3, 11.3; особливість 11.3, 11.4 |
| ιδιως | ἰδίως | особисто |
| ιδρυσις | ἵδρῠσις -εως, ἡ [ἱδρύω] | твердиня 1.3, 4.7, 7.4; сталість 1.4, 1.5, 4.1, 4.4; усталеність 5.7; основа 2.4, 2.7; стійкість 4.10 |
| ιδρυω | ἱδρύω | возсідати 1.5; ставити 5.8; установлювати 1.2; оснувати 8.5; бути 11.2; пробувати 2.5, 3.1; mp мати основу 9.4; існувати 4.28 |
| ιεραομαι | ἱεράομαι, contr. [ἱερός] | висвячений 3.2 |
| ιεραρχης | ἱεράρχης -ου, ὁ [ἱερός, ἄρχω] | священноначальник 3.2 |
| ιεραρχια | ἱεραρχία -ας, ἡ [ἱεράρχης] | ієрархія 4.2 |
| ιεραρχικος | ἱεραρχικός -ή -όν [ἱεραρχία] | священноначальників 1.4, 1.8, 13.4 |
| ιερευς | ἱερεύς -έως, ὁ [ἱερός] | священник |
| ιερογνωσια | ἱερογνωσία -ας, ἡ [ἱερός, γιγνώσκω] | священне знання 3.3 |
| ιεροδιδασκαλος | ἱεροδιδάσκαλος -ου, ὁ [ἱερός, διδάσκαλος] | священновчитель 11.6 |
| ιερολογια | ἱερολογία -ας, ἡ [ἱερολόγος] | священнослів’я 3.3 |
| ιερολογος | ἱερολόγος -ου, ὁ [ἱερός, λόγος] | священний автор 4.12 |
| ιερομυστης | ἱερομύστης -ου, ὁ | священновтаємничений 2.4; священновтаємничуючий 3.2 |
| ιεροπρεπης | ἱεροπρεπής -ές [ἱερός, πρέπω] | священнодостойний 1.2 |
| ιερος | ἱερός -ά -όν / -ός -όν | священний; посвячений 1.8; n. святощі 4.22; ἱερῶς adv. священно |
| ιεροτελεστης | ἱεροτελεστής -οῦ, ὁ [ἱερός, τελεστής] | священновтаємничувач 4.14, 10.2 |
| ικανος | ἱκανός -ή -όν /ῐᾰ/ [ἱκάνω] | спроможний 2.2, 3.2, 13.4; ἱκανῶς adv. достатньо 2.9, 3.2, 4.35, 11.5; у достатній мірі 3.3 |
| ιλαος | ἵλαος -ον /ῑᾱ/ [див. ἱλάσκομαι] | милостивий 2.10 |
| ισαγγελος | ἰσάγγελος -ον [ἴσος, ἄγγελος] | рівноангельний 1.4, 7.2 |
| ισος | ἴσος (ἶσος, ἔισος) -η -ον | рівний 9.10; ἐπ‘ ἴσης – рівно 9.10; ἴσως adv. по справедливості 3.2; слушно 4.19; може 6.2 |
| ισοτης | ἰσότης -ητος, ἡ [ἴσος] | рівність |
| ισουργεω | ἰσουργέω, contr. [ἰσουργός] | рівно учиняти 9.10 |
| ισταω | ἱστάω pr. contr. | = ἵστημι |
| ιστεον | ἰστέον [εἶδον] | agg. verb. n. треба знати 13.3 |
| ιστημι | ἵστημι | стояти 3.1, 5.10; стояти право 1.3; усталювати 8.9, 11.3; опиратися 11.5; перебувати 11.2; пробувати 11.2; perf. part. act. стійкий 3.1; сталий 9.5; Той, Хто стоїть 9.1 |
| ισχυριζομαι | ἰσχῡρίζομαι [ἰσχυρός] | настійливо твердити 11.5 |
| ιχνος | ἴχνος -εος, contr. -ους, τό | ознака 1.2; відбиток 9.6 |
| καθαιρω | κᾰθαίρω [καθαρός] | очищати 4.4 |
| καθαπερ | καθάπερ [див. καθά] | подібно як; як; наскільки 4.22 |
| καθαρευω | κᾰθᾰρεύω [καθαρός] | бути чистим 4.1, 7.2 |
| καθαρος | κᾰθᾰρός -ά -όν | чистий 2.6, 4.6, 8.9; ясний 7.4; καθαρῶς adv. справжній 8.9 |
| καθαροτης | καθαρότης -ητος, ἡ [καθαρός] | чистота 3.3, 7.2, 11.2, 12.2, 12.3 |
| καθαρσις | κάθαρσις -εως, ἡ /ᾰα/ [καθαίρω] | очищення 4.2 |
| καθεδρα | καθέδρα -ας, ἡ [κατά, ἕδρα] | сидіння 9.8 |
| καθελκω | καθέλκω / καθελκύω [κατά, ἕλκω] | стягати 3.1 |
| καθηγεμων | καθηγεμών, G. -όνος [καθηγέομαι] | наставник 1.4, 2.9, 2.11, 3.2, 7.1, 7.4; провідник 4.2 |
| καθηκω | καθήκω, ion. κατήκω [κατά, ἥκω] | сягати 3.1 |
| καθημαι | κάθημαι, ion. κάτημαι [κατά, ἧμαι] | возсідати 9.1 |
| καθιερωτης | καθιερωτής -οῦ, ὁ [καθιερόω] | посвячуючий 3.2 |
| καθιημι | καθίημι [κατά, ἵημι] | посвятитися 3.3 |
| καθολου | καθόλου, adv. = καθ᾽ ὅλου | взагалі, загалом, зовсім, цілковито; в цілому |
| καθοραω | καθοράω, contr. [κατά, ὁράω] | mp ставати видимим 4.4 |
| καινος | καινός -ή -όν | новий 3.3; дивовижний 2.10 |
| καιρος | καιρός -οῦ, ὁ | пора 10.2, 10.3; пора року 10.3 |
| καιτοι | καίτοι / καί τοι adv. | а втім, однак, проте, та; хоч, хоча; а також, але також; тож; адже ж |
| καιω | καίω / κάω | палити 2.8 |
| κακια | κᾰκία -ας, ἡ [κακός] | зло; злодіяння 4.19; лихо 4.26 |
| κακος | κᾰκός -ή -όν | злий; τὸ κακόν n. зло |
| κακυνω | κακύνω [κακός] | заподіювати [зло] 4.18; руйнувати 4.20; робити злим 4.18; pass. ставати злим 4.21, 4.23, 4.24 |
| καλεω | καλέω, contr. | називати; призивати 4.7 |
| καλλιεργεω | καλλῐεργέω, contr. [καλλίεργος] | прекрасно вчиняти 7.3 |
| καλλονη | καλλονή -ῆς, ἡ [κάλλος] | краса 4.7 |
| καλλοποιος | καλλοποιός -όν [κάλλος, ποιέω] | красотворчий 4.7 |
| καλλος | κάλλος -εος, contr. -ους, τό [див. καλός] | краса |
| καλος | κᾰλός -ή -όν | прекрасний, красивий; добрий 4.20, 8.8, 8.9; n. Прекрасне; καλῶς adv. добре 4.11; слушно 4.35, 5.3 |
| καν | κἄν красис καὶ ἄν | навіть 4.23, навіть якщо 7.4 |
| κανων | κᾰνών -όνος, ὁ [κάννα?] | правило 1.8; мірило 2.2 |
| καρδια | καρδία -ας, ἡ | серце |
| καρπος | καρπός -οῦ, ὁ | плід |
| καρτερεω | καρτερέω, contr. [καρτερός] | зносити 3.3 |
| καρτερος | καρτερός -ά -όν [див. κράτος] | сильний 13.1 |
| κατα | κατά /ᾰᾰ/ | G. стосовно; всупереч; на (проти) 4.35 Acc. за; згідно; щодо; відносно; з огляду на; зважаючи на; як; немов; з; у, в; на; при; під час; для причинність: завдяки; задля; за; через; за допомогою; внаслідок; оскільки; як спосіб: відповідно до; по відношенню до; шляхом; по; зі; у спосіб; як у; за допомоги καθ‘ ἡμᾶς – наш; властивий нам; у нашій природі; за нашою природою; як ми; καθ‘ ὑμᾶς – ваш 8.6; καθ’ ὃ – оскільки 4.23, 4.28, 4.29; позаяк 4.23, 4.34, 13.3; як 4.23, 13.3; κατὰ μηδὲν – у не такий спосіб 1.1; κατὰ πάντα – у всьому 13.2; κατὰ περιουσίαν – з наддостатку 8.6; κατὰ τὴν ἀναλογίαν – в міру здатності 1.1, 7.3; κατὰ τὴν κρείττονα – сильніше 1.1; κατὰ τὸ ἐφικτὸν – наскільки можливо 8.6; κατὰ τὸ θεμιτὸν – наскільки допустимо 1.3; κατ‘ οὐδὲνα – ніскільки 2.6; κατ‘ οὐδὲν – ні на трохи 8.6; ні в чому 13.4; ὡς καθ‘ ἡμᾶς – в міру наших сил 4.35, 12.2, 13.4 |
| καταγλαιζω | καταγλᾰΐζω [κατά, ἀγλαΐζω] | осяяти 7.2 |
| καταγω | κατάγω /αᾰ/ [κατά, ἄγω] | спускати вниз 3.1; низводити 4.13 |
| καταδεης | καταδεής -ές [καταδέω 2] | нижчий |
| καταδεικνυμι | καταδείκνῡμι [κατά, δείκνυμι] | відкривати 1.1 |
| καταλαμβανω | καταλαμβάνω [κατά, λαμβάνω] | охоплювати 13.1 |
| καταλαμπω | καταλάμπω [κατά, λάμπω] | осяювати 1.8; просвічувати 4.6; освітлювати 7.3 |
| καταλιμπανω | καταλιμπάνω [див. καταλείπω] | залишати 2.4; покидати 3.3 |
| καταλυω | καταλύω [κατά, λύω] | позносити 8.6 |
| καταντης | κατάντης -ες [κατά, ἄντα] | n. adv. донизу 1.2 |
| καταπαιω | καταπαίω [κατά, παίω] | бити 8.6 |
| καταστοχαζομαι | καταστοχάζομαι [κατά, στοχάζομαι] | цілитися 8.6 |
| καταψηφιζω | καταψηφίζω [κατά, ψηφίζω] | засуджувати 8.7 |
| κατηγορεω | κατηγορέω, contr. [κατήγορος] | приписувати 5.8, 13.1 |
| κατονομαζω | κατονομάζω [κατά, ὀνομάζω] | іменуватися 2.3 |
| κατοχη | κατοχή -ῆς, ἡ [κατέχω] | захоплення 4.13 |
| κατω | κάτω [див. κατά] | вниз 4.4; внизу 3.1, 4.4 |
| κειμαι | κεῖμαι | установлювати 2.2; належати 2.11 |
| κεντρον | κέντρον -ου, τό [κεντέω] | центр |
| κενωσις | κένωσις -εως, ἡ [κενόω] | умалення 2.10 |
| κεφαλαιος | κεφάλαιος -α -ον /ᾰ/ [κεφαλή] | головний пункт 3.2 |
| κεφαλη | κεφᾰλή -ῆς, ἡ | голова 9.5; увінчання 4.14 |
| κινεω | κινέω, contr. [див. κίω] | рухати, рухатися; здвигати 4.4, 10.1; подвигати 4.10, 4.11, 4.12, 4.15; mp бути рухомим 4.4; порушуваний 4.14; inf. mp рух 4.20, 10.2; part. рушій 4.7;part. mp рухомий 8.7 |
| κινησις | κίνησις -εως, ἡ /ῑι/ [κινέω] | рух; порух 4.28, 6.1 |
| κινητικος | κῑνητικός -ή -όν [κινέω] | рухомий 4.2; руховий 11.4; рушійний 4.14; рушій 4.14 |
| κλειθρον | κλεῖθρον -ου, τό [κλείω] | кріплення 11.1 |
| κλεινος | κλεινός -ή -όν [κλέος] | славний 2.9, 3.2, 4.14 |
| κοινη | κοινῇ [κοινός] adv. | сукупно 7.2 |
| κοινος | κοινός -ή -όν | спільний, загальний; однаковий 4.12 |
| κοινοτης | κοινότης -ητος, ἡ [κοινός] | спільновживаність 2.3 |
| κοινωνεω | κοινωνέω, contr. [κοινωνός] | стати учасником 1.4; бути співучасним 2.6; мати спільність 2.10; спілкуватися 3.3; переказувати 4.1 |
| κοινωνια | κοινωνία -ας ἡ [κοινωνός] | спільність 1.2, 4.7; співучасть 2.5, 3.2; взаємини 4.7, 4.19, 8.5 |
| κοινωνικος | κοινωνικός -ή -όν [κοινωνός] | суспільний 4.12; спільний 4.15; κοινωνικῶς adv. спільно 2.1; доброзичливо 4.10 |
| κολαζω | κολάζω [κόλος] | наказувати 4.22 |
| κολασις | κόλᾰσις -εως, ἡ [κολάζω] | покарання 4.22 |
| κορυφαια | κορῠφαία -ας, ἡ [κορυφή] | верхів’я 3.2 |
| κορυφη | κορυφή -ῆς, ἡ [див. κόρυμβος] | верховне [начало] 4.28 |
| κοσμεω | κοσμέω, contr. [κόσμος] | приводити до порядку 8.9 |
| κοσμος | κόσμος -ου, ὁ | світ; світоустрій 4.28; устрій 12.2 |
| κρασις | κρᾶσις -εως, ἡ [κεράννυμι] | сполука 4.10; злука 4.17, 5.7; взаємопроникнення 8.5; змішання 11.2 |
| κρατεω | κρᾰτέω, contr. [κράτος] | владарювати 10.1; брати верх 3.2; поборювати 8.6; змагати 11.5; mp триматися 4.20 |
| κρατηρ | κρᾱτήρ -ῆρος, ὁ [κεράννυμι] | посудина 1.8 |
| κρατιστος | κράτιστος | [superl. від κρατύς] могутній 2.9; найсильніший 13.4 |
| κρεισσων | κρείσσων -ον | [compar. від κρατύς] кращий 3.3, 4.15, 5.3; вищий 4.2, 4.10, 5.8; який перевершує 1.5; n. краще 7.1 |
| κρινω | κρίνω | визнавати 3.2; κρινομένη πρὸς – у порівнянні до 7.1 |
| κρυφιος | κρύφιος -α -ον /ῠ/ [κρυφή] | сокровенний; n. сокровенність 1.3 |
| κρυφιοτης | κρυφιότης -ητος, ἡ [κρύφιος] | сокровенність 2.7, 9.5, 13.3 |
| κτισις | κτίσις -εως, ἡ /ῐι/ [κτίζω] | створення 4.4; створіння 9.3 |
| κυκλικος | κῡκλικός -ή -όν [κύκλος] | циклічний 4.4; по колу 4.9; κυκλικῶς adv. по колу |
| κυκλος | κύκλος -ου, ὁ | коло; ἐν κύκλῳ – навколо 4.9; κύκλῳ adv. навколо 7.2; κατὰ κύκλον – по колу 9.9 |
| κυκλοφορικος | κυκλοφορικός -ή -όν [κυκλοφορία] | коловий 9.9 |
| κυρεια | κῡρεία -ας, ἡ [κύριος] | господьство 2.1, 4.6, 8.1 |
| κυριευω | κῡριεύω [κύριος] | part. владарювання 12.2 |
| κυριος | κύριος -α -ον /ῡ/ | Господь; пан; володар; головний 5.9; τὸ κύριον – влада 12.2; κυρίως adv. достеменно 1.1; правильно 11.6; слушно 5.8; власне 1.8; κυριώτατα – головно 1.5; κυριώτερον – пряміше 4.6; властивіше 7.2; в основному 10.3 |
| κυριοτης | κῠριότης -ητος, ἡ [κύριος] | господьство 12.1, 12.2, 12.3 |
| κυρος | κῦρος -εος, contr. -ους, τό [див. κύριος] | владицтво 12.2 |
| κυων | κύων κυνός, ὁ/ἡ /ῠ/ | собака |
| λαγχανω | λαγχάνω | діставати в уділ 4.2; бути наділеним 4.2, 4.23 |
| λαλεω | λᾰλέω, contr. | пустословити 4.35 |
| λαμβανω | λαμβάνω | приймати 1.4, 5.3; осягати 3.3; брати 7.2; отримати 8.4, 13.4; пояснювати 9.10 |
| λαμπτηρ | λαμπτήρ -ῆρος, ὁ [λάμπω] | світильник 2.4 |
| λανθανω | λανθάνω / λήθω | бути скритим 7.4; не зауважувати 8.7; забувати 6.2; пропускати 9.5 |
| λεγω | λέγω | казати, говорити; розповідати 13.4, оповідати 3.2, звіщати 13.4; називати 4.1, називатися 5.9, 10.3, 13.1, зватися 4.7, 6.1, 10.3; іменуватися 4.5, 4.6, 4.18; вимовити 7.3; вважатися 2.8, 4.18, 4.25; на нашу думку 11.6; λέγεται – кажуть; сказано 11.6; йдеться 7.1; вважається 13.3 |
| λειος | λεῖος -α -ον | рівний 2.6 |
| λειπω | λείπω | залишатися [в силі] 4.30 |
| λεξις | λέξις -εως, ἡ [λέγω] | слово, вислів, вираз, спосіб висловлювання |
| λεπτος | λεπτός -ή -όν [λέπω] | легкий 1.6, 9.1, 9.3; деталізований 3.3 |
| λεων | λέων -οντος, ὁ | лев |
| ληξις | λῆξις -εως, ἡ [λαγχάνω] | уділ 1.4 |
| λιαν | λίᾱν | вельми 2.9; дуже 3.2, 8.2, 8.6, 8.8 |
| λογιζομαι | λογίζομαι [λόγος] | роздумувати 4.1 |
| λογικος | λογῐκός -ή -όν [λόγος] | розумовий 1.1, 6.3, 8.3, 9.10; розумний 1.5, 5.1, 5.3; наділений розумом 4.4, 4.6; n. розуміння 7.2; λογικῶς adv. розумово 4.9 |
| λογιον | λόγιον -ου, τό [λόγος] | Слово / pl. Словеса [Святого Письма] |
| λογος | λόγος -ου, ὁ [λέγω] | слово, Слово; pl. словеса 8.1; [наша] мова 9.5; Слово-Розум 7.4; розум; розуміння; розумування 4.16, 4.23, 6.2, 7.2; pl. розумні підстави 4.31; зміст 4.7, 8.9; поняття 4.30, 5.8, 5.9; питання 1.5; вчення 13.4; судження 4.33, 4.35, 5.3; принцип 4.23, 5.7; засада 4.26; підстава 4.1; ἀνὰ λόγον – відповідно 4.19; κατὰ τὸν λόγον – відповідно до 2.8; κατὰ τὸν οἰκεῖον λόγον – у своїй мірі 4.1, 4.7; у властивий спосіб 8.5; ὁ ἀληθὴς λόγος – істинне слово 4.10, 4.20; κατὰ τὸν αὐτὸν λόγον – у такий же спосіб 5.8; ἀντιρρητικὸς λόγος – заперечення 6.2 |
| λοιδορεω | λοιδορέω, contr. | закидати 8.6 |
| λοιπος | λοιπός -ή -όν [λείπω] | решта; інші; λοιπόν n. adv. вкінці 13.1 |
| λυπεω | λῡπέω, contr. [λύπη] | журитися 2.8 |
| λυπη | λύπη -ης, ἡ /ῡ/ | журбота 2.8 |
| λυσις | λύσις -εως, ἡ /ῠ/ [λύω] | зруйнування 4.27 |
| λωβαω | λωβάω, contr. [λώβη] | опоганювати 8.9 |
| μαθητης | μᾰθητής -οῦ, ὁ [μανθάνω] | учень 1.4 |
| μαινω | μαίνω / μαίνομαι | обезуміти 7.4 |
| μακαριος | μακάριος -α -ον /αα/ [μάκαρ] | блаженний |
| μαλιστα | μάλιστα | [adv. superl. від μάλα] головно 6.2, 11.6; перш за все 11.5 |
| μαλλον | μᾶλλον comp., див. μάλα | більше, радше; сильніше 3.1; далі 3.1; здебільшого 10.3; μᾶλλον δὲ – а радше 1.8, 6.3, 7.1; більше того 4.20; і більше того 4.20, 9.3; та більше того 4.20; а й більше того 5.4, 5.5, 7.4, 8.9; πολλῷ γε μᾶλλον – тим паче 5.5, 5.8; куди ж більше 9.5 |
| μανθανω | μανθάνω | учитися 2.1, 11.5, 13.4; вивчати 2.9, 3.3, 7.2 |
| μανια | μᾰνία -ας, ἡ [μαίνομαι] | безумство 3.2 |
| μαρμαρυγη | μαρμᾰρῠγή -ῆς, ἡ [μαρμαίρω] | сяяння 4.4; сяйво 1.4, 3.1 |
| μαρτυρεω | μαρτυρέω, contr. [μάρτυς] | свідчити 7.4 |
| μαχομαι | μάχομαι /α/ [див. μάχη] | вести боротьбу; суперечити 4.19 |
| μεγαλειοτης | μεγᾰλειότης -ότητος, ἡ [μεγαλεῖος] | великість 4.10; велич 9.2 |
| μεγαλοεργος | μεγαλοεργός | = μεγᾰλουργός |
| μεγαλουργος | μεγᾰλουργός -όν [μέγας, ἔργον] | n. веледілання 9.2 |
| μεγας | μέγᾰς μεγάλη μέγα | великий; потужний 8.2; n. велич 9.2; compar. μείζων –ον – більший |
| μεγεθος | μέγεθος -ους, τό [μέγας] | велич 1.6, 4.20; величчя 4.4, 9.1, 9.2 |
| μεθεκτος | μεθεκτός -ή -όν [μετέχω] | μεθεκτῶς adv. що стосується участі 11.6 |
| μεθεξις | μέθεξις -εως, ἡ [μετέχω] | участь 4.4, 4.20, 4.22; причетність 2.4, 4.21 |
| μεθοδος | μέθοδος -ου, ἡ [μετά, ὁδός] | спосіб 13.4 |
| μειγνυμι | μείγνῡμι / μειγνύω / μίγνῡμι / μιγνύω | part. змішаний 4.20 |
| μεις | μείς = μήν μηνός, ὁ | місяць |
| μειωσις | μείωσις -εως, ἡ [μειόω] | умалення 8.9 |
| μελω | μέλω | дбати 2.2 |
| μενω | μένω | перебувати; перебувати в спокою 4.14; пробувати 9.4; залишатися 2.11, 4.10, 4.23, 9.5 |
| μερικος | μερικός -ή -όν [μέρος] | частковий 4.29, 4.30, 5.2; поодинокий 1.8; детальний 3.2; зокрема 11.6; μερικῶς adv. стосовно частини 2.1; почасти 2.1; частково 11.6, 13.4 |
| μερισμος | μερισμός -οῦ, ὁ [μερίζω] | розділ 9.3 |
| μεριστος | μεριστός -ή -όν [μερίζω] | розділений 1.4, 4.21, 11.1; подільний 2.11, 7.2; окремий 1.4; частковий 4.12; частинний 7.2; n. частковість 7.2; ἐν μεριστοῖς – по частинах 7.2 |
| μερος | μέρος -ους, τό [див. μείρομαι] | частина; член 9.5; μέρει – почасти 11.6; κατὰ μέρος – зокрема 3.3, 5.7 |
| μεσος | μέσος -η -ον | середина 5.8, 5.10; центр 2.5; посередній 11.2; поміж 10.3; n. pl. ті, що всередині 9.9; ἐν μέσῳ – проміжне 9.5 |
| μεσοτης | μεσότης -ητος, ἡ [μέσος] | середина 5.8 |
| μετα | μετά | G. з, зі; разом із Acc. після; по; услід; за; через; між |
| μεταβαινω | μεταβαίνω [μετά, βαίνω] | переходити 3.1, 13.4 |
| μεταβαλλω | μεταβάλλω [μετά, βάλλω] | перемінювати 4.23; part. мінливий 4.21 |
| μεταβατικος | μεταβᾰτικός -ή -όν [μεταβαίνω] | пересувний 4.4; перехідний 4.9 |
| μεταβολη | μεταβολή -ῆς, ἡ [μεταβάλλω] | зміна 4.21; міньба 7.4 |
| μεταδιδωμι | μεταδίδωμι [μετά, δίδωμι] | уділяти 2.11, 4.5, 7.2, 13.4; подавати 4.5, 4.21, 9.2, 11.2; передавати 3.3, 13.4; надавати 4.7 |
| μεταδιωκω | μεταδιώκω [μετά, διώκω] | досліджувати 7.1 |
| μεταδοσις | μετάδοσις -εως, ἡ [μεταδίδωμι] | подавання 2.11, 2.5, 4.7 |
| μεταδοτις | μεταδότις -ιδος [μεταδίδωμι] | податель 1.3 |
| μεταλαμβανω | μεταλαμβάνω [μετά, λαμβάνω] | приймати участь 4.20; мати участь 5.2; причащатися 4.13; part. учасник 9.10 |
| μεταμορφωσις | μεταμόρφωσις -εως, ἡ [μεταμορφόω] | Преображення 1.4 |
| μετατιθημι | μετατίθημι [μετά, τίθημι] | переставити 6.2 |
| μεταφρενον | μετάφρενον -ου, τό [μετά, φρήν] | плече 1.8 |
| μετερχομαι | μετέρχομαι [μετά, ἔρχομαι] | переходити 1.1 |
| μετεχω | μετέχω [μετά, ἔχω] | мати участь, брати участь; бути причетним; причащатися 1.4, 4.2; прийняти частку 4.4; inf. участь 5.5, 6.1; part. учасники; ті, які мають участь 2.4 |
| μετιτεον | μετιτέον [μέτειμι] | adj. verb. слід перейти 5.1 |
| μετουσια | μετουσία -ας, ἡ [μέτειμι] | причастя 2.11, 4.4; участь 4.20, 4.28; причетність 4.20, 11.1; ἐν μετουσίᾳ – бути причасниками 4.2 |
| μετοχη | μετοχή -ῆς, ἡ [μετέχω] | спільність 2.5; співучасть 2.7; стикання 2.6; участь 4.7, 5.6, 9.10, 11.1, 12.4; причетність 5.5, 9.2 |
| μετρεω | μετρέω, contr. [μέτρον] | вимірювати 4.4, 8.9, 10.3; part. mp pl. вимірюване 5.10 |
| μετριος | μέτριος -α -ον [μέτρον] | помірний 4.5 |
| μετρον | μέτρον -ου, τό | міра; величина 9.7; τὰ ἐν μέτρῳ – те, що підлягає мірі 1.1 |
| μεχρι | μέχρῐ / μέχρῐς | аж до |
| μηδαμη | μηδᾰμῇ [μηδαμός] | ніколи 4.20; зовсім не 4.32, 9.4 |
| μηδαμος | μηδᾰμός -ή -όν [μηδέ, ἁμός] | ніхто; μηδαμῶς adv. в жоден спосіб 4.20, 4.32, 9.4 |
| μηδε | μηδέ [μή, δέ] | і не; навіть не |
| μηδεν | μηδέν [μηδείς, μηδεμία, μηδέν] | ніщо 4.32 |
| μηδολως | μηδόλως [μηδ᾽ ὅλως] | зовсім |
| μηκος | μῆκος -εος, contr. -ους, τό | довжина |
| μηποτε | μήποτε | ніколи |
| μηπω | μήπω / μή πω | ще не |
| μητρις | μητρίς -ίδος, ἡ [μήτηρ] | рідна земля 4.11 |
| μικρος | μῑκρός / σμῑκρός -ά -όν | малий |
| μικροτης | μικρότης / σμικρότης -ητος, ἡ [μικρός] | малість 4.10, 9.1 |
| μικτος | μικτός -ή -όν [μείγνυμι] | змішаний 4.20 |
| μιμεομαι | μῑμέομαι, contr. [μῖμος] | нагадувати 8.6 |
| μιμησις | μίμησις -εως, ἡ /ῑι/ [μιμέομαι] | уподібнення 1.4, 9.7; уподібнювання 9.6 |
| μιξις | μίξις -εως, ἡ [μείγνυμι] | змішання 4.31, примішування 4.32 |
| μνημη | μνήμη -ης, ἡ [μιμνήσκω] | пам’ять 3.1 |
| μνημονευτεον | μνημονευτέον [μνημονεύω] | adj. verb. треба згадати 5.9 |
| μονας | μονάς -άδος [μόνος] | єдиність 1.4; одиниця 4.21, 5.6, 10.2, 13.2, 13.3; Єдиниця 13.3 |
| μοναχος | μοναχός -ή -όν [μόνος] | μοναχῶς adv. єдино 5.6 |
| μονη | μονή -ῆς, ἡ [μένω] | перебування 2.4, 4.1, 4.10, 8.5; обитель 4.7 |
| μονιμος | μόνῐμος -ον [μένω] | непохитний 7.4; n. непохитність 7.1, 7.4; μονίμως adv. незрушно 1.2, 9.6, 9.8 |
| μονιμοτης | μονῐμότης -ητος, ἡ [μόνιμος] | Постійність 2.4 |
| μονοειδης | μονοειδής -ές [μόνος, εἶδος] | однаковий 4.7; однозначний 4.6; однорідний 5.8; єдиноподібний 9.5; μονοειδῶς adv. єдино 5.7, 13.1; воєдино 5.7, 7.4; однаково 4.20, 9.4; сукупно 5.8 |
| μονος | μόνος -η -ον | єдиний; лише, тільки |
| μοριον | μόριον -ου, τό [μόρος] | частина 13.2, 13.3 |
| μορφη | μορφή -ῆς, ἡ | форма 1.4; вигляд 1.8; вид 9.5 |
| μορφοω | μορφόω, contr. [μορφή] | створювати 1.1 |
| μυελος | μυελός -οῦ, ὁ [див. μυών?] | кістковий мозок 9.3 |
| μυεω | μῠέω, contr. [μύω] | mp навчений 1.4, утаємничений 1.4, 3.1; pass. утаємничений 2.9 |
| μυριολεκτος | μῡριόλεκτος -ον [μυρίος, λέγω] | багаторазово сказаний 11.6 |
| μυστηριον | μυστήριον -ου, τό [μύστης] | таїнство 2.3, 4.22 |
| μυστης | μύστης -ου, ὁ [μύω] | посвячений 1.8 |
| μυστικος | μυστικός -ή -όν [μύστης] | містичний 1.6, 2.9, 10.2; таїнственний 1.8, 2.7, 9.5; μυστικῶς adv. як таїнство 2.9 |
| μωρια | μωρία -ας, ἡ [μωρός] | немудрість 7.1 |
| μωρος | μωρός -ά -όν / μῶρος -α -ον | немудрий 7.1 |
| ναυς | ναῦς νεώς, ἡ | корабель 3.1 |
| νεμω | νέμω | уділяти 5.8, 9.10 |
| νεος | νέος -α -ον | юний 10.2 |
| νεοτελης | νεοτελής -ές [νέος, τέλος] | нововтаємничений 3.2 |
| νεφελη | νεφέλη -ης, ἡ [див. νέφος] | хмара |
| νεωτερος | νεώτερος -α -ον comp. [νέος] | юнак 10.2 |
| νοερος | νοερός -ά -όν [νοέω] | умовий; pl. умові [єства] 1.5, 5.3; наділений умом 4.4, 4.6; умоосягаючий 4.1, 4.2; n. умова частина 4.11; νοερῶς adv. умово 7.2; умоглядно 4.9 |
| νοεροτης | νοερότης -ητος, ἡ [νοερός] | умоосягання 4.9 |
| νοεω | νοέω, contr. [νόος] | мислити 4.23, 4.34, 7.1, 7.3, думати 13.3, роздумувати 4.4; осягати умом 4.1, 4.11, 4.23, 7.2, умоосягати 4.1, 5.3, 7.1; умозріти 11.2; збагнути 3.3; уявляти 9.5; мати на увазі 2.7; pass. можуть бути сприйняті умом |
| νοησις | νόησις -εως, ἡ [νοέω] | умоспоглядання 1.4; мислення 4.10, 5.7, 7.3; умогляд 1.5, 4.11; умозріння 4.11, 7.1, 7.2, 11.2; умоосягання 11.2; замисел 7.2; поняття 13.3; розуміння 13.4 |
| νοητεον | νοητέον [νοέω] | adj. verb. слід умоосягати 7.1, 7.2; слід розуміти 9.9 |
| νοητος | νοητός -ή -όν [νοέω] | умоглядний; умоосяжний 4.1, 7.2, 7.3, 11.1; умовий 2.8, 9.9; νοητῶς adv. умово 2.8 |
| νοος | νόος -όου, contr. νοῦς -οῦ, ὁ | ум; οἱ νόες pl. уми, τῶν νοῶν G. pl. |
| νοσος | νόσος -ου, ἡ | хвороба; хворість 4.27 |
| νουθετεω | νουθετέω, contr. [νοῦς, τίθημι] | напоумляти 7.4 |
| νους | νοῦς -οῦ, ὁ | = νόος -όου |
| νυν | νῠν / νῠ | тепер, нині; однак 4.20; тут 7.1 |
| νυξ | νύξ νυκτός, ἡ | ніч |
| ογκος | ὄγκος -ου, ὁ | маса 2.9; вага 9.3 |
| οδευω | ὁδεύω [ὁδός] | проходити 13.3 |
| οδος | ὁδός -οῦ, ἡ | путь 4.32; дорога 11.2; шлях 7.3 |
| οθεν | ὅθεν [ὅ, -θεν] | тому; чому 4.7 |
| οιδα | οἶδα [εἴδω] | знати 1.6, 3.2, 4.11, 4.30, 4.35; узнати 10.3; відати 7.2; мати відання 7.2 |
| οιητεον | οἰητέον [οἴομαι] | adj. verb. слід вважати 9.5; слід думати 9.9 |
| οικειος | οἰκεῖος -α -ον [οἶκος] | свій, його, їх, їхній; (його) власний; властивий; придатний 1.4; нам близький 2.4; n. характерна риса, властивість; οἰκείως adv. як належить 4.7, 4.33, 11.2; належним чином 4.16; як властиво 4.12; у властивий (йому) спосіб 4.7, 4.9, 5.8, 6.1, 6.2, 7.1, 11.6; відповідно 9.5; у відповідний спосіб 4.33, 11.2; достеменно 4.1 |
| οικοδομημα | οἰκοδόμημα -ατος, τό [οἰκοδομέω] | будова 8.6 |
| οικος | οἶκος -ου, ὁ | приміщення 2.4 |
| οιομαι | ὀΐομαι / οἴομαι [див. οἴω] | думати 2.1, 2.2, 2.4, 4.11, 8.1, 10.3; гадати 8.6, 11.5; вважати 6.2, 11.6; приймати 4.32; припускати 4.12; сподіватися 4.35; замірятися 3.2; ὡς οἶμαι – як я думаю 2.1, 5.3, 6.2, 10.3, 12.1; думаю 2.4; гадаю 4.11; сподіваюсь 4.35; як я гадаю 4.1; οἰόμεθα – на нашу думку 12.1 |
| οιος | οἷος οἵα οἷον | який; такий як 4.20; ὡς οἷοί τέ ἐσμεν – наскільки спроможні 2.2; наскільки для нас можливо 5.9; οἷόν τε – можливо 4.22; οἷον n. adv. як 3.1, 4.14; як от 1.3, 4.20; так 2.7, 2.11; мовби 4.2, 4.9; немовби 2.7, 4.13, 5.8; коли 2.6 |
| οιχομαι | οἴχομαι | пропадати 4.27 |
| ολικος | ὁλικός -ή -όν [ὅλος] | увесь 4.16, цілком 4.20, повний 4.20; загальний 5.2; ὁλικῶς adv. повністю 1.4, 2.1, 2.4, 2.6, 13.4; цілком 4.20, цілковито 9.8 |
| ολοκληρος | ὁλόκληρος -ον [ὅλος, κλῆρος] | цілий 2.1; цілісний 4.20, 4.23; n. цілісність 8.9 |
| ολολαμπης | ὁλολαμπής -ές [ὅλος, λάμπω] | всеосяйний 4.4 |
| ολος | ὅλος -η -ον | увесь; цілий; всецілий; загалом; всезагальний; повний; цілковитий; цілковито; в цілому; цілість; pl. світ 5.7, 13.3; увесь світ 5.8, 8.9; всі разом 4.33; διόλου =δι᾽ὅλου – цілком 13.1; у всьому 9.6; τῳ ὅλῳ – абсолютно 13.2; ὅλον adv. абсолютно 9.6; ὅλως adv. взагалі; уповні 1.4; загалом 4.20; цілком 4.18, 11.6; cum neg. аніскільки 3.2 |
| ολοτελης | ὁλοτελής -ές [ὅλος, τέλος] | вседосконалий 2.1 |
| ολοτης | ὁλότης -ητος, ἡ [ὅλος] | цілість 2.1, 2.10, 2.11, 4.10; ціле 13.3; повнота 11.2 |
| ομοαγαθος | ὁμοάγαθος -ον [ὁμός, ἀγαθός] | рівноблагий 1.5 |
| ομοβουλια | ὁμοβουλία -ας, ἡ [ὁμός, βουλή] | спільна воля 2.6 |
| ομογνιος | ὁμόγνιος -ον [ὁμός, γένος] | рідний 11.2 |
| ομοδυναμος | ὁμοδύναμος -ον /ῠα/ [ὁμός, δύναμις] | рівнозначний 4.11, 9.1, 13.4 |
| ομοειδης | ὁμοειδής -ές [ὁμός, εἶδος] | однорідний 11.1 |
| ομοθεος | ὁμόθεος -ον [ὁμός, θεός] | рівнобожественний 1.5 |
| ομοιος | ὅμοιος / ὁμοῖος -α -ον [ὁμός] | подібний 5.5, 9.1; однодушний 4.21 |
| ομοιοτης | ὁμοιότης -ητος, ἡ [ὅμοιος] | подібність 4.7, 9.1, 9.6, 9.7; подоба 9.6 |
| ομοιωμα | ὁμοίωμα -ατος, τό [ὁμοιόω] | подібність 7.3 |
| ομοιωσις | ὁμοίωσις -εως, ἡ | уподібнення 1.2 |
| ομονοια | ὁμόνοια -ας, ἡ [ὁμόνοος] | порозуміння 11.1, 11.2 |
| ομος | ὁμός -ή -όν | ὁμῶς adv. однаково 11.2; а 5.8; δὲ ὅμως – а все ж таки 4.20 |
| ομοστοιχος | ὁμόστοιχος -ον [ὁμός, στοῖχος] | рівний 4.7, 4.10, 4.13, 4.15 |
| ομοταγης | ὁμοτᾰγής -ές [ὁμός, τάσσω] | рівний по чину 4.10, 4.12, 13.4; того самого чину 9.6 |
| ομοφυης | ὁμοφῠής -ές [ὁμός, φύω] | однорідний 11.2 |
| ομως | ὁμῶς | див. ὁμός |
| ον | ὂν | суще; буття 8.6, 11.3; єство 1.2; будучи 4.32; τὰ ὄντα – сущі / суще (ті, що є; ті, які наділені буттям) |
| ονομα | ὄνομα -ατος, τό | ім’я; назва 7.3, 9.5; значення 5.9 |
| ονομαζω | ὀνομάζω [ὄνομα] | іменувати 1.7, 13.3; мати ймення 1.4, 1.7; називати 2.7, 8.9; називатися 9.2; надавати ім’я 1.8; найменувати 1.6, 7.3 |
| οντοτης | ὀντότης -ητος, ἡ [ὄντα] | реальність 5.4 |
| οντως | ὄντως | воістину; істинно 4.6, 4.12, істинний 4.34; справді 1.6, 4.16, 10.3, 13.4, справдешній 7.4; направду 3.3; реально 2.4 |
| οπη | ὅπῃ / ὅπη [ὁ] adv. rel. indef. | як 13.4 |
| οπισθιος | ὀπίσθιος -α -ον [ὄπισθεν] | спина 1.8 |
| οπισω | ὀπίσω /ῐ/ [див. ὄπισθε(ν)] | вслід |
| οποιος | ὁποῖος -α -ον [ὁ, ποῖος] | який 2.7; який би то не був 11.6 |
| οποταν | ὁπότᾰν [ὁπότε, ἄν] | коли |
| οπου | ὅπου [ὁ, ποῦ] | ὅπου γε – адже 2.4, коли то 11.6 |
| οπτικος | ὀπτικός -ή -όν [ὄψις] | наочний 3.2 |
| οπως | ὅπως [ὁ, πῶς] conj. | як 2.9, 6.3, 8.8, 11.1; щоб 2.4, 9.5; ὅπως ποτέ – у будь-який спосіб 8.1 |
| οπωσουν | ὁπωσοῦν / ὅπως οὖν | у який би то не було спосіб 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 6.1 |
| ορασις | ὅρᾱσις -εως, ἡ [ὁράω] | видіння 1.6, 10.2; явлення 9.5; зір 8.2 |
| ορατος | ὁρᾱτός -ή -όν [ὁράω] | видимий 1.4, 4.4, 7.2 |
| οραω | ὁράω, contr. | бачити 1.4, 2.4, 3.2, 4.23, 8.2, 13.4; видіти 6.2; споглядати 1.3, 2.7; глядіти 4.10; бути зрячим 4.4; pass. появлятися 4.20 |
| ορεξις | ὄρεξις -εως, ἡ [ὀρέγω] | стремління 4.19 |
| ορθογραμμος | ὀρθόγραμμος -ον [ὀρθός, γραμμή] | простолінійний 4.11 |
| ορθος | ὀρθός -ή -όν | правильний; ὀρθῶς adv. правильно |
| ορθοτης | ὀρθότης -ητος, ἡ [ὀρθός] | правильність 12.3 |
| οριζω | ὁρίζω [ὅρος] | установлювати 4.4; обмежувати 8.5, 10.3, 13.1; означувати 4.4, 8.9; визначати 4.30, 8.9, 13.3; визначати межі 11.1, 13.3 |
| οριστικος | ὁριστικός -ή -όν [ὁρίζω] | той, що означує 13.2 |
| οροθετεω | ὁροθετέω, contr. [ὁροθέτης] | означити 2.4; установлювати 8.7 |
| ορος | ὅρος -ου, ὁ | межа 8.7, 13.3, межі 8.5, 8.7; обмеження 4.10, 12.2; поняття 3.2; визначення 4.32, 9.6; окреслення 5.7 |
| ορρωδεω | ὀρρωδέω | побоюватися 8.6 |
| οσιος | ὅσιος -α -ον | благочестивий 8.8; ὁσίως adv. благочестиво 1.2 |
| οσιοτης | ὁσιότης -ητος, ἡ [ὅσιος] | побожність 1.1 |
| οσος | ὅσος -η -ον [див. ὅς] | усякий 1.4; pl. усі, що 8.7, 11.6; як багато 9.1; те, що 10.3, 11.6; ὅσον – наскільки 1.1; καθ‘ ὅσον – наскільки 4.9, 4.20, 4.33, 5.6, 7.2, 8.9, 12.4, 13.3; оскільки 8.9, 9.2, 10.3; як 4.20; ἐφ‘ ὅσον – наскільки 7.2 |
| οσπερ | ὅσπερ ἥπερ ὅπερ [ὅς, περ] | n. як 1.5, 7.1, 7.2, 7.3; що 13.3 |
| οστις | ὅστις, ἥτις, ὅτι [ὅς, τις] | всілякий 1.8; який 11.1 |
| οτε | ὅτε [ὅ, τε] conj. | коли; ἔσθ᾽ ὅτε = ἔστιν ὅτε – буває, що 10.3 |
| ουδαμη | οὐδᾰμῇ [οὐδαμός] | ніде 3.1, 4.28; ніколи 4.20 |
| ουδαμος | οὐδᾰμός -ή -όν [οὐδέ, ἀμός] | n. ніщо 9.3; οὐδαμῶς adv. в жоден спосіб 4.20, 4.28 |
| ουδαμου | οὐδαμοῦ [οὐδαμός] | ніде 4.34 |
| ουδεις | οὐδείς, οὐδεμία, οὐδέν [οὐδέ, εἷς] | ніхто, ніщо; n. анітрохи 2.11 |
| ουδεποτε | οὐδέποτε [οὐδέ, πότε] | ніколи |
| ουκουν | οὐκοῦν [οὐκ, οὖν] | отже |
| ουκουν | οὔκουν [οὐκ, οὖν] | отож |
| ουν | οὖν | отже, отож, тож; справді 13.1 |
| ουπω | οὔπω / οὔ πω | ще не |
| ουρανιος | οὐράνιος -α -ον /ᾰ/ / -ος -ον [οὐρανός] | небесний |
| ουρανοπορια | οὐρανοπορία -ας, ἡ [οὐρανοπορέω] | небохід 4.4 |
| ουρανος | οὐρᾰνός -οῦ, ὁ | небо |
| ους | οὖς, ὠτός, τό | вухо 1.8, 4.11; слух 1.8 |
| ουσια | οὐσία -ας, ἡ [див. εἰμί] | сутність; буття; суть 2.7, 4.30, 7.2; сущість 1.1, 1.3, 2.7, 5.1, 5.2; істота 1.3, 5.8, 11.6; стихія 2.9; основа 4.20; κατ‘ οὐσίαν в сутності 2.10; по [своїй] суті 4.30 |
| ουσιαρχια | οὐσιαρχία -ας, ἡ [οὐσία, ἄρχω] | Буттєначало 5.1 |
| ουσιοποιος | οὐσιοποιός -όν [οὐσία, ποιέω] | буттєтворчий 1.4, 2.7, 5.1, 5.2, 5.4, 5.8, 5.9; надавати буття 5.8 |
| ουσιοω | οὐσιόω, contr. [οὐσία] | давати існування 4.20; pass. взяти на себе сутність 2.6, 2.9, 2.10; стати сутністю 4.20 |
| ουσιωδης | οὐσιώδης -ες [οὐσία] | буттєвий 8.3, 8.5, 9.10; бути 1.5; буття 4.2, 4.4; існуючий 1.4; істотний 2.3; сутнісний 4.7; яке належить до суті 4.2; по своїй суті 4.1; οὐσιωδῶς adv. сутнісно 2.8 |
| ουσιωνυμια | οὐσιωνυμία -ας, ἡ [οὐσία, ὄνομα] | ім’я Сущий 5.1 |
| ουσιωσις | οὐσίωσις -εως, ἡ [οὐσιόω] | наділяння буттям 2.5 |
| ουτος | οὗτος, αὕτη τοῦτο [ὁ, τό] | цей; ἐν τούτῳ – тоді 3.1, 4.21; а втім 8.7; κατὰ τοῦτο – тому 4.20 |
| οφειλω | ὀφείλω [див. ὀφέλλω] | inf. повинно 8.7 |
| οφθαλμος | ὀφθαλμός -οῦ, ὁ [див. ὄμμα] | око |
| οφλισκανω | ὀφλισκάνω [див. ὀφείλω] | накликати на себе 8.6 |
| οψις | ὄψις -εως, ἡ [див. ὄσσομαι, ὄμμα] | погляд 4.6 |
| παγκαλος | πάγκᾰλος -ον [πᾶς, καλός] | всепрекрасний 4.7 |
| παγκρατης | παγκρᾰτής -ές [πᾶς, κράτος] | вседержительний 10.1 |
| παγκτησια | παγκτησία -ας, ἡ [πᾶς, κτάομαι] | всеволодіння 12.2, 12.3 |
| παθος | πάθος -εος, contr. -ους, τό /ᾰ/ [πάσχω] | страждання 8.9; пристрасть 4.19, 11.5 |
| παις | παῖς παιδός, ὁ, ἡ | дитина |
| παλαιος | πᾰλαιός -ά -όν [πάλαι] | πᾰλαιός ἡμερῶν – Ветхий деньми |
| παλαιοτης | παλαιότης -ητος, ἡ [παλαιός] | древність 4.4, 6.2 |
| παλιν | πάλιν /ᾰῐ/ [див. πόλος?] adv. | знову, знову-таки, назад, зворотно, навпаки |
| παμμεγεθης | παμμεγέθης -ες | вкрай великий 4.4 |
| παμμιγης | παμμῐγής -ές [πᾶς, μίγνυμι] | παμμιγῶς adv. всезмішано 11.1 |
| παμφαης | παμφαής -ές [πᾶς, φάος] | всесвітлий 4.23, 7.1 |
| παναγαθος | πανάγαθος -ον | всеблагий 3.1, 4.20 |
| παναγιος | πανάγιος -ια -ον /αα/ [πᾶς, ἅγιος] | всесвятий 5.8 |
| παναγνος | πάναγνος -ον, ἡ /ᾰα/ [πᾶς, ἁγνός] | всечистий 1.4, 3.1 |
| παναιτιος | πᾰναίτιος -ον [πᾶς, αἰτία] | всеспричинюючий 1.7, 2.5, 4.2 |
| πανειδεος | πανείδεος -ον | = πᾰνειδής |
| πανειδης | πᾰνειδής -ές [πᾶς, εἶδος] | маючий усякий вид 5.8 |
| παννοητος | παννόητος -ον [πᾶς, νοητός] | n. всезбагненність 2.4 |
| πανσθενης | πανσθενής -ές [πᾶς, σθένος] | всемогутній 6.2 |
| πανσοφος | πάνσοφος -ον [πᾶς, σοφός] | всемудрий 1.1, 7.1 |
| πανσχημος | πάνσχημος -ον | = πανσχήμων |
| πανσχημων | πανσχήμων -ον, G. -ονος [πᾶς, σχῆμα] | маючий усякий образ 5.8 |
| πανταχου | παντᾰχοῦ [πᾶς] | всюди; у всіх відношеннях 10.3 |
| πανταχως | παντᾰχῶς [πᾶς] | у будь-який спосіб 5.8 |
| παντελης | παντελής -ές | вседосконалий 2.1, 2.3, 2.4, 4.20, 4.35, 10.1, 11.1, 11.2, 11.3, 12.2; досконалий 6.2, 12.2; цілковитий 4.20, 4.23, 4.27, 4.29, 11.2, 12.3; абсолютний 5.9; зовсім 9.2; загальний 1.8; всездійснюючий 1.7, 3.1, 4.4, 5.2; повний 2.4; παντελῶς adv. цілковито 4.21, 5.1, 8.3, 8.5, 11.5; досконало 5.6; зовсім 9.2 |
| πάντη | πάντη, πάντῃ [πᾶς] | цілковито; цілком; сповна 4.20; в усьому 4.23, 4.32; у всіх відношеннях 10.3; зовсім 4.20, 4.32; точно 4.32; досконало 11.6 |
| παντοδαπης | παντοδαπής -ές | = παντοδᾰπός |
| παντοδαπος | παντοδᾰπός -ή -όν [πᾶς] | всеможливий 6.3; всебічний 4.33; всілякий 7.4; різноманітний 11.2, найрізноманітніший 8.9; n. багатогранність 7.2 |
| παντοδυναμος | παντοδύναμος -ον /αῠᾰ/ [πᾶς, δύναμαι] | всесильний 8.6 |
| παντοιος | παντοῖος -α -ον [πᾶς] | παντοίως adv. всіляко 9.9 |
| παντοκρατορικος | παντοκρᾰτορικός -ή -όν [παντοκρατορία] | вседержительний 4.4, 8.5, 10.1 |
| παντοκρατωρ | παντοκράτωρ, G. -ορος /αᾰ/ [πᾶς, κράτος] | Вседержитель |
| παντως | πάντως adv. | зовсім 2.2, 8.8; повністю 9.8; абсолютно 4.16; доконечно 3.3, 4.28; звичайно 4.11; πάντως που – звичайно, що 8.9 |
| παρα | παρά | G. від; поза; О.в. D. у; у присутності; наш 13.4 Acc. поза, окрім, як не те; всупереч, проти; над; у порівнянні з |
| παραβαλλω | παραβάλλω [παρά, βάλλω] | зіставляти 7.1 |
| παραγω | παράγω [παρά, ἄγω] | приводити, призводити; виводити 4.4; появлятися 4.18; утворювати 8.2 |
| παραγωγη | παρᾰγωγή -ῆς, ἡ [παράγω] | створення 1.5; походження 2.11 |
| παραδειγμα | παράδειγμα -ατος, τό [παραδείκνυμι] | приклад 2.4, 2.8; первообраз 5.8, 5.9, 7.3 |
| παραδειγματικος | παραδειγμᾰτικός -ή -όν [παράδειγμα] | зразок 4.7; взірцевий 4.10 |
| παραδεικνυμι | παραδείκνῡμι / παραδεικνύω [παρά, δείκνυμι] | показувати 5.9 |
| παραδιδωμι | παραδίδωμι [παρά, δίδωμι] | передавати 1.2, 1.3, 2.2, 7.2, 13.4; подавати 3.2; приписувати 8.1 |
| παραδοξος | παράδοξος -ον [παρά, δόξα] | n. comp. що ще більш дивовижно 9.7 |
| παραδοσις | παράδοσις -εως, ἡ [παραδίδωμι] | передання 1.4, 1.8, 2.4, 2.7, 13.4 |
| παραδοχη | παραδοχή -ῆς, ἡ [παραδέχομαι] | передання 1.5 |
| παραιρεω | παραιρέω, contr. [παρά, αἱρέω] | pass. бути позбавленим 4.19 |
| παρακειμαι | παράκειμαι [παρά, κεῖμαι] | бути перед 4.11 |
| παρακινεω | παρακῑνέω, contr. [παρά, κινέω] | захитати 1.3; порушувати 4.11 |
| παρακτικος | παρακτικός -ή -όν [παράγω] | який призводить 5.2; який приводить 1.3 |
| παραλαμβανω | παραλαμβάνω [παρά, λαμβάνω] | приймати 2.2; переймати 2.7, 2.9; сприймати 7.1 |
| παραλειπω | παραλείπω [παρά, λείπω] | обходити мовчанням 3.3; не згадувати 13.4 |
| παραλιος | παράλιος -α -ον /ᾰᾰ/ [παρά, ἅλς] | при морі 3.1 |
| παραλογος | παράλογος -ον [παρά, λέγω] | суперечний розуму 7.1 |
| παρανοια | παράνοια -ας, ἡ [παρανοέω] | безумство 6.2 |
| παραπετασμα | παραπέτασμα -ατος, τό [παραπετάννυμι] | завіса 1.4 |
| παραπολλυμι | παραπόλλῡμι [παρά, ἀπόλλυμι] | пропадати 10.1 |
| παρατασις | παράτασις -εως, ἡ [παρατείνω] | тривалість 1.4, 10.3 |
| παρατιθημι | παρατίθημι [παρά, τίθημι] | підносити 1.8; представляти 2.9 |
| παρατρεχω | παρατρέχω [παρά, τρέχω] | παραδραμόν aor. part. n. мимохідь 4.4 |
| παρατροπη | παρατροπή -ῆς, ἡ [παρατρέπω] | відвернення 4.23, 4.35 |
| παραφθαρτικος | παραφθαρτικός -ή -όν [παραφθείρω] | те, що ушкоджує 1.3 |
| παραφρων | παράφρων -ον, G. -ονος [παρά, φρήν] | безумний 4.35 |
| παρειμι | πάρειμι [παρά, εἰμί] imperf. παρῆν ‖ fut. παρέσομαι | бути присутнім; бути наявним 3.1; бути 3.2 |
| παρεργος | πάρεργος -ον [παρά, ἔργον] | ἐκ παρέργου – поверхово 3.2 |
| παρευδοκιμεω | παρευδοκιμέω, contr. [παρά, εὐδοκιμέω] | mp вважати нижчим 8.8 |
| παρεχω | παρέχω [παρά, ἔχω] | подавати 8.5; давати 4.19 |
| παρθενικος | παρθενικός -ή -όν [παρθένος] | дівственний 2.9 |
| παριστημι | παρίστημι [παρά, ἵστημι] | представляти 4.11 |
| παρουσια | παρουσία -ας, ἡ [πάρειμι 1] | наявність 4.6, 4.20, 11.2 |
| παρρησιαζω | παρρησιάζω [παρρησία] | сміливо казати 4.10; прямо казати 4.19; відверто казати 4.20 |
| παρυποστασις | παρυπόστᾰσις -εως, ἡ [παρά, ὑπόστασις] | запозичене існування 4.31 |
| παρυφιστημι | παρυφίστημι [παρά, ὑφίστημι] | співіснувати 4.20, здійснюватися 4.27 |
| πας πασα παν | πᾶς πᾶσα πᾶν | увесь; всецілий 2.1; спільний 2.6; світ 4.10, 4.13; τὸ εἶναι πᾶν – буття взагалі 5.5 |
| πασχω | πάσχω | перетерпіти 2.6; потерпіти 8.9; звідувати 2.9; зазнавати 2.10, 4.28; переживати 3.2; med. бути підвладним 4.21 |
| πατηρ | πᾰτήρ πατρός, ὁ | Отець; батько 11.6 |
| πατρια | πατριά -ᾶς, ἡ [πατήρ] | рід 1.4 |
| πατριαρχια | πατριαρχία -ας, ἡ [πατριάρχης] | Джерело отцівства 2.8 |
| πατρικος | πατρῐκός -ή -όν [πατήρ] | πατρικῶς adv. по-батьківськи 8.9 |
| πατρις | πατρίς -ίδος /ιῐ/ [πατήρ] | вітчизна 4.11 |
| πατροτης | πατρότης -ητος ἡ [πατήρ] | отцівство 2.8 |
| παυσις | παῦσις -εως, ἡ [παύω] | переставання 4.23 |
| πειθος | πειθός -ή -όν | переконливий 1.1 |
| πειθω | πείθω | переконувати 2.2, 3.3; упевнювати 3.3; mp покладатися 1.1; perf. part. mp віруючий 7.4 |
| πειραω | πειράω, contr. [πεῖρα] | намагатися 2.11 |
| πεισμα | πεῖσμα -ατος, τό | канат 3.1 |
| περαινω | περαίνω [πέρας] | здійснювати 4.8 |
| περας | πέρας -ατος, τό [див. πεῖραρ] | межа 1.5, 4.10, 4.35, 5.10, 7.2; крайня межа 1.4, 13.1; кінець 1.7, 4.10, 5.7, 13.3; завершення 4.4, 13.4; кінцева ціль 4.10; кінцева мета 4.7; вершина 9.4; τὸ πέρας ἔχουσιν – обмежені 1.4 |
| περατοω | περᾰτόω, contr. [πέρας] | мати завершення 5.8; визначати границі 11.1 |
| περι | περί | G. про; щодо, стосовно Acc. навколо; довкола; коло; при; поблизу; щодо; стосовно; у відношенні; у, в; за; до |
| Περι δικαιου | Περὶ δικαίου καὶ θείου δικαιωτηρίου | Про справедливий і божественний суд 4.35 |
| Περι των | Περὶ τῶν ἀγγελικῶν ἰδιοτήτων καὶ τάξεων | Про характерні риси та чини ангелів 4.2 |
| Περι ψυχης | Περὶ ψυχῆς | Про душу 4.2 |
| περιαγω | περιάγω /ᾰ/ [περί, ἄγω] | вести з собою 12.3 |
| περιαιρεω | περιαιρέω, contr. [περί, αἱρέω] | віднімати 1.8 |
| περιαπτω | περιάπτω [περί, ἅπτω] | прикладати 9.5 |
| περιαυγαζω | περιαυγάζω [περιαυγής] | осявати 1.4 |
| περιγραφω | περιγράφω /ᾰ/ [περί, γράφω] | описувати 2.1 |
| περιελιξις | περιέλιξις -εως, ἡ [περιελίσσω] | коловорот 8.5 |
| περιεχω | περιέχω [περί, ἔχω] | обіймати 4.6, 5.9, 9.2, 10.1; охоплювати 4.21, 9.9; пронизувати 2.4 |
| περιθαλπω | περιθάλπω [περί, θάλπω] | зігріватися 6.3 |
| περιθεω | περιθέω [περί, θέω] | огортати 12.2 |
| περικαλυπτω | περικᾰλύπτω [περί, καλύπτω] | окутувати 1.4 |
| περικειμαι | περίκειμαι [περί, κεῖμαι] | лежати довкруги 2.5; огортати 4.5 |
| περικοσμιος | περικόσμιος -ον [περίκοσμος] | обіймаючий світ 1.6; довколосвітній 4.6 |
| περιλαμβανω | περιλαμβάνω [περί, λαμβάνω] | охоплювати 3.2; обіймати 4.11, 13.3 |
| περιληπτικος | περιληπτικός -ή -όν [περιλαμβάνω] | обіймаючий 1.5, 3.1; осягаючий 9.3; περιληπτικῶς adv. стисло 2.1 |
| περιοδικος | περιοδικός -ή -όν [περίοδος] | періодичний 4.4 |
| περιουσια | περιουσία -ας, ἡ [περίειμι 1] | наддостаток 6.2, 8.2, 8.6, 9.4, 11.2 |
| περιοχη | περιοχή -ῆς, ἡ [περιέχω] | охоплюване 4.4; обіймаючий 4.35; простір 4.4; зміст 7.2; охорона 8.5; обняття 9.9 |
| περιπλασσω | περιπλάσσω, att. περιπλάττω [περί, πλάσσω] | додавати 1.8; надавати 9.5 |
| περιπορευομαι | περιπορεύομαι [περί, πορεύω] | обертатися 7.2; звершувати шлях 4.14 |
| περισσεια | περισσεία -ας, ἡ [περισσεύω] | достаток 5.3 |
| περισσος | περισσός, att. περιττός -ή -όν [περί] | особливий 3.3; непотрібний 4.11; περισσῶς / περιττῶς adv. уповні 2.8; обильно 4.5; особливо 5.3; περιττῶς λέγοντας – марнословлячи 3.2 |
| περιστασις | περίστᾰσις -εως, ἡ [περιίστημι] | pl. злигодні 8.8 |
| περισφιγγω | περισφίγγω [περί, σφίγγω] | обгортати 10.1 |
| περιτιθημι | περιτίθημι [περί, τίθημι] | надавати 1.4; приписувати 9.5 |
| περιχαρακοω | περιχᾰρᾰκόω, contr. [περί, χαρακόω] | огортати 4.11 |
| περιχορευω | περιχορεύω [περί, χορεύω] | рухатися довкола 4.8 |
| πετρα | πέτρᾱ -ας, ἡ | скеля 1.6, 3.1 |
| πη | πῃ | у якийсь спосіб 13.2; πῇ μὲν … πῇ δὲ – почасти … почасти 4.20; десь … деінде 5.8; частково … частково 10.3 |
| πηγαιος | πηγαῖος -α -ον [πηγή] | першоджерельний 2.1, 2.7, 4.2, 4.6, 4.7, 9.2 |
| πηγη | πηγή -ῆς, ἡ | джерело 2.5 |
| πηγνυμι | πήγνῡμι / πηγνύω | perf. бути усталеним 9.8 |
| πηλικος | πηλίκος -η -ον /ῐ/ | n. величина 4.10 |
| πιστευω | πιστεύω [πιστός] | вірити; увірувати 7.4 |
| πιστις | πίστις -εως, ἡ [πιστός] | віра 2.9, 4.35 |
| πλαναω | πλᾰνάω, contr. | mp бути оманеним 4.6 |
| πλανη | πλάνη -ης, ἡ /α/ [див. πλανάω] | омана 4.5, 7.4; блуканина 7.1 |
| πλασις | πλάσις -εως, ἡ /ᾰ/ [πλάσσω] | ἐν πλάσει – складений 1.1 |
| πλασσω | πλάσσω, att. πλάττω [див. παλάμη?] | зображати 10.2 |
| πλατος | πλάτος -εος, contr. -ους, τό /ᾰ/ [πλατύς] | ширина 9.5 |
| πλατος | πλᾱτός -ή -όν [πελάζω] | ширина |
| πλειων | πλείων -ον [πολύς] comp. | більший; численніший 5.3; διὰ πλειόνων – обширніше 2.3 |
| πλεονεκτεω | πλεονεκτέω, contr. [πλέον, ἔχω] | мати перевагу 5.3 |
| πληγη | πληγή -ῆς, ἡ [див. πλήσσω] | удар 8.6 |
| πληθος | πλῆθος -εος, contr. -ους, τό [див. πίμπλημι] | багато [людей] 4.12; численне 2.11, 13.3; множинне 7.2, 13.2; множина 4.10; многота 11.1 |
| πληθυνω | πληθύνω /ῡ/ [πλῆθος] | множитися 5.6; perf. part. численний 4.9; помножений 13.2 |
| πληθυς | πληθύς -ύος, ἡ [πλῆθος] | многота 4.18 |
| πληθυσμος | πληθυσμός -οῦ, ὁ [πληθύνω] | помноження 2.11 |
| πληθυω | πληθύω [πληθύς] | сповнювати 2.5; помножувати 2.11, 12.4 |
| πλημμελεω | πλημμελέω, contr. [πλημμελής] | part. порушник 4.22 |
| πλημμελης | πλημμελής -ές [πλήν, μέλος] | грішний 4.28; n. прогрішення 8.9 |
| πλην | πλήν [див. πέλας] | проте 4.11 |
| πληρης | πλήρης -ες [πίμπλημι] | повний 2.1; цілісний 2.11 |
| πληροω | πληρόω, contr. [πλήρης] | наповнювати 5.9; сповнювати 8.9 |
| πληρωμα | πλήρωμα -ατος, τό [πληρόω] | повнота 4.6 |
| πλησιαζω | πλησιάζω [πλησίος] | наближатися 4.20, 5.3, 8.8; приближатися 3.1 |
| πλησιος | πλησίος -α -ον [πέλας] | близький 5.3, 5.6 |
| πλοκαμος | πλόκᾰμος -ου, ὁ [πλέκω] | волосся 1.8 |
| πνευμα | πνεῦμα | Дух; вітер 1.6 |
| πνευματικος | πνευμᾰτικός -ή -όν [πνεῦμα] | πνευματικῶς adv. духовно 2.8 |
| πνευματοκινητος | πνευματοκίνητος -ον /ᾰῑ/ [πνεῦμα, κινέω] | натхнений Духом 1.1 |
| ποθεν | πόθεν [див. πόσος] | звідки |
| ποθεω | ποθέω, contr. | прагнути 4.31, 5.2 |
| ποθος | πόθος -ου, ὁ [див. ποθέω] | πόθῳ – бажаючи 13.3 |
| ποιεω | ποιέω | робити; чинити, учиняти; спричинювати 4.20; поводитися 8.8 |
| ποιημα | ποίημα -ατος, τό [ποιέω] | твір 4.4 |
| ποιησις | ποίησις -εως, ἡ [ποιέω] | ділання 4.35, 8.2 |
| ποιητικος | ποιητικός -ή -όν [ποιητής] | творящий; творчий 4.7; творителька 7.3, 9.10; який творить 5.8, 6.1; призвідник 2.8, 4.31 |
| ποικιλια | ποικιλία -ας, ἡ [ποικίλος] | різноманіття 7.2; розмаїтість 7.4; багатоманітність 1.4, 12.4 |
| ποικιλλω | ποικίλλω [ποικίλος] | part. різноманітний 4.9 |
| ποικιλος | ποικίλος -η -ον /ῐ/ | різноманітний 9.5; різний 4.6; заплутаний 2.4 |
| ποιος | ποιός -ά -όν [див. πόσος] | n. якість 4.10 |
| ποιοτης | ποιότης -ητος, ἡ [ποιός] | якість 5.8 |
| πολεμεω | πολεμέω, contr. [πόλεμος] | ворогувати 11.5 |
| πολεμος | πόλεμος -ου, ὁ [див. πελεμίζω] | ворожнеча 11.1 |
| πολιος | πολιός -ή -όν [див. πελιός, πελιδνός] | сивоволосий 10.2 |
| πολλακις | πολλάκις /ᾰῐ/ [πολύς] | часто; багато раз; не раз 4.12 |
| πολλαπλασιαζω | πολλαπλᾰσιάζω [πολλαπλάσιος] | помножувати 2.5, 5.8, 11.1; ставати численним 2.11 |
| πολλαπλασιασμος | πολλαπλᾰσιασμός -οῦ, ὁ [πολλαπλασιάζω] | помноження 2.11 |
| πολλαχου | πολλᾰχοῦ [див. πολύς] | багато раз 8.1 |
| πολλοστος | πολλοστός -ή -όν [πολύς] | слабенький 4.4 |
| πολυγονια | πολυγονία -ας, ἡ [πολύγονος] | щедрородючість 6.3, 9.5 |
| πολυειδης | πολυειδής -ές [πολύς, εἶδος] | у багатьох виглядах 9.1, 9.5 |
| πολυθρυλητος | πολυθρύλητος -ον [πολύς, θρυλέω] | n. те, про що багато балакають 4.28 |
| πολυκινησιη | πολῠκῑνησίη -ης, ἡ [πολυκίνητος] | велика рухливість 4.4 |
| πολυκινητος | πολυκίνητος -ον /ῠῑ/ [πολύς, κινέω] | часто ворохобний 11.5 |
| πολυπλασιασμος | πολυπλᾰσιασμός -οῦ, ὁ [πολυπλασιάζω] | помноження 9.5 |
| πολυπραγμονεω | πολυπραγμονέω, contr. [πολυπράγμων] | вивідувати з цікавості 3.3 |
| πολυς | πολύς (ion. πολλός) πολλή πολύ (ion. πολλόν) | багато; численний, численне; многота; довгочасний 2.9; сильний 2.11; ревний 4.13; πολλῳ – значно 4.10, 4.19; ἐπὶ πολύ – далеко 10.2 |
| πολυσχηματος | πολυσχήμᾰτος -ον [πολύς, σχῆμα] | у багатьох образах 9.1 |
| πολυσχημος | πολύσχημος -ον | = πολυσχήμᾰτος |
| πολυυμνητος | πολυύμνητος -ον [πολύς, ὑμνέω] | багатооспівуваний 7.1 |
| πολυφωνος | πολύφωνος -ον /ῠ/ [πολύς, φωνή] | n. багатомовність 2.4 |
| πολυφωτος | πολύφωτος -ον [πολύς, φῶς] | вельми сяючий 3.1 |
| πολυωνυμια | πολυωνῠμία -ας, ἡ [πολυώνυμος] | багатоймення 1.8 |
| πολυωνυμος | πολυώνῠμος -ον [πολύς, ὄνομα] | багатойменний 1.6, 7.1, 10.1; πολυωνύμως adv. багатойменно 1.6 |
| πονηρος | πονηρός -ά -όν [πόνος] | поганий |
| πορευω | πορεύω [πόρος] | ходити 2.9, 5.9; проникати 9.1 |
| πορρω | πόρρω / πρόσω [πρό, див. ὀπίσω] | далеко; ἀεὶ τὸ πρόσω – щораз далі 3.1 |
| ποσος | ποσός -ή -όν [див. πόσος] | τὸ ποσόν – кількість 4.10 |
| ποτε | πότε [див. πόσος] | будь-коли 11.6 |
| ποτε | ποτε [див. πόσος] adv. indef. encl. | коли 1.2; зрештою 11.6 |
| ποτηριον | ποτήριον -ου, τό [ποτήρ] | чаша 1.8 |
| πους | πούς ποδός, ὁ | нога 1.8, 2.9, 9.5 |
| πραγμα | πρᾶγμα -ατος, τό [πράσσω] | річ 4.19, 6.2; діло 13.4; [стан] справ 13.3 |
| πραγματεια | πραγμᾰτεία -ας, ἡ [πραγματεύομαι] | твір 1.4, 4.35; тема 1.8; питання 3.2 |
| πρακτικευομαι | πρακτικεύομαι [πράσσω] | πρακτικεύεσθαι – діяння 4.10 |
| πρασσω | πράσσω /ᾱ/, att. πράττω [див. πέρνημι, πείρω] | чинити |
| πρεσβειον | πρεσβεῖον -ου, τό [πρέσβυς] | вищий рівень 5.8 |
| πρεσβευω | πρεσβεύω [πρέσβυς] | вшановувати 1.8; почитати 9.7; ставити на перше місце 4.11 |
| πρεσβυς | πρέσβυς -εως, ὁ | compar. вищий 11.1; superl. найвищий 2.9, 3.2, 5.8; найповажніший 4.4, 4.20; важливий 5.6 |
| πρεσβυτερος | πρεσβύτερος [див. πρέσβυς] | старший 4.2, 5.5; старець 10.2 |
| πρεσβυτικος | πρεσβῡτικός -ή -όν [πρέσβυς] | пресвітерський 3.2; гідний пресвітера 3.2; πρεσβυτικῶς adv. як належить пресвітеру 3.2 |
| πριν | πρίν | раніш |
| προ | πρό | перед; передше; раніше, раніш; передуючий 7.1; πρὸ αἰῶνος – предвічний 10.3 |
| προαγω | προάγω /ᾰ/ [πρό, ἄγω] | виводити 2.7, 10.1 |
| προαγωγη | προαγωγή -ῆς, ἡ [προαγωγός] | виведення [до буття] 2.11 |
| προαγωγικος | προᾰγωγικός -όν [προαγωγός] | двигун 4.14 |
| προαιρεω | προαιρέω, contr. [πρό, αἱρέω] | вибирати 4.1 |
| προαιωνιος | προαιώνιος -ον [πρό, αἰών] | προαιωνίως adv. предвічно 5.4 |
| προβαινω | προβαίνω [πρό, βαίνω] | прямувати 11.2 |
| προβαλλω | προβάλλω [πρό, βάλλω] | випромінювати 4.2; передувати 5.5; подавати 5.6; закладати 7.3 |
| προβολευς | προβολεύς -έως, ὁ [προβολή] | спричинник 4.14 |
| προδιαγιγνωσκω | προδιαγιγνώσκω [πρό, διαγιγνώσκω] | попередньо визначати 2.11 |
| προδιοριζω | προδιορίζω [πρό, διορίζω] | наперед окреслювати 2.11; раніш окреслювати 1.1 |
| προειμι | πρόειμι 1 [πρό, εἰμί] imperf. προῆν / fut. προέσομαι | передіснувати; προεῖναι – передбуття 5.5; Προὼν – Передсущий 5.5, 5.8, 5.10 |
| προειμι | πρόειμι 2 [πρό, εἶμι] imperf. προῄειν | прямувати вперед 2.11, 4.14; переходити 1.8; проходити 10.2; виходити 4.8, 4.9, 4.21, 8.5, 9.9, 11.1, 11.6; відходити далі 5.6; сходити 5.10, 11.2; виступати 5.9 |
| προεισαγω | προεισάγω [πρό, εἰσάγω] | раніш викладати 4.12 |
| προενειμι | προένειμι [πρό, ἔνειμι] | наперед бути в 2.8 |
| προεπινοεω | προεπινοέω, contr. [πρό, ἐπινοέω] | завбачати 13.3 |
| προερεω | προερέω = προείρω [πρό, εἴρω] | сказати (раніше) 7.1 |
| προερχομαι | προέρχομαι [πρό, ἔρχομαι] | походити 9.9; відходити 10.2; виходити 5.6, 11.6 |
| προεχω | προέχω [πρό, ἔχω] | наперед мати; наперед посідати 4.6, 4.7, 5.8 |
| προηγεομαι | προηγέομαι, contr. [πρό, ἡγέομαι] | part. передуючий 9.6 |
| προθυρον | πρόθῠρον -ου, τό [πρό, θύρα] | перед дверима 5.8 |
| προιδρυω | προἱδρύω | мати передоснову |
| προιδρυω | προϊδρύω [πρό, ἱδρύω] | мають передоснову 4.13 |
| προκαταρχω | προκατάρχω [πρό, κατάρχω] | мати першість 2.11, 4.16 |
| προλαμβανω | προλαμβάνω [πρό, λαμβάνω] | наперед мати 5.4, 5.8, 7.2, 7.4, 9.10, 13.3; наперед містити 1.4, 1.7 |
| προληπτικος | προληπτικός -ή -όν [προλαμβάνω] | наперед маючий 1.5 |
| προληψις | πρόληψις -εως, ἡ [προλαμβάνω] | упередження 4.12 |
| προνοεω | προνοέω, contr. [πρόνοος] | піклуватися 4.8, 4.33, 9.9; pass. бути під промислом 4.13, 4.33; бути спричиненим 1.8; part. mp підопічний 12.3 |
| προνοητικος | προνοητικός -ή -όν [προνοέω] | піклувальний 4.33, 9.9, 11.6; який піклується 5.7; προνοητικῶς adv. піклуючись 4.10, 4.24, 12.4; через промисел 9.5 |
| προνοια | πρόνοια -ας, ἡ | промисел, піклування |
| προοδος | πρόοδος -ου, ἡ [πρό, ὁδός] | виходження, ісходження; прямування вперед 8.5; рух (вперед) 11.1; прояв 13.2 |
| προοριζω | προορίζω [πρό, ὁρίζω] | напередпризначити 5.8, 11.5 |
| προορισμος | προορισμός -οῦ, ὁ [προορίζω] | напередпризначення 5.8 |
| προπετης | προπετής -ές [προπίπτω] | невгамовний 4.23 |
| προς | πρός | G. О.в.; з, із; від; внаслідок; для; до; відповідно до D. πρὸς τούτῳ – крім того 2.3 Acc. до; на; перед; для; з огляду на; у відношенні до; відносно; із, з; між; у порівнянні; у, в; щоб; проти |
| προσαγορευω | προσαγορεύω [πρός, ἀγορεύω] | називати 4.13, 10.3 |
| προσαγω | προσάγω /ᾰ/ [πρός, ἄγω] | підводити 2.7; приводити 3.3; наближувати 3.1 |
| προσειμι | πρόσειμι [πρός, εἰμί] | відноситися 2.1; бути присутнім 13.3 |
| προσεπιμαρτυρεω | προσεπιμαρτυρέω [πρός, ἐπιμαρτῠρέω] | підпирати 11.5 |
| προσετι | προσέτι [πρός, ἔτι] | крім того 3.2 |
| προσεχης | προσεχής -ές [προσέχω] | προσεχῶς adv. старанно 3.3 |
| προσεχω | προσέχω [πρός, ἔχω] | звертати увагу 4.11 |
| προσηγορος | προσήγορος -ον [πρός, ἀγορεύω] | привітний 4.21 |
| προσηκω | προσήκω [πρός, ἥκω] | подобати 4.23; належати 4.23; бути спорідненим 5.10; part. належний 4.34, 4.35, 8.7, 12.1 |
| προσηνης | προσηνής -ές [див. πρηνής] | люб’язний 4.21, приязний 4.25 |
| προσιημι | προσίημι [πρός, ἵημι] | підпускати 4.25 |
| προσπαθεια | προσπάθεια -ας, ἡ /ᾰα/ [προσπαθής] | пристрасть 8.8 |
| προσπασχω | προσπάσχω [πρός, πάσχω] | перейматися 4.11 |
| προσρητεος | προσρητέος -α -ον [προσείρω] | n. adj. verb. належить називати 7.2, 10.2, 12.3 |
| προσυλλαμβανω | προσυλλαμβάνω [πρό, συλλαμβάνω] | наперед осягати 7.2; наперед обіймати 13.2 |
| προσυλος | πρόσῡλος -ον [πρός, ὕλη] | звернений до матерії 4.18, 8.8 |
| προσυπακουω | προσυπᾰκούω [πρός, ὑπακούω] | розуміти 10.3, 13.4 |
| προσφερω | προσφέρω [πρός, φέρω] | вживати 13.3 |
| προσωπον | πρόσωπον -ου, τό [πρός, ὤψ] | обличчя 1.8 |
| προτελειος | προτέλειος -ον [πρό, τέλος] | той, який передує досконалості 2.10; передуючий досконалості 7.2 |
| προτερος | πρότερος -α -ον [πρό] compar. | передуючий 4.12, 4.13; передший 4.19; попередній 7.3; важливіший 4.10 |
| προτιθημι | προτίθημι [πρό, τίθημι] | представляти 3.2, 8.6 |
| προτιμαω | προτῑμάω, contr. [πρότιμος] | надавати перевагу 13.3 |
| προτρεπω | προτρέπω [πρό, τρέπω] | схиляти 3.2 |
| προυπαρχω | προϋπάρχω [πρό, ὑπάρχω] | передіснувати 4.10 |
| προυφιστημι | προϋφίστημι [πρό, ὑφίστημι] | передіснувати 1.4, 4.7, 4.12, 5.6, 5.8, 6.3, 7.2; перш установлювати 5.5 |
| προφανης | προφᾰνής -ές [προφαίνω] | очевидний 6.2 |
| προφητης | προφήτης -ου, ὁ [πρόφημι] | пророк |
| Προων | Προὼν [πρόειμι – πρό, εἰμί] | Передсущий 5.5, 5.8, 5.10 |
| πρωτιστος | πρώτιστος -η -ον [πρῶτος] | найперший 2.9, 12.4 |
| πρωτος | πρῶτος -η -ον [πρό] | перший 3.1, 4.4; передніший 4.12, 4.13; πρῶτα adv. спершу 4.5, 6.2; πρῶτον adv. спершу; передше 5.5; перше 11.2; перш за все 4.19, 11.6; по-перше 13.4; тільки 4.23; πρώτως adv. первинно 11.6; спершу 11.6; насамперед 13.3 |
| πτερον | πτερόν -οῦ, τό | крило 1.8 |
| πυθμην | πυθμήν -ένος, ὁ | підвалина 4.4, 10.1 |
| πυλη | πύλη -ης, ἡ | pl. врата 10.3 |
| πυνθανομαι | πυνθάνομαι | запитувати 11.6 |
| πυρ | πῦρ πῠρός, τό | вогонь |
| πυριος | πύριος -ον /ῠ/ [πῦρ] | вогневий 1.8 |
| πυρσος | πυρσός -οῦ, ὁ [πῦρ] | світоч 2.4 |
| πως | πως [див. πόσος] | у якийсь спосіб 1.4, 5.4 |
| ρευστος | ῥευστός -ή -όν [ῥέω] | плинний 4.1 |
| ρητεος | ῥητέος -α -ον [ῥητός] n. -έον | n. adj. verb. слід сказати; треба сказати 6.2; слід назвати 9.5; слід називати 9.6; належить підкреслити 2.1 |
| ρητος | ῥητός -ή -όν [див. εἴρω] | сказаний 1.8; вимовний 11.1; те, що можна сказати 3.3 |
| ριζα | ῥίζα -ης, ἡ | корінь 10.1 |
| σαλος | σάλος -ου, ὁ | збентеження 1.3 |
| σαφης | σᾰφής -ές [див. σάφα] | виразний 2.6; ясний 3.2; зрозумілий 4.11; σαφῶς adv. ясно 2.4; точно 2.11 |
| σεβας | σέβας, τό [σέβω] | благоговіння 2.1 |
| σειρα | σειρά -ᾶς, ἡ | ланцюг 3.1 |
| σεπτος | σεπτός -ή -όν [σέβω] | священний 10.3; шанобливий 13.3 |
| σημαινω | σημαίνω [σῆμα] | значити 4.11; означати 10.2; мати значення 4.11; позначати 4.11; указувати 9.5 |
| σημειον | σημεῖον -ου, τό [σῆμα] | знак, відмітка; точка 5.6 |
| σιγη | σῑγή -ῆς, ἡ [див. σῖγα] | мовчання 1.3; безмовність 4.2, 4.22 |
| σκαιος | σκαιός -ά -όν | безглуздий 4.11 |
| σκαιοτης | σκαιότης -ητος, ἡ [σκαιός] | невігластво 3.2 |
| σκεδαννυμι | σκεδάννῡμι [див. σκίδνημι] | розсіювати 4.4 |
| σκελος | σκέλος -εος, contr. -ους, τό | гомілка 9.5 |
| σκιαμαχεω | σκῐᾱμᾰχέω, contr. [σκιά, μάχομαι] | удавати боротьбу 8.6 |
| σκληρος | σκληρός -ά -όν [див. σκέλλω] | твердий 2.6 |
| σκοπεω | σκοπέω, contr. [σκοπός] | робити дослідження 1.8 |
| σκοπος | σκοπός -οῦ, ὁ [див. σκέπτομαι] | ціль; намір 4.16; замір 4.19; ἁμαρτάνω σκοποῦ – помилитися 7.2; οὐκ ἀπὸ σκοποῦ – не всупереч 8.9 |
| σκοτεινος | σκοτεινός -ή -όν [σκότος] | n. темрява 4.32 |
| σκοτος | σκότος -ου, ὁ | темрява 4.5, 4.24; темнота 7.2 |
| σκοτοω | σκοτόω, contr. [σκότος] | темніти 4.24 |
| σμικρος | σμῑκρός = μῑκρός -ά -όν | малий 9.3 |
| σμικροτης | σμικρότης = μικρότης -ητος, ἡ [μικρός] | малість 9.1 |
| σοφια | σοφία -ας, ἡ [σοφός] | мудрість; Премудрість |
| σοφιστικος | σοφιστικός -ή -όν [σοφιστής] | хитромудрий 4.35 |
| σοφοδοτις | σοφοδότις -ιδος | мудрістьдаючий 5.2 |
| σοφοδωρος | σοφόδωρος -ον [σοφός, δῶρον] | даруючий мудрість 2.7 |
| σοφοποιησις | σοφοποίησις -εως, ἡ [σοφοποιέω] | наділяння мудрістю 2.5 |
| σοφος | σοφός -ή -όν | премудрий 1.4, 1.6, 7.1; мудрий 6.2, 7.1; мудрець 8.6; n. Премудре 2.1, Мудре 2.3 |
| σπευδω | σπεύδω | старатися 2.2, 2.6, 4.11, 8.6 |
| σπουδη | σπουδή -ῆς, ἡ [див. σπεύδω] | ревність 3.2 |
| σταθερος | στᾰθερός -ά -όν [див. σταθμός] | сталий 9.9; стійкий 11.3; n. сталість 7.1; σταθερῶς adv. стало 9.4 |
| στασιαζω | στᾰσιάζω [στάσις] | повставати 4.19 |
| στασις | στάσις -εως, ἡ /α/ [ἵστημι] | стояння; стан 1.5, 8.8; сталість 4.10, 9.8, 9.9 |
| στερεω | στερέω, contr. | позбавляти 4.20, 4.32, 4.33 |
| στερησις | στέρησις -εως, ἡ [στερέω] | позбавленість 4.20, 4.32, 7.1; утрата 4.23, 4.27, 4.26, 8.9; брак 4.29, 4.35, 8.6; вилучення 7.1 |
| στεφανος | στέφᾰνος -ου, ὁ [στέφω] | вінець 1.8 |
| στηθος | στῆθος -εος, contr. -ους, τό | груди 9.5 |
| στοιχειον | στοιχεῖον -ου, τό [στοῖχος] | буква 4.11; первень 4.10; стихія 8.5 |
| στοιχειοω | στοιχειόω, contr. [στοιχεῖον] | навчати першооснови 3.2 |
| στοιχειωδης | στοιχειώδης -ες [στοιχεῖον] | закладаючий першооснова 4.10 |
| στοιχειωτικος | στοιχειωτικός -ή -όν [στοιχειόω] | основа 13.3 |
| στομα | στόμα -ατος, τό | уста |
| στοχαζομαι | στοχάζομαι [στόχος] | слідувати 8.6 |
| συγγενης | συγγενής -ές [συγγίγνομαι] | найближчий 4.1 |
| συγγιγνομαι | συγγίγνομαι [σύν, γίγνομαι] | зближуватися 4.24 |
| συγγιγνωσκω | συγγιγνώσκω [σύν, γιγνώσκω] | бути згідним 10.3; mp бути відомим 13.3 |
| συγγνωστος | συγγνωστός -όν [συγγιγνώσκω] | прощений 4.35 |
| συγγραφω | συγγράφω /ᾰ/ [σύν, γράφω] | писати 3.3; написати 3.2 |
| συγκεραννυμι | συγκεράννῡμι [σύν, κεράννυμι] | змішувати 2.4; сполучати 11.2 |
| συγκρασις | σύγκρᾱσις -εως, ἡ [συγκεράννυμι] | сполучення 4.7 |
| συγκρατικος | συγκρᾱτικός -ή -όν [συγκεράννυμι] | сполучальний 4.12, 4.15 |
| συγκρισις | σύγκρῐσις -εως, ἡ [συγκρίνω] | сполучення 4.10 |
| συγχεω | συγχέω [σύν, χέω] | зливати 2.2, 2.4 |
| συγχυσις | σύγχυσις -εως, ἡ [див. συγχέω] | злиття 2.2 |
| συγχωρεω | συγχωρέω, contr. [σύν, χωρέω] | погоджуватися 5.9; дозволяти 8.9 |
| συγχωρητεος | συγχωρητέος -α -ον [συγχωρέω] | n. треба визнати 5.8, слід дозволити 5.8, 9.9 |
| συζευγνυμι | συζεύγνῡμι [σύν, ζεύγνυμι] | mp бути взаємозв’язаними 11.2 |
| συζυγης | συζῠγής -ές [συζυγέω] | спряжений 6.2 |
| συλλαβη | συλλᾰβή -ῆς, ἡ [συλλαμβάνω] | звукосполучення 4.11 |
| συλλαμβανω | συλλαμβάνω [σύν, λαμβάνω] | охоплювати 2.10, 4.6, 5.4; обіймати 4.7; осягати 7.2; з’єднувати 5.7; συνειλημμένως – сукупно 5.6; συλλαβών – узагальнено 4.10; коротко 4.20 |
| συλληβδην | συλλήβδην [συλλαμβάνω] | коротко 2.1 |
| συλληπτικος | συλληπτικός -ή -όν [συλλαμβάνω] | включаючий 1.5 |
| συμβαινω | συμβαίνω [σύν, βαίνω] | perf. part. властивість 13.2; κατὰ συμβεβηκός – як акциденція 4.32 |
| συμβαλλω | συμβάλλω [σύν, βάλλω] | med. сприяти 4.4 |
| Συμβολικη | Συμβολικὴ θεολογία | Символічне богословіє 1.8, 4.5, 9.5, 13.4 |
| συμβολικος | συμβολικός -ή -όν [συμβάλλω] | символічний 1.6 |
| συμβολον | σύμβολον -ου, τό [συμβάλλω] | символ 1.4, 4.9, 9.5; позначення 9.5 |
| συμμαχος | σύμμᾰχος -ον [σύν, μάχη] | підтримка 6.2 |
| συμμετρια | συμμετρία -ας, ἡ [συμμετρέω] | пропорційність 4.23 |
| συμμετρος | σύμμετρος -ον [σύν, μέτρον] | співмірний 1.2; у міру сил 3.2; συμμέτρως adv. у належній мірі 1.3 |
| συμμιγης | συμμῐγής -ές [συμμείγνυμι] | змішаний 8.9; спільний 2.5 |
| συμμικτος | σύμμικτος / σύμμ(ε)ικτος -ον [συμμείγνυμι] | змішуваний 4.9; мішаний 6.2 |
| συμμυω | συμμύω [σύν, μύω] | бути закритим 4.5 |
| συμπαθεια | συμπάθεια -ας, ἡ /ᾰα/ [συμπαθής] | замилування 2.9 |
| συμπερασμα | συμπέρασμα -ατος, τό [συμπεραίνω] | завершення 5.8 |
| συμπεριεχω | συμπεριέχω [σύν, περιέχω] | доходити розумом 7.2 |
| συμπληροω | συμπληρόω, contr. [συμπλήρης] | творити 9.6 |
| συμπληρωσις | συμπλήρωσις -εως, ἡ [συμπληρόω] | довершення 4.19; довершеність 4.28 |
| συμπλοκη | συμπλοκή -ῆς, ἡ [συμπλέκω] | сплетіння 11.2 |
| συμπνοια | σύμπνοια -ας, ἡ [συμπνέω] | однодушність 7.3 |
| συμπτυκτικος | συμπτυκτικός -ή -όν [συμπτύσσω] | обіймаючий 11.1 |
| συμπτυσσω | συμπτύσσω [σύν, πτύσσω] | єднатися 1.4; part. сукупний 4.16 |
| συμφυης | συμφῠής -ές [συμφύω] | συμφυῶς adv. відповідно до природи 4.16 |
| συμφυια | συμφῠΐα -ας, ἡ [συμφυής] | згода 11.1; згуртованість 11.2 |
| συμφυλος | σύμφῡλος -ον [σύν, φυλή] | споріднений 13.3 |
| συμφυρω | συμφύρω /υῡ/ [σύν, φύρω] | змішувати 2.4, 9.5; перемішувати 11.1 |
| συμφωνεω | συμφωνέω, contr. [σύμφωνος] | бути у згоді 13.3 |
| συμφωνια | συμφωνία -ας, ἡ [σύμφωνος] | злагода 11.2 |
| συμφωνος | σύμφωνος -ον [σύν, φωνή] | у гармонії 2.10 |
| συναγω | συνάγω /α/ [σύν, ἄγω] | збирати 1.8, 4.4, 4.6, 4.7, 4.9, 4.17, 7.2; зводити 1.4, 4.17, 11.2, 12.4, 13.3; зводити разом 4.16; об’єднувати 8.5, 11.2; укладати 2.9, 3.2 |
| συναγωγη | συνᾰγωγή -ῆς, ἡ [συνάγω] | згуртовування 11.2 |
| συναγωγος | συνᾰγωγός -όν [συνάγω] | те, що збирає 4.6; єднальний 11.1 |
| συναιδιος | συναΐδιος -ον [σύν, ἀΐδιος] | співвічний 10.3 |
| συναιρεω | συναιρέω, contr. [σύν, αἱρέω] | звужувати 4.16; збирати 13.4; συνελόντι δὲ φάναι – коротко кажучи 4.30; συνελόντα εἰπεῖν – коротко кажучи 11.6 |
| συναισθανομαι | συναισθάνομαι [σύν, αἰσθάνομαι] | усвідомлювати 3.3 |
| συναπτω | συνάπτω [σύν, ἅπτω] | поєднувати 1.1; лучити 13.3; дотикатися 7.1; зв’язувати 7.3 |
| συναφη | συνᾰφή -ῆς, ἡ [συνάπτω] | контакт 11.2 |
| συνδεσις | σύνδεσις -εως, ἡ [συνδέω] | з’єднання 4.10; зв’язок 8.5 |
| συνδετικος | συνδετικός -ή -όν [συνδέω] | зв’язуючий 4.12 |
| συνδεω | συνδέω [σύν, δέω 1] | зв’язувати 11.2 |
| συνεκτικος | συνεκτικός -ή -όν [συνέχω] | утримуючий 1.7; συνεκτικῶς adv. утримуючи 4.10 |
| συνελιξις | συνέλιξις -εως, ἡ [συνελίσσω] | нарис 3.2; обертання 4.2, 4.9, 4.14; звивання 7.2 |
| συνελισσω | συνελίσσω, att. συνελίττω [σύν, ἑλίσσω] | вивести 4.16 |
| συνεξερχομαι | συνεξέρχομαι [σύν, ἐξέρχομαι] | виходити разом 2.4 |
| συνεπισπαω | συνεπισπάω, contr. [σύν, ἐπισπάω] | поглинати 2.4 |
| συνεπομαι | συνέπομαι [σύν, ἕπομαι] | слідувати 10.3 |
| συνεργεω | συνεργέω, contr. [συνεργός] | співпрацювати 11.5 |
| συνερχομαι | συνέρχομαι [σύν, ἔρχομαι] | сходитися, зійтися 3.2 |
| συνεσις | σύνεσις -εως, ἡ [συνίημι] | розуміння 7.1 |
| συνεχω | συνέχω [σύν, ἔχω] | утримувати; підтримувати 8.2, 12.3; затримувати 4.11; зв’язувати 4.4, 4.7; містити 5.8, 10.1; осягати 7.2; обіймати 12.2; inf. утримування 9.9; mp бути огорнутим 4.4; бути охопленим 4.4; триматися разом 11.2 |
| συνηθης | συνήθης -ες, G. -εος, contr. -ους [σύν, ἦθος] | звичайний 7.1 |
| συνιημι | συνίημι [σύν, ἵημι] | врозумитися 4.35 |
| συνιστανω | συνιστάνω / συνιστάω | = συνίστημι |
| συνιστημι | συνίστημι [σύν, ἵστημι] | існувати 5.5, 9.8; усталювати 8.9; ставатися 4.4 |
| συνοικια | συνοικία -ας, ἡ [σύνοικος] | спільнота 11.1 |
| συνοπαδος | συνοπᾱδός -όν [σύν, ὀπαδός] | послідовник 13.4 |
| συνοπτικος | συνοπτικός -ή -όν [див. συνοράω] | загальний 3.2; узагальнений 3.2; всеохопний 3.2; здатний зріти 7.2; συνοπτικῶς adv. узагальнено 3.3 |
| συνοραω | συνοράω, contr. [σύν, ὁράω] | збагнути 2.9 |
| συνοχη | συνοχή -ῆς, ἡ [συνέχω] | утримування 1.7, 4.1, 4.4, 4.10; зв’язок 4.7, 4.13; огорнення 10.1, 11.2 |
| συνοχικος | συνοχικός -ή -όν [σύνοχος] | який підтримує 1.3, 6.1, 12.3; утримання 4.10; συνοχικὸν – хоронитель 4.10 |
| συντασσω | συντάσσω, att. συντάττω [σύν, τάσσω] | установлювати 13.3; сполучати 9.4; mp бути разом уставленими 4.21 |
| συντελεω | συντελέω, contr. [σύν, τελέω] | завершувати 4.19 |
| συντιθημι | συντίθημι [σύν, τίθημι] | складатися 1.4 |
| συντροφος | σύντροφος -ον [συντρέφω] | звиклість 7.1 |
| συνυφιστημι | συνυφίστημι [σύν, ὑφίστημι] | співіснувати разом 5.6 |
| συστελλω | συστέλλω [σύν, στέλλω] | смиряти 1.1; скривати 13.4 |
| σφοδρα | σφόδρα [σφοδρός] | вельми |
| σφραγις | σφρᾱγίς -ῖδος, ἡ | печатка 2.5, 2.6 |
| σχεδον | σχεδόν [див. ἔχω] | майже 1.4 |
| σχεσις | σχέσις -εως, ἡ [ἔχω] | посідання 4.23 |
| σχημα | σχῆμα -ατος, τό [див. ἔχω] | вид 1.1; образ 9.5; уклад 9.5 |
| σχολη | σχολή -ῆς, ἡ | adv. σχολῇ που – навряд щоб 7.2 |
| σωζω | σῴζω / σαόω [див. σῶς] | зберігати 4.19, 5.5; берегти 4.23; part. mp спасенний 8.9 |
| σωμα | σῶμα -ατος, τό | тіло; ἐν σώματι – тілесний 2.4; в тілесному світі 2.4 |
| σωματικος | σωμᾰτικός -ή -όν [σῶμα] | тілесний 2.9; тіла (Р.в. одн.) 9.5 |
| σωματοειδης | σωμᾰτοειδής -ές [σῶμα, εἶδος] | σωματοειδῶς adv. у вигляді тіла 9.5 |
| σωματοπρεπης | σωματοπρεπής -ές | тілесний 4.12 |
| σωστικος | σωστικός -ή -όν [σῴζω] | спасенний 1.1; спасаючий 8.9; той, що оберігає 4.28, 4.33; σωστικῶς adv. спасаючи 4.24, 8.9 |
| σωτηρια | σωτηρία -ας, ἡ [σωτήρ] | спасіння 1.6, 9.5 |
| σωφρονιστης | σωφρονιστής -οῦ, ὁ [σωφρονίζω] | той, що напоумляє 4.22 |
| σωφροσυνη | σωφροσύνη -ης, ἡ [σώφρων] | ціломудріє |
| σωφρων | σώφρων -ον, G. -ονος [σῶς, φρήν] | благорозумний 1.3; цнотливий 4.19; σωφρόνως adv. благорозумно 1.2 |
| ταγαθον | τἀγαθόν | = τὸ ἀγαθόν |
| τακτεος | τακτέος -α -ον [τάσσω] | τακτέον adj. verb. слід відносити 7.2 |
| ταξις | τάξις -εως, ἡ [τάσσω] | порядок, чин, устрій |
| τασσω | τάσσω, att. τάττω | установлювати 4.4; вкладати 4.12; відноситися 4.12; упорядковувати 8.7; приводити до чину 8.9; part. mp упорядкований 5.5 |
| ταυτη | ταύτῃ | таким чином 4.14; так 13.3, 13.4; отож 7.2 |
| ταυτοειδης | ταὐτοειδής -ές [ταὐτό, εἶδος] | ταὐτοειδῶς adv. так само 9.4 |
| ταυτολογια | ταὐτολογία -ας, ἡ [ταὐτολόγος] | повторення 3.2 |
| ταυτος | ταὐτός -ή -όν [τό, αὐτός] | той самий, такий самий, тотожний; n. те саме 4.9, 4.19; той самий 9.1; той самий стан 9.9; ταὐτῶς adv. так само |
| ταυτοτης | ταὐτότης -ητος, ἡ [ταὐτός] | тотожність; той самий стан |
| τελε(ι)ος | τέλε(ι)ος -α -ον [τέλος] | досконалий; звершений 13.1; n. досконалість 8.7; звершеність 4.25; τελείως / τελέως adv. досконало 4.20 |
| τελε(ι)οω | τελε(ι)όω, contr. [τέλειος] | удосконалювати 2.11, 4.4, 13.3; довершувати 4.10; доводити до зрілості 5.8 |
| τελειοδυναμος | τελειοδύναμος -ον [τέλειος, δύναμις] | n. pl. бездоганні сили 8.7 |
| τελειον | τέλειον / τέλεον τό | досконалість 8.7 |
| τελειοτης | τελειότης -ητος, ἡ [τέλειος] | досконалість; завершеність 4.10; повнота 4.24, 8.9 |
| τελειωσις | τελείωσις / τελέωσις -εως, ἡ [τελειόω] | довершення 1.7, 7.2 |
| τελειωτικος | τελειωτικός -ή -όν [τελειόω] | довершуючий 1.7; той, що удосконалює 4.6 |
| τελεσιουργεω | τελεσιουργέω, contr. [τελεσιουργός] | удосконалювати 4.4; робити досконалим 13.1 |
| τελεσιουργος | τελεσιουργός -ον [τέλος, ἔργον] | звершення 4.2 |
| τελεταρχης | τελετάρχης -ου, ὁ [τελετή, ἄρχω] | джерело досконалості 2.10 |
| τελεταρχια | τελεταρχία -ας, ἡ [τελετάρχης] | джерело досконалості 1.3 |
| τελευτη | τελευτή -ῆς, ἡ [див. τέλος] | завершення 5.8, 5.10; кінець 5.10 |
| τελεω | τελέω, contr. [τέλος] | mp удосконалюваний 1.3 |
| τελικος | τελικός -ή -όν [τέλος] | кінцевий 4.7; цільовий 4.10 |
| τελος | τέλος -εος, contr. -ους, τό [див. τελαμών, *τλάω ?] | кінець; кінцева мета 4.19; звершення 4.4; завершення 7.3, 12.1 |
| τεμνω | τέμνω | розсікати 4.2 |
| τεχνη | τέχνη -ης, ἡ [див. τέκτων] | мистецтво 4.30 |
| τηρεω | τηρέω, contr. [див. τημελέω?] | охороняти 4.11 |
| τιθημι | τίθημι /ῐι/ | ставити, класти; вважати 11.6 |
| τιμαω | τῑμάω, contr. [τιμή] | шанувати 1.3, 4.11 |
| τιμιος | τίμιος -α -ον /ῑι/ [τιμή] | цінний 4.11 |
| τιμωρητεος | τῑμωρητέος -α -ον [τιμωρέω] adj. verb. | має бути караним 4.35 |
| τιμωρητος | τιμωρητός -όν [τιμή, див. ὁράω] | караний 4.35 |
| τοιγαρ | τοιγάρ [τοι, γάρ] | τοιγαροῦν – отже 1.1, 10.3 |
| τοινυν | τοίνῠν [τοι, νύν] | отже 8.2, 8.6 |
| τοιοσδε | τοιόσδε -άδε -όνδε [τοῖος] | такий 4.11 |
| τοιουτος | τοιοῦτος -αύτη -οῦτο (/ -οῦτον) [τοῖος, οὗτος] | такий; такий от 4.12 |
| τολμαω | τολμάω, contr. [τόλμα] | насмілюватися 2.1; дерзати 3.3; наважуватися 4.7 |
| τολμητεον | τολμητέον [τολμάω] | adj. verb. сміти 1.1, 1.2; слід наважитися 4.13 |
| τοπικος | τοπικός -ή -όν [τόπος] | у просторі 9.9 |
| τοπος | τόπος -ου, ὁ | місце 3.1, 9.2 |
| τοσουτος | τοσοῦτος -αύτη -οῦτο [τόσος, οὗτος] | такий (же); n. настільки 1.1; тільки 5.1; κατὰ τοσοῦτον – настільки 4.20, 12.4; n. pl. стільки 13.1 |
| τοτε | τότε [τό, τε] | тоді 4.20 |
| τρανης | τρᾱνής -ές | ясний 4.11 |
| τρεφω | τρέφω | живити 4.4, 4.28, 5.8 |
| τριαδικος | τρῐᾰδῐκός -ή -όν [τριάς] | троїчний 1.5, 13.3 |
| τριας | τρῐάς -άδος, ἡ [τρεῖς] | Тройця 1.4, 2.4, 13.3; трійця 13.3; тріада 4.4 |
| τριβη | τρῐβή -ῆς, ἡ [τρίβω] | досвід 2.9; тривалість 3.3 |
| τρισσος | τρισσός -ή -όν [τρίς] | потрійний 9.5 |
| τρισυποστατος | τρῐσυπόστατος -ον [τρίς, ὑπόστατος] | триіпостасний 1.4 |
| τριτος | τρίτος -η -ον /ῐ/ | n. третина 13.2 |
| τροπη | τροπή -ῆς, ἡ [τρέπω] | обертання 9.9 |
| τροπος | τρόπος -ου, ὁ [τρέπω] | спосіб; κατὰ πάντα τρόπον – у всіх відношеннях 4.20 |
| τυγχανω | τυγχάνω [див. τεύχω] | досягати 7.2; осягати 8.8 |
| τυπος | τύπος -ου, ὁ /ῠ/ [τύπτω] | образ 1.4, 1.8; відбиток 2.6; ἐν τύπῳ – наділений формою 1.1 |
| τυποω | τῠπόω, contr. [τύπος] | поучувати 1.3 |
| τω | τῶ / τῳ adv. | позаяк 2.5; оскільки 4.1 |
| υγρος | ὑγρός -ά -όν | водний 2.9 |
| υδωρ | ὕδωρ ὕδατος, τό | вода |
| υιαρχια | υἱαρχία -ας, ἡ [υἱός, ἄρχω] | Джерело синівства 2.8 |
| υιικος | υἱϊκός -ή -όν [υἱός] | Син (Р.в.) 2.1 |
| υιος | υἱός -οῦ / υἱύς -έως, ὁ | Син |
| υιοτης | υἱότης -ητος, ἡ [υἱός] | синівство 2.8 |
| υλη | ὕλη -ης, ἡ /ῡ/ | матерія |
| υλικος | ὑλικός -ή -όν /ῡ/ [ὕλη] | матеріальний 7.2, 8.8 |
| υμνεω | ὑμνέω /ῡ/, contr. [ὕμνος] | оспівувати; співати; проголошувати 2.1; об’являти 2.1, 9.1 |
| υμνητεον | ὑμνητέον [ὑμνέω] | adj. verb. належить оспівувати 1.5; належить оспівати 4.5, 6.1; годиться оспівати 12.1, 12.3; має бути оспівуваним 6.3 |
| υμνητικος | ὑμνητικός -ή -όν [ὑμνέω] | ὑμνητικῶς adv. хвально 1.4 |
| υμνολογια | ὑμνολογία -ας, ἡ [ὑμνολόγος] | піснеслів’я 1.3, 1.4 |
| υμνολογος | ὑμνολόγος -ον | піснеслов 3.2 |
| υμνος | ὕμνος -ου, ὁ | піснеспів; хвалебна пісня 4.14 |
| υμνωδια | ὑμνῳδία -ας, ἡ [ὑμνῳδός] | піснеспів 2.1, 3.2, 13.4 |
| υμνωδος | ὑμνῳδός -όν [ὕμνος, ἀοιδός] | піснеспівець 8.9 |
| υπαρξις | ὕπαρξις -εως, ἡ [ὑπάρχω] | буття; існування 4.7 |
| υπαρχω | ὑπάρχω [ὑπό, ἄρχω] | існувати, бути |
| υπεκρεω | ὑπεκρέω [ὑπό, ἐκρέω] | втрачати 8.9 |
| υπεξαγω | ὑπεξάγω /ᾰ/ [ὑπό, ἐξάγω] | виносити 2.4 |
| υπερ | ὑπέρ | G. з (задля) 2.10; заради 4.13, 8.8; за 7.4; Acc. над; перевершувати 4.1, 7.1 |
| υπεραγαθος | ὑπεράγαθος -ον /αα/ [ὑπέρ, ἀγαθός] | преблагий; n. Преблаге 2.3 |
| υπεραγαθοτης | ὑπερᾰγᾰθότης -ητος, ἡ [ὑπεράγαθος] | Преблагість 1.5 |
| υπεραγνωστος | ὑπεράγνωστος -ον [ὑπέρ, ἄγνωστος] | пренепізнаванний 2.4; пренезбагненний 1.4, 1.5 |
| υπεραιρω | ὑπεραίρω [ὑπέρ, αἴρω] | перевершувати 2.4, 5.1, 7.1, 7.3; part. превеличний 3.2; превисокий 4.3 |
| υπεραπειρος | ὑπεράπειρος -ον [ὑπέρ, ἄπειρος] | пребезмежний 8.2 |
| υπεραπλοω | ὑπεραπλόω, contr. [ὑπέρ, ἁπλόω] | прерозгортати 13.1; mp бути препростим 7.4; part. прерозгорнений 4.4, 5.9 |
| υπεραρρητος | ὑπεράρρητος -ον [ὑπέρ, ἄρρητος] | пренесказанний 2.4; ὑπεραρρήτως adv. пренесказанно |
| υπεραρχιος | ὑπεράρχιος -ον [ὑπέρ, ἀρχή] | надначальний 1.3, 11.6; n. Надначальне 4.10 |
| υπερατρεπτος | ὑπεράτρεπτος -ον [ὑπέρ, ἄτρεπτος] | пренезмінний 9.5 |
| υπερβαλλω | ὑπερβάλλω [ὑπέρ, βάλλω] | перевершувати 4.35, 9.2, 12.3; переливатися через край 8.6; part. всеперевершуючий 13.3; наддостатній 4.4, 4.20 |
| υπερβλυζω | ὑπερβλύζω [ὑπέρ, βλύζω] | прещедро литися 4.6; прещедро виливатися 9.2, 13.1; переливатися 11.2, 11.6; прещедро переливатися 12.4 |
| υπερβλυσις | ὑπέρβλῠσις -εως, ἡ [ὑπερβλύζω] | прещедре розливання 6.2 |
| υπερβολη | ὑπερβολή -ῆς, ἡ [ὑπερβάλλω] | наддостаток 4.3, 4.10, 4.13, 5.9, 11.1, 12.4; переповненість, перевершення |
| υπερδυναμαι | ὑπερδύναμαι /υῠᾰ/ [ὑπέρ, δύναμαι] | мати всемогутню силу 8.2 |
| υπερδυναμος | ὑπερδύναμος -ον /υῠᾰ/ [ὑπερδύναμαι] | пресильний 8.6 |
| υπερειδω | ὑπερείδω [ὑπό, ἐρείδω] | підтримувати 8.9 |
| υπερειμι | ὑπέρειμι [ὑπέρ, εἰμί] | надсущий 13.3; ὑπερών part. Надсущий 5.8, 7.1, 11.6 |
| υπερειναι | ὑπερεῖναι [ὑπέρ, εἰμί] | надбуття 5.5 |
| υπερεκτεινω | ὑπερεκτείνω [ὑπέρ, ἐκτείνω] | простягатися ширше 5.3; наддостатньо простягатися 6.2; безмежно простягатися 9.2, 9.5 |
| υπερενοω | ὑπερενόω / ὑπερενόομαι, contr. [ὑπέρ, ἐνόω] | над’єднатися 11.1; през’єднувати 13.3; part. преєдиний 2.1, 2.4; над’єдиний 5.8, 11.2; perf. part. mp. n. над’єдиність 13.3; ὑπερηνωμένως adv. у преєдиний спосіб 2.5 |
| υπερευρυς | ὑπερευρύς -εῖα -ύ [ὑπέρ, εὐρύς] | преобширний 9.5 |
| υπερεχω | ὑπερέχω [ὑπέρ, ἔχω] | перевершувати; перевищувати 3.3, бути вищим 5.3, переважати 4.16; надпосідати 2.10, 4.6, 5.5; вельми посідати 12.2; part. перевершуючий 13.1; всеперевершуючий 9.4, 10.1, 12.3; вищий 5.2; предостатній 4.3 |
| υπερζωος | ὑπέρζωος -ον [ὑπέρ, ζωή] | наджиттєвий 6.3; n. Наджиття 2.3 |
| υπερθεος | ὑπέρθεος -ον [ὑπέρ, θεός] | пребожественний; n. Пребожественне 2.3; Над-Бог 2.11 |
| υπερθεοτης | ὑπερθεότης -ητος, ἡ [ὑπέρθεος] | Пребожественність 13.3 |
| υπεριδρυσις | ὑπεριδρῠσις -εως, ἡ [ὑπεριδρύω] | преоснова 2.4 |
| υπεριδρυω | ὑπεριδρύω [ὑπέρ, ἱδρύω] | надвозсідати 1.4, 1.6, 2.4, 2.8, 2.10, 4.19, 9.8; возсідати над 5.2, 7.1, 12.4; бути над 2.8, 7.2 |
| υπεριστημι | ὑπερίστημι [ὑπέρ, ἵστημι] | вище стояти 4.16 |
| υπερκαλος | ὑπέρκᾰλος -ον [ὑπέρ, καλός] | надпрекрасний 4.7 |
| υπερκειμαι | ὑπέρκειμαι [ὑπέρ, κεῖμαι] | надвозлежати 1.1; перевершувати 2.5; part. превишній 2.6, 12.3; вищий [над] 4.15; τῷ ὑπερκεῖσθαι – превишньо 4.6 |
| υπερκοσμιος | ὑπερκόσμιος -ον [ὑπέρ, κόσμιος] | сущий над світом 1.6; надсьогосвітній 4.2, 4.6, 4.16, 5.7; ὑπερκοσμίως adv. у надсьогосвітній спосіб 1.3, 1.4, 2.4, 4.1, 5.8 |
| υπερλαμπρος | ὑπέρλαμπρος -ον [ὑπέρ, λαμπρός] | преяскравий 8.2 |
| υπερουρανιος | ὑπερουράνιος -ον /α/ [ὑπέρ, οὐράνιος] | наднебесний 1.3, 1.4, 1.6, 2.4, 2.8, 4.5, 6.2, 8.1 |
| υπερουσιος | ὑπερούσιος -ον [ὑπέρ, οὐσία] | надсущний; n. Надсущне 2.3; надсущість 7.4; ὑπερουσίως adv. надсущно |
| υπερουσιοτης | ὑπερουσιότης -ητος, ἡ | надсущність 1.1, 1.5, 2.4 |
| υπεροχη | ὑπεροχή -ῆς, ἡ [ὑπερέχω] | всеперевершуваність 7.2, 7.3, 12.4; перевершуваність 7.2; досконалість 2.7; перевершення 4.10, наддостаток 9.2, 11.2, 13.2; перевага 12.2 |
| υπεροχικος | ὑπεροχικός -ή -όν [ὑπεροχή] | всеперевершуючий 2.3; предостатній 4.3; ὑπεροχικῶς adv. всеперевершено 1.5, 2.8, 4.7, 7.1; всеперевершуючий 5.2; перевершуючи 5.10 |
| υπερπληρης | ὑπερπλήρης -ες [ὑπέρ, πλήρης] | преповний 2.10, 6.3, 7.1, 12.4, 13.1; n. надповнота 2.10; преповність 2.11, 9.2 |
| υπερπληροτης | ὑπερπληρότης -ητος, ἡ [ὑπερπλήρης] | преповність 9.2 |
| υπερσοφος | ὑπέρσοφος -ον [ὑπέρ, σοφός] | премудрий 7.1, 7.2, 8.1; n. Премудре 2.3 |
| υπερτεινω | ὑπερτείνω [ὑπέρ, τείνω] | бути над 4.6; part. препростертий 9.2 |
| υπερτελης | ὑπερτελής -ές [ὑπέρ, τέλος] | наддосконалий 2.10, 7.2, 13.1; n. Надкінцеве 4.10 |
| υπερτερος | ὑπέρτερος -α -ον [ὑπέρ] | [compar. від ὑπέρ] вищий; вишній 1.1 |
| υπερυπαρξις | ὑπερύπαρξις -εως, ἡ [ὑπέρ, ὕπαρξις] | надбуття 1.5 |
| υπερφαης | ὑπερφαής -ές [ὑπέρ, φάος] | пресвітлий 1.8, 7.3 |
| υπερφανης | ὑπερφᾰνής -ές [ὑπερφαίνω] | преосяйний 1.4, 1.5 |
| υπερφυης | ὑπερφυής -ές [ὑπερφύω] | надприродний; ὑπερφυῶς adv. надприродно; пречудесно 2.9, 3.2 |
| υπερφωτος | ὑπέρφωτος -ον [ὑπέρ, φάος] | [сущий] над світло 4.6 |
| υπερχεω | ὑπερχέω [ὑπέρ, χέω] | розливати 2.11; переливатися 9.2 |
| υπερων | ὑπερών [ὑπέρειμι – ὑπέρ, εἰμί] | Надсущий 5.8 |
| υπερωνυμος | ὑπερώνῠμος -ον [ὑπέρ, ὄνομα] | над [усяке] ім’я 1.5; над [усяке] ймення 1.7; надіменний 1.8, 13.3 |
| υπο | ὑπό /ῠ/ | G. О.в.; до; від; завдяки; через Acc. на 8.8 |
| υποδηλοω | ὑποδηλόω, contr. [ὑπό, δηλόω] | являти 10.2 |
| υποκειμαι | ὑπόκειμαι [ὑπό, κεῖμαι] | ὑποκείμενον n. subst. підмет 13.2; те що підлягає 4.23 |
| υπομιμνησκω | ὑπομιμνήσκω [ὑπό, μιμνήσκω] | нагадувати 2.1, 5.1 |
| υποπτευω | ὑποπτεύω [ὕποπτος] | зауважувати 9.5 |
| υποστασις | ὑπόστᾰσις -εως, ἡ [ὑφίστημι] | Іпостась 1.4, 2.4, 2.11; існування 1.5, 4.20, 5.4; субстанція 4.31, 4.32; особистість 11.6 |
| υποστατης | ὑποστάτης -ου, ὁ /ᾰ/ [ὑφίστημι] | підстава 9.1, 9.6, 9.10, 11.6 |
| υποστατικος | ὑποστᾰτικός -ή -όν [ὑφίστημι] | підставовий 6.1, 7.1 |
| υποστατις | ὑποστάτις -ιδος / ὑπόστατις [ὑφίστημι] | творчий 5.4; підстава 1.7, 7.1, 7.2, 11.2 |
| υποτιθημι | ὑποτίθημι [ὑπό, τίθημι] | гадати 5.3; припускати 8.6; виходити (з чогось) 13.2 |
| υποτυπωσις | ὑποτύπωσις -εως, ἡ /υῠ/ [ὑποτυπόω] | нарис 1.1 |
| υφαρπαζω | ὑφαρπάζω [ὑπό, ἁρπάζω] | присвоювати 3.2 |
| υφειμενως | ὑφειμένως [ὑφίημι] | менше 4.20, у меншій мірі 5.8; нижче 13.4 |
| υφεσις | ὕφεσις -εως, ἡ [ὑφίημι] | послаблення 1.2 |
| υφηγεομαι | ὑφηγέομαι, contr. [ὑπό, ἡγέομαι] | вказувати 1.8, 4.1; являти 2.1; наставляти 3.2; пояснювати 4.14 |
| υφηγησις | ὑφήγησις -εως, ἡ [ὑφηγέομαι] | настанова 1.8 |
| υφιημι | ὑφίημι [ὑπό, ἵημι] | part. нижчий; нижчого ступеня 3.2; опущені вниз 4.15 |
| υφιστημι | ὑφίστημι [ὑπό, ἵστημι] | поставити 2.4; поставати 4.4, 4.18, 6.1; існувати 4.20, 5.10, 11.2; приводити до існування 4.23, 5.5, 5.10; part. установлене 5.4, 11.6 |
| υψηλος | ὑψηλός -ή -όν [ὕψι] | comp. якнайвищий 3.1; вищий 3.1 |
| υψοω | ὑψόω, contr. [ὕψος] | возносити 4.11 |
| φαινω | φαίνω | виявлятися 4.19; являтися 9.5; видаватися 7.1 |
| φανερωσις | φᾰνέρωσις -εως, ἡ [φανερόω] | вияв 4.22 |
| φανος | φᾱνός -ή -όν [φάος] | світлий 1.4, 2.7; яскравий 4.2 |
| φαντασια | φαντᾰσία -ας, ἡ [φαντάζω] | уява 1.5, 7.3; уявлення 4.6, 4.23 |
| φαος | φάος φάεος, contr. φάους, att. φῶς φωτός, τό [див. φαίνω] | світло |
| φασκω | φάσκω [див. φημί] | мовити 5.9; заявляти 1.6; твердити 2.2 |
| φασμα | φάσμα -ατος, τό [φαίνω] | явлення 1.8 |
| φαυλος | φαῦλος -η -ον [див. φλαῦρος?] | негідний 8.8 |
| φερε | φέρε, φέρετε [φέρω] | давайте 5.4; давай 7.1, 8.1, 9.1 |
| φερω | φέρω | нести, носити; впроваджувати 3.2; зазнавати 4.1 |
| φευγω | φεύγω | тікати 4.28 |
| φημι | φημί | казати, сказати, говорити, мовити, твердити, стверджувати; вважати; мати на увазі 1.5, 6.2; називати 10.3, 11.6; висловлювати 12.4; тобто 5.5 |
| φθανω | φθάνω | досягати 4.4, 8.2 |
| φθειρω | φθείρω | нищити, руйнувати; псувати |
| φθιω | φθίω / φθίνω, φθινάω / φθινέω | mp меншати 4.7 |
| φθορα | φθορά -ᾶς, ἡ [φθείρω] | погуба, загибель; нищення, руйнування |
| φιλανθρωπια | φῐλανθρωπία -ας, ἡ [φιλάνθρωπος] | чоловіколюбіє 1.4, 6.2, 11.5; чоловіколюбність 13.4 |
| φιλανθρωπος | φῐλάνθρωπος -ον [φίλος, ἄνθρωπος] | чоловіколюбний 1.4, 2.6 |
| φιλια | φῐλία -ας, ἡ [φίλιος] | приязнь |
| φιλονεικεω | φῐλόνεικέω = φῐλονῑκέω, contr. [φιλόνικος] | змагатися 4.3, 4.18 |
| φιλος | φίλος -η -ον /ι/ | приятель 3.2; доброзичливий 13.4; до вподоби 13.4 |
| φιλοσοφια | φῐλοσοφία -ας, ἡ [φιλόσοφος] | любомудріє 2.2 |
| φοβεω | φοβέω, contr. [φόβος] | pass. бути наляканим 4.12 |
| φοιταω | φοιτάω, ion. φοιτέω, contr. [φοῖτος] | поширюватися 4.20; проходити (через) 5.9; переходити 11.2 |
| φορα | φορά -ᾶς, ἡ [φέρω] | коловерть 7.4; переміщення 9.9 |
| φραζω | φράζω | пояснювати 3.3 |
| φρουρα | φρουρά -ᾶς, ἡ [φρουρός] | охорона 1.7, 4.1; оберігання 2.2, 4.2; береження 5.7, 7.2 |
| φρουρεω | φρουρέω, contr. [φρουρός] | оберігати 2.2, 8.9; берегти 5.8; охороняти 4.4, 8.9; pass. хоронений 5.8; бережений 2.2, 5.8 |
| φρουρητικος | φρουρητικός -ή -όν [φρουρέω] | оберігаючий 4.7; оберігати 8.9 |
| φυλακτικος | φῠλακτικός -ή -όν [φυλάσσω] | той, що є охороною 11.3; n. охороняти 4.25 |
| φυλασσω | φῠλάσσω, att. φυλάττω [φύλαξ] | берегти 1.8; зберігати 2.5; оберігати 8.5, 8.9, 11.4 |
| φυλον | φῦλον -ου, τό [див. φύω] | рід 4.18, 4.23 |
| φυσικος | φῠσῐκός -ή -όν [φύσις] | природний; фізичний 9.9 |
| φυσιολογια | φῠσιολογία -ας, ἡ [φυσιολόγος] | властивість 2.9 |
| φυσις | φύσις -εως, ἡ /ῠ/ [φύω] | природа; єство 4.10, 5.8, 9.5; φύσει – з природи 4.23, 4.30; по природі 8.7; κατὰ φύσιν – згідно природи 3.3, 4.26, 4.30; властивий природі 4.23; що відповідає природі 4.23; з природи 4.23 |
| φυτον | φῠτόν -οῦ, τό [φύω] | рослина 4.2, 6.1, 6.3, 8.5 |
| φυω | φύω /ῠ/ | perf. бути з природи 6.2; бути по природі 8.9 |
| φωνη | φωνή -ῆς, ἡ | звук |
| φως | φῶς | = φάος – світло |
| φωστηρ | φωστήρ -ῆρος, ὁ [φῶς] | небесне світило 4.4 |
| φωστηρικος | φωστηρικός -ή -όν [φωστήρ] | світило 8.5 |
| φωταγωγεω | φωτᾰγωγέω, contr. [φωταγωγός] | провадити світлом 1.3 |
| φωταγωγια | φωτᾰγωγία -ας, ἡ [φωταγωγός] | провадження до світла 4.2 |
| φωτιζω | φωτίζω [φῶς] | просвічувати 1.3, 4.4, 4.6; освічувати 4.24; освітлювати 2.8, 4.1, 4.4 |
| φωτιστικος | φωτιστικός -ή -όν [φωτίζω] | освітлюваний 4.4; просвіщати 4.6 |
| φωτοδοσια | φωτοδοσία -ας, ἡ | світлодаяння 1.4, 2.11 |
| φωτοληψια | φωτοληψία -ας, ἡ [φῶς, λαμβάνω] | світлоприймання 4.4 |
| φωτοφανεια | φωτοφάνεια -ας, ἡ /ᾰα/ [φωτοφανής] | світлоявлення 1.3 |
| φωτοχυσια | φωτοχυσία -ας, ἡ [φῶς, χέω] | світловиливання 4.6 |
| φωτωνυμια | φωτωνῠμία -ας, ἡ [φῶς, ὄνομα] | світлоймення 4.5 |
| φωτωνυμικως | φωτωνυμικῶς [φωτωνυμία] | іменем світла 4.4 |
| χαιρω | χαίρω | радіти 4.19, 11.3, 11.5 |
| χαμαιζηλος | χαμαίζηλος -ον [χαμαί, ζῆλος] | приземкуватий 4.12 |
| χαρακτηριζω | χαρακτηρίζω [χαρακτήρ] | характеризувати 5.7; означувати 10.3 |
| χαριτοω | χᾰρῐτόω, contr. [χάρις] | κεχαριτωμένος -η -ον perf. part. mp благодатний 4.7 |
| χειλος | χεῖλος -εος, contr. -ους, τό | pl. уста 4.11 |
| χειρ | χείρ χειρός, ἡ | рука 1.8, 3.1 |
| χειραγωγεω | χειρᾰγωγέω, contr. [χειραγωγός] | вести 4.9 |
| χειραγωγια | χειραγωγία -ας, ἡ [χειραγωγός] | провідництво 1.3; щоб привести 2.2 |
| χειραγωγος | χειραγωγός -όν [χείρ, ἄγω] | провідник 2.11 |
| χειριστος | χείριστος -η -ον [див. χείρων] | [superl. від κακός] найгірший 4.20 |
| χειρων | χείρων χεῖρον, G. -ονος | [compar. від κακός] гірший; слабший 12.2 |
| χεω | χέω | розливати 11.1 |
| χορηγια | χορηγία -ας, ἡ [χορηγός] | давання 13.1 |
| χορηγος | χορηγός -οῦ, ὁ, ἡ [χορός, ἡγέομαι] | податель 1.6, 7.2, 7.4 |
| χορος | χορός -οῦ, ὁ | сонм 6.2 |
| χραομαι | χράομαι, contr. | вживати 1.4, 2.8; користуватися 4.11; брати 1.8; застосовувати 2.2, 2.4, 9.5; послуговуватися 4.33, 6.2 |
| χρεων | χρεών, τό [див. χράω, χρέω] | належить 3.1 |
| χρη | χρή [див. χράω] | треба, слід; належить, годиться; повинен |
| χρημα | χρῆμα -ατος, τό [χρή] | особливість 2.3 |
| χρηματιζω | χρημᾰτίζω [χρῆμα] | статися 2.10 |
| χριστοειδης | χριστοειδής -ές [Χριστός, εἴδος] | христоподібний 1.4 |
| χρονικος | χρονικός -ή -όν [χρόνος] | часовий 1.4; χρονικῶς adv. тимчасово 5.10 |
| χρονος | χρόνος -ου, ὁ | час; κατὰ χρόνον – часом 4.21 |
| χυσις | χύσις -εως, ἡ /ῠ/ [χέω] | виливання 2.11, 9.2, 11.6; потік 8.5; розливання 8.6 |
| χωρεω | χωρέω, contr. [χῶρος] | прямувати 4.20, 13.1; переходити 4.1; удаватися 3.3; проникати 7.4; проходити 9.3; поширюватися 8.3; збагнути 4.12; осягати 13.1 |
| χωρησις | χώρησις -εως, ἡ [χωρέω] | відносини 4.2; ὁμοία χώρησις – взаємопроникнення 9.10 |
| χωρις | χωρίς [χώρα] | без |
| ψαμμος | ψάμμος -ου, ἡ | пісок 8.6 |
| ψευδος | ψεῦδος -εος, contr. -ους, τό [ψεύδω] | неправда 4.35 |
| ψιλος | ψῑλός -ή -όν [див. ψίω] | один лиш 4.11 |
| ψοφος | ψόφος -ου, ὁ | звук 8.2 |
| ψυχη | ψῡχή -ῆς, ἡ [див. ψύχω] | душа |
| ψυχικος | ψῠχικός -ή -όν [ψυχή] | душевний |
| ψυχοω | ψῡχόω, contr. [ψυχή] | pass. бути одушевленим 4.2 |
| ψυχρος | ψῡχρός -ά -όν [ψύχω] | n. холод 4.19 |
| ψυχροτης | ψῡχρότης -ητος, ἡ [ψυχρός] | холодність 4.20 |
| ψυχω | ψύχω | холодити 4.19; part. aor. охолоджений 4.20 |
| ωδις | ὠδίς -ῖνος, ἡ | породження 8.5; страждання 10.1 |
| ωρα | ὥρᾱ -ας, ἡ | година 4.4; пора 10.1 |
| ωραιοτης | ὡραιότης -ητος, ἡ [ὡραῖος] | краса 4.7, 4.22 |
| ως | ὡς | як, немовби, начебто; наскільки; подібно як; ὡς ἂν – поки |
| ωσαυτως | ὡσαύτως [ὡς, αὐτός] | так само 2.11, 4.7, 7.4, 9.4; у тому самому стані 4.23, 4.31, 10.3; у такий самий спосіб 5.9, 9.4, 11.4, 11.6; таким же чином 9.8; такий же 10.3; такий самий 4.23 |
| ωσπερ | ὥσπερ / ὥς περ | як; як би 1.6; подібно як 2.5, 4.4, 4.11, 5.3, 7.2; немовби 3.2, 4.9; немов 11.1, 4.14; начебто 4.11; як наприклад 4.27; тому 4.14; ὥσπερ εἰ – так наче б 3.1 |
| ωστε | ὥστε [ὡς] | тому, а тому; щоб; так що |
| ωφελεια | ὠφέλεια / ὠφελία -ας, ἡ [ὠφελέω] | користь 4.33 |
Умовні скорочення
Acc. – accusativus, знахідний відмінок
act. – activum, активний стан
adj. verb. – adiectivum verbale, віддієслівний прикметник
adv. – adverbium, прислівник
aor. – aoristus, минулий час доконаного виду
att. – attica, аттичний діалект
comp. – comparativus, вищий ступінь порівняння
conj. – conjunctio, сполучник
contr. – contracto, контраговане
cum. – з (лат.)
encl. – enclitica, енклітика
et – і (лат.)
fem. – femininum, жіночий рід
fut. – futurum, майбутній час
G. – genetivus, родовий відмінок
imper. – imperativum, наказовий спосіб
imperf. – imperfectum, минулий час недоконаного виду
impers. – impersonalium, безособове дієслово
ind. – indicativus, дійсний спосіб
indef. – indefinitum, неозначений
inf. – infinitivus, неозначена форма дієслова
ion. – ionica,іонійський діалект
med. – medium, медіальний стан
mp – medio-passivum, медіо-пасивний стан
n. – neutrum, середній рід
neg. – negativus, заперечення
opt. – optativus, бажальний спосіб
part. – participium, дієприкметник
pass. – passivum, пасивний стан
perf. – perfectum, перфектний час
pers. – persona, особа
pl. – pluralis, множина
poster. – posterior, пізніший
pr. – praesens, теперішній час
praep. – praepositio, прийменник
procl. – proclitica, ненаголошене
rar. – raro, рідко
rel. – relativum, відносний
sing. – singularis, однина
subst. – substantivum, іменник
superl. – superlativus, найвищий ступінь порівняння
див. – дивитися
красис – злиття голосних попереднього і наступного слова
О.в. – орудний відмінок
одн. – однина
Р.в. – родовий відмінок