Схимонах Теодозій (Теодор Цибрівський) – праведник народів світу

(Теодор Цибрівський)
1889^[1] – 1972^[2]

Вступив до монастиря у 1920 році^[3]. Пострижений у схиму в 1925 році. Згадується у «Шематизмах» за 1924 та 1927 роки, спочатку як монах у Зарваниці, а потім – в Уневі^[4]. Працював на послухах як кухар або гарбар. Після ліквідації Лаври залишився у інтернаті та працював у гарбарні разом із схимонахом Давидом (Когутом)^[5]. Похоронений на Чернечій Горі^[6].

ієрм. Мануїл (Пишкович)

Праведник народів світу

5 листопада 1984 року в Єрусалимі на засіданні Комісії при Національному інституті пам’яті Катастрофи і героїзму Яд-Вашем на підставі зібраних свідчень прийнято рішення присвоїти звання Праведника народів світу владиці Никанору Дейнезі. Крім нього це звання отримали його співбрати у монашестві схимонах Теодозій Цибрівський та схимонах Лазар Шиян. Врятований студитами рабин Давид Кагане сам посадив їм дерева у саді Праведників народів світу.

д-р Юрій Скіра,
директор ГО «Центр дослідження історії Східних Католицьких Церков»
Джерело

Книги про схимонаха Теодозія (Теодора Цибрівського)

Юрій Скіра *Покликані: монахи Студійського Уставу та Голокост*. Київ: Дух і Літера, 2019. 272 c.

Юрій Скіра *«Солід». Взуттєва фабрика життя*. Львів: Човен, 2023. 224 с.

[1] „Шематизм” 1924 року (див.: Ігор Мицько. Святоуспенська Лавра в Уневі (кінець XIII ст. – кінець XX ст.). – Львів: Свічадо, 1998. – С.311), проте тут не подано прізвища монаха Теодосія. Теж було помилково вказано, що він народився в 1899 р (див.: Додаток до Плану кладовища. – С.2. від 23.01.2003 року).

[2] Додаток до Плану кладовища. – С.2. від 23.01.2003 року та Студійський пом’яник.

[3] Додаток до Плану кладовища. – С.2. від 23.01.2003 року.

[4] Ігор Мицько. Святоуспенська Лавра в Уневі (кінець XIII ст. – кінець XX ст.). – Львів: Свічадо, 1998. – С.311.

[5] А.С.У.Л. – Ф.1. – Спр.2. – Т.2. – Арк.14. Інтерв’ю з п. Лукією Лісіцькою від 11.09.1997 року

[6] Додаток до Плану кладовища. – С.2. від 23.01.2003 року.