Успення Пресвятої Богородиці
Із традиції Церкви відомо, що після Вознесіння Господа Богородиця залишилася під опікою апостола Івана Богослова, жила в будинку його батьків поблизу Оливної гори. Під час гоніння християн разом із апостолом Іваном в 43 році переселилася в Ефес. Є свідчення, що Богородиця перебувала також на Кіпрі, де Лазар Чотириденний був єпископом, і на Святій Горі Афон.
Найдавніше передання про смерть Пресвятої Богородиці, походить з кінця II – початку III ст., за іншими даними – з VI ст.. Із цього твору довідуємося, що за три дні перед смертю з’явився Пречистій Діві Марії архангел Гавриїл і звістив час переходу до вічності. В день її смерті чудесним способом зібралися в Єрусалимі апостоли, хоч були розсіяні по різних краях світу. Часто на іконах Успення можемо побачити апостолів, які переносяться на хмарах, щоби попрощатися з Пречистою Матір’ю. Вона висловила бажання бути похованою в Гетсиманії коло своїх батьків і Обручника Йосифа. Передання твердить, що Христос у супроводі ангелів і святих прийшов по душу своєї Матері. Апостоли при співі побожних гімнів на своїх раменах занесли її тіло до гробу. Третього дня прийшов здалека апостол Тома, який не був на похороні, й дуже бажав востаннє поглянути на Богородицю. Коли ж гріб відкрили, то її тіла там уже не було, а тільки похоронні ризи. Тоді всі зрозуміли, що вона з тілом та душею взята на небо.
Є свідчення, що з початку VI ст. у храмі Успення в Гетсиманії був гріб Пресвятої Богородиці, тому церкву на Сіоні стали вважати місцем її Успення. Однак на сьогодні достовірно невідоме місце її смерті. Одні доводять, що вона померла в Єрусалимі, інші ж твердять – в Ефесі.
Найбільш цікавий речовий доказ про Успення подає святий Йоан Дамаскин. У своїй другій проповіді на Успення згадує, що патріарх єрусалимський Ювеналій (420-458) прислав до Влахернського храму поблизу Царгорода похоронну ризу Богородиці, засвідчуючи, що її тіла немає у гробі.
Сьогодні в Єрусалимі з особливою врочистістю відзначається празник Успення Пресвятої Богородиці. Напередодні свята, 25 серпня вночі, настоятель Гетсиманського храму править Божественну Літургію, а над ранком в повному облеченні після молебня урочисто переносить плащаницю до храму, де знаходиться гробниця Матері Божої.
Чин поховання Богородиці починається за звичаєм вранці 27 серпня. Безліч народу на чолі з архиєреями йде походом від єрусалимської патріархії (біля храму Воскресіння) по вузьких вулицях Святого Міста до Гетсиманії. Попереду несуть ікону Успення. Дорогою богомольці цілують лик Пречистої, та підносять до ікони дітей. Похід триває близько двох годин. Для входу до Гетсиманського храму треба спуститися вниз 48 сходинками. На 23-й сходинці справа знаходиться каплиця на честь святих Богоотців Йоакима і Анни з їх гробницею, а навпроти – гробниця праведного Йосипа Обручника. Храм прикрашений безліччю лампад. До гробниці Матері Божої ведуть два маленькі входи. За усипальнею знаходиться вівтар храму, в якому щодня правиться Божественна Літургія грецькою мовою. На Успення в храмі споруджується престіл, де в запашних квітах розміщують плащаницю Пресвятої Богородиці.