|
ἄβατος -ον [βαίνω]
|
недоступний 1.2; n. недоступність 13.3
|
|
ἀβοήθητος -ον [βοηθέω]
|
без помочі 3.3, 8.8; покинутий без помочі 8.8
|
|
ἀβούλητος -ον [ἀβουλέω]
|
n. проти волі 4.35
|
|
ἄβροχος -ον [βρέχω]
|
немокрий 2.9
|
|
ἀγαθαρχία -ας, ἡ
|
джерело блага 3.1; Благоначало 4.2
|
|
ἀγαθαρχικός -ον [ἀγαθαρχία]
|
благоначальний 1.5, 3.1
|
|
ἀγαθοδότις -ιδος [ἀγαθός, δίδωμι]
|
благодаруючий 1.3
|
|
ἀγαθοειδής -ές [ἀγαθός, εἶδος]
|
благуподібний; ἀγαθοειδῶς adv. благуподібно 3.3
|
|
ἀγαθοεργικός -ή -όν / ἀγαθουργικός -ή -όν [ἀγαθός, ἐργάζομαι]
|
благодійний 1.8; благодіючий 2.11
|
|
ἀγαθοεργός / ἀγαθουργός -όν [ἀγαθός, ἔργον]
|
благодійний 1.4; благодіючий 4.10
|
|
ἀγαθοποιέω, contr. [ἀγαθοποιός]
|
благодіяти 4.20, 4.21
|
|
ἀγαθοποιός -ον [ἀγαθός, ποιέω]
|
благочинний 4.20, 5.2, 11.6; який благочинить 4.30
|
|
ἀγαθοπρεπής -ές [ἀγαθός, πρέπω]
|
благувідповідний; ἀγαθοπρεπῶς adv. благувідповідно 1.2, 4.33, 12.3
|
|
ἀγαθοπτικός -όν [ἀγαθός, ὀράω]
|
бачити благо 4.23
|
|
ἀγαθός -ή -όν
|
благий; добрий 4.2, 11.1; n. τἀγαθόν = τὸ ἀγαθόν – Благо; Благе 2.3
|
|
ἀγαθότης -ητος, ἡ [ἀγαθός]
|
благість
|
|
ἀγαθότυπος -ον [ἀγαθός, τύπος]
|
благообразний 4.22
|
|
ἀγαθουργικός, -ή -όν
|
благодійний 1.8; благодіючий 2.11
|
|
ἀγαθουργός, -όν
|
благодійний
|
|
ἀγαθοφυής -ές [ἀγαθός, φύω]
|
з природи благий 2.1
|
|
ἀγαθύνω /αα/ [ἀγαθός]
|
облагодіювати 4.21, 4.24, 4.35, добро чинити 4.35
|
|
ἀγαθωνυμία -ας, ἡ [ἀγαθός, ὄνομα]
|
ймення Благо 3.1; ім’я Благо 4.1
|
|
ἀγάλλω /αα/
|
mp радіти 5.9
|
|
ἄγαλμα -ατος, τό /ᾰαα/ [ἀγάλλω]
|
вираз 9.1
|
|
ἀγαπάω
|
любити 4.5, 8.8, 11.3
|
|
ἀγάπη -ης, ἡ /ᾰᾰ/ [ἀγαπάω]
|
любов
|
|
ἀγάπησις -εως, ἠ [ἀγαπάω]
|
любов 4.12; ваблення 4.13
|
|
ἀγαπητός -ή -όν [ἀγαπάω]
|
возлюблений; любий 4.13; дорогий 4.18, 4.35
|
|
ἀγαστός -ή -όν [ἄγαμαι]
|
гідний захоплення 4.35
|
|
ἀγγελικός -ή -όν [ἄγγελος]
|
ангельський
|
|
ἀγγέλλω [ἄγγελος]
|
сповіщати; part. вість 4.22
|
|
ἀγγελοειδής -ές [ἄγγελος, εἶδος]
|
ангелоподібний 6.2
|
|
ἀγγελομίμητος -ον [ἄγγελος, μιμέομαι]
|
ἀγγελομιμήτως adv. наслідуючи ангелів 1.5
|
|
ἀγγελοπρεπής -ές [ἄγγελος, πρέπω]
|
ангелонайдостойніший 1.5; належний ангелам 4.2; ангелоподібний 4.34
|
|
ἄγγελος -ου, ὁ, ἡ
|
ангел
|
|
ἄγε, ἄγετε [pr. imper. act., див. ἄγω]
|
ну ж бо 4.17; давай 11.1
|
|
ἀγένητος [γίγνομαι]
|
ненароджений 9.4; нестворений 10.3
|
|
ἀγήραος -αον, contr. ἀγήραως -ων [γῆρας]
|
нестаріючий 1.6, 10.2
|
|
ἁγιασμός -οῦ, ὁ [ἁγιάζω]
|
Освячення 1.6
|
|
ἅγιος -α -ον [див. ἅζομαι]
|
святий
|
|
ἁγιότης -ητος, ἡ [ἅγιος]
|
святість 12.2, 12.3
|
|
ἀγκύλος -η -ον /ῠ/ [див. ἀγκών]
|
заплутаний 11.6
|
|
ἀγλαΐα -ας, ἡ /ι/ [ἀγλαός]
|
пишність 4.7
|
|
ἀγνοέω, contr. [γιγνώσκω]
|
не знати 7.2, 7.4, 8.1; не відати 2.9; бути у невіданні 13.4
|
|
ἄγνοια -ας, ἡ [ἀγνοέω]
|
невідання 4.5, 4.6; незнання 7.4
|
|
ἀγνωσία -ας, ἡ [ἀγνώς]
|
незбагненність 1.1, 2.4; невідомість 7.3; невідання 7.3; непізнаванність 9.5; незнання
|
|
ἄγνωστος -ον [ἀγνοέω]
|
незбагненний 1.1, 2.9, 4.11, 5.1, 7.3, 11.2; непізнаванний 1.4, 1.5, 11.1; недоступний для пізнання 8.2; без розуміння 4.11
|
|
ἄγονος -ον [γίγνομαι]
|
безплідний 4.10; n. неродючість 4.32
|
|
ἄγος -εος, contr. -ους, τό /ᾰ/ [ἅζομαι]
|
гріх 12.2
|
|
ἄγω /ᾰ/
|
вести; приводити 7.2, 9.9; призводити 11.1
|
|
ἀδελφόθεος -ου, ὁ [ἀδελφός, θεός]
|
брат Божий 3.2
|
|
ἀδελφός -οῦ, ὁ /ᾰ/
|
брат 3.2
|
|
ἀδιάβᾰτος -ον [διαβαίνω]
|
непрониклий 4.11
|
|
ἀδιαίρετος -ον [διαιρέω]
|
без розділення 8.5; ἀδιαιρέτως adv. нероздільно 11.2; неподільно 11.2
|
|
ἀδιάκρῐτος -ον [διακρίνω]
|
нероздільний 2.4
|
|
ἀδιάλῠτος -ον [διαλύω]
|
незруйновний 8.5; нерозривний 4.7, 11.2
|
|
ἀδιανόητος -ον [διανοέω]
|
непомисленний 1.1
|
|
ἀδιάπτωτος -ον [διαπίπτω]
|
невідпалий 11.4
|
|
ἀδιάστᾰτος -ον [διίστημι]
|
нерозривно 11.2
|
|
ἀδιάστροφος -ον [διαστρέφω]
|
невикривлений 2.1
|
|
ἀδιάφθορος -ον [διαφθείρω]
|
неминущий 8.5
|
|
ἀδίδακτος -ον /ῐ/ [διδάσκω]
|
недосяжний через [лише] навчання 2.9
|
|
ἀδικέω /ᾰῐ/, contr. [ἄδικος]
|
ображати 3.2; поводитися не по правді 8.8; переступати 13.4
|
|
ἀδικία -ας, ἡ /αιια/ [ἄδικος]
|
несправедливість; неправота 4.35, 8.7
|
|
ἄδικος -ον /ᾰῐ/ [δίκη]
|
несправедливий 4.19
|
|
ἀδράνε(ι)α -ας, ἡ [ἀδρανής]
|
безсилля 4.4, 8.9
|
|
ἀδρᾰνής -ές [δραίνω]
|
n. недієвість 4.32
|
|
ἁδρός -ά -όν [див. ἁδήν]
|
n. жорстокість 4.25
|
|
ἀδυναμία -ας [ἀδύναμος]
|
безсилля 4.31, 4.35; неспроможність 4.23
|
|
ἀδύναμος -ον /αῠα/ [δύναμις]
|
безсилий 4.29
|
|
ἀδυνατέω /αῠα/, contr. [ἀδύνατος]
|
не могти 4.26
|
|
ἀδύνατος -ον [δυνατός]
|
n. неможливо; ἀδυνάτως adv. понад силу 1.2
|
|
ἄδῠτος -ον [δύω]
|
n. святилище недоступне 4.2, 4.22
|
|
ἀεί [див. αἰών]
|
завжди, повсякчас, постійно, вічно, щораз
|
|
ἀεικῑνησία -ας, ἡ [ἀεικίνητος]
|
постійний рух 6.1, 6.2, 8.4
|
|
ἀείφωτος -ον [ἀεί, φῶς]
|
завжди сяючий 4.4
|
|
ἀέριος -α -ον /ᾱ/ [ἀήρ]
|
повітряний 8.5
|
|
ἀζήλωτος -ον [ζηλόω]
|
незавидний 8.8
|
|
ἄζωος -ον [ζωή]
|
без життя 5.3; ненаділений життям 4.4; n. нежиття 4.32
|
|
ἀήρ, ἀέρος, ὁ (ἡ)
|
повітря
|
|
ἀθανασία -ας, ἡ [ἀθάνατος]
|
безсмертя; безсмертність 6.1
|
|
ἀθάνατος -ον /ᾱαα/ [θάνατος]
|
безсмертний; adv. ἀθανάτως – безсмертно
|
|
ἄθεσμος -ον [θεσμός]
|
ἀθέσμως adv. беззаконно 2.1
|
|
ἀθεώρητος -ον [θεωρέω]
|
незримий 1.1
|
|
ἀθλητής -οῦ, ὁ /ᾱ/ [ἀθλέω]
|
борець 8.6
|
|
ἀθρόος, att. ἅθροος -όα -όον
|
ἀθρόως adv. сукупно 12.3
|
|
ἀθύρω /ᾰῡ/
|
part. грайливий 8.6
|
|
αἴγλη -ης, ἡ
|
світіння 2.4, 4.4; сяяння 4.5
|
|
ἀίδιος -ον /ᾱιι/ [ἀεί]
|
вічний; довічний 10.3
|
|
αἷμα -ατος, τό
|
кров 2.9
|
|
αἴσθησις -εως, ἡ [αἰσθάνομαι]
|
чуття; чуттєвий [світ] 6.2
|
|
αἰσθητικός -ή -όν [αἰσθάνομαι]
|
чуттєвий; наділений чуттям 4.4, 5.3; αἰσθητικῶς adv. чуттєво 1.5, 4.4
|
|
αἰσθητός -ή -όν [αἰσθάνομαι]
|
чуттєвий; наділений чуттями 4.4; відчутний 7.3
|
|
αἶσχος -εος, contr. -ους, τό
|
негарність 4.27
|
|
αἰσχρός -ά -όν [див. αἶσχος]
|
негарний 4.7
|
|
αἰτία -ας, ἡ [αἴτιος]
|
причина; причинність 4.21
|
|
αἰτιᾱτικός -ή -όν [αἰτιατός]
|
αἰτιατικῶς adv. що стосується причини 11.6
|
|
αἰτιᾱτός -ή -όν [αἰτιάομαι]
|
спричинений 1.5, 1.6, 9.6, 9.7; n. наслідок 2.8
|
|
αἰτιολογικός -ή -όν [αἰτιολογέω]
|
що стосується причини 2.3
|
|
αἴτιος -ία -ιον [див. αἴνυμαι, αἰτέω]
|
причина, Причина; спричинюючий 2.5, 12.4; Cпричинник 4.13, 13.1; бути причиною 4.13, 4.14; який спричинює 11.6
|
|
αἰών -ῶνος, ὁ (ἡ)
|
вік 1.6, 5.4, 5.5, 10.3, 11.5, 12.1; тривалість 2.10, 4.4, 5.4, 5.5, 5.8, 6.1, 8.5, 10.2; вічність 5.10, 8.6, 10.3, 12.1; ὁ αἰὼν τῶν αἰώνων – тривалість віків 5.4; πρὸ αἰῶνος – предвічний 10.3
|
|
αἰώνιος -ον [αἰών]
|
вічний; αἰωνίως adv. вічно
|
|
ἀκαλλής -ές [κάλλος]
|
без краси 5.8; n. некраса 4.32
|
|
ἀκατάληκτος -ον [καταλήγω]
|
ἀκαταλήκτως adv. безперестанно 4.8
|
|
ἀκατάληπτος -ον [καταλαμβάνω]
|
недосяжний 7.1
|
|
ἀκαταστασία -ας, ἡ [ἀκατάστατος]
|
заворушення 11.5
|
|
ἀκατονόμαστος -ον [κατονομάζω]
|
неіменований 1.8
|
|
ἀκηλίδωτος -ον /ῑ/ [κηλιδόω]
|
незабруднений 4.22
|
|
ἀκῑνησία -ας, ἡ [ἀκίνητος]
|
нерухомість 11.1; незрушність 11.3
|
|
ἀκίνητος -ον /ῑ/ [κινέω]
|
нерухомий 4.31, 9.1, 9.8, 9.9, 10.2; непорушний 7.4, 9.8, 11.3, 11.4; незрушний 3.1
|
|
ἄκλητος [καλέω]
|
неназиваний 1.5, 1.8
|
|
ἀκλῐνής -ές [κλίνω]
|
n. невідхильність 9.9; ἀκλινῶς adv. невідхильно 1.2, 2.2
|
|
ἄκλιτος -ον [κλίνω]
|
непохитний 8.2, 11.3; незламний 9.5
|
|
ἀκοή -ῆς, ἡ /ᾰ/ [ἀκούω]
|
слух 8.2; вухо 4.11
|
|
ἀκοινώνητος -ον [κοινωνέω]
|
чужий 1.2
|
|
ἀκολᾰσία -ας, ἡ [κολάζω]
|
розпуста 4.19
|
|
ἀκόλαστος -ον [κολάζω]
|
розпусний
|
|
ἀκόλουθος -ον /ᾰ/ [κέλευθος]
|
що слідує 3.2; ἀκολούθως adv. у згоді 1.4
|
|
ἀκοντίζω [ἄκων]
|
відкидати 3.1
|
|
ἀκοός -όν [ἀκούω]
|
слухач 5.9
|
|
ἀκοσμία -ας, ἡ [ἄκοσμος]
|
невпорядкованість 8.9
|
|
ἀκούσιος -ον /ᾱ/ [див. ἀεκούσιος]
|
ἀκουσίως adv. невільно 13.4
|
|
ἀκούω
|
слухати 3.3, 13.4; чути 3.2, 4.35; розуміти 2.1
|
|
ἀκραιφνής -ές
|
незіпсутий 4.22; непорушений 11.2
|
|
ἀκρᾰτής -ές [κράτος]
|
невловимий 9.3
|
|
ἀκρίβεια -ας, ἡ /αῑα/ [ἀκριβής]
|
точність 3.3, 11.2, 12.3; точне значення 13.4
|
|
ἀκρῑβής -ές [ἄκρος?, εἴβω?]
|
точний 2.4, 2.8; ἀκριβῶς adv. точно 2.7; достеменно 1.7; строго 11.6
|
|
ἀκροάομαι, contr. [ἄκρος, οὖς]
|
сприймати 4.12
|
|
ἄκρον -ου, τό [ἄκρος]
|
pl. краї 9.9, 11.2
|
|
ἀκρότης -ητος, ἡ [ἄκρος]
|
верхів’я 3.1; вершина 3.2; вищий ступень 4.2
|
|
ἀκτίς, -ῖνος, ἡ /αῑ/
|
сяяння; промінь 4.4; проміння 4.1; променіння 3.1
|
|
ἀκώλυτος -ον [κωλύω]
|
ἀκωλύτως adv. безперешкодно 9.3
|
|
ἄκων -ουσα -ον /ᾱ/ [див. ἑκών]
|
проти волі 4.33
|
|
ἀλήθεια -ας, ἡ [ἀληθής]
|
істина; дійсність 7.2, 13.3; πρὸς ἀλήθειαν – воістину 1.4; ἀλήθεια τῶν πραγμάτων – дійсність речей 4.19
|
|
ἀληθής -ές /α/ [λανθάνω]
|
істинний; правдивий 2.1, 2.2; прямий 2.7; справжній 12.2; n. правда 4.28, 5.3, 8.8; ἀληθῶς adv. істинно, воістину, справді, насправді, по правді
|
|
ἀληθογνωσία -ας, ἡ [ἀληθής, γνῶσις]
|
відання Істини 7.4
|
|
ἀληθότης -ητος, ἡ = ἀληθοσύνη -ης, ἡ [ἀληθής]
|
Істинність 8.1
|
|
ἄληπτος -ον [λαμβάνω]
|
невловимий 1.1, 1.5
|
|
ἄληστος -ον [λανθάνω]
|
пам’ятливий 4.35
|
|
ἅλις /ᾰῐ/ [див. ἁλής, εἴλω]
|
достатньо 2.11
|
|
ἀλληλουχία -ας, ἡ [ἀλληλοῦχος]
|
взаємозв’язок 4.7, 4.12, 4.15
|
|
ἀλλήλων [ἄλλος, ἄλλος]
|
між собою; взаємно; один одного
|
|
ἄλλοθεν [ἄλλος]
|
від [чогось] іншого 7.2
|
|
ἄλλοθι [ἄλλος]
|
ἄλλοθι που – деінде 1.8
|
|
ἀλλοιόω, contr. [ἀλλοῖος]
|
змінювати 10.3, 4.23; перемінятися 4.23; перемінятися до гіршого 4.18; part. змінливий 4.21
|
|
ἀλλοίωσις -εως, ἡ
|
змінливість 4.1; переміна 4.21, 4.34; переінакшення 9.5, 9.9; змінювання 10.3; несамовитість 11.5
|
|
ἀλλοιωτός -ή -όν [ἀλλοιόω]
|
мінливий 7.4, 8.7
|
|
ἄλλοτε [ἄλλος]
|
колись 11.6; ἄλλοτε ἄλλως – у той або інший спосіб 4.1; то в одному, то в іншому стані 10.3
|
|
ἀλλοτριοπρᾱγία -ας, ἡ [ἀλλοτριοπραγέω]
|
вторгнення 8.9
|
|
ἀλλότριος -α -ον [ἄλλος]
|
чужий 4.19, 4.25
|
|
ἄλλως [ἄλλος] adv.
|
ἄλλως τε – інакше ж 4.23; і взагалі 4.23, 4.28; а також 13.3
|
|
ἀλογέω, contr. [ἄλογος]
|
упасти у нерозум 7.2
|
|
ἀλογία -ας, ἡ [ἄλογος]
|
Безсловесність 1.1; нерозумність 9.5
|
|
ἄλογος -ον [λόγος]
|
нерозумний 4.11, 4.20, 4.23, 7.1; ненаділений розумом 4.2, 4.25; n. нерозум 4.32, 7.2
|
|
ἄλῡπος -ον [λύπη]
|
вільний від печалі 10.1
|
|
ἄλῠτος -ον [λύω]
|
незламний 7.3
|
|
ἀλώβητος -ον [λωβάομαι]
|
неспотворений 4.22; неушкоджений 8.5
|
|
ἅμᾰ
|
водночас, воднораз; разом 13.1
|
|
ἁμαρτάνω
|
part. провинний 4.22; порушник 4.35; ἁμαρτάνω σκοποῦ – помилитися 7.2
|
|
ἁμαρτία -ας, ἡ [ἁμαρτάνω]
|
порушення 4.32, 4.34, 4.35
|
|
ἀμαυρός -ά -όν /ᾰ/ [див. ἀμυδρός?]
|
слабкий 11.5
|
|
ἄμαχος -ον [μάχη]
|
без борні 8.9
|
|
ἀμβλύνω /αῡ/ [ἀμβλύς]
|
ослаблювати 8.2
|
|
ἀμβλύς -εῖα -ύ [див. ἀμαλός]
|
ослаблий 8.2
|
|
ἀμέθεκτος -ον [μετέχω]
|
непричетний 9.3; поза участю 11.6, 12.4; n. нестикання 2.6; ἀμεθέκτως adv. поза участю 2.5
|
|
ἀμεθεξία -ας ἡ [ἀμέθεκτος]
|
непричетність 2.5
|
|
ἀμείλικτος -ον [μειλίσσω]
|
непослаблений 8.8
|
|
ἀμείωτος -ον [μειόω]
|
неприменшений 2.2; невгасаючий 2.11, 4.1; який, не маліє 4.4, 9.2; немаліючий 9.4, 13.1
|
|
ἀμέλει [ἀμελέω]
|
adv. безперечно 4.4
|
|
ἀμελέω, contr. [ἀμελής]
|
легковажити 3.3
|
|
ἀμέρεια -ας, ἡ [ἀμερής]
|
неподільність 1.4, 7.2, 9.5; нероздільність 13.3
|
|
ἀμερής -ές [μέρος]
|
неподільний 2.11, 11.2; той, що не складається з частин 9.5, 9.10; ἀμερῶς adv. неподільно 2.1, 11.1
|
|
ἀμέριστος -ον [μερίζω]
|
неподільний 2.11, 7.2; ἀμερίστως adv. неподільно 9.6
|
|
ἀμετάβλητος -ον [μεταβάλλω]
|
незмінний 4.30, 8.9, 9.4, 10.2
|
|
ἀμετάβολος -ον [μεταβολή]
|
незмінний 1.4, 7.4, 8.7
|
|
ἀμετακίνητος -ον /ῑ/ [μετακινέω]
|
незрушний 4.7; n. непорушність 9.8
|
|
ἀμετάπειστος -ον [μεταπείθω]
|
незмінний 7.4
|
|
ἀμετάπτωτος -ον [μεταπίπτω]
|
незмінний 4.2, 8.9; непохитний 9.4; непорушний 12.2; ἀμεταπτώτως adv. непорушно 8.4
|
|
ἀμετάστᾰτος -ον [μεθίστημι]
|
n. непереміщення 9.8
|
|
ἀμεταχώρητος -ον [μετά, χωρέω]
|
неперехідний 8.9
|
|
ἀμέτοχος -ον [μετέχω]
|
без участі 4.33, непричетний 13.2
|
|
ἀμετρία -ας, ἡ [ἄμετρος]
|
незмірність 1.1
|
|
ἀμῐγής -ές [μίγνυμι]
|
незмішаний 2.4, 4.20, 11.2; незмішуваний 2.11, 9.4; непримішаний 4.33, 8.7, 12.3; бездомішковий 7.2, 11.2, 11.3; ἀμιγῶς adv. незмішано 2.4; без змішання 2.5, 10.1; чисто 4.22
|
|
ἀμίμητος -ον /ῑ/ [μιμέομαι]
|
неуподібнюваний 9.7
|
|
ἀμοιβαῖος -ον [ἀμοιβή]
|
навперемін 3.1
|
|
ἄμοιρος -ον [μοῖρα]
|
ненаділений 4.4, 4.20, 4.23, 4.32
|
|
ἀμορφία -ας, ἡ [ἄμορφος]
|
безформність 1.1
|
|
ἄμορφος -ον [μορφή]
|
без форми 5.8
|
|
ἀμόρφωτος -ον [μορφόω]
|
без форми 1.4
|
|
ἀμυδρός -ά -όν /ᾰ/
|
невиразний 4.1; слабкий 4.20, 5.7
|
|
ἀμύητος -ον [μυέω]
|
невтаємничений 1.8
|
|
ἄμυστος
|
див. ἀμύητος 1.8
|
|
ἀμφίβιος -ον [ἀμφί, βίος]
|
земноводний 4.2
|
|
ἀμφότερος -α -ον [ἄμφω]
|
обидва
|
|
ἄμφω -οῖν, τώ
|
обоє 4.30, 9.9; обидва 9.6
|
|
ἀναβαίνω [ἀνά, βαίνω]
|
підніматися 5.7, 11.2
|
|
ἀναγκαῖος -α -ον /αα/ [ἀνάγκη]
|
необхідний 4.28; потрібний 11.6; n. необхідність 4.28, необхідне 4.28
|
|
ἀνάγκη -ης, ἡ /ᾰα/
|
необхідно 4.19; приневолення 8.7
|
|
ἀνάγω [ἀνά, ἄγω]
|
возводити 2.1, 3.1, 4.2, 4.9, 5.9; підносити 7.1; mp здійматися 1.3; підійматися 1.3
|
|
ἀναγωγή -ῆς, ἡ [ἀνάγω]
|
підведення 4.12
|
|
ἀναγωγικός -ή -όν [ἀνάγω]
|
виводити 4.2
|
|
ἀναγωγός -όν [ἀνάγω]
|
ведучий вгору 4.14
|
|
ἀναθάλπω [ἀνά, θάλπω]
|
зігрівати 5.8
|
|
ἀναθετέον [ἀνατίθημι]
|
adj. verb. належить присвоювати 1.1; слід присвоювати 5.9; належить зараховувати 13.4
|
|
ἀναίρεσις -εως, ἡ [ἀναιρέω]
|
втрата 4.23
|
|
ἀναιρέω, contr. [ἀνά, αἱρέω]
|
усувати 4.18, 4.20; покласти край 4.23; віднімати 4.25; забирати 13.3
|
|
ἀναίσθητος -ον [αἰσθάνομαι]
|
n. безчуття 7.2
|
|
ἀναίτιος -ον [αἴτιος]
|
що не має причини 4.30; n. безпричинність 4.32, непричина 4.35
|
|
ἀνακαθαίρω [ἀνά, καθαίρω]
|
прояснювати 9.5
|
|
ἀνακαινισμός -οῦ, ὁ [ἀνακαινίζω]
|
відновлення 1.3
|
|
ἀνακᾰλέω, contr. [ἀνά, καλέω]
|
призивати знову 1.4; прикликати 6.2
|
|
ἀνακᾰλύπτω [ἀνά, καλύπτω]
|
відкривати 1.1
|
|
ἀνακηρύσσω, att. ἀνακηρύττω [ἀνά, κηρύσσω]
|
проголошувати 8.6
|
|
ἀνακῑνέω, contr. [ἀνά, κινέω]
|
здвигати вгору 4.5, 5.8; рухатися вгору 4.11; зрушувати 8.5
|
|
ἀνάκλησις -εως, ἡ [ἀνακαλέω]
|
прикликання 1.3
|
|
ἀνάκτορον -ου, τό /ᾰα/ [ἀνάκτωρ]
|
храм 1.8
|
|
ἀνακυκλέω, contr. [ἀνά, κύκλος]
|
обертати 4.17
|
|
ἀναλαμβάνω [ἀνά, λαμβάνω]
|
знову взятися 2.4; зібрати знову 4.16; повторювати 11.6
|
|
ἀναλάμπω [ἀνά, λάμπω]
|
засяяти 4.22; засвічувати 2.4
|
|
ἀναλλοίωτος -ον [ἀλλοιόω]
|
незмінний; який не змінюється 4.4; непереінакшуваний 9.4; непереінакшений 2.3; n. незмінність 10.3; ἀναλλοιώτως adv. незмінно 2.10
|
|
ἀναλογία -ας, ἡ [ἀνάλογος]
|
пропорція 4.10, 8.9; κατὰ τὴν ἀναλογίαν – в міру здатності 1.1, 4.2, 4.5, 7.3
|
|
ἀναλογικός -ή -όν [ἀνάλογος]
|
за подібністю 5.9
|
|
ἀνάλογος -ον [ἀνά, λέγω]
|
відповідний 1.2; ἀναλόγως adv. відповідно 4.20, 4.33; відповідно [до здатності] 1.4, 4.1, 4.20; в міру здатності 1.4; співрозмірно 4.20; в міру сил 3.2; ἀνάλογον n. adv. по мірі 2.4
|
|
ἀναμόρφωσις -εως, ἡ [ἀναμορφόω]
|
новотворення 1.3
|
|
ἀνανεάζω [ἀνά, νεάζω]
|
оновляти 4.6
|
|
ἀνανεόω, contr. [ἀνά, νεόω]
|
відновлювати 4.4, 5.8
|
|
ἀνάνευσις -εως, ἡ [ἀνανεύω]
|
височінь 3.1; прямувати вгору 4.5
|
|
ἀνανεύω [ἀνά, νεύω]
|
підноситися 1.1, 2.2
|
|
ἀνάντης -ες [ἀνά, ἄντην]
|
n. вишнє 1.1
|
|
ἀνάπᾰλιν [ἀνά, πάλιν]
|
навпаки
|
|
ἀναπέμπω [ἀνά, πέμπω]
|
відносити 13.3
|
|
ἀναπίμπλημι [ἀνά, πίμπλημι]
|
наповнювати 4.30
|
|
ἀνάπλεος -α -ον, att. ἀνάπλεως -εα -εων [ἀνά, πλέως]
|
сповнений 1.4
|
|
ἀναπληρόω, contr. [ἀνά, πληρόω]
|
поповнювати 8.9
|
|
ἀναπλόω, contr. [ἀνά, ἁπλόω]
|
відкривати 4.4
|
|
ἀναπτερόω, contr. [ἀνά, πτερόω]
|
здійматися на крилах 1.2
|
|
ἀνάπτυξις -εως, ἡ [ἀναπτύσσω]
|
роз’яснення 1.1, 9.5; роз’яснювання 9.5; пояснення 13.4; пояснювання 1.8; розкривання 1.8
|
|
ἀναπτύσσω [ἀνά, πτύσσω]
|
розкривати; розгортати 3.2
|
|
ἀνάριθμος -ον /αᾰ/ [ἀριθμός]
|
незчисленний 9.2
|
|
ἀναρμοστία -ας, ἡ [ἀνάρμοστος]
|
незлагодженість 12.3
|
|
ἀναρπάζω [ἀνά, ἁρπάζω]
|
витягати 8.9
|
|
ἄναρχος -ον [ἀρχός]
|
безначальний
|
|
ἀνάστᾰσις -εως, ἡ [ἀνίστημι]
|
воскресення, воскресіння
|
|
ἀνάτᾰσις -εως, ἡ [ἀνατείνω]
|
направляння вгору 4.12
|
|
ἀνατᾰτικός -ή -όν [ἀνατείνω]
|
яке скеровує вгору 1.3
|
|
ἀνατείνω [ἀνά, τείνω]
|
скеровувати вгору 1.2, 3.1; бути зверненим вгору 1.2, 1.3, 4.16; підіймати 1.4, 4.2, 4.5
|
|
ἀνατίθημι [ἀνά, τίθημι]
|
підносити 1.4; застосовувати 2.1, 11.1; присвоювати 2.1, 13.3; приписувати 7.2; відмовлятися 4.12; надавати 9.1
|
|
ἀναυξής -ές [αὐξάνω]
|
незростаючий 9.4, 13.1; який не зростає 4.4
|
|
ἀνᾰφής -ές [ἅπτω]
|
невідчутний 1.1; невловимий 7.2; безтілесний 9.5
|
|
ἀναχωρέω, contr. [ἀνά, χωρέω]
|
відходити 8.8
|
|
ἀνδρεῖος -α -ον [ἀνήρ]
|
ἀνδρείως adv. мужньо 8.6
|
|
ἀνδρικός -ή -όν [ἀνήρ]
|
ἀνδρικῶς adv. мужньо 8.8; [сутність] чоловіка 2.9
|
|
ἀνείδεος -ον [εἴδος]
|
той, що без змісту 2.10; той, що без ідеї [існування] 4.3, 4.18; без вигляду 4.28
|
|
ἄνειμι [ἀνά, εἶμι]
|
підійматися 7.3
|
|
ἀνέκλειπτος -ον [ἐκλείπω]
|
неприпинний 8.5, 13.1; безперестанний 4.7; нескінченний 4.1; невичерпний 2.1
|
|
ἀνέκφαντος -ον [ἐκφαίνω]
|
невиявний 5.1
|
|
ἀνεκφοίτητος -ον [ἐκφοιτάω]
|
неізходящий 2.4; невіддільний 2.11, 4.13; ἀνεκφοιτήτως adv. невіддільно 9.5; не відходячи 2.11, 4.8; не виходячи 13.2
|
|
ἀνελάττωτος -ον [ἐλαττόω]
|
незменшуваний 2.11; немаліючий 8.4, 13.1
|
|
ἀνέλιξις -εως, ἡ [ἀνελίσσω]
|
розгортання 3.2
|
|
ἀνελίσσω, att. ἀνελίττω [ἑλίσσω]
|
розгортати 2.7; розкривати 2.11; повертати 4.17
|
|
ἀνεμπόδιστος -ον [ἐμποδίζω]
|
ἀνεμποδίστως adv. без перешкод 9.3
|
|
ἀνενδεής -ές [ἐνδεής]
|
немаючий нестачі 6.3
|
|
ἀνεξερεύνητος -ον [ἐξερευνάω]
|
недовідомий 1.2; недосліджуваний 1.3; недослідний 7.3
|
|
ἀνεξιχνίαστος -ον [ἐξιχνιάζω]
|
недослідний 1.2; недослідимий 7.1
|
|
ἀνεπιθόλωτος -ον [ἐπιθολόω]
|
незатьмарений 2.7, 3.1
|
|
ἀνεπινόητος -ον [ἐπινοέω]
|
незбагненний 8.2
|
|
ἀνεπιστήμων -ον, G. -ονος [ἐπιστήμη]
|
ἀνεπιστημόνως adv. несвідомо 11.5
|
|
ἀνεπιτήδειος -ον [ἐπιτήδειος]
|
негідний 4.22
|
|
ἀνεπιτηδειότης -ητος, ἡ [ἀνεπιτήδειος]
|
неточність 2.6; нездатність 4.4
|
|
ἀνέραστος -ον [ἔραμαι]
|
нелюбий 8.8
|
|
ἄνευ /ᾰ/
|
без
|
|
ἀνευφημέω, contr. [ἀνά, εὐφημέω]
|
привітати 11.1
|
|
ἀνέφικτος -ον [ἐφικνέομαι]
|
недосяжний 3.3; недоступний 8.6
|
|
ἀνήκοος -ον [ἀκούω]
|
n. те, що не чує 8.2
|
|
ἀνήρ, ἀνδρός, ὁ
|
чоловік, муж; людина 4.12, 6.2, 8.8, 11.1
|
|
ἄνθος -ους, τό
|
цвітіння 2.7
|
|
ἀνθρωπικός -ή -όν [ἄνθρωπος]
|
людський; ἀνθρωπικῶς adv. людськими [словами] 6.3
|
|
ἀνθρώπινος -η -ον [ἄνθρωπος]
|
людський
|
|
ἄνθρωπος -ου, ὁ, ἡ
|
людина; чоловік 11.6
|
|
ἀνίδρῡτος -ον [ἱδρύω]
|
несталий 11.1; неустановлений 11.5; n. безосновність 4.32
|
|
ἀνίερος -ον /ῑ/ [ἱερός]
|
нечестивий 1.3; неосвячений 4.22
|
|
ἀνισότης -ητος, ἡ [ἄνισος]
|
нерівність 8.9, 12.3
|
|
ἀνιστάω, contr.
|
= ἀνίστημι
|
|
ἀνίστημι [ἀνά, ἵστημι]
|
підіймати 8.9
|
|
ἄνοδος -ου, ἡ [ἀνά, ὁδός]
|
восходження 13.3
|
|
ἀνοησία -ας, ἡ [ἀνόητος]
|
Неумозримість 1.1
|
|
ἀνόητος -ον [νοέω]
|
неумозримий 1.1; без змісту 4.11
|
|
ἀνόθευτος -ον [νοθεύω]
|
бездоганний 13.4
|
|
ἄνοια -ας, ἡ [ἄνοος]
|
безглуздя 8.6
|
|
ἀνοικίζω [ἀνά, οἰκίζω]
|
бути далеким 4.1
|
|
ἀνόμματος -ον [ὄμμα]
|
беззорий 4.11
|
|
ἀνόμοιος -ον [ὅμοιος]
|
неподібний; неоднаковий 2.6
|
|
ἀνομοιότης -ητος, ἡ [ἀνόμοιος]
|
неподібність
|
|
ἄνοος -οον, contr. ἄνους -ουν [νοῦς]
|
безумний 4.23, 7.1; n. безум 4.32, 7.2; те, що без ума 4.3
|
|
ἀνορθόω, contr. [ἀνά, ὀρθόω]
|
виправляти 4.20
|
|
ἀνούσιος -ον [οὐσία]
|
несущий; без буття 5.3; n. subst. те, що без буття 4.3; без сутності 4.19, 4.32; безсутність 4.32
|
|
ἀνταγωνιστής -οῦ, ὁ [ἀνταγωνίζομαι]
|
супротивник 8.6
|
|
ἀνταναιρέω, contr. [ἀντί, ἀναιρέω]
|
скриватися 6.1
|
|
ἀντανίστημι [ἀντί, ἀνίστημι]
|
противитися 2.2
|
|
ἀνταποστέλλω [ἀντί, ἀποστέλλω]
|
надсилати назад 3.2
|
|
ἀντερῶ [див. ἀντείρω]
|
перечити 2.1
|
|
ἀντέχω [ἀντί, ἐχω]
|
med. триматися 3.1
|
|
ἀντί /ῐ/
|
замість; ἀνθ᾽ ὅτου – чому? 5.3
|
|
ἀντίκειμαι [ἀντί, κεῖμαι]
|
part. супротивний 4.19; протилежний 11.2; протилежність 5.10, 13.2
|
|
ἀντιλαμβάνω [ἀντί, λαμβάνω]
|
сприймати 8.2
|
|
ἀντίληψις -εως, ἡ [ἀντιλαμβάνω]
|
можливість ухопитися 3.1
|
|
ἀντίπᾰλος -ον [ἀντί, πάλη]
|
противник 8.6
|
|
ἀντιπεπονθότως [ἀντιπάσχω]
|
adv. з протилежним значенням 7.1
|
|
ἀντιρρητικός -ή -όν [ἀντείρω]
|
суперечний 6.2
|
|
ἀντιστρέφω [ἀντί, στρέφω]
|
переміщати 2.5; звертати 9.6
|
|
ἀντιστροφή -ῆς, ἡ [ἀντιστρέφω]
|
взаємопереставляння 2.3, 9.6
|
|
ἀντιτίθημι [ἀντί, τίθημι]
|
протистояти 4.19
|
|
ἀντίτῠπος -ον [ἀντιτύπτω]
|
жорсткий 2.6
|
|
ἀντίφημι [ἀντί, φημί]
|
перечити 11.3
|
|
ἀντωπέω, contr. [ἀντωπός]
|
прямо глядіти 3.3
|
|
ἀνυμνέω, contr. [ἀνά, ὑμνέω]
|
звеличувати 5.4, 6.3, 13.1
|
|
ἄνω /ᾰ/ [ἀνά]
|
уверх 4.4; вгорі 3.1, 4.4
|
|
ἀνώλεθρος -ον [ὄλεθρος]
|
незнищенний 4.2; n. незруйновність 6.1; незнищенність 6.1
|
|
ἀνωνυμία -ας, ἡ [ἀνώνυμος]
|
Безіменність 1.1
|
|
ἀνώνῠμος -ον [ὄνομα]
|
безіменний 1.6, 7.1; неіменований 1.6; n. безіменність 1.7
|
|
ἀνώτατος -η -ον [ἄνω]
|
найвищий 4.4
|
|
ἀξία -ας, ἡ [ἄξιος]
|
достойність 3.3; заслуга 4.22; κατ’ ἀξίαν – по заслузі; за достойністю 8.7, 8.8, 9.10
|
|
ἄξιος -α -ον [див. ἄγω]
|
вартий 4.22
|
|
ἀξιόω, contr. [ἄξιος]
|
удостоювати 7.2; бути достойним 1.5, 12.3; уважати 5.9; уважати за потрібне 3.2; запропонувати 4.19; відзначати 8.9
|
|
ἀολλής -ές [див. ἁλής]
|
ἀολλής ποιεῖν – згуртовувати воєдино 4.4, 4.6
|
|
ἀόρατος -ον [ὁρατός]
|
невидимий 1.2, 4.4, 7.1, 7.2
|
|
ἀοριστία -ας, ἡ [ἀόριστος]
|
безмежність 13.3
|
|
ἀόριστος -ον [ὁρίζω]
|
що не має визначення 4.30; без визначення 4.31; неозначений 9.3, 11.1; необмежений 11.5; n. неозначеність 4.32
|
|
ἀπάγω /αᾰ/ [ἀπό, ἄγω]
|
відсторонювати 1.6
|
|
ἀπᾰθής -ές [πάθος]
|
безстрасний 1.4
|
|
ἁπαλός -ή -όν /ᾰᾰ/
|
м’який 2.6
|
|
ἀπαμβλύνω /ῡ/ [ἀπό, ἀμβλύς]
|
послабляти 11.2
|
|
ἀπαναίνομαι [ἀπό, ἀναίνομαι]
|
відкидати 5.9; оминати 2.4
|
|
ἁπανταχῆ (ἁπανταχῇ) [ἅπας]
|
всюди 3.1
|
|
ἀπαρατήρητος -ον [παρατηρέω]
|
ἀπαρατηρήτως adv. беззастережно 2.1, 2.11
|
|
ἀπαράτρεπτος -ον [παρατρέπω]
|
неперекручений 2.2; ἀπαρατρέπτως adv. несхибно 10.3
|
|
ἀπαράφθορος -ον [παραφθείρω]
|
неушкоджений 1.4
|
|
ἀπαρέγκλῐτος -ον [παρεγκλίνω]
|
неухильний 6.2; невідхильний 9.9; не відхилятися 9.10
|
|
ἀπᾰριθμέω, contr. [ἀπό, ἀριθμέω]
|
перелічувати 4.2
|
|
ἀπάρχω [ἀπό, ἄρχω]
|
розпочинати 3.1
|
|
ἀπατάω /ααα/, contr. [ἀπάτη]
|
мати помилкову думку 7.1
|
|
ἄπαυστος -ον [παύομαι]
|
неприпинний 9.5, 13.1
|
|
ἄπειμι [ἀπό, εἰμί]
|
бути відсутнім 3.1, 4.20; part. ненаявний 8.6
|
|
ἀπειράγαθος -ον /αᾰᾰ/ [ἄπειρος, ἀγαθός]
|
нескінченно благий 8.4
|
|
ἀπειράκις [ἄπειρος]
|
adv. незліченну кількість разів 8.2
|
|
ἀπείργω [ἀπό, εἴργω]
|
відсторонювати 4.22
|
|
ἀπειρία -ας, ἡ [ἄπειρος]
|
безконечність 1.1, 1.2, 3.1; безмежність 1.5, 4.10, 5.9, 5.10; нескінченність 9.2, 13.1, 13.3
|
|
ἀπειροδύναμος -ον
|
безмежно сильний 8.2, 8.3; нескінченно сильний 3.2
|
|
ἀπειροδώρος -ον [ἄπειρος, δῶρον]
|
неустанний дародавець 5.3; нескінченно даровитий 9.2
|
|
ἀπειρονίκος -η, -ον [ἄπειρος, νίκη]
|
той, що не звідав перемоги 8.6
|
|
ἄπειρος -ον [πεῖρας]
|
нескінченний; неокреслений 4.31, 11.1, 11.5; незліченний 8.2; n. нескінченність; неокресленість; ἐπ’ ἄπειρον – до нескінченності 8.2
|
|
ἀπειρώνυμος [ἄπειρος, ὄνομα]
|
Нескінченноіменований 12.1
|
|
ἀπελαύνω, rar. ἀπελάω, contr. [ἀπό, ἐλαύνω]
|
проганяти 4.25, 6.2
|
|
ἀπεργαστικός -ή -όν [ἀπεργάζομαι]
|
той, хто творить 11.1
|
|
ἀπερίληπτος -ον [περιλαμβάνω]
|
неосяжний 1.2, 9.2, 9.3; безмежний 1.4; незбагненний 9.5
|
|
ἀπεριόριστος -ον [περιορίζω]
|
необмежений 8.2; ἀπεριορίστως adv. необмежено 1.7; необмежно 5.4
|
|
ἀπέρχομαι [ἀπό, ἔρχομαι]
|
переставати 4.20, минати 4.20, 4.29
|
|
ἀπεχθάνομαι [ἀπό, ἔχθος]
|
ненавидіти 11.5
|
|
ἀπέχω [ἀπό, ἔχω]
|
бути відділеним 4.19
|
|
ἀπηλίκος -η -ον
|
без величини 9.3
|
|
ἀπήμων -ον [πήμων]
|
неушкоджуваний 4.21
|
|
ἀπήχημα -ατος, τό [ἀπηχέω]
|
відлуння 4.20; відгомін 4.4, 6.1, 7.2; прояв 8.2
|
|
ἀπλᾰνής -ές [πλανάω]
|
невідхильний 4.14; n. невідхильність 4.9; несхибний 7.4
|
|
ἀπλήθυντος -ον [πληθύνω]
|
неприбільшений 2.2; непомножуваний 2.11
|
|
ἀπλήρωτος -ον [πληρόω]
|
якого неможливо наповнити 2.11
|
|
ἁπλόος -όη -όον, contr. ἁπλοῦς -ῆ -οῦν
|
простий; нескладений 1.4; справдешній 7.4; superl. препростий 9.4, 11.2, 12.3; ἁπλῶς adv. просто 1.7, 5.4; прямо 1.3; взагалі 4.2, 4.6, 4.10, 4.19, 4.20, 4.21, 4.25, 5.5, 5.6; щедро 4.35 (Як 1,5); буквально 10.3
|
|
ἁπλότης -ητος, ἡ [ἁπλόος]
|
простота; простота-нескладність 7.4
|
|
ἁπλόω, contr. [ἁπλόος]
|
mp той, що стремить до простоти 1.3
|
|
ἀπό
|
G. від; з, із; завдяки 1.7
|
|
ἀποβλέπω [ἀπό, βλέπω]
|
звернути погляд 4.19; з огляду 4.19, 4.31
|
|
ἀπογεννήτωρ -ορος, ὁ [γεννάω]
|
призвідник 4.14
|
|
ἀπογεύω [ἀπό, γεύω]
|
med. смакувати 4.5
|
|
ἀποδείκνῡμι / ἀποδεικνύω [ἀπό, δείκνυμι]
|
показувати 2.3; об’являти 4.13; виявлятися 1.5; наводити 2.1; з’ясовувати 2.1, 4.35
|
|
ἀποδειλιάω, contr. [ἀπό, δειλιάω]
|
страхатися 3.3
|
|
ἀπόδειξις -εως, ἡ [ἀποδείκνυμι]
|
доказ 1.1, 3.3
|
|
ἀποδέχομαι [ἀπό, δέχομαι]
|
приймати 4.33; схвально вислуховувати 8.9; признавати 9.6
|
|
ἀποδέω [ἀπό, δέω 2]
|
поступатися 9.7, 13.4
|
|
ἀποδιαστέλλω [ἀπό, διαστέλλω]
|
відділяти 1.1
|
|
ἀποδίδωμι [ἀπό, δίδωμι]
|
визначати 4.16; присвоювати 8.7
|
|
ἀποθνῄσκω [ἀπό, θνῄσκω]
|
помирати 7.4
|
|
ἄποιος -ον [ποιός]
|
без приналежності 4.28
|
|
ἀποκαθαίρω [ἀπό, καθαίρω]
|
очищати 4.5
|
|
ἀποκαθίστημι [ἀπό, καθίστημι]
|
повертатися до свого попереднього стану 4.14
|
|
ἀποκᾰλέω, contr. [ἀπό, καλέω]
|
називати 8.1
|
|
ἀποκάμνω [ἀπό, κάμνω]
|
утомлюватися 3.3; переставати 13.4
|
|
ἀποκαταλλάσσω, att. ἀποκαταλλάττω [ἀπό, καταλλάσσω]
|
знову примиряти 11.5
|
|
ἀποκατάστᾰσις -εως, ἡ [ἀποκαθίστημι]
|
повертання 4.4; повернення [до попереднього стану] 8.5
|
|
ἀποκῑνέω, contr. [ἀπό, κινέω]
|
відсторонювати 7.4
|
|
ἀποκρῐτέον [ἀποκρίνω]
|
adj. verb. слід заперечити 4.20
|
|
ἀπόκρῠφος -ον [ἀποκρύπτω]
|
сокровенний 5.2, 7.1
|
|
ἀπολαμβάνω [ἀπό, λαμβάνω]
|
набувати 12.1
|
|
ἀπολαύω
|
користати 11.2; зазнавати 12.2
|
|
ἀπολείπω [ἀπό, λείπω]
|
полишати 4.20; залишати непорушним 11.1; осягати 3.1; не досягати 3.3, 9.7, 13.3, 13.4; залишатися нижче 7.2; бути віддаленим 5.3, бути позаду 11.1; маліти 5.8
|
|
ἀπολέμητος -ον [πολεμέω]
|
без брані 8.9
|
|
ἀπολισθάνω / poster. πολισθαίνω [ἀπό, ὀλισθάνω]
|
зісковзувати 1.2, 1.3
|
|
ἀπολίσθησις -εως, ἡ [ἀπολισθάνω]
|
сковзання 4.24
|
|
ἀπόλλῡμι / ἀπολλύω [ἀπό, ὄλλυμι]
|
втрачати 4.25, 11.3; погубляти 4.19, 8.8; mp зникати 4.7
|
|
ἀπολογία -ας, ἡ [ἀπόλογος]
|
захист 2.2; оправдання 3.2
|
|
ἀπόλῠσις -εως, ἡ [ἀπολύω]
|
увільнення 2.7
|
|
ἀπόλῠτος -ον [ἀπολύω]
|
вільний 9.2; ἀπολύτως adv. абсолютно 2.1, 9.4, 10.3, 11.6; сповна 12.3
|
|
ἀπολυτρόω, contr. [ἀπό, λυτρόω]
|
увільняти 1.8; ізбавляти 8.9
|
|
ἀπολύτρωσις -εως, ἡ [ἀπολυτρόω]
|
ізбавління 1.6, 8.9
|
|
ἀπολύω [ἀπό, λύω]
|
увільняти 4.12; визволяти 8.9; вирішувати 11.6; mp бути вільним 7.4
|
|
ἀπόμοργμα -ατος, τό [ἀπομόργνυμι]
|
витиск 2.6
|
|
ἀπομύω [κἠπέμυσα, див. ἐπιμύω]
|
замикати 4.23
|
|
ἀπονέμω [ἀπό, νέμω]
|
уділяти 8.7, 8.8
|
|
ἀπόπαυσις -εως, ἡ [ἀποπαύω]
|
припинення 1.5
|
|
ἀποπαύω [ἀπό, παύω]
|
припиняти 1.4
|
|
ἀποπεράτωσις -εως, ἡ [ἀποπερατόω]
|
крайня межа 1.4; закінчення 4.4; край 11.2
|
|
ἀποπίπτω [ἀπό, πίπτω]
|
відпадати 1.3, 4.18, 4.20, 4.23, 11.5
|
|
ἀποπλᾰνάω, contr. [ἀπό, πλανάω]
|
відхилятися 13.4
|
|
ἀποπληρόω, contr. [ἀπό, πληρόω]
|
наповнювати 12.2, 13.1; сповнювати 13.3; насичувати 1.4
|
|
ἀποπλήρωσις -εως, ἡ [ἀποπληρόω]
|
поповнювання 11.5
|
|
ἀποπληρωτικός -ή -όν [ἀποπληρόω]
|
здійснення 2.10; який є сповненням 6.3
|
|
ἀπόπτωσις -εως, ἡ [ἀποπίπτω]
|
відпадіння 4.23, 4.27, 4.33, 4.34, 4.35, 8.9
|
|
ἀπορέω, contr. [ἄπορος]
|
вагатися 11.6; ἀπορῶν λόγος – затруднений розум 4.19
|
|
ἀπορία -ας, ἡ [ἄπορος]
|
вагання 11.6
|
|
ἀπορρέω [ἀπό, ῥέω]
|
утікати 11.5
|
|
ἀπόρρητος -ον [ἀπείρω]
|
несказанний 7.1
|
|
ἀποσκοπέω, contr. [ἀπό, σκοπός]
|
уважно вдивлятися 2.2; звертати погляд 4.20
|
|
ἄποσος -ον [ποσός]
|
незмірний 9.2, без кількості 9.3
|
|
ἀποστᾰτέω, contr. [ἀποστάτης]
|
стояти осторонь 5.5
|
|
ἀπόστολος -ον [ἀποστέλλω]
|
апостол
|
|
ἀποστομᾰτίζω [ἀπό, στόμα]
|
проголошувати 11.6
|
|
ἀποσφάλλω [ἀπό, σφάλλω]
|
відхилятися 8.9
|
|
ἀποσχίζω [ἀπό, σχίζω]
|
розділяти 2.1
|
|
ἀποσῴζω [ἀπό, σῴζω]
|
зберігати 8.5, 8.9
|
|
ἀποτελέω, contr. [ἀπό, τελέω]
|
довершувати 8.9; учиняти 10.1; pass. стати досконалим 2.9
|
|
ἀποτῠπόω, contr. [ἀπό, τυπόω]
|
уподібнювати 4.1; відображати 7.2
|
|
ἀπουσία -ας, ἡ [ἄπειμι]
|
відсутність 4.20, 4.24
|
|
ἀποφαίνω [ἀπό, φαίνω]
|
об’являти 1.1; виявляти 11.3
|
|
ἀπόφᾰσις -εως, ἡ [ἀπόφημι]
|
заперечування 13.3
|
|
ἀποφάσκω [ἀπόφημι]
|
забороняти 3.3; вживати заперечення 7.1
|
|
ἀποφοιτάω, contr. [ἀπό, φοιτάω]
|
відходити 6.2
|
|
ἀποφῠγή -ῆς, ἡ [ἀποφεύγω]
|
віддалення 4.23, 4.35
|
|
ἀποχωρίζω [ἀπό, χωρίζω]
|
відділяти 3.1
|
|
ἀπρονόητος -ον [προνοέω]
|
поза Промислом 4.33
|
|
ἀπροσδεής -ές [προσδέω]
|
самодостатній 9.4
|
|
ἀπρόσῐτος -ον [πρόσειμι]
|
неприступний 4.11, 7.2
|
|
ἄπτωτος -ον [πίπτω]
|
невідпалий 11.3, 11.4
|
|
ἀπωθέω, contr. [ἀπό, ὠθέω]
|
відштовхувати 3.1
|
|
ἄρα
|
отже, отож, тож; εἰ μὴ ἄρα – якщо тільки не 13.4
|
|
ἆρᾰ [ἦ, ἄρα]
|
чи? 4.30
|
|
ἀργός -όν [див. ἀεργός]
|
n. бездіяльність 4.32
|
|
ἀρετή -ῆς, ἡ [ἀρείων]
|
чеснота
|
|
ἀριθμέω /ᾰ/, contr. [ἀριθμός]
|
обчисляти 4.4
|
|
ἀριθμός -οῦ, ὁ /ᾰ/
|
число 5.6, 9.2, 13.2, 13.3; кількість 4.4, 13.2; числення 4.4, 13.3; зчислення 7.1
|
|
ἄριστος -η -ον /ᾰ/ [див. ἀρείων]
|
[superl. від ἀγαθός] найліпший 4.20; найвищий 3.3; кращий 8.8
|
|
ἀρκεόντως / ἀρκούντως
|
достатньо 4.35
|
|
ἁρμόζω [ἅρμα]
|
належати 3.2; part. управителька 7.3
|
|
ἁρμονία -ας, ἡ [ἅρμα]
|
гармонія 1.4, 4.7, 4.10, 5.7, 11.2; співмірність 8.5; налагодженість 4.23; злагодженість 7.3
|
|
ἁρμός -οῦ, ὁ [див. ἅρμα]
|
суглоб 9.3
|
|
ἀρνέομαι, contr.
|
заперечувати 8.6
|
|
ἄρνησις -εως, ἡ [ἀρνέομαι]
|
заперечення 8.6
|
|
ἀρρᾰγής -ές [ῥήγνυμι]
|
незламний 10.1
|
|
ἀρρενότης -ητος, ἡ [ἄρρην]
|
мужність 8.8
|
|
ἀρρεπής -ές [ῥέπω]
|
непохитний 6.2; неспадаючий 8.4, 8.9; неникнучий 9.4
|
|
ἄρρητος -ον [ῥητός]
|
невимовний; несказанний; ἀρρήτως adv. несказанно 1.4
|
|
ἀρρωστέω, contr. [ἄρρωστος]
|
бути недужим 13.4
|
|
ἀρτάω, contr. [ἀείρω]
|
звисати 3.1; pass. бути залежним 2.4
|
|
ἀρχαῖος -α -ον [ἀρχή]
|
древній 10.2, 10.3; n. древність 10.3
|
|
ἀρχαιότης -ητος, ἡ [ἀρχαῖος]
|
древність 10.2
|
|
ἀρχετυπία -ας, ἡ [ἀρχέτυπος]
|
оригінал 2.6
|
|
ἀρχέτῠπος -ον [ἀρχή, τύπος]
|
оригінал 2.5; першотвір 4.1; первообраз 4.4
|
|
ἀρχή -ῆς, ἡ [ἄρχω]
|
начало; початок; першопричина 4.10; принцип 2.8, 2.10, 6.1, 6.3; починання 7.3; початковий стан 4.23; «ἀπ’ ἀρχῆς» – споконвіку (1Йо 1,1) 10.2
|
|
ἀρχηγικὴ
|
первопричину
|
|
ἀρχηγικός -ή -όν [ἀρχηγός]
|
починаючий 1.7; первинний 1.7, 5.9, 10.2; найперший 7.4; πάντων ἀρχηγικώτερον – передовсім 5.5; ἀρχηγικῶς adv. первинно 11.6
|
|
ἀρχίθεος -ον [ἀρχι-, θεός]
|
Перво-Бог 2.11
|
|
ἀρχικός -ή -όν [ἀρχή]
|
правлячий 11.6; перший 12.4; ἀρχικῶς adv. що стосується начала 11.6
|
|
ἀρχισυναγωγός -όν [ἀρχι-, συνάγω]
|
начало зібрання 4.4; начало примирення 11.1
|
|
ἀρχίφωτος -ον [ἀρχι-, φώς]
|
Джерело світла 4.6
|
|
ἄρχω [див. ἀρχή]
|
починати; mp мати начало 5.8
|
|
ἀσάλευτος -ον /αᾰ/ [σαλεύω]
|
незворушний 9.8
|
|
ἀσᾰφής -ές [σαφής]
|
неясний 2.4; n. невиразність 2.6
|
|
ἄσβεστος -ον [σβέννυμι]
|
незгасний 8.5
|
|
ἀσθένεια -ας, ἡ [ἀσθενής]
|
ослаблення; неміч 3.2; слабкість 8.2
|
|
ἀσθενέω, contr. [ἀσθενής]
|
слабшати 4.23; ослабати 4.35, 13.4; бути неспроможним 4.23
|
|
ἀσθενής -ές [σθένος]
|
слабкий 8.7; слабосилий 8.6; крихкий 8.6
|
|
ἀσκητής -οῦ, ὁ [ἀσκέω]
|
учень 13.4
|
|
ἄσκοπος -ον [σκοπός]
|
n. неціль 4.32
|
|
ἀστασίαστος -ον [στασιάζω]
|
без незгод 8.9; без чвар 11.3
|
|
ἄστᾰτος -ον [ἵστημι]
|
нестійкий 2.9; непостійний 4.1, 4.28, 7.4; несталий 4.23, 11.5
|
|
ἀστήρ -έρος, ὁ
|
зоря
|
|
ἀστρῳος -α -ον [ἄστρον]
|
зоряний; зоря 8.5
|
|
ἀσύγκρῐτος -ον [συγκρίνω]
|
незрівнянний 9.7
|
|
ἀσύγχῠτος -ον [συγχέω]
|
незлитий 1.4, 4.2, 11.2; незмішаний 4.2, 5.7; без змішання 4.7; без злиття 8.5; ἀσυγχύτως adv. незлитно 2.10; без злиття 2.5, 11.2
|
|
ἀσυμμετρία -ας, ἡ [ἀσύμμετρος]
|
несумірність 4.32, 12.3
|
|
ἀσύμμετρος -ον [σύμμετρος]
|
несумірний 4.31
|
|
ἀσυμμιξία -ας, ἡ [ἀσύμμικτος]
|
незмішуваність 4.7
|
|
ἀσύμφυρτος -ον [συμφύρω]
|
без змішання 8.5, 11.3; незмішаний 8.7
|
|
ἀσύντακτος -ον [συντάσσω]
|
несумірний 9.7
|
|
ἀσύστᾰτος -ον [συνίστημι]
|
нецупкий 2.6
|
|
ἀσφάλεια -ας, ἡ /αᾰα/ [ἀσφαλής]
|
певність 1.3; захист 8.5
|
|
ἀσφᾰλίζω [ἀσφαλής]
|
забезпечувати 8.5; убезпечувати 10.1; запевняти безпеку 11.1
|
|
ἄσχετος -ον [ἔχω]
|
невпинний 2.5; невловимий 4.16, 9.9; ἀσχέτως adv. невловимо 1.7; невідносно 5.6; необмежено 5.8
|
|
ἀσχημάτιστος -ον /αα/ [σχηματίζω]
|
безвидний 1.1; неокреслений 1.4; безформний 4.4; безо́бразний 9.5
|
|
ἀσώμᾰτος -ον [σῶμα]
|
безтілесний 1.1, 9.5; безплотний 4.1; ἀσωμάτως adv. безтілесно 2.8
|
|
ἄτακτος -ον [τάσσω]
|
невпорядкований 4.21, 4.28, 11.1; n. непорядок 4.32; безчинство 8.9
|
|
ἀταξία -ας, ἡ [ἄτακτος]
|
безчинство 8.9; неспосібність впорядкувати 11.5
|
|
ἅτε /ᾰ/, conj.
|
позаяк 11.6
|
|
ἀτέλεια -ας, ἡ [ἀτελής]
|
недосконалість 4.23, 7.2
|
|
ἀτελείωτος -ον [τελειόω]
|
незавершений 9.4
|
|
ἀτελεύτητος -ον [τελευτάω]
|
безконечний, нескінченний
|
|
ἀτελής -ές [τέλος]
|
недосконалий; нескінченний 4.19; n. недосконале 4.25; недосконалість 4.32; ἀτελῶς adv. недосконало 13.4
|
|
ἀτευξία -ας, ἡ [ἄτευκτος]
|
позбавлення 4.23, утрата 4.24
|
|
ἀτεχνία -ας, ἡ [ἄτεχνος]
|
безмистецькість 4.30
|
|
ἀτῑμαστέος -α -ον [ἀτιμάζω]
|
ἀτιμαστέον adj. verb. слід вважати недостойним 9.6
|
|
ἀτονία -ας, ἡ [ἄτονος]
|
немічність 8.9
|
|
ἄτοπος -ον [τόπος]
|
недоречний; безглуздий 7.1; неподобний 4.12
|
|
ἀτράνωτος -ον /αᾱ/ [τρανόω]
|
неясний 4.11
|
|
ἄτρεπτος -ον [τρέπω]
|
незмінний 9.4
|
|
ἀτύπωτος -ον /ῠ/ [τυπόω]
|
безформний 1.1; без образу 1.4
|
|
αὖ
|
теж 13.1
|
|
αὐγή -ῆς, ἡ
|
сяйво 1.1, 1.3; сяяння 4.4
|
|
αὖθις [αὖ] adv.
|
відтак, знову, знову-таки, назад; зворотно 4.12, 9.9; натомість 4.28
|
|
ἀυλία -ας, ἡ /αῡα/ [ἄυλος]
|
нематеріальність 2.8, 7.2
|
|
ἄϋλος -ον /α/ [ὕλη]
|
нематеріальний; ἀΰλως adv. нематеріально
|
|
αὐξάνω / αὔξω
|
ростити 4.4, 5.8; mp. більшати 4.7
|
|
αὐξητικός -ή -όν [αὐξάνω]
|
ростинний 6.3, 8.5
|
|
αὔρα -ας, ἡ
|
вітерець 9.1
|
|
αὐτάρκης -ες [αὐτός, ἄρκιος]
|
достатньо сильний 13.4
|
|
αὐτενέργητος -ον [αὐτός, ἐνεργέω]
|
самодіяльний 4.14
|
|
αὐτοαγαθότης -ητος, ἡ [αὐτοαγαθός]
|
сама благість 2.1, 11.6
|
|
αὐτοαγιότης -ητος, ἡ [αὐτοάγιος]
|
сама святість 12.1
|
|
αὐτοαιών -ῶνος, ὁ [αὐτός, αἰών]
|
сама вічність 5.10
|
|
αὐτοδύναμις -εως, ἡ /ῠα/ [αὐτός, δύναμις]
|
сила сама по собі 4.20, 8.2; сама сила 11.6
|
|
αὐτοεῖναί [αὐτός, εἰμί]
|
саме буття 6.1, 11.6
|
|
αὐτοειρήνη -ης, ἡ [αὐτός, εἰρήνη]
|
сам мир 4.21, 11.2
|
|
αὐτοένωσις -εως, ἡ [αὐτός, ἕνωσις]
|
сама єдиність 5.5
|
|
αὐτοζωή -ῆς, ἡ [αὐτός, ζωή]
|
саме життя 2.8, 5.5, 6.1, 6.2, 11.6
|
|
αὐτόζωος -ωον, contr. αὐτόζως -ων [αὐτός, ζωή]
|
маючий життя у собі 6.3
|
|
αὐτοζώωσις -εως, ἡ [αὐτός, ζώωσις]
|
саме наділяння життям 11.6
|
|
αὐτοθεότης -ητος, ἡ [αὐτός, θεότης]
|
сама Божественність 11.6
|
|
αὐτοθέωσις -εως, ἡ [αὐτόθεος]
|
саме обоження 11.6
|
|
αὐτοισότης -ητος, ἡ [αὐτόισον]
|
сама рівність 9.10
|
|
αὐτόκᾰκος -ον [αὐτός, κακός]
|
n. зло само по собі 4.20; саме зло 4.20
|
|
αὐτοκαλλοποιός -ον [αὐτός, κάλλος, ποιέω]
|
що вчиняє саму красу 11.6
|
|
αὐτόκαλλος -ους, τό [αὐτός, κάλλος]
|
сама краса 11.6
|
|
αὐτοκινητικός -όν [αὐτοκίνητος]
|
саморушний 4.17
|
|
αὐτοκίνητος -ον /ῑ/ [αὐτός, κινέω]
|
саморушний 4.14; саморухомий 4.17; самовільно рухомий 4.33; вільний сам рухатися 4.33, 8.7
|
|
αὐτόλιθος -ον [αὐτός, λίθος]
|
самородний камінь 1.6
|
|
αὐτομετοχή -ῆς, ἡ [αὐτός, μετοχή]
|
сама участь 5.5; участь як така 12.4
|
|
αὐτονόητος -ον [αὐτόνους]
|
самоумоглядний 4.16
|
|
αὐτοομοιότης -ητος, ἡ [αὐτός, ὁμοιότης]
|
сама подібність 5.5; подібність як така 9.6
|
|
αὐτοουσίωσις -εως, ἡ [αὐτοουσία]
|
саме наділяння буттям 11.6
|
|
αὐτοπρᾱγία -ας, ἡ [αὐτοπραγέω]
|
самостійність діяння 8.7
|
|
αὐτοπτικός -ή -όν
|
безпосередній 3.2
|
|
αὐτός -ή -ό
|
сам; ὁ αὐτός > αὑτός – такий самий, такий же; αὐτὸ καθ᾽ αὑτό – само по собі 4.23, 5.5, 9.4; κατὰ τὰ αὐτά – однаково 4.7, 4.20, 7.4, 9.4; у тому самому стані 9.8; κατὰ τὸ αὐτό – так само 4.32; таким самим [способом] 4.14; у тому ж самому відношенні 4.20
|
|
αὐτοσοφία -ας, ἡ [αὐτόσοφος]
|
сама Премудрість 7.1; сама мудрість 5.5, 7.1, 11.6
|
|
αὐτοσχεδιάζω [αὐτοσχέδιος]
|
part. нерозважливий 11.6
|
|
αὐτόταξις -εως, ἡ [αὐτός, τάξις]
|
сам порядок 5.5
|
|
αὐτοτελής -ές [αὐτός, τέλος]
|
сам по собі досконалий 9.4; самодостатній 13.1
|
|
αὐτοϋπεραγαθότης -τητος, ἡ [αὐτός, ὑπεραγαθότης]
|
сама Преблагість 5.6
|
|
αὐτοϋπερούσιος -ον [ὑπέρ, οὐσία]
|
сам надсущний 5.2
|
|
αὐτοφθορά -ᾶς, ἡ [αὐτός, φθορά]
|
погуба сама по собі 4.20
|
|
αὐτόφως
|
саме світло 2.8
|
|
αὐχήν -ένος, ὁ
|
шия 9.5
|
|
ἀφαίρεσις -εως, ἡ [ἀφαιρέω]
|
відняття 1.5; заперечення; заперечування
|
|
ἀφαιρέω, contr. [ἀπό, αἱρέω]
|
позбавляти 8.3, 8.5; perf. part. mp сторонній 1.5
|
|
ἀφανής -ές /αα/ [φαίνω]
|
невиявний 4.22, сокровенний 6.2; скритий 9.3
|
|
ἄφθαρτος -ον [φθείρω]
|
нетлінний 1.4, 10.3; незнищимий 4.23
|
|
ἄφθεγκτος -ον [φθέγγομαι]
|
невимовний 1.1, 2.5, 2.10, 6.3, 8.2, 11.1; n. невимовність 2.4
|
|
ἀφθεγξία -ας, ἡ [ἄφθεγκος]
|
невимовність 11.1
|
|
ἄφθονος -ον [φθονέω]
|
щедрий 8.6, 11.6
|
|
ἀφιερόω, contr. [ἀπό, ἱερόω]
|
посвячувати 13.3
|
|
ἀφίημι [ἀπό, ἵημι]
|
покидати 7.3
|
|
ἀφίστημι [ἀπό, ἵστημι]
|
відходити 5.6, 7.3
|
|
ἀφορίζω [ἀπό, ὁρίζω]
|
визначати 2.1, 4.4, 8.7, 9.4; означувати 2.10; окреслювати 4.7; відмежовувати 8.1; відособляти 8.1; виділяти 3.2, 4.1; part mp визначуваний 9.4, 13.1
|
|
ἀφοριστικός -ή -όν [ἀφορίζω]
|
який визначає 5.8
|
|
ἀχλύς -ύος, ἡ
|
тьма 4.5
|
|
ἄχραντος -ον [χραίνω]
|
незаплямлений 4.22, 7.2, 12.2; пречистий 4.22; ἀχράντως adv. не торкаючись 2.10, 5.8; чисто 9.4
|
|
ἄχρῐ(ς) [див. μέχρι]
|
зовсім 4.11; аж до 4.20, 9.3
|
|
ἀχώρητος -ον [χωρέω]
|
неосяжний 1.1; невмістимий 4.12
|
|
ἄψοφος -ον [ψόρος]
|
безшумний 4.4
|
|
ἄψῡχος -ον [ψυχή]
|
бездушний 4.2
|
|
βᾰδίζω [βαίνω]
|
прямувати 2.2
|
|
βάθος -εος, contr. -ους, τό [βαθύς]
|
глибина 7.3, 9.5
|
|
βαίνω
|
ходити 4.2
|
|
βάρος -εος, contr. -ους, τό [βαρύς]
|
тягар 4.5; вага 2.9
|
|
βασίλεια -ας, ἡ /ᾰῐα/ [βασιλεύς]
|
Цариця 1.7
|
|
βᾰσῐλεία -ας, ἡ [βασιλεύς]
|
царство 12.1, 12.2, 12.3
|
|
βᾰσῐλεύς -έως, ὁ
|
цар; part. царюючий 1.6, 12.1
|
|
βᾰσῐλικός -ή -όν [βασιλεύς]
|
царський 12.4
|
|
βεβαιότης -ητος, ἡ [βέβαιος]
|
певність 12.2
|
|
βέβηλος -ον
|
невтаємничений 4.22
|
|
βιάζω [βία]
|
твердити 2.1
|
|
βίβλος -ου, ἡ / βύβλος
|
книга 3.2
|
|
βλαστός -οῦ, ὁ [βλαστάνω]
|
паросток 2.7
|
|
βλασφημέω, contr. [βλάβη, φήμη]
|
хулити 2.1
|
|
βλέπω
|
бачити, видіти; звертати погляд 4.28
|
|
βουλή -ῆς, ἡ [βούλομαι]
|
замисел 7.1
|
|
βούλησις -εως, ἡ [βούλομαι]
|
бажання 4.32, бажаність 4.32, воля 4.35
|
|
βουλητός -ή -όν [βούλομαι]
|
n. бажане 4.32
|
|
βούλομαι [див. βάλλω]
|
хотіти, бажати; зволити 4.18; означати 11.1
|
|
βραχίων -ονος, ὁ /ᾰῑ/ [βραχύς?]
|
рамено 1.8
|
|
βρᾰχύς -εῖα -ύ
|
короткий; n. adv. трохи 5.6; βραχέως adv. стисло 2.1
|
|
βραχύτης -ητος, ἡ /ᾰῠ/ [βραχύς]
|
обмеженість 4.4
|
|
γάνυμαι /ᾰῠ/ [див. γαῦρος, γηθέω]
|
радіти 12.3
|
|
γάρ /ᾰ/ [γε, ἄρα]
|
бо, адже
|
|
γαστήρ -στρός, ἡ
|
живіт 9.5
|
|
γαῦρος -ον
|
n. гордовитість 4.25
|
|
γειτνιάω, contr. [γείτων]
|
бути поблизу 4.30
|
|
γέλως -ωτος, ὁ [див. γελάω]
|
насмішка 1.8; глузування 8.6
|
|
γενεσιουργός -οῦ, ὁ [γένεσις, ἔργον]
|
породжуючий 4.19, 4.20; те, що породжує 4.20
|
|
γένεσις -εως, ἡ [див. γίγνομαι]
|
народження; буття 4.28; постання 7.2, 9.9; виникнення 5.4, 10.3
|
|
γενητικός / γεννητικός -ή -όν [γεννητός]
|
створення 4.10
|
|
γεννάω, contr. [γέννα]
|
породжувати; зумовлювати 4.30
|
|
γεννητικός -ή -όν [γεννητός]
|
порожуючий 4.28; той, хто породжує 11.1
|
|
γένος -εος, contr. -ους, τό [див. γίγνομαι]
|
рід 13.2
|
|
γῆ γῆς, ἡ
|
земля
|
|
γίγνομαι / γίνομαι /ῑ/
|
ставати, ставатися, бути; відбуватися; виникати, поставати, появлятися; походити 4.23; спричиняти 4.20; part. постаючий 4.7, 5.4; виникаючий 5.4; виникнулий 9.4; виниклий 10.3; part. n. те, що постає 5.4; τὸ γίνεσθαι – те, що стається 4.34
|
|
γιγνώσκω / γῑνώσκω
|
пізнавати; знати; бути відомим 3.3; perf. part. act. знаючий 7.4; part. mp відомий 11.1
|
|
γλίχομαι /ῐ/ [див. γλίσχρος?]
|
стреміти 3.3
|
|
γλῠκύς -εῖα -ύ
|
приємний 10.1
|
|
γνόφος -ου, ὁ
|
морок 7.2
|
|
γνῶσις -εως, ἡ [γιγνώσκω]
|
знання, пізнання; відання 4.35, 7.2, 7.4; розуміння 1.5; відомість 4.16
|
|
γνωστέον [γιγνώσκω]
|
adj. verb. слід пізнавати 7.3
|
|
γνώστης -ου, ὁ [γιγνώσκω]
|
Знаючий 1.6, 7.2
|
|
γνωστικός -ή -όν [γνώστης]
|
γνωστικῶς adv. осмислено 1.5; усвідомлено 4.4
|
|
γόνῐμος -η -ον / -ος -ον [γόνος]
|
плодовитий 5.8; народжуючий 9.9
|
|
γονιμότης -ητος, ἡ [γόνιμος]
|
родження 1.4, 13.3; родючість 11.2
|
|
γοῦν / γ᾽ οὖν [γε, οὖν]
|
отож 1.6, тож 5.8; тому 1.8, 2.1, 5.5, 8.9; хоча 2.4; адже 6.1; отже 11.1
|
|
γράμμα -ατος, τό [γράφω]
|
послання 2.11
|
|
γραμμή -ῆς, ἡ [γράφω]
|
лінія 5.6; позначення 4.11
|
|
γρᾰφή -ῆς, ἡ [γράφω]
|
літера 4.11
|
|
γράφω /ᾰ/
|
писати
|
|
γυμνᾰσία -ας, ἡ [γυμνάζω]
|
вправляння 2.9
|
|
δαιμόνιος -α -ον / -ος -ον [δαίμων]
|
демонський
|
|
δαίμων -ονος, ὁ, ἡ [див. δαίομαι]
|
демон
|
|
δειδίσσομαι / δεδίσσομαι att. δεδίττομαι [δείδω]
|
лякати 4.12
|
|
δείκνῡμι / δεικνύω
|
появляти 11.2; виявлятися 4.32
|
|
δεινός -ή -όν [див. δείδω]
|
досвідчений 4.13
|
|
δεκάς -άδος ἡ [δέκα]
|
десяток 13.2
|
|
δέκᾰτος -η -ον
|
n. десятина 13.2
|
|
δεκτικός -ή -όν [δέχομαι]
|
той, що піддається 4.23
|
|
δένδρον -ου, τό
|
дерево
|
|
δεσπόζω [δεσπότης]
|
владарювати 8.6
|
|
δεῦρο
|
εἰς δεῦρο – сюди 3.1
|
|
δεύτερος -α -ον [див. δεύω 2]
|
другий; наступний 4.2, 7.3; нижчий 12.4
|
|
δέω
|
потребувати 3.2; мати потребу 13.4; part. mp те, у чому має потребу 4.28; δεῖ – належить, слід; ἔδει imperf. треба було 12.1; годилось 5.3; δέον – належить 4.11, 7.1, 8.7
|
|
δή
|
же 11.1
|
|
δηλᾰδή [δῆλα, δή]
|
звичайно 2.8; безперечно 11.2
|
|
δηλονότι [δῆλον, ὅτι]
|
вочевидь
|
|
δῆλος -η -ον [див. δέατος]
|
n. ясно 4.27
|
|
δηλόω, contr. [δῆλος]
|
показувати 11.6; являти 4.13; відкривати 12.1; mp означуватися 10.3
|
|
δημιουργέω, contr. [δημιουργός]
|
творити 4.4; створювати 4.30
|
|
δημιουργικός -ή -όν [δημιουργία]
|
творчий 4.30; світотворчий 11.6
|
|
δημιουργός -οῦ, ὁ [δήμιος, ἔργον]
|
сотворитель 4.4, 5.4; творець 11.6
|
|
δήπου / δή που adv.
|
звичайно
|
|
διά /ᾰ/
|
G. через; з допомогою, за допомогою, за допомоги; завдяки; до 4.20; шляхом 13.3;
Acc. через; завдяки; з огляду на; з, із; задля, заради; з причини
|
|
διαβαίνω [διά, βαίνω]
|
переходити 4.4; переступати 9.2; проникати 4.11
|
|
διαβάλλω [διά, βάλλω]
|
відкидати 4.11
|
|
διαβῐβάζω [διά, βιβάζω]
|
доносити 13.4
|
|
διαβομβέομαι, contr. [διά, βομβέω]
|
видавати беззмістовні звуки 4.11
|
|
διαγιγνώσκω / διαγινώσκω [διά, γιγνώσκω]
|
perf. part. mp у розумінні 13.3
|
|
διάδοσις -εως, ἡ [διαδίδωμι]
|
проникання 4.4; подавання 8.3, 8.8, 12.4
|
|
διαδοχή -ῆς, ἡ [διαδέχομαι]
|
наступництво 4.7
|
|
διαθρῡλέω / διαθρυλλέω [διά, θρυλέω]
|
проказувати 2.1
|
|
διαίρεσις -εως, ἡ [διαιρέω]
|
розрізнення 2.2; роз’єднання 7.4
|
|
διαιρετικός -ή -όν [διαιρετός]
|
те, що розділяє 4.6; який є поділом 6.3
|
|
διαιρετός -ή -όν [διαιρέω]
|
роздільний 4.7
|
|
διαιρέω, contr. [διά, αἱρέω]
|
розділяти; розрізняти; part. mp розділений
|
|
διάκενος -ον [διά, κενός]
|
примарний 8.6
|
|
διακοσμέω, contr. [διάκοσμος]
|
упорядковувати 8.9
|
|
διακόσμησις -εως, ἡ [διακοσμέω]
|
доброустрій 1.3; устрій 4.16; упорядкованість 8.7; упорядкування 12.3; чин 12.4
|
|
διάκοσμος -ου, ὁ [διά, κόσμος]
|
чин 8.4
|
|
διακρᾰτέω, contr. [διά, κρατέω]
|
утримувати 4.4, 4.20, 5.6; удержувати 8.2, 8.5; стримувати 11.5; ділитися 5.6
|
|
διακρίνω /ιῑ/ [διά, κρίνω]
|
ділити 5.6, 5.8, 8.5; розділяти 8.5; розрізняти 2.4, 2.6, 2.11; бути відмінним 8.5; розлучати 5.6; розбирати 3.2, 3.3; part. розрізнювальний 2.3; розрізнюваний 2.2, 2.3; διακεκρῐμένως adv. розрізнювально 2.2
|
|
διάκρῐσις -εως, ἡ [διακρίνω]
|
розрізнення 2.4, 2.5, 2.7, 2.11, 4.2; розділення 2.11, 4.7, 4.10, 5.7; відмінність 11.3
|
|
διακῠβερνάω, contr. [διά, κυβερνάω]
|
керувати 1.3
|
|
διαλαμβάνω [διά, λαμβάνω]
|
виокремлювати 2.7
|
|
διαλοιδορέω, contr. [διά, λοιδορέω]
|
ганити 8.7
|
|
διαμονή -ῆς, ἡ [διαμένω]
|
тривання 6.2
|
|
διανέμησις -εως, ἡ [διανέμω]
|
надавання 12.2
|
|
διανέμω [διά, νέμω]
|
роздавати 12.3
|
|
διάνοια -ας, ἡ [διανοέω]
|
мислення 1.1, 1.5, 1.8, 2.9; мізкування 7.1; розмисел 3.2, 13.4; значення 8.6
|
|
διανομή -ῆς, ἡ [διανέμω]
|
роздавання 2.1; розподіл 8.7; установа 5.7
|
|
διαπίπτω [διά, πίπτω]
|
пропадати 8.9
|
|
διαπλάσσω, att. διαπλάττω [διά, πλάσσω]
|
утворюватися 2.9; зображати 1.4; описувати 9.1, 9.5
|
|
διαπόρθμευσις -εως, ἡ [διαπορθμεύω]
|
тлумачення 4.11
|
|
διαπορθμεύω [διά, πορθμεύω]
|
передавати 4.1
|
|
διαπραγματεύομαι [διά, πραγματεύομαι]
|
досліджувати 1.5; розглядати 3.2
|
|
διασᾰφέω, contr. [διά, σαφής]
|
прояснювати 4.11
|
|
διασάφησις -εως, ἡ [διασαφέω]
|
пояснення 11.6; тлумачення 3.2
|
|
διασκεδάννῡμι / διασκεδάζω [διά, σκεδάννυμι]
|
розсіювати 4.4
|
|
διασκευάζω [διά, σκευάζω]
|
укладати 1.4
|
|
διασπείρω [διά, σπείρω]
|
поширювати 6.1
|
|
διάστᾰσις -εως, ἡ [διίστημι]
|
різність 4.19
|
|
διάστημα -ατος, τό [διίστημι]
|
простір 9.3
|
|
διασῴζω [διά, σῴζω]
|
зберігати; берегти 11.2, 11.3, 11.4
|
|
διάταξις -εως, ἡ [διατάσσω]
|
повеління 3.3; устрій 7.3, 12.3
|
|
διατᾰράσσω, att. διαταράττω [διά, ταράσσω]
|
pass. бути введеним у замішання 8.9
|
|
διατάσσω, att. διατάττω [διά, τάσσω]
|
виводити 4.16
|
|
διατείνω [διά, τείνω]
|
простягати 4.1; простягатися 13.1
|
|
διαφερόντως [διαφέρω]
|
adv. особливо 1.4, 4.14; вельми 4.12
|
|
διαφεύγω [διά, φεύγω]
|
вислизати 4.4; уникати 7.2
|
|
διαφοιτάω, contr. [διά, φοιτάω]
|
поширюватися 4.1, 9.10
|
|
διαφορά -ᾶς, ἡ [διαφέρω]
|
відмінність 8.9; різноманітність 12.4
|
|
διάφορος -ον [διαφέρω]
|
різний
|
|
διαφορότης -ητος, ἡ [διάφορος]
|
різність 2.6
|
|
διαφῠλάσσω, att. διαφυλάττω [διά, φυλάσσω]
|
оберігати 8.5; берегти 9.8
|
|
διδασκαλία -ας, ἡ [διδάσκαλος]
|
викладання 3.2
|
|
δῐδάσκᾰλος -ου, ὁ, ἡ [διδάσκω]
|
учитель 3.2, 3.3
|
|
δίδωμι / διδόω, contr.
|
давати; допускати 4.19, 4.21
|
|
διειδής -ές [διείδομαι]
|
прозорий 4.22
|
|
διεκπίπτω [διά, ἐκπίπτω]
|
відпадати 10.1
|
|
διεξοδικός -ή -όν [διέξοδος]
|
докладний 7.2; διεξοδικῶς adv. обширно 2.1; дискурсивно 4.9; у спосіб дискурсивний 7.2
|
|
διέρχομαι [διά, ἔρχομαι]
|
проникати 1.2; проходити 3.2
|
|
διευκρῐνέω, contr. [διά, εὐκρίνω]
|
розбирати 3.2
|
|
διήκω [διά, ἥκω]
|
простиратися 4.4; поширюватися 11.2
|
|
διικνέομαι, contr. [διά, ἱκνέομαι]
|
проходити 7.4, 9.3
|
|
διίστημι [διά, ἵστημι]
|
різнитися 4.19; розходитися 5.6
|
|
δίκαιος -α -ον /ι/ [δίκη]
|
справедливий
|
|
δικαιοσύνη -ης, ἡ /ῐῠ/ [δίκαιος]
|
справедливість; Правда 1.6
|
|
δικαιωτήριον -ου, τό [δικαιόω]
|
суд 4.35
|
|
δίκη -ης, ἡ /ῐ/
|
δίκην adv. подібно до 4.7
|
|
διό = δι᾽ὅ
|
тому; тому-то; саме тому 11.1; ось чому 4.4, 10.3; тож 5.4, 7.3
|
|
διοικέω, contr. [διά, οἰκέω]
|
pass. бути підвладним 10.1
|
|
διόλου = δι᾽ ὅλου
|
у всьому 9.6
|
|
διορίζω [διά, ὁρίζω]
|
окреслювати 2.1
|
|
διότι = δι᾽ὅτι
|
тому що 4.32, 5.10
|
|
διπλασιασμός -οῦ, ὁ [διπλασιάζω]
|
подвоєння 12.1
|
|
διπλόη fem. sing. διπλόος ‖ subst. διπλόη -ης, ἡ
|
роздвоєння 5.9
|
|
δίς /ῐ/
|
двічі 3.2
|
|
δοκέω, contr. [див. δέχομαι]
|
здаватися, видаватися; здаватися слушним 3.2; вважати 4.19, гадати 3.1; εἰ δοκεῖ – як здається [слушно] 3.1; якщо завгодно 7.1, 13.1; κατὰ τὸ δοκοῦν – в уяві 8.6
|
|
δόξα -ης, ἡ [δοκέω]
|
думка 1.5, 7.3; уява 9.5
|
|
δοξάζω [δόξα]
|
припускати 10.3
|
|
δόξασμα -ατος, τό [δοξάζω]
|
гадка 4.6
|
|
δόσις -εως, ἡ [δίδωμι]
|
даяння 9.10
|
|
δοτός -ή -όν [δίδωμι]
|
даний 7.1
|
|
δράσσομαι, att. δράττομαι
|
хапати 3.1
|
|
δραστήριος -ον [δρηστήρ]
|
діючий 4.32
|
|
δράω, contr. /ā/
|
діяти 4.30; заподіювати 3.1; здійснювати 2.6, 11.4
|
|
δρόσος -ου, ἡ
|
роса
|
|
δυάς -άδος, ἡ /α/ [δύο]
|
двійця 4.21; пара 13.2
|
|
δύναμαι /ῠᾰ/ [див. δύναμις]
|
могти; бути у силі 3.3; бути у змозі 4.1, 4.11; бути спроможним 4.4, 4.20, 4.28, 4.32; мати силу 4.30, 4.35, 8.6; мати можливість 4.28
|
|
δύναμις -εως, ἡ /ῠα/
|
сила; спроможність, спромога 2.8; можливість 13.2; здатність 7.1, 7.2; властивість 8.5, 9.5, 9.6; значення 4.11, 4.12, 4.16; влада 3.2; κατὰ δύναμιν – наскільки можливо 2.11, 7.3, 9.6; в міру сил 1.8, 2.4, 4.35, 11.5; по змозі 2.2; внаслідок сили 4.34; можливий 5.4; О.в. 4.13, 8.2; за силою 8.6; ὅση δύναμις – наскільки під силу 4.2
|
|
δυναμοποιός [δύναμις, ποιέω]
|
силотворчий 8.2
|
|
δῠνᾰμόω, contr. [δύναμις]
|
укріплювати 2.2; наділяти силою 4.20; надавати сили 8.2; давати силу 8.5
|
|
δυναμωνυμία -ας, ἡ [δύναμις, ὄνομα]
|
ймення Сила 8.1
|
|
δῠναστεία -ας, ἡ [δυναστεύω]
|
володарювання 8.6
|
|
δῠνάστης -ου, ὁ [δύναμαι]
|
Сильний 1.6; володар 8.6
|
|
δῠνᾰτός -ή -όν [δύναμαι]
|
можливий 1.5; n. можливо 3.3, 13.3; сильність 8.2; κατὰ τὸ δυνατόν – по змозі 2.11; ὡς δυνατόν – наскільки можливо 8.8, 11.1
|
|
δυοειδής -ές [δύο, εἶδος]
|
двоїстий 4.21
|
|
δυσχέρεια -ας, ἡ [δυσχερής]
|
трудність 4.12; неспокій 4.21
|
|
δυσχερής -ές [δυσ-, χείρ? або δυσ-, χαίρω?]
|
трудний 4.12
|
|
δωμάτιον -ου, τό /ᾰ/ [δῶμα]
|
кімната 2.4
|
|
δωρεά -ᾶς, ἡ [див. δῶρον]
|
дар
|
|
δωρέω, contr. [δῶρον]
|
дарувати
|
|
δῶρον -ου, τό [δίδωμι]
|
дар 2.1, 3.1, 11.5
|
|
ἑαυτοῦ -ῆς -οῦ [ἑ, αὐτός]
|
себе, себе самого; αὐτὸς καθ᾽ αὑτον – сам по собі 4.4, 9.4; (сам) як такий 5.5; καθ᾽ ἑαυτό/αὑτό – сам по собі 4.7, 4.28, 9.4; ἐφ᾽ ἑαυτοῦ – сам по собі 4.28; καθ’ ἑαυτὸ ὑφ’ ἑαυτοῦ – сам собою 13.1
|
|
ἐάω, contr.
|
залишати 8.8; полишати 8.8, 10.1; дозволяти 4.10, 4.13, 11.1; допускати 8.9
|
|
ἐγγίγνομαι [ἐν, γίγνομαι]
|
бути 2.4; виникати 4.20; замешкати 4.5
|
|
ἐγγυμνάζω [ἐν, γυμνάζω]
|
mp вправлятися 8.8
|
|
ἐγερτικός -ή -όν [ἐγείρω]
|
спонукуваний 4.13
|
|
ἐγκᾰλύπτω [ἐν, καλύπτω]
|
ховати 4.2
|
|
ἐγκελεύω [ἐν, κελεύω]
|
спонукати 3.2; веліти 3.3
|
|
ἐγκόσμιος -ον [ἐν, κόσμος]
|
сущий у світі 1.6; сьогосвітній 4.6, 4.16
|
|
ἐγχειρέω, contr. [ἐν, χείρ]
|
торкатися 3.2; наважуватися 3.3; взятися 2.1
|
|
ἐγχειρίζω [ἐν, χείρ]
|
вручати 3.1
|
|
ἐγχόω, contr. [ἐν, χόω]
|
засипати 4.2
|
|
ἔγχρονος -ον [ἐν, χρόνος]
|
тимчасовий 8.7, 10.3
|
|
ἐγχωρέω, contr. [ἐν, χωρέω]
|
дозволяти 3.3
|
|
ἔδει imperf. ind. act. 3 pers. sing. від δεῖ impers. [δέω]
|
годилось 5.3
|
|
ἕδρα -ας, ἡ [див. ἕζομαι]
|
сидіння 9.8; поміщення 10.1
|
|
ἐθελούσιος -ον [ἐθέλω]
|
добровільний 10.1
|
|
ἐθέλω / θέλω
|
хотіти; прагнути 4.11
|
|
εἰ
|
якщо; εἰ μή – хіба лиш 3.3, 4.19; εἰ καί – хоч і 10.3; εἰ μὴ ἄρα – якщо тільки не 13.4
|
|
εἴ περ / εἴπερ
|
якщо тільки; якби справді
|
|
εἰδεάρχης -ου, ὁ [εἶδος, ἄρχω]
|
джерело змісту 2.10
|
|
εἴδησις -εως, ἡ [див. οἶδα]
|
знання 7.2
|
|
εἰδικός -ή -όν [εἶδος]
|
формуючий 4.10
|
|
εἶδον aor.2. ind. a., див. *εἴδω
|
побачити 2.4
|
|
εἰδοποιέω, contr. [εἶδος, ποιέω]
|
надавати ідею [існування] 4.3
|
|
εἰδοποιία -ας, ἡ [εἰδοποιός]
|
набуття ідеї [існування] 4.3
|
|
εἰδοποιός -όν [εἶδος, ποιέω]
|
той, що надає змісту 2.10; той, що надає ідею [існування] 4.18, 4.35
|
|
εἶδος -εος, contr. -ους, τό
|
вид 8.9, 11.2, 13.2, 13.3; вигляд 4.27, 4.28; ідея 9.6; зміст 2.10, 4.10
|
|
εἴδωλον -ου, τό [див. εἶδος]
|
видимість 4.12; подоба 11.5
|
|
εἶεν [εἰμί] pr. opt. act. 3 pers. pl.
|
гаразд 4.1
|
|
εἰκαιολογέω, contr. [εἰκαιολόγος]
|
даремно говорити 3.2
|
|
εἰκαῖος -α -ον [εἰκῇ]
|
нерозважливий 4.33
|
|
εἰκός -ότος, τό [ἔοικα]
|
ὡς εἰκὸς – звичайно 7.4; як і годиться 7.4
|
|
εἰκότως [ἔοικα] adv.
|
слушно 5.5
|
|
εἰκών -όνος, ἡ [див. ἔοικα]
|
образ 4.4, 7.3; зображення 9.6; відображення 2.8, 4.1, 5.7
|
|
εἰλικρῐνής -ές [εἵλη o εἴλω, κρίνω]
|
справдешній 12.3
|
|
εἰμί
|
бути, існувати; перебувати 4.4; τῷ ὄντι – насправді 3.1, 4.32; воістину 3.2
|
|
εἶναι [εἰμί]
|
буття; існування 4.1; τὸ εἶναι – бути 6.2
|
|
εἶπον [див. ἔπος]
|
сказати, казати, говорити, висловити, розповідати; називати; ὡς εἰπεῖν – можна сказати 1.4
|
|
εἰρηναῖος -α -ον [εἰρήνη]
|
мирний 11.1
|
|
εἰρηναρχία -ας, ἡ [εἰρήνη, ἄρχω]
|
Мироначало 11.1
|
|
εἰρηνεύω [εἰρήνη]
|
бути в мирі 11.3, 11.4; знайти мир 11.5
|
|
εἰρηνικός -ή -όν [εἰρήνη]
|
мирний
|
|
εἰρηνόδωρος -ον [εἰρήνη, δῶρον]
|
Податель миру 4.21; миродарувальний 11.3
|
|
εἰρηνοχύτος -ον [εἰρήνη, χέω]
|
миропроливаючий 11.5
|
|
εἴρω
|
казати
|
|
εἰς / ἐς procl.
|
Acc. до, в, на; щодо
|
|
εἷς μία ἕν
|
один, єдиний; одність 5.10, 7.2
|
|
εἰσάγω /ᾰ/ [εἰς, ἄγω]
|
уводити 2.2; представляти 1.6
|
|
εἰσδέχομαι [εἰς, δέχομαι]
|
приймати 4.22; схоплювати 4.11
|
|
εἰσδύω / εἰσδύνω [εἰς, δύω]
|
проникати 8.2
|
|
εἴσειμι [εἰς, εἶμι]
|
входити 4.9, 11.1
|
|
εἰσηγέομαι, contr. [εἰς, ἡγέομαι]
|
уводити 3.3
|
|
εἴσοδος -ου, ἡ [εἰς, ὁδός]
|
вхід 4.9
|
|
εἴσω / ἔσω [εἰς] adv. / praep.
|
усередині 1.4, 11.1
|
|
εἶτα [εἰ, -τα] adv.
|
потім 4.9; відтак 4.23, 11.6
|
|
ἐκ / ἐξ
|
G. з, із, від; з огляду; О.в.; через; після; внаслідок 4.20, 4.34; за допомоги 4.28
|
|
ἕκαστος -η -ον [ἑκάς, τις]
|
кожен; αὐτὸς ἕκαστος – кожен зокрема 8.9; καθ᾽ ἕκαστον – кожен зокрема; зокрема 7.1
|
|
ἑκάτερος -α -ον /ᾰ/ [ἕκαστος]
|
один і другий
|
|
ἐκβαίνω [ἐκ, βαίνω]
|
перевершувати 1.4; виходити за межі 9.3
|
|
ἐκβάλλω [ἐκ, βάλλω]
|
позбавляти 4.19
|
|
ἔκβᾰσις -εως, ἡ [ἐκβαίνω]
|
вихід 5.8; відхід 4.23
|
|
ἐκβλύζω [ἐκ, βλύζω]
|
щедро струмувати 4.2, 4.14
|
|
ἔκγονος -ον [ἐκγίγνομαι]
|
нащадок 4.21; який походить 4.19; творіння 4.30
|
|
ἐκδημέω, contr. [ἔκδημος]
|
бути захопленим 3.2
|
|
ἐκδίδωμι /ῐι/ [ἐκ, δίδωμι]
|
видавати 4.33, 11.6; передавати 3.1; виходити 4.12
|
|
ἐκεῖ
|
там; тамтешній 4.16
|
|
ἐκεῖθεν [ἐκεῖ]
|
звідтам 4.2; звідтіля 4.1, 7.3
|
|
ἐκεῖνος -η -ο [ἐκεῖ, ἔνος]
|
той; він
|
|
ἐκθεόω, contr. [ἐκ, θεόω]
|
part. pass. обожуваний 1.5, 8.5
|
|
ἐκθέωσις -εως, ἡ [ἐκθεόω]
|
обоження 9.5, 12.3
|
|
ἐκθεωτικός -ή -όν [ἐκθεόω]
|
обожуючий 2.7
|
|
ἔκκρῐτος -ον [ἐκκρίνω]
|
винятковий 2.6
|
|
ἐκλαμβάνω [ἐκ, λαμβάνω]
|
розуміти 2.11, 8.1, 8.9
|
|
ἐκλείπω [ἐκ, λείπω]
|
припинятися 6.1; perf. part. загиблий 6.1
|
|
ἐκληπτέον [ἐκλαμβάνω]
|
adj. verb. n. слід відносити 2.1; слід розуміти 9.3
|
|
ἐκμᾰγεῖον -ου, τό [ἐκμάσσω]
|
відтиск 2.6
|
|
ἐκμάθησις -εως, ἡ [ἐκμανθάνω]
|
вивчення 3.2
|
|
ἐκπίτνω = ἐκπίπτω [ἐκ, πίπτω]
|
відпадати 8.6, 8.8
|
|
ἔκπτωσις -εως, ἡ [ἐκπίπτω]
|
відпадіння 4.12, 7.2, 8.6, 11.5
|
|
ἐκστᾰτικός -ή -όν [ἐξίστημι]
|
спрямований назовні 4.13
|
|
ἐκταράσσω, att. ἐκταράττω [ἐκ, ταράσσω]
|
занепокоїти 11.5
|
|
ἐκτείνω [ἐκ, τείνω]
|
натягати 3.1; простягатися 4.20, простиратися 5.1; плазувати 4.2
|
|
ἐκτελέω, contr. [ἐκ, τέλος]
|
звершувати 2.8; реалізувати 4.26
|
|
ἐκτίθημι [ἐκ, τίθημι]
|
викладати 1.5, 2.7, 3.2
|
|
ἑκτικός -ή -όν [ἕξις]
|
мати [властивості] 1.5
|
|
ἐκτός [ἐκ]
|
поза
|
|
ἐκτρύχω = ἐκτρῡχόω, contr. [ἐκ, τρυχόω]
|
part. на погубу 8.8
|
|
ἐκτύπωμα -ατος, τό [ἐκτυπόω]
|
відбиток 2.5
|
|
ἐκφαίνω [ἐκ, φαίνω]
|
об’являть 1.1, 1.2, 2.7, 4.4, 5.2; виявляти 2.1, 4.2; вияснювати 3.3, 5.1; розкривати 5.1
|
|
ἐκφᾰνής -ές [ἐκφαίνω]
|
осяйний 2.9
|
|
ἔκφανσις -εως, ἡ [ἐκφαίνω]
|
об’явлення 1.4, 4.14; проявляння 2.4; проголошення 3.2; пояснення 3.2
|
|
ἐκφαντικός -ή -όν [ἐκφαίνω]
|
ясний 4.11; який розкриває 5.2
|
|
ἐκφαντορία -ας, ἡ [ἐκφαίνω]
|
об’явлення 2.2; одкровення 4.12
|
|
ἐκφαντορικός -ή -όν [ἐκφαίνω]
|
об’являючий 3.1; являючий 3.1; розкриваючий 5.2; ἐκφαντορικῶς adv. ясно 1.4
|
|
ἔκφορος -ον [ἐκφέρω]
|
розголошений 1.8
|
|
ἐκφράζω [ἐκ, φράζω]
|
пояснювати 5.2
|
|
ἔκφρασις -εως, ἡ [ἐκφράζω]
|
викладання 13.4
|
|
ἐκφύω [ἐκ, φύω]
|
породжувати 5.8; походити 12.3
|
|
ἑκών -οῦσα -όν
|
добровільно 11.3
|
|
ἐλασσόω, att. ἐλαττόω, contr. [ἐλάσσων]
|
меншати 9.2
|
|
ἐλάσσων, att. ἐλάττων -ον [ἐλαχύς]
|
[compar. від ἐλαχύς] менший 4.19
|
|
ἐλαύνω / ἐλάω, contr.
|
відганяти 4.5
|
|
ἐλάχιστος -η -ον, [див. ἐλάσσων]
|
[superl. від ἐλαχύς] найменший; ἐν ἐλαχίστοις – хоч коротко 2.9
|
|
ἐλεύθερος -α -ον
|
вільний 12.2
|
|
ἐλευθερόω, contr. [ἐλεύθερος]
|
perf. part. mp вільний 7.4
|
|
ἑλικοειδής -ές [ἕλιξ, εἶδος]
|
спіралеподібний 9.9; ἑλικοειδῶς adv. по спіралі 4.8, 4.9
|
|
ἐλλάμπω [ἐν, λάμπω]
|
сяяти 1.3; mp просвітлюватися 4.9; просвітлений 4.1; aor. part. pass. просвічений 1.5
|
|
ἔλλαμψις -εως, ἡ [ἐλλάμπω]
|
осяяння 1.2, 4.8; просвітлення 1.3, 4.2
|
|
ἐλλειπής -ές / ἐλλῐπής -ές [ἐλλείπω]
|
недостатній 4.23
|
|
ἐλλείπω [ἐν, λείπω]
|
бракувати 2.6
|
|
ἔλλειψις -εως, ἡ [ἐλλείπω]
|
нестача, недостача; брак
|
|
ἐμβαίνω [ἐν, βαίνω]
|
вступати 3.1
|
|
ἐμμελής -ές [ἐν, μέλος]
|
ἐμμελῶς adv. старанно 3.2
|
|
ἐμπαιγμός -οῦ, ὁ [ἐμπαίζω]
|
глузування 1.8
|
|
ἔμπᾰλῐ(ν) [ἐν, πάλιν]
|
навпаки 3.1
|
|
ἐμπίμπλημι ἐμπίπλημι / ἐμπιμπλάω [ἐν, πίμπλημι]
|
наповнювати 4.5, 4.6
|
|
ἔμπροσθε(ν) [ἐν, πρόσθεν]
|
попередній 4.35
|
|
ἐμφαίνω [ἐν, φαίνω]
|
об’являти 2.11; зображати 9.1
|
|
ἐμφᾰνής -ές [ἐμφαίνω]
|
явний 4.4; зримий 4.4; видимий 4.4; привідкритий 9.1
|
|
ἐμφέρεια -ας, ἡ [ἐμφερής]
|
подібність 2.8
|
|
ἐμφερής -ές [ἐμφέρω]
|
подібний 2.7
|
|
ἐμφύλιος -ον /ῡ/ [ἐν, φῦλον]
|
міжусобний 11.1
|
|
ἔμφῠτος -ον [ἐμφύω]
|
природжений 4.4
|
|
ἕν [εἷς] n.
|
єдине, Єдине 1.1, 1.5, 2.5, 2.11, 7.2, 11.2, 13.1, 13.2, 13.3; одність 2.11, 5.10, 7.2; однина 4.10, 12.3; єдиний 4.12
|
|
ἐνᾰγής -ές [ἐν, ἄγος]
|
відлучений 4.22
|
|
ἐναντίον
|
протиріччя 11.6
|
|
ἐναντιόομαι, contr. [ἐναντίος]
|
противитися 4.19, 4.20
|
|
ἐναντίος -α -ον [ἐν, ἀντίος]
|
протилежний; супротивний; n. навпаки 4.35; всупереч 6.2; протиріччя 11.6; n. pl. протилежності 9.4
|
|
ἐναπομένω [ἐν, ἀπομένω]
|
part. тривкий 2.6
|
|
ἐναργής -ές [ἐν, ἀργός]
|
явний 8.7
|
|
ἐνάρετος -ον /ᾰ/ [ἐν, ἀρετή]
|
чеснотливий 4.19
|
|
ἐνάριθμος -ον [ἐν, ἀριθμός]
|
який числиться 13.3
|
|
ἐναρμόζω, att. / ἐναρμόττω [ἐν, ἁρμόζω]
|
гармонійно поєднуватися 11.2
|
|
ἐναρμόνιος -ον [ἐν, ἁρμονία]
|
у згоді 4.21; ἐναρμονίως adv. відповідно 1.2; слушно 1.7
|
|
ἑναρχία -ας, ἡ [εἷς, ἀρχή]
|
принцип одності 2.4
|
|
ἑναρχικός -ον [ἑναρχία]
|
єдиноначальний 2.4, 2.5, 4.4
|
|
ἑνάς -άδος, ἡ [εἷς]
|
одність 1.1, 1.4, 1.5, 2.1, 8.5
|
|
ἐναστράπτω [ἐν, ἀστράπτω]
|
випромінювати 4.7
|
|
ἐνδεής -ές [ἐνδέω]
|
недостатній 2.10, 8.9
|
|
ἔνδεια -ας, ἡ [ἐνδεής]
|
нестача 4.23
|
|
ἐνδείκνῡμι / ἐνδεικνύω [ἐν, δείκνυμι]
|
виявляти 4.14
|
|
ἐνδέχομαι [ἐν, δέχομαι]
|
приймати 2.8; part. дозволений 3.3; наскільки можливо 6.2; κατὰ τὸ ἐνδεχόμενον – наскільки можливо 9.7
|
|
ἐνδίδωμι / ἐνδιδόω, contr. [ἐν, δίδωμι]
|
подавати 1.2, 4.5; відкривати 1.1
|
|
ἔνδῐκος -ον [ἐν, δίκη]
|
ἐνδίκως adv. слушно 13.3
|
|
ἔνδοθεν [ἔνδον]
|
зсередини
|
|
ἔνδον adv. et praep.
|
усередині 11.1
|
|
ἐνδύναμος -ον /ῠα/ [ἐν, δύναμις]
|
в силі 4.32
|
|
ἐνείλλω / ἐνίλλω [ἐν, ἴλλω]
|
оповивати 7.1
|
|
ἔνειμι [ἐν, εἰμί]
|
бути наявним 2.4; бути 8.7
|
|
ἕνεκα / ἕνεκε(ν)
|
задля; заради 4.7; через 1.5
|
|
ἐνέργεια -ας, ἡ [ἐνεργής]
|
діяльність 1.1, 1.4, 1.5, 2.7, 2.8, 4.23, 4.24, 4.25; дієвість 4.1, 4.10, 4.23, 4.32, 9.5; ділання 4.11, 4.35; діяння 9.9, 13.1; дія 4.30, 7.2; чинити (чинення) 4.23; операція 4.9
|
|
ἐνεργέω, contr. [ἐνεργής]
|
діяти 9.3, 9.8; ділати 11.5
|
|
ἔνθᾰ
|
там 4.12
|
|
ἐνθάδε /ᾰ/ [ἔνθα, δε] adv.
|
тут 6.1, 10.3
|
|
ἐνθεαστικός, -ή -όν
|
богонатхненний 3.2; ἐνθεαστικῶς adv. богонатхненно 2.11
|
|
ἔνθεος -ον [ἐν, θεός]
|
богонатхненний 1.4, 4.13, 4.21; обожений 11.6; ἐνθέως adv. богонатхненно 4.14
|
|
ἑνιαῖος -α -ον [εἷς]
|
поодинокий 2.11, 3.2; одиничний 13.3; єдиний 4.21, 7.4; воєдинений 7.2; унікальний 9.5; n. єдиність 4.12; ἑνιαίως adv. єдино 7.2; в єдності 5.8, 9.10, 13.2, 13.3; воєдино 4.9; поодиноко 5.6; одразу 4.9
|
|
ἐνιαυτός -οῦ, ὁ
|
рік
|
|
ἐνιδρύω [ἐν, ἱδρύω]
|
усталювати 1.8; уставляти 4.7; утверджувати 4.12, 7.4, 8.8; укріплювати 5.8; поміщати 10.1
|
|
ἑνίζω [εἷς]
|
mp бути з’єднуваним 1.4; part. mp той, що стремить до одності 1.3
|
|
ἑνικός -ή -όν [εἷς]
|
один лиш 4.9; єдиний 7.2, 9.4; n. однина 13.2; ἑνικῶς adv. в єдиності 2.11; єдино 4.7, 13.3; осібно 5.9; воєдино 13.3
|
|
ἔνιος -α -ον [див. εἷς]
|
pl. деякі 4.4
|
|
ἐννοέω, contr. [ἐν, νοέω]
|
мислити 1.1, 1.2; помислити 1.4; збагнути 1.5, 2.7, 2.11, 7.1, 8.6, 11.1; розуміти 4.15; οὔτε εἰπεῖν οὔτε ἐννοῆσαι δυνατόν – неможливо ані висловити, ані збагнути 1.5, 2.7
|
|
ἔννοια -ας, ἡ [ἔννοος]
|
розуміння 2.1; думка 9.3
|
|
ἑνοειδής -ές [εἷς, εἶδος]
|
зосереджений на одному 4.9; n. єдиноподібний 4.12; ἑνοειδῶς adv. воєдино 4.7, 5.6, 6.3, 13.3; по одному 5.6; воднораз 7.2
|
|
ἑνοποιός -όν [ἐνοποιέω]
|
робити одним 1.1; єднальний 1.4, 4.4, 4.12, 11.2
|
|
ἑνότης -ητος, ἡ [εἷς]
|
одність 1.1, 1.3, 1.4, 2.4, 11.1, 13.2, 13.3; однодушність 4.19; єдність 11.2, 12.4
|
|
ἐνοχλέω, contr. [ἐν, ὀχλέω]
|
непокоїти 4.21; пригнічувати 11.5
|
|
ἑνόω, contr. [εἷς]
|
єднати 2.6, 3.1, 4.7, 11.1, 11.2, 11.3; з’єднувати 1.5, 2.4, 5.6, 5.8, 11.2; об’єднувати 11.2; поєднувати 5.6; злучати, лучити 4.8, 4.9, 7.3, 7.4; зводитися до одиниці 5.6; mp бути єдиним 2.6; perf. mp бути в єдності 11.3; творити єдність 13.3; pass. бути прилученим 2.7; ἑνωθῇ aor. pass. став з’єднаним 7.3; ἡνωμένος part. pass. єднальний 2.3, 2.5, 2.11; єдиний 1.4, 2.2, 2.4, 2.11; з’єднаний 2.4, 4.7, 5.5, 5.6, 13.2; об’єднаний 4.8, 8.5, 11.2, 13.3; зведений до єдиного 4.9; злучений 4.9; ἡνωμέναι – [риси] єдиності 2.5; ἡνωμένως adv. воднораз 1.7; з’єднано 2.1, 5.7; єднально 2.2; у єдності 2.11
|
|
ἐντρέφω [ἐν, τρέφω]
|
виховувати 2.1, 8.1
|
|
ἔνῡλος -ον [ἐν, ὕλη]
|
матеріальний 2.4
|
|
ἐνυπάρχω [ἐν, ὑπάρχω]
|
бути знаним 1.5
|
|
ἕνωσις -εως, ἡ [ἑνόω]
|
єднання, єдиність, єдність; з’єднання 5.6, 11.2; саме з’єднання 4.7; об’єднання 1.5, 4.2
|
|
ἑνωτικός -ή -όν [ἑνόω]
|
єднальний 4.15, 4.17; той, хто єднає 4.6, 7.4, 11.1; єднання (Р.в.) 11.2; об’єднуючий 4.6
|
|
ἐξαγγέλλω [ἐξ, ἀγγέλλω]
|
звіщати 4.22
|
|
ἐξαγγελτικός -ή -όν [ἐξαγγέλλω]
|
оповісник 4.2
|
|
ἐξάγω /ᾰ/ [ἐξ, ἄγω]
|
виражати 13.3
|
|
ἐξαίρετος -ον [ἐξαιρέω]
|
надзвичайний 2.6
|
|
ἐξαιρέω, contr. [ἐξ, αἱρέω]
|
бути відмежованим; бути окремим; mp оберігати 1.8; ἐξῃρημένος, -η -ον – позамежний; поза межами; ἐξῄρηται – бути окремо 4.20; бути поза межами 5.10; бути позамежним 8.1, 13.3; ἐξῃρημένως adv. позамежно 1.7, 5.8, 9.10; виключно 4.1; винятково досконалий 4.1
|
|
ἐξαλλάσσω / ἐξαλλάττω [ἐξ, ἀλλάσσω]
|
змінювати 5.8
|
|
ἐξαπλόω, contr. [ἐξ, ἁπλόω]
|
розпросторювати 4.4
|
|
ἐξάπτω [ἐξ, ἅπτω]
|
залежати 4.28
|
|
ἐξαρτάω, contr. [ἐξ, ἀρτάω]
|
бути в залежності 1.7; залежати 4.20
|
|
ἐξασθενέω, contr. [ἐξ, ἀσθενέω]
|
part. ослаблий 4.35
|
|
ἔξειμι [ἐξ, εἶμι]
|
можна 4.11; ἔξεστι – можливо 4.35; відійти 11.1
|
|
ἐξεῖπον [ἐξ, εἶπον]
|
висловлювати 3.3
|
|
ἐξετάζω [ἐξ, ἐτάζω]
|
досліджувати 2.1
|
|
ἐξευρίσκω [ἐξ, εὑρίσκω]
|
відкривати 13.4
|
|
ἑξῆς [див. ἔχω]
|
по порядку 2.11, 3.2, 4.16, 4.17
|
|
ἕξις -εως, ἡ [ἔχω]
|
властивість; посідання; стан 4.2, 4.20
|
|
ἐξιστάω, contr.
|
= ἐξίστημι [ἐξ, ἵστημι]
|
|
ἐξίστημι [ἐξ, ἵστημι]
|
виводити 13.3; виходити 3.2, 4.13, 7.1; відходити 7.4; бути не при собі 7.4; втрачати 11.2
|
|
ἐξολισθαίνω / ἐξολισθάνω [ἐξ, ὀλισθαίνω]
|
зісковзнути 4.12
|
|
ἐξορίζω [ἐξ, ὁρίζω]
|
проганяти 8.9; усувати 8.9, 12.3
|
|
ἐξυμνέω, contr. [ἐξ, ὑμνέω]
|
оспівувати 5.2
|
|
ἔξω [ἐξ]
|
ззовні, назовні, поза
|
|
ἔξωθε(ν) [ἔξω]
|
ззовні 4.9, 4.11; зовнішній 4.9; поза 9.2
|
|
ἐπαγγέλλω [ἐπί, ἀγγέλλω]
|
обіцяти 5.2, 6.2
|
|
ἐπαινετός -ή -όν [ἐπαινέω]
|
гідний похвали 4.35
|
|
ἐπαίρω [ἐπί, αἴρω]
|
піднімати 10.3
|
|
ἐπᾰκούω [ἐπί, ἀκούω]
|
учувати 3.2
|
|
ἐπαμύνω /ᾰῡ/ [ἐπί, ἀμύνω]
|
подавати допомогу 13.4
|
|
ἐπανορθόω, contr. [ἐπί, ἀνορθόω]
|
виправляти 13.4
|
|
ἐπαρκέω, contr. [ἐπί, ἀρκέω]
|
допомагати 10.1
|
|
ἐπᾰφή -ῆς, ἡ [ἐπί, ἁφή]
|
дотик 1.5, 2.5, 7.3; контакт 4.10
|
|
ἐπεί [ἐπί, εἰ]
|
бо 1.5, 3.2; оскільки 5.8; тож 8.9
|
|
ἐπειδή / ἐπεὶ δή [ἐπεί]
|
після того як; оскільки; отож 4.16
|
|
ἐπείπερ / ἐπεί περ див. ἐπεί
|
адже 4.20, 5.9, 10.2, 13.3
|
|
ἐπεισάγω [ἐπί, εἰσάγω]
|
застосовувати 2.3
|
|
ἔπειτα [ἐπί, εἶτα] adv.
|
опісля; тоді; а все ж таки; а отже; відтак
|
|
ἐπέκεινα [ἐπί, ἐκεῖνα]
|
поза межами; поза 2.4; позамежний 4.16
|
|
ἐπέραστος -ον [ἐπί, ἐραστός]
|
любий 10.1
|
|
ἐπί
|
G. на, у, до; про, стосовно, щодо; у відповідності до 8.7; від 11.4; ἐφ’ ἡμῶν – на нашу [думку] 4.12
D. щодо; стосовно; для; крім 7.3; при 7.4
Acc. на, до, у, в; стосовно; що стосується; відповідно до; через
|
|
ἐπιβαίνω [ἐπί, βαίνω]
|
досягати 11.1
|
|
ἐπιβάλλω [ἐπί, βάλλω]
|
накладати 10.1; линути 1.2, 1.4, 4.11; стреміти 2.7; звертатися 7.2; part. належний 8.7
|
|
ἐπιβᾰτεύω [ἐπιβάτης]
|
пронизувати 2.10
|
|
ἐπιβολή -ῆς, ἡ [ἐπιβάλλω]
|
струмінь 1.4; устремління 1.5, 4.11
|
|
ἐπιδέχομαι [ἐπί, δέχομαι]
|
приймати 4.33; дозволяти 8.9
|
|
ἐπίδηλος -ον [ἐπί, δῆλος]
|
ясний 4.11
|
|
ἐπιδίδωμι [ἐπί, δίδωμι]
|
передавати 2.6; давати 9.5, 12.3
|
|
ἐπίδοσις -εως, ἡ [ἐπιδίδωμι]
|
дарування 13.1
|
|
ἐπιθολόω, contr. [ἐπί, θολόω]
|
спотворювати 11.2
|
|
ἐπιθῡμέω, contr. [ἐπί, θυμός]
|
жадати 4.20
|
|
ἐπιθῡμία -ας, ἡ [ἐπί, θυμός]
|
пожадливість 4.20, 9.5; пожадання 4.23, 4.25
|
|
ἐπίκαιρος -ον [ἐπί, καιρός]
|
короткочасний 8.7
|
|
ἐπικᾰλέω, contr. [ἐπί, καλέω]
|
прикликати 3.1
|
|
ἐπίκλησις -εως, ἡ [ἐπικαλέω]
|
взивання 3.1
|
|
ἐπικρᾰτέω, contr. [ἐπί, κρατέω]
|
мати перевагу 2.11, 4.16
|
|
ἐπιλάμπω [ἐπί, λάμπω]
|
сяяти 1.2, 9.4; починати просвічувати 4.5; світити 5.8; осявати 5.8
|
|
ἐπιλανθάνω / ἐπιλήθω [ἐπί, λανθάνω]
|
пам’ять зраджує 3.2
|
|
ἐπιμιμνῄσκομαι [ἐπί, μιμνῄσκω]
|
згадувати 4.14
|
|
ἐπινοέω, contr. [ἐπί, νοέω]
|
задумувати 5.5; уявляти 8.1
|
|
ἐπίνοια -ας, ἡ [ἐπινοέω]
|
думка 5.8; поняття 5.8
|
|
ἐπιπίπτω [ἐπί, πίπτω]
|
спадати 4.12
|
|
ἐπιπλήσσω, att. ἐπιπλήττω [ἐπί, πλήσσω]
|
дорікати 1.6
|
|
ἐπίπνοια -ας, ἡ [ἐπιπνέω]
|
натхнення 2.9, 11.5
|
|
ἐπιρρᾰπίζω [ἐπί, ῥαπίζω]
|
розбивати 4.35
|
|
ἐπιρροή -ῆς, ἡ [ἐπιρρέω]
|
течія 8.5
|
|
ἐπισκέπτομαι [ἐπί, σκέπτομαι]
|
розглядати 3.1
|
|
ἐπισκοπέω, contr. [ἐπίσκοπος]
|
розглядати 11.1
|
|
ἐπιστήμη -ης, ἡ [ἐπίσταμαι]
|
наука 1.5, 3.2, 7.2, 7.3; знання 1.1, 1.2, 2.2, 4.10; вченість 3.3
|
|
ἐπιστημονικός -ή -όν [ἐπιστήμων]
|
вдумливий 2.9
|
|
ἐπιστητός -ή -όν [ἐπίσταμαι]
|
ἐπιστητῶς adv. доступно 1.1
|
|
ἐπιστολή -ῆς, ἡ [ἐπιστέλλω]
|
лист; δι’ ἐπιστολῆς – листовно 11.6
|
|
ἐπιστρεπτικός -ή -όν [ἐπιστρέφω]
|
повертаючий 1.7; той, що повертає 4.6; ἐπιστρεπτικῶς adv. повертаючись 4.10
|
|
ἐπιστρέφω [ἐπί, στρέφω]
|
повертати, повертатися; навертатися 9.6; відвертати 4.6; perf. part. mp навернений 9.5, 12.3, 13.3
|
|
ἐπιστροφή -ῆς, ἡ [ἐπιστρέφω]
|
повернення
|
|
ἐπιτήδειος -ον / -ος -α -ον [ἐπιτηδές]
|
здатний 4.20, 9.4
|
|
ἐπιτηδειότης -ητος, ἡ [ἐπιτήδειος]
|
здатність 1.5, 3.1, 4.4, 9.10; властивість 2.6
|
|
ἐπιτηρέω, contr. [ἐπί, τηρέω]
|
стежити 3.2
|
|
ἐπιτίθημι [ἐπί, τίθημι]
|
додавати 4.14
|
|
ἐπιτροπεύω [ἐπίτροπος]
|
управляти 4.4
|
|
ἐπιφαίνω [ἐπί, φαίνω]
|
mp являтися 1.2
|
|
ἐπιχειρέω, contr. [ἐπί, χείρ]
|
братися 8.6; заходитися 8.8
|
|
ἕπομαι [див. ἕπω]
|
слідувати 4.28
|
|
ἑπομένως [ἕπω]
|
згідно з
|
|
ἐποπτεύω [ἐπόπτης]
|
споглядати 1.1; зріти 1.8
|
|
ἕπω
|
слідувати 1.3, 2.2, 2.4, 4.28
|
|
ἐπωνυμία -ας, ἡ [ἐπώνυμος]
|
найменування 2.1, 4.11, 10.3; ймення 4.11, 13.3
|
|
ἔρᾰμαι [див. ἐράω]
|
любити 4.11
|
|
ἐραστής -οῦ, ὁ [ἔραμαι]
|
любитель 1.5, 4.13
|
|
ἐραστός -ή -όν [ἔραμαι]
|
возлюблений 4.13, 4.14; любий 4.18, 4.35, 8.8, 11.5; жаданий 4.10
|
|
ἐράω, contr. [див. ἔραμαι]
|
любити 4.10, 8.8
|
|
ἔργον -ου, τό
|
діло 7.4
|
|
ἔρευνα -ης, ἡ [ἐρέω]
|
дослідження 2.9
|
|
ἐρέω
|
запитувати 4.19
|
|
ἐρημία -ας, ἡ [ἐρῆμος]
|
відсутність 4.24
|
|
ἐρῆμος, att. ἔρημος -η -ον / -ος -ον
|
позбавлений 11.1
|
|
ἔρῐς -ιδος, ἡ
|
сварка 11.5
|
|
ἑρμηνευτικός -ή -όν [ἑρμηνεύω]
|
який вияснює 4.2
|
|
ἔρχομαι
|
приходити; зійти 2.10; доходити 3.2
|
|
ἐρῶ fut. ind. act., див. εἴρω
|
викладати 4.16
|
|
ἔρως -ωτος, ὁ [див. ἔραμαι]
|
любов
|
|
ἐρωτικός -ή -όν [ἔρως]
|
люблячий 4.13; викликаний любов’ю 4.14, 4.16; присвячений Любові 4.14; жадано 3.3
|
|
ἐσθ᾽ὅτε = ἐστὶν ὅτε [див. ὅτε]
|
іноді 1.8
|
|
ἔσοπτρον -ου, τό / εἴσοπτρον -ου, τό [εἰσοράω]
|
дзеркало
|
|
ἑστία -ας, ἡ
|
домівка 1.7; осередок 4.1; оселя 10.1; вогнище 7.4
|
|
ἑστιάω, contr. [ἑστία]
|
частувати 3.2
|
|
ἐσχᾰτιά -ᾶς, ἡ [ἔσχατος]
|
віддаленість 1.4
|
|
ἔσχᾰτος -η -ον [ἐξ]
|
найвіддаленіший 4.17, 4.20; найдальший 6.1, 11.2; далекий 4.20, 5.8; крайній 8.2; останній 4.4, 4.20, 13.4; ἐπ᾽ ἐσχάτων – до краю 4.15; вкінці 13.3; ἐσχάτως adv. украй мало 4.20, крайньо мало 5.8; вкінці 13.4
|
|
ἑτεροῖος -α -ον [ἕτερος]
|
n. іншість 9.5
|
|
ἑτεροίωσις -εως, ἡ [ἑτεροιόω]
|
переміна 9.9
|
|
ἑτεροκίνητος -ον /ῑ/ [ἕτερος, κινέω]
|
рухатися зі спонуки інших 8.7
|
|
ἕτερος -α -ον
|
інший; один – другий 3.1; ἑτέρως adv. по-іншому 9.5
|
|
ἑτερότης -ητος, ἡ [ἕτερος]
|
різність 1.4, 4.7, 11.3, 11.5; іншість 9.5
|
|
ἔτῐ
|
надалі 4.4; далі 12.1; врешті 4.6; більше 11.5
|
|
εὖ [див. ἐύς] adv.
|
благий 4.1; благо 5.8; добре 13.4
|
|
εὐᾰγής -ές [εὖ, ἄγος]
|
εὐαγῶς adv. благоговійно 2.5; благочестиво 8.8
|
|
εὐαρμοστία -ας, ἡ [εὐάρμοστος]
|
гармонійність 4.7
|
|
εὐδιάκριτος -ον [διακρίνω]
|
εὐδιακρίτως adv. чітко 2.4
|
|
εὐδιάχῠτος -ον [εὖ, διαχέω]
|
легко розчинний 2.6
|
|
εὐεργετέω, contr. [εὐεργέτης]
|
благодіяти 13.4
|
|
εὐθαρσής -ές [εὖ, θάρσος]
|
εὐθαρσῶς adv. сміливо 8.6
|
|
εὐθεῖα fem. від εὐθύς
|
пряма лінія 2.5
|
|
εὐθημοσύνη -ης, ἡ [εὐθήμων]
|
благоустрій 8.5
|
|
εὐθύγραμμος -ον [εὐθύς, γραμμή]
|
прямолінійний 4.11
|
|
εὐθύς -εῖα -ύ
|
прямий 11.6; прямолінійний 9.9; κατ᾽ εὐθεῖαν – по прямій 4.8, 4.9; εὐθείᾳ – правильно 4.8
|
|
εὔκαιρος -ον [εὖ, καιρός]
|
слушний 5.10
|
|
εὔκολος -ον
|
легкий; εὐκόλως adv. легко 8.2
|
|
εὐλάβεια -ας, ἡ /ᾰα/ [εὐλαβής]
|
благоговіння 1.2, 1.3, 3.3
|
|
εὐμετρία -ας, ἡ [εὔμετρος]
|
добра міра 8.7
|
|
εὐπρέπεια -ας, ἡ [εὐπρεπής]
|
краса 1.4; красота 4.4
|
|
εὐπρεπής -ές [εὖ, πρέπω]
|
благувідповідний 4.7
|
|
εὕρεσις -εως, ἡ [εὑρίσκω]
|
відкриття 3.3
|
|
εὑρίσκω
|
знаходити 1.4, 2.7, 9.3, 13.3; виявляти 5.5; part. виявний 7.1
|
|
εὔροια -ας, ἡ [εὔροος]
|
плавний хід 4.4
|
|
εὐσεβής -ές [εὖ, σέβω]
|
εὐσεβῶς adv. благочестиво 9.9
|
|
εὐστᾰθής -ές [εὖ, ἵστημι]
|
εὐσταθῶς adv. урівноважено 1.2
|
|
εὐσύνοπτος -ον [εὖ, σύνοπτος]
|
зрозумілий 2.4
|
|
εὔτακτος -ον [εὖ, τάσσω]
|
благочинний 12.3; εὐτάκτως adv. впорядковано 2.4
|
|
εὐταξία -ας, ἡ [εὔτακτος]
|
благоустрій 8.7
|
|
εὐτύπωτος -ον [εὖ, τυπόω]
|
сприйнятливий 2.6
|
|
εὔφημος -ον [εὖ, φήμη]
|
благочестивий 4.12
|
|
εὐφραίνω [εὔφρων]
|
радіти 8.8
|
|
εὔφρων -ον [εὖ, φρήν]
|
розсудливий 6.2
|
|
εὐχάρακτος -ον [εὐ, χαράσσω]
|
чіткий 2.6
|
|
εὐχή -ῆς, ἡ [εὔχομαι]
|
молитва 3.1
|
|
ἐφάπτω [ἐπί, ἅπτω]
|
осягати 13.4
|
|
ἐφαρμογή -ῆς, ἡ [ἐφαρμόζω]
|
згода 4.7, 5.7; узгодженість 7.3
|
|
ἐφαρμόζω, att. ἐφαρμόττω [ἐπί, ἁρμόζω]
|
відповідати 1.7; бути придатним 13.3
|
|
ἐφέλκω et poster. -ελκύω [ἐπί, ἕλκω]
|
притягувати 3.1; потягати 4.28
|
|
ἔφεσις -εως, ἡ [ἐφίημι]
|
стремління; устремління 3.3; прагнення 11.3, 11.4
|
|
ἐφετός -ή -όν [ἐφίημι]
|
бажаний; жаданий
|
|
ἐφίημι [ἐπί, ἵημι]
|
act. посилати 4.1, 8.4; mp стреміти; дозволяти 3.3; намагатися 11.5
|
|
ἐφικνέομαι, contr. [ἐπί, ἱκνέομαι]
|
досягати 1.4, 4.4, 10.3
|
|
ἐφικτός -ή, -όν
|
досяжний 1.2, 3.3, 7.2; можливий 11.1; ὡς ἐφικτόν – наскільки можливо 1.1, 1.4, 1.5, 2.7, 4.1, 7.2, 8.1; по змозі 13.4; κατὰ τὸ ἐφικτὸν – наскільки можливо 2.11, 8.6
|
|
ἔχω
|
мати; матися 9.4; посідати 2.10, 4.23; тримати 5.6, 7.4; носити 2.8, 2.9; нести в собі 7.3, 10.2; отримувати 4.1; набувати 4.25; поводитися 4.30; бути 4.1, 5.3, 13.4; перебувати 7.4, 10.3; зоставатися 4.31; бути пов’язаним 10.3; могти 11.4; inf. посідання 8.3; εὖ ἔχω – бути при здоровому глузді 7.4
|
|
ζάω, contr. [див. βίος]
|
жити; part. живий 1.3, 5.1, 5.3, 11.6; живучий 6.1
|
|
ζῆλος -ου, ὁ [див. δίζημαι?, ζητέω?]
|
ревність 4.13
|
|
ζηλόω, contr. [ζῆλος]
|
жадати 8.8
|
|
ζηλωτής -οῦ, ὁ [ζηλόω]
|
ревнивий 4.13
|
|
ζηλωτός -ή -όν [ζηλόω]
|
об’єкт ревності 4.13
|
|
ζῆν [pr. inf. act. ζάω]
|
inf. життя 6.1
|
|
ζητέω, contr. [див. δίζημαι]
|
розглядати 7.3
|
|
ζῠγόν -οῦ, τό
|
ярмо 10.1; рівновага 1.3
|
|
ζῠγός -οῦ, ὁ
|
див. ζυγόν
|
|
ζωαρχία -ας, ἡ [ζωή, ἀρχή]
|
життєначало 2.1
|
|
ζωαρχικός -ή -όν [ζωαρκής]
|
життєначальний 3.2, 6.3
|
|
ζωή -ῆς, ἡ [див. ζάω]
|
життя
|
|
ζῶντα, τά [ζάω]
|
τὰ ζῶντα – живе 5.1, живі 5.3, 5.5, 11.6
|
|
ζωογόνος -ον [ζωός, γίγνομαι]
|
життєпороджуючий 2.3; породжуючий життя 2.7; який породжує життя 11.6; життєродний 8.5; життєродитель 6.3
|
|
ζῷον -ου, τό [див. ζάω]
|
живий; жива істота 4.23, 6.1; тварина 4.25, 6.1, 6.3, 8.5; живий 6.1
|
|
ζωοποιός -όν [ζωοποιέω]
|
життєтворчий 5.2, 6.1, 6.3
|
|
ζωός -ή -όν [ζάω]
|
живий 6.2, 6.3
|
|
ζωόω, contr. [ζωός]
|
оживляти 4.2, 5.8, 6.3; давати життя 4.4; оживати 6.3
|
|
ζωτικός -ή -όν [ζάω]
|
життєвий 6.1, 8.3; живий 1.5; життєдайний 6.1; до життя 4.4
|
|
ζώωσις -εως, ἡ [ζωόω]
|
наділяння життям 2.5
|
|
ᾗ
|
через те що 2.10; оскільки 4.28, 4.30, 7.2; з огляду на 4.23; як 4.33, 4.34, 5.1, 9.6
|
|
ἦ
|
істинно 2.6; справді 4.14
|
|
ἡγέομαι, contr.
|
провадити 13.4; вважати 4.12
|
|
ἤδη [ἦ, δή]
|
уже
|
|
ἥδομαι pr. med., див. ἥδω
|
насолоджуватися 2.8
|
|
ἡδονή -ῆς, ἡ [ἥδω]
|
насолода 2.8, 8.7, 11.5
|
|
ἠλέκτρινος -η -ον [ἤλεκτρον]
|
бурштиновий 1.8
|
|
ἡλιακός -ή -όν [ἥλιος]
|
сонячний 4.4
|
|
ἥλιος -ου, ὁ
|
сонце
|
|
ἡμέρα -ας, ἡ [ἦμαρ]
|
день
|
|
ἥμῐσυς -εια -υ [ἡμι-]
|
половина 13.2
|
|
ἡνίκα /ῐᾰ/
|
коли
|
|
ἡνωμένως [ἑνόω]
|
adv. див. ἑνόω
|
|
ἠρεμέω, contr. [ἠρέμα]
|
перебувати в супокою 11.1; перебувати у спокою 11.3, 11.4
|
|
ἥσσων, att. ἥττων -ον [ἦκα]
|
менший; зменшений 2.11; нижчий 4.10
|
|
ἡσῠχία -ας, ἡ [ἥσυχος]
|
супокій 11.1
|
|
ἤτοι = ἤ τοι
|
або, чи
|
|
ἦχος -ου, ὁ [див. ἠχή]
|
звук 4.11, 8.2
|
|
θᾶκος -ου, ὁ [див. τίθημι]
|
престол 1.8
|
|
θάνατος -ου, ὁ /ᾰᾰ/
|
смерть 4.1
|
|
θαυμαστός -ή -όν [θαυμάζω]
|
подивугідний 1.6
|
|
θέα -ας, ἡ [див. θαῦμα]
|
споглядання 3.2
|
|
θεά -ᾶς, ἡ
|
споглядання 3.2
|
|
θέᾱμα -ατος, τό [θεάομαι]
|
споглядання 1.4, 2.7, 2.9
|
|
θεάομαι, contr. [див. θέα]
|
видіти 12.2
|
|
θεαρχία -ας, ἡ [θεός, ἄρχω]
|
Божественне Начало; джерело Божества 1.3
|
|
θεαρχικός -ή -όν [θεαρχία]
|
богоначальний 1.3, 2.1, 2.5, 2.8, 2.11, 3.2, 5.1; Божественного Начала 1.1, 2.11, 4.1
|
|
θεϊκός -ή -όν [θεός]
|
Божий 13.3; θεϊκῶς adv. що стосується божества 11.6
|
|
θεῖος -α -ον [θεός]
|
Божий; божественний
|
|
θειώδης -ες [θεῖος]
|
θειωδῶς adv. у божественний спосіб 1.1, 1.2
|
|
θέλγω
|
приваблюватися 4.13; принаджувати 8.8; θέλγεται – дозволяє себе приваблювати 4.13; принаджувати 8.8
|
|
θέλημα -ατος, τό [θέλω]
|
воля 4.35, 5.8
|
|
θελητής -οῦ, ὁ [θέλω]
|
добровільний
|
|
θελητός -ή -όν [θέλω]
|
бажаний 9.10
|
|
θεμελιόω, contr. [θεμέλιος]
|
основувати 10.1
|
|
θέμις -ιστος, ἡ [див. τίθημι?]
|
εἰ θέμις – якщо можна 4.22; якщо дозволено 8.3
|
|
θεμῐτός -ή -όν [θέμις]
|
дозволений 1.2, 1.5, 2.2; допустимий 1.3; можна 11.1; ὡς θεμιτὸν – наскільки дозволено 1.2; κατὰ τὸ θεμιτὸν – наскільки дозволено 1.3, 1.4; εἰ θεμιτὸν – якщо дозволяється 4.3
|
|
θεογνωσία -ας, ἡ [θεός, γνῶσις]
|
боговідання 3.3, 7.4
|
|
θεογονία -ας, ἡ [θεόγονος]
|
богородження 2.5
|
|
θεόγονος -ον [θεός, γίγνομαι]
|
Богородитель 2.1, 2.7; n. богородження 13.3
|
|
θεοδόχος -ον [θεός, δέχομαι]
|
богоприйнятний 3.2
|
|
θεοείδεια -ας, ἡ [θεοειδής]
|
богоподібність 4.22
|
|
θεοειδής -ές [θεός, εἶδος]
|
богоподібний; богоподібність 1.3, 2.11; θεοειδῶς adv. богоподібно
|
|
θεόληπτος -ον [θεός, λαμβάνω]
|
богонатхненний 2.1, 3.2; боговибраний 3.2
|
|
θεολογέω, contr. [θεολόγος]
|
богословити 3.2
|
|
θεολογία -ας, ἡ [θεολόγος]
|
богословіє [Святого Письма] 1.1, 2.5, 13.1; богословствування 1.8, 3.1; богословський твір 3.2; богословська тема 3.2
|
|
Θεολογικαὶ στοιχειώσεις
|
Богословські першооснови 2.9, 3.2
|
|
Θεολογικαὶ ὑποτυπώσεις
|
Богословські нариси 1.1, 1.5, 2.1, 2.3, 2.7, 11.5
|
|
θεολογικός -ή -όν [θεολογία]
|
богословський
|
|
θεολόγος -ου, ὁ [θεός, λέγω]
|
богослов
|
|
θεομαχία -ας, ἡ [θεομάχος]
|
богоборство 1.8
|
|
θεομίμητος -ον [θεός, μιμέομαι]
|
богонаслідувальний 1.4
|
|
θεοπλαστία -ας, ἡ [θεοπλάστης]
|
божественне утворення 2.9
|
|
θεοποιός -όν [θεός, ποιέω]
|
богочинний 11.6; n. Обоження 2.1
|
|
θεοπρεπής -ές [θεός, πρέπω]
|
богодостойний; належний Богу 2.2; θεοπρεπῶς adv. богодостойно
|
|
θεοπτικός -ή -όν [θεόπτης]
|
спрямований до боговидіння 1.8
|
|
θεός -οῦ, ὁ, ἡ
|
Бог, бог
|
|
θεοσοφία -ας, ἡ [θεόσοφος]
|
богомудріє 7.4; божественна мудрість 2.2
|
|
θεόσοφος -ον [θεός, σοφός]
|
богомудрець 1.6
|
|
θεοτελής -ές [θεός, τέλος]
|
богодосконалий 2.1
|
|
θεότης -ητος, ἡ [θεός]
|
Божественність; божество 11.6
|
|
θεουργία -ας, ἡ [θεουργός]
|
богодіяння 2.1, 2.6; божественні діла, діяння
|
|
θεουργικός -ή -όν [θεουργία]
|
богодійний 1.4
|
|
θεοφάνεια -ας, ἡ [θεός, φαίνω]
|
богоявлення 1.2, 1.4, 1.6; богоявління 10.2
|
|
θεόφυτος -ον [θεός, φῠτός]
|
богородний 2.7
|
|
θεόχρηστος -ον [θεός, χράω]
|
боговстановлений 3.2
|
|
θεόω, contr. [θεός]
|
mp обожуваний 1.3
|
|
θερμαίνω [θερμός]
|
гріти 2.8; mp бути огріваним 4.4; part. aor. нагрітий 4.20; inf. жар 4.30
|
|
θερμός -ή -όν
|
n. subst. жар 4.19
|
|
θερμότης -ητος, ἡ [θερμός]
|
теплість 4.20
|
|
θέσις -εως, ἡ [τίθημι]
|
ствердження 2.4; підтвердження 8.5
|
|
θεσμός -οῦ, ὁ
|
правило 1.1, 1.8; закон 2.9, 3.3, 12.2; установа 4.1
|
|
θετέος -α -ον [τίθημι]
|
θετέον adj. verb. n. слід розглядати 4.32
|
|
θεωνυμία -ας, ἡ [θεός, ὄνομα]
|
Божі імена 1.4, 2.11; богоймення 1.8, 2.1, 2.11, 4.7, 4.12, 5.1, 5.2, 8.1, 9.5, 13.3, 13.4; богонайменування 9.1, 9.5, 9.6, 9.10
|
|
θεωνυμικός -ή -όν [θεωνυμία]
|
імені Божого 1.6; богоймення (Р.в.) 13.4; богойменний 5.1, 9.1
|
|
θεωρέω, contr. [θεωρός]
|
споглядати 3.3; розглядати 1.4, 9.1, 11.2; побачити 5.7; part. споглядальний 6.3
|
|
θεωρητικός -ή -όν [θεωρέω]
|
споглядальний 4.11
|
|
θεωρία -ας, ἡ
|
споглядання 1.2, 1.4, 1.8, 3.3, 4.9; дослідження 1.2; учення 3.2
|
|
θεωρός -οῦ, ὁ [θεά, ὁράω?]
|
який доглядає 12.3
|
|
θέωσις -εως, ἡ [θεόω]
|
обоження 2.7, 2.8, 2.11, 8.5
|
|
θησαυρός -οῦ, ὁ
|
скарб 1.6, 7.1
|
|
θνητός -ή -όν [θνῄσκω]
|
смертний 8.7
|
|
θορῠβέω, contr. [θόρυβος]
|
бентежити 4.12
|
|
θρεπτικός -ή -όν [τρέφω]
|
живильний 4.2, 4.28, 6.3, 8.5
|
|
θῡμός -οῦ, ὁ
|
гнів
|
|
ἰάομαι
|
зціляти 13.4
|
|
ἰδέα -ας, ἡ /ῐ/ [ἰδεῖν]
|
ідея 9.3
|
|
ἰδίᾳ [ἴδιος]
|
adv. зокрема 2.7
|
|
ἰδικός -ή -όν /ιι/ [ἴδιος]
|
свій 2.4; особистий 4.33; ἰδικῶς adv. осібно 2.4
|
|
ἰδιοπραγία -ας, ἡ [ἰδιοπραγέω]
|
особисте діяння 8.9
|
|
ἴδιος -α -ον / -ος -ον /ῐῐ/
|
властивий; особистий; свій 9.6; n. властивість 4.23; характерна риса 2.4; ἰδίως adv. особисто
|
|
ἰδιότης -ητος, ἡ /ῐῐ/ [ἴδιος]
|
осібність 2.4; характерна риса 4.2; властивість 10.3, 11.3; особливість 11.3, 11.4
|
|
ἰδίως
|
особисто
|
|
ἵδρῠσις -εως, ἡ [ἱδρύω]
|
твердиня 1.3, 4.7, 7.4; сталість 1.4, 1.5, 4.1, 4.4; усталеність 5.7; основа 2.4, 2.7; стійкість 4.10
|
|
ἱδρύω
|
возсідати 1.5; ставити 5.8; установлювати 1.2; оснувати 8.5; бути 11.2; пробувати 2.5, 3.1; mp мати основу 9.4; існувати 4.28
|
|
ἱεράομαι, contr. [ἱερός]
|
висвячений 3.2
|
|
ἱεράρχης -ου, ὁ [ἱερός, ἄρχω]
|
священноначальник 3.2
|
|
ἱεραρχία -ας, ἡ [ἱεράρχης]
|
ієрархія 4.2
|
|
ἱεραρχικός -ή -όν [ἱεραρχία]
|
священноначальників 1.4, 1.8, 13.4
|
|
ἱερεύς -έως, ὁ [ἱερός]
|
священник
|
|
ἱερογνωσία -ας, ἡ [ἱερός, γιγνώσκω]
|
священне знання 3.3
|
|
ἱεροδιδάσκαλος -ου, ὁ [ἱερός, διδάσκαλος]
|
священновчитель 11.6
|
|
ἱερολογία -ας, ἡ [ἱερολόγος]
|
священнослів’я 3.3
|
|
ἱερολόγος -ου, ὁ [ἱερός, λόγος]
|
священний автор 4.12
|
|
ἱερομύστης -ου, ὁ
|
священновтаємничений 2.4; священновтаємничуючий 3.2
|
|
ἱεροπρεπής -ές [ἱερός, πρέπω]
|
священнодостойний 1.2
|
|
ἱερός -ά -όν / -ός -όν
|
священний; посвячений 1.8; n. святощі 4.22; ἱερῶς adv. священно
|
|
ἱεροτελεστής -οῦ, ὁ [ἱερός, τελεστής]
|
священновтаємничувач 4.14, 10.2
|
|
ἱκανός -ή -όν /ῐᾰ/ [ἱκάνω]
|
спроможний 2.2, 3.2, 13.4; ἱκανῶς adv. достатньо 2.9, 3.2, 4.35, 11.5; у достатній мірі 3.3
|
|
ἵλαος -ον /ῑᾱ/ [див. ἱλάσκομαι]
|
милостивий 2.10
|
|
ἰσάγγελος -ον [ἴσος, ἄγγελος]
|
рівноангельний 1.4, 7.2
|
|
ἴσος (ἶσος, ἔισος) -η -ον
|
рівний 9.10; ἐπ’ ἴσης – рівно 9.10; ἴσως adv. по справедливості 3.2; слушно 4.19; може 6.2
|
|
ἰσότης -ητος, ἡ [ἴσος]
|
рівність
|
|
ἰσουργέω, contr. [ἰσουργός]
|
рівно учиняти 9.10
|
|
ἱστάω pr. contr.
|
= ἵστημι
|
|
ἰστέον [εἶδον]
|
agg. verb. n. треба знати 13.3
|
|
ἵστημι
|
стояти 3.1, 5.10; стояти право 1.3; усталювати 8.9, 11.3; опиратися 11.5; перебувати 11.2; пробувати 11.2; perf. part. act. стійкий 3.1; сталий 9.5; Той, Хто стоїть 9.1
|
|
ἰσχῡρίζομαι [ἰσχυρός]
|
настійливо твердити 11.5
|
|
ἴχνος -εος, contr. -ους, τό
|
ознака 1.2; відбиток 9.6
|
|
κᾰθαίρω [καθαρός]
|
очищати 4.4
|
|
καθάπερ [див. καθά]
|
подібно як; як; наскільки 4.22
|
|
κᾰθᾰρεύω [καθαρός]
|
бути чистим 4.1, 7.2
|
|
κᾰθᾰρός -ά -όν
|
чистий 2.6, 4.6, 8.9; ясний 7.4; καθαρῶς adv. справжній 8.9
|
|
καθαρότης -ητος, ἡ [καθαρός]
|
чистота 3.3, 7.2, 11.2, 12.2, 12.3
|
|
κάθαρσις -εως, ἡ /ᾰα/ [καθαίρω]
|
очищення 4.2
|
|
καθέδρα -ας, ἡ [κατά, ἕδρα]
|
сидіння 9.8
|
|
καθέλκω / καθελκύω [κατά, ἕλκω]
|
стягати 3.1
|
|
καθηγεμών, G. -όνος [καθηγέομαι]
|
наставник 1.4, 2.9, 2.11, 3.2, 7.1, 7.4; провідник 4.2
|
|
καθήκω, ion. κατήκω [κατά, ἥκω]
|
сягати 3.1
|
|
κάθημαι, ion. κάτημαι [κατά, ἧμαι]
|
возсідати 9.1
|
|
καθιερωτής -οῦ, ὁ [καθιερόω]
|
посвячуючий 3.2
|
|
καθίημι [κατά, ἵημι]
|
посвятитися 3.3
|
|
καθόλου, adv. = καθ᾽ ὅλου
|
взагалі, загалом, зовсім, цілковито; в цілому
|
|
καθοράω, contr. [κατά, ὁράω]
|
mp ставати видимим 4.4
|
|
καινός -ή -όν
|
новий 3.3; дивовижний 2.10
|
|
καιρός -οῦ, ὁ
|
пора 10.2, 10.3; пора року 10.3
|
|
καίτοι / καί τοι adv.
|
а втім, однак, проте, та; хоч, хоча; а також, але також; тож; адже ж
|
|
καίω / κάω
|
палити 2.8
|
|
κᾰκία -ας, ἡ [κακός]
|
зло; злодіяння 4.19; лихо 4.26
|
|
κᾰκός -ή -όν
|
злий; τὸ κακόν n. зло
|
|
κακύνω [κακός]
|
заподіювати [зло] 4.18; руйнувати 4.20; робити злим 4.18; pass. ставати злим 4.21, 4.23, 4.24
|
|
καλέω, contr.
|
називати; призивати 4.7
|
|
καλλῐεργέω, contr. [καλλίεργος]
|
прекрасно вчиняти 7.3
|
|
καλλονή -ῆς, ἡ [κάλλος]
|
краса 4.7
|
|
καλλοποιός -όν [κάλλος, ποιέω]
|
красотворчий 4.7
|
|
κάλλος -εος, contr. -ους, τό [див. καλός]
|
краса
|
|
κᾰλός -ή -όν
|
прекрасний, красивий; добрий 4.20, 8.8, 8.9; n. Прекрасне; καλῶς adv. добре 4.11; слушно 4.35, 5.3
|
|
κἄν красис καὶ ἄν
|
навіть 4.23, навіть якщо 7.4
|
|
κᾰνών -όνος, ὁ [κάννα?]
|
правило 1.8; мірило 2.2
|
|
καρδία -ας, ἡ
|
серце
|
|
καρπός -οῦ, ὁ
|
плід
|
|
καρτερέω, contr. [καρτερός]
|
зносити 3.3
|
|
καρτερός -ά -όν [див. κράτος]
|
сильний 13.1
|
|
κατά /ᾰᾰ/
|
G. стосовно; всупереч; на (проти) 4.35
Acc. за; згідно; щодо; відносно; з огляду на; зважаючи на; як; немов; з; у, в; на; при; під час; для
причинність: завдяки; задля; за; через; за допомогою; внаслідок; оскільки; як
спосіб: відповідно до; по відношенню до; шляхом; по; зі; у спосіб; як у; за допомоги
καθ’ ἡμᾶς – наш; властивий нам; у нашій природі; за нашою природою; як ми; καθ’ ὑμᾶς – ваш 8.6; καθ’ ὃ – оскільки 4.23, 4.28, 4.29; позаяк 4.23, 4.34, 13.3; як 4.23, 13.3; κατὰ μηδὲν – у не такий спосіб 1.1; κατὰ πάντα – у всьому 13.2; κατὰ περιουσίαν – з наддостатку 8.6; κατὰ τὴν ἀναλογίαν – в міру здатності 1.1, 7.3; κατὰ τὴν κρείττονα – сильніше 1.1; κατὰ τὸ ἐφικτὸν – наскільки можливо 8.6; κατὰ τὸ θεμιτὸν – наскільки допустимо 1.3; κατ’ οὐδὲνα – ніскільки 2.6; κατ’ οὐδὲν – ні на трохи 8.6; ні в чому 13.4; ὡς καθ’ ἡμᾶς – в міру наших сил 4.35, 12.2, 13.4
|
|
καταγλᾰΐζω [κατά, ἀγλαΐζω]
|
осяяти 7.2
|
|
κατάγω /αᾰ/ [κατά, ἄγω]
|
спускати вниз 3.1; низводити 4.13
|
|
καταδεής -ές [καταδέω 2]
|
нижчий
|
|
καταδείκνῡμι [κατά, δείκνυμι]
|
відкривати 1.1
|
|
καταλαμβάνω [κατά, λαμβάνω]
|
охоплювати 13.1
|
|
καταλάμπω [κατά, λάμπω]
|
осяювати 1.8; просвічувати 4.6; освітлювати 7.3
|
|
καταλιμπάνω [див. καταλείπω]
|
залишати 2.4; покидати 3.3
|
|
καταλύω [κατά, λύω]
|
позносити 8.6
|
|
κατάντης -ες [κατά, ἄντα]
|
n. adv. донизу 1.2
|
|
καταπαίω [κατά, παίω]
|
бити 8.6
|
|
καταστοχάζομαι [κατά, στοχάζομαι]
|
цілитися 8.6
|
|
καταψηφίζω [κατά, ψηφίζω]
|
засуджувати 8.7
|
|
κατηγορέω, contr. [κατήγορος]
|
приписувати 5.8, 13.1
|
|
κατονομάζω [κατά, ὀνομάζω]
|
іменуватися 2.3
|
|
κατοχή -ῆς, ἡ [κατέχω]
|
захоплення 4.13
|
|
κάτω [див. κατά]
|
вниз 4.4; внизу 3.1, 4.4
|
|
κεῖμαι
|
установлювати 2.2; належати 2.11
|
|
κέντρον -ου, τό [κεντέω]
|
центр
|
|
κένωσις -εως, ἡ [κενόω]
|
умалення 2.10
|
|
κεφάλαιος -α -ον /ᾰ/ [κεφαλή]
|
головний пункт 3.2
|
|
κεφᾰλή -ῆς, ἡ
|
голова 9.5; увінчання 4.14
|
|
κινέω, contr. [див. κίω]
|
рухати, рухатися; здвигати 4.4, 10.1; подвигати 4.10, 4.11, 4.12, 4.15; mp бути рухомим 4.4; порушуваний 4.14; inf. mp рух 4.20, 10.2; part. рушій 4.7; part. mp рухомий 8.7
|
|
κίνησις -εως, ἡ /ῑι/ [κινέω]
|
рух; порух 4.28, 6.1
|
|
κῑνητικός -ή -όν [κινέω]
|
рухомий 4.2; руховий 11.4; рушійний 4.14; рушій 4.14
|
|
κλεῖθρον -ου, τό [κλείω]
|
кріплення 11.1
|
|
κλεινός -ή -όν [κλέος]
|
славний 2.9, 3.2, 4.14
|
|
κοινῇ [κοινός] adv.
|
сукупно 7.2
|
|
κοινός -ή -όν
|
спільний, загальний; однаковий 4.12
|
|
κοινότης -ητος, ἡ [κοινός]
|
спільновживаність 2.3
|
|
κοινωνέω, contr. [κοινωνός]
|
стати учасником 1.4; бути співучасним 2.6; мати спільність 2.10; спілкуватися 3.3; переказувати 4.1
|
|
κοινωνία -ας ἡ [κοινωνός]
|
спільність 1.2, 4.7; співучасть 2.5, 3.2; взаємини 4.7, 4.19, 8.5
|
|
κοινωνικός -ή -όν [κοινωνός]
|
суспільний 4.12; спільний 4.15; κοινωνικῶς adv. спільно 2.1; доброзичливо 4.10
|
|
κολάζω [κόλος]
|
наказувати 4.22
|
|
κόλᾰσις -εως, ἡ [κολάζω]
|
покарання 4.22
|
|
κορῠφαία -ας, ἡ [κορυφή]
|
верхів’я 3.2
|
|
κορυφή -ῆς, ἡ [див. κόρυμβος]
|
верховне [начало] 4.28
|
|
κοσμέω, contr. [κόσμος]
|
приводити до порядку 8.9
|
|
κόσμος -ου, ὁ
|
світ; світоустрій 4.28; устрій 12.2
|
|
κρᾶσις -εως, ἡ [κεράννυμι]
|
сполука 4.10; злука 4.17, 5.7; взаємопроникнення 8.5; змішання 11.2
|
|
κρᾰτέω, contr. [κράτος]
|
владарювати 10.1; брати верх 3.2; поборювати 8.6; змагати 11.5; mp триматися 4.20
|
|
κρᾱτήρ -ῆρος, ὁ [κεράννυμι]
|
посудина 1.8
|
|
κράτιστος
|
[superl. від κρατύς] могутній 2.9; найсильніший 13.4
|
|
κρείσσων -ον
|
[compar. від κρατύς] кращий 3.3, 4.15, 5.3; вищий 4.2, 4.10, 5.8; який перевершує 1.5; n. краще 7.1
|
|
κρίνω
|
визнавати 3.2; κρινομένη πρὸς – у порівнянні до 7.1
|
|
κρύφιος -α -ον /ῠ/ [κρυφή]
|
сокровенний; n. сокровенність 1.3
|
|
κρυφιότης -ητος, ἡ [κρύφιος]
|
сокровенність 2.7, 9.5, 13.3
|
|
κτίσις -εως, ἡ /ῐι/ [κτίζω]
|
створення 4.4; створіння 9.3
|
|
κῡκλικός -ή -όν [κύκλος]
|
циклічний 4.4; по колу 4.9; κυκλικῶς adv. по колу
|
|
κύκλος -ου, ὁ
|
коло; ἐν κύκλῳ – навколо 4.9; κύκλῳ adv. навколо 7.2; κατὰ κύκλον – по колу 9.9
|
|
κυκλοφορικός -ή -όν [κυκλοφορία]
|
коловий 9.9
|
|
κῡρεία -ας, ἡ [κύριος]
|
господьство 2.1, 4.6, 8.1
|
|
κῡριεύω [κύριος]
|
part. владарювання 12.2
|
|
κύριος -α -ον /ῡ/
|
Господь; пан; володар; головний 5.9; τὸ κύριον – влада 12.2; κυρίως adv. достеменно 1.1; правильно 11.6; слушно 5.8; власне 1.8; κυριώτατα – головно 1.5; κυριώτερον – пряміше 4.6; властивіше 7.2; в основному 10.3
|
|
κῠριότης -ητος, ἡ [κύριος]
|
господьство 12.1, 12.2, 12.3
|
|
κῦρος -εος, contr. -ους, τό [див. κύριος]
|
владицтво 12.2
|
|
κύων κυνός, ὁ/ἡ /ῠ/
|
собака
|
|
λαγχάνω
|
діставати в уділ 4.2; бути наділеним 4.2, 4.23
|
|
λᾰλέω, contr.
|
пустословити 4.35
|
|
λαμβάνω
|
приймати 1.4, 5.3; осягати 3.3; брати 7.2; отримати 8.4, 13.4; пояснювати 9.10
|
|
λαμπτήρ -ῆρος, ὁ [λάμπω]
|
світильник 2.4
|
|
λανθάνω / λήθω
|
бути скритим 7.4; не зауважувати 8.7; забувати 6.2; пропускати 9.5
|
|
λέγω
|
казати, говорити; розповідати 13.4, оповідати 3.2, звіщати 13.4; називати 4.1, називатися 5.9, 10.3, 13.1, зватися 4.7, 6.1, 10.3; іменуватися 4.5, 4.6, 4.18; вимовити 7.3; вважатися 2.8, 4.18, 4.25; на нашу думку 11.6; λέγεται – кажуть; сказано 11.6; йдеться 7.1; вважається 13.3
|
|
λεῖος -α -ον
|
рівний 2.6
|
|
λείπω
|
залишатися [в силі] 4.30
|
|
λέξις -εως, ἡ [λέγω]
|
слово, вислів, вираз, спосіб висловлювання
|
|
λεπτός -ή -όν [λέπω]
|
легкий 1.6, 9.1, 9.3; деталізований 3.3
|
|
λέων -οντος, ὁ
|
лев
|
|
λῆξις -εως, ἡ [λαγχάνω]
|
уділ 1.4
|
|
λίᾱν
|
вельми 2.9; дуже 3.2, 8.2, 8.6, 8.8
|
|
λογίζομαι [λόγος]
|
роздумувати 4.1
|
|
λογῐκός -ή -όν [λόγος]
|
розумовий 1.1, 6.3, 8.3, 9.10; розумний 1.5, 5.1, 5.3; наділений розумом 4.4, 4.6; n. розуміння 7.2; λογικῶς adv. розумово 4.9
|
|
λόγιον -ου, τό [λόγος]
|
Слово / pl. Словеса [Святого Письма]
|
|
λόγος -ου, ὁ [λέγω]
|
слово, Слово; pl. словеса 8.1; [наша] мова 9.5; Слово-Розум 7.4; розум; розуміння; розумування 4.16, 4.23, 6.2, 7.2; pl. розумні підстави 4.31; зміст 4.7, 8.9; поняття 4.30, 5.8, 5.9; питання 1.5; вчення 13.4; судження 4.33, 4.35, 5.3; принцип 4.23, 5.7; засада 4.26; підстава 4.1; ἀνὰ λόγον – відповідно 4.19; κατὰ τὸν λόγον – відповідно до 2.8; κατὰ τὸν οἰκεῖον λόγον – у своїй мірі 4.1, 4.7; у властивий спосіб 8.5; ὁ ἀληθὴς λόγος – істинне слово 4.10, 4.20; κατὰ τὸν αὐτὸν λόγον – у такий же спосіб 5.8; ἀντιρρητικὸς λόγος – заперечення 6.2
|
|
λοιδορέω, contr.
|
закидати 8.6
|
|
λοιπός -ή -όν [λείπω]
|
решта; інші; λοιπόν n. adv. вкінці 13.1
|
|
λῡπέω, contr. [λύπη]
|
журитися 2.8
|
|
λύπη -ης, ἡ /ῡ/
|
журбота 2.8
|
|
λύσις -εως, ἡ /ῠ/ [λύω]
|
зруйнування 4.27
|
|
λωβάω, contr. [λώβη]
|
опоганювати 8.9
|
|
μᾰθητής -οῦ, ὁ [μανθάνω]
|
учень 1.4
|
|
μαίνω / μαίνομαι
|
обезуміти 7.4
|
|
μακάριος -α -ον /αα/ [μάκαρ]
|
блаженний
|
|
μάλιστα
|
[adv. superl. від μάλα] головно 6.2, 11.6; перш за все 11.5
|
|
μᾶλλον comp., див. μάλα
|
більше, радше; сильніше 3.1; далі 3.1; здебільшого 10.3; μᾶλλον δὲ – а радше 1.8, 6.3, 7.1; більше того 4.20; і більше того 4.20, 9.3; та більше того 4.20; а й більше того 5.4, 5.5, 7.4, 8.9; πολλῷ γε μᾶλλον – тим паче 5.5, 5.8; куди ж більше 9.5
|
|
μανθάνω
|
учитися 2.1, 11.5, 13.4; вивчати 2.9, 3.3, 7.2
|
|
μᾰνία -ας, ἡ [μαίνομαι]
|
безумство 3.2
|
|
μαρμᾰρῠγή -ῆς, ἡ [μαρμαίρω]
|
сяяння 4.4; сяйво 1.4, 3.1
|
|
μαρτυρέω, contr. [μάρτυς]
|
свідчити 7.4
|
|
μάχομαι /α/ [див. μάχη]
|
вести боротьбу; суперечити 4.19
|
|
μεγᾰλειότης -ότητος, ἡ [μεγαλεῖος]
|
великість 4.10; велич 9.2
|
|
μεγαλοεργός
|
= μεγᾰλουργός
|
|
μεγᾰλουργός -όν [μέγας, ἔργον]
|
n. веледілання 9.2
|
|
μέγᾰς μεγάλη μέγα
|
великий; потужний 8.2; n. велич 9.2; compar. μείζων -ον – більший
|
|
μέγεθος -ους, τό [μέγας]
|
велич 1.6, 4.20; величчя 4.4, 9.1, 9.2
|
|
μεθεκτός -ή -όν [μετέχω]
|
μεθεκτῶς adv. що стосується участі 11.6
|
|
μέθεξις -εως, ἡ [μετέχω]
|
участь 4.4, 4.20, 4.22; причетність 2.4, 4.21
|
|
μέθοδος -ου, ἡ [μετά, ὁδός]
|
спосіб 13.4
|
|
μείγνῡμι / μειγνύω / μίγνῡμι / μιγνύω
|
part. змішаний 4.20
|
|
μείς = μήν μηνός, ὁ
|
місяць
|
|
μείωσις -εως, ἡ [μειόω]
|
умалення 8.9
|
|
μέλω
|
дбати 2.2
|
|
μένω
|
перебувати; перебувати в спокою 4.14; пробувати 9.4; залишатися 2.11, 4.10, 4.23, 9.5
|
|
μερικός -ή -όν [μέρος]
|
частковий 4.29, 4.30, 5.2; поодинокий 1.8; детальний 3.2; зокрема 11.6; μερικῶς adv. стосовно частини 2.1; почасти 2.1; частково 11.6, 13.4
|
|
μερισμός -οῦ, ὁ [μερίζω]
|
розділ 9.3
|
|
μεριστός -ή -όν [μερίζω]
|
розділений 1.4, 4.21, 11.1; подільний 2.11, 7.2; окремий 1.4; частковий 4.12; частинний 7.2; n. частковість 7.2; ἐν μεριστοῖς – по частинах 7.2
|
|
μέρος -ους, τό [див. μείρομαι]
|
частина; член 9.5; μέρει – почасти 11.6; κατὰ μέρος – зокрема 3.3, 5.7
|
|
μέσος -η -ον
|
середина 5.8, 5.10; центр 2.5; посередній 11.2; поміж 10.3; n. pl. ті, що всередині 9.9; ἐν μέσῳ – проміжне 9.5
|
|
μεσότης -ητος, ἡ [μέσος]
|
середина 5.8
|
|
μετά
|
G. з, зі; разом із
Acc. після; по; услід; за; через; між
|
|
μεταβαίνω [μετά, βαίνω]
|
переходити 3.1, 13.4
|
|
μεταβάλλω [μετά, βάλλω]
|
перемінювати 4.23; part. мінливий 4.21
|
|
μεταβᾰτικός -ή -όν [μεταβαίνω]
|
пересувний 4.4; перехідний 4.9
|
|
μεταβολή -ῆς, ἡ [μεταβάλλω]
|
зміна 4.21; міньба 7.4
|
|
μεταδίδωμι [μετά, δίδωμι]
|
уділяти 2.11, 4.5, 7.2, 13.4; подавати 4.5, 4.21, 9.2, 11.2; передавати 3.3, 13.4; надавати 4.7
|
|
μεταδιώκω [μετά, διώκω]
|
досліджувати 7.1
|
|
μετάδοσις -εως, ἡ [μεταδίδωμι]
|
подавання 2.11, 2.5, 4.7
|
|
μεταδότις -ιδος [μεταδίδωμι]
|
податель 1.3
|
|
μεταλαμβάνω [μετά, λαμβάνω]
|
приймати участь 4.20; мати участь 5.2; причащатися 4.13; part. учасник 9.10
|
|
μεταμόρφωσις -εως, ἡ [μεταμορφόω]
|
Преображення 1.4
|
|
μετατίθημι [μετά, τίθημι]
|
переставити 6.2
|
|
μετάφρενον -ου, τό [μετά, φρήν]
|
плече 1.8
|
|
μετέρχομαι [μετά, ἔρχομαι]
|
переходити 1.1
|
|
μετέχω [μετά, ἔχω]
|
мати участь, брати участь; бути причетним; причащатися 1.4, 4.2; прийняти частку 4.4; inf. участь 5.5, 6.1; part. учасники; ті, які мають участь 2.4
|
|
μετιτέον [μέτειμι]
|
adj. verb. слід перейти 5.1
|
|
μετουσία -ας, ἡ [μέτειμι]
|
причастя 2.11, 4.4; участь 4.20, 4.28; причетність 4.20, 11.1; ἐν μετουσίᾳ – бути причасниками 4.2
|
|
μετοχή -ῆς, ἡ [μετέχω]
|
спільність 2.5; співучасть 2.7; стикання 2.6; участь 4.7, 5.6, 9.10, 11.1, 12.4; причетність 5.5, 9.2
|
|
μετρέω, contr. [μέτρον]
|
вимірювати 4.4, 8.9, 10.3; part. mp pl. вимірюване 5.10
|
|
μέτριος -α -ον [μέτρον]
|
помірний 4.5
|
|
μέτρον -ου, τό
|
міра; величина 9.7; τὰ ἐν μέτρῳ – те, що підлягає мірі 1.1
|
|
μέχρῐ / μέχρῐς
|
аж до
|
|
μηδᾰμῇ [μηδαμός]
|
ніколи 4.20; зовсім не 4.32, 9.4
|
|
μηδᾰμός -ή -όν [μηδέ, ἁμός]
|
ніхто; μηδαμῶς adv. в жоден спосіб 4.20, 4.32, 9.4
|
|
μηδέ [μή, δέ]
|
і не; навіть не
|
|
μηδέν [μηδείς, μηδεμία, μηδέν]
|
ніщо 4.32
|
|
μηδόλως [μηδ᾽ ὅλως]
|
зовсім
|
|
μῆκος -εος, contr. -ους, τό
|
довжина
|
|
μήποτε
|
ніколи
|
|
μήπω / μή πω
|
ще не
|
|
μητρίς -ίδος, ἡ [μήτηρ]
|
рідна земля 4.11
|
|
μῑκρός / σμῑκρός -ά -όν
|
малий
|
|
μικρότης / σμικρότης -ητος, ἡ [μικρός]
|
малість 4.10, 9.1
|
|
μικτός -ή -όν [μείγνυμι]
|
змішаний 4.20
|
|
μῑμέομαι, contr. [μῖμος]
|
нагадувати 8.6
|
|
μίμησις -εως, ἡ /ῑι/ [μιμέομαι]
|
уподібнення 1.4, 9.7; уподібнювання 9.6
|
|
μίξις -εως, ἡ [μείγνυμι]
|
змішання 4.31, примішування 4.32
|
|
μνήμη -ης, ἡ [μιμνήσκω]
|
пам’ять 3.1
|
|
μνημονευτέον [μνημονεύω]
|
adj. verb. треба згадати 5.9
|
|
μονάς -άδος [μόνος]
|
єдиність 1.4; одиниця 4.21, 5.6, 10.2, 13.2, 13.3; Єдиниця 13.3
|
|
μοναχός -ή -όν [μόνος]
|
μοναχῶς adv. єдино 5.6
|
|
μονή -ῆς, ἡ [μένω]
|
перебування 2.4, 4.1, 4.10, 8.5; обитель 4.7
|
|
μόνῐμος -ον [μένω]
|
непохитний 7.4; n. непохитність 7.1, 7.4; μονίμως adv. незрушно 1.2, 9.6, 9.8
|
|
μονῐμότης -ητος, ἡ [μόνιμος]
|
Постійність 2.4
|
|
μονοειδής -ές [μόνος, εἶδος]
|
однаковий 4.7; однозначний 4.6; однорідний 5.8; єдиноподібний 9.5; μονοειδῶς adv. єдино 5.7, 13.1; воєдино 5.7, 7.4; однаково 4.20, 9.4; сукупно 5.8
|
|
μόνος -η -ον
|
єдиний; лише, тільки
|
|
μόριον -ου, τό [μόρος]
|
частина 13.2, 13.3
|
|
μορφή -ῆς, ἡ
|
форма 1.4; вигляд 1.8; вид 9.5
|
|
μορφόω, contr. [μορφή]
|
створювати 1.1
|
|
μυελός -οῦ, ὁ [див. μυών?]
|
кістковий мозок 9.3
|
|
μῠέω, contr. [μύω]
|
mp навчений 1.4, утаємничений 1.4, 3.1; pass. утаємничений 2.9
|
|
μῡριόλεκτος -ον [μυρίος, λέγω]
|
багаторазово сказаний 11.6
|
|
μυστήριον -ου, τό [μύστης]
|
таїнство 2.3, 4.22
|
|
μύστης -ου, ὁ [μύω]
|
посвячений 1.8
|
|
μυστικός -ή -όν [μύστης]
|
містичний 1.6, 2.9, 10.2; таїнственний 1.8, 2.7, 9.5; μυστικῶς adv. як таїнство 2.9
|
|
μωρία -ας, ἡ [μωρός]
|
немудрість 7.1
|
|
μωρός -ά -όν / μῶρος -α -ον
|
немудрий 7.1
|
|
ναῦς νεώς, ἡ
|
корабель 3.1
|
|
νέμω
|
уділяти 5.8, 9.10
|
|
νέος -α -ον
|
юний 10.2
|
|
νεοτελής -ές [νέος, τέλος]
|
нововтаємничений 3.2
|
|
νεφέλη -ης, ἡ [див. νέφος]
|
хмара
|
|
νεώτερος -α -ον comp. [νέος]
|
юнак 10.2
|
|
νοερός -ά -όν [νοέω]
|
умовий; pl. умові [єства] 1.5, 5.3; наділений умом 4.4, 4.6; умоосягаючий 4.1, 4.2; n. умова частина 4.11; νοερῶς adv. умово 7.2; умоглядно 4.9
|
|
νοερότης -ητος, ἡ [νοερός]
|
умоосягання 4.9
|
|
νοέω, contr. [νόος]
|
мислити 4.23, 4.34, 7.1, 7.3, думати 13.3, роздумувати 4.4; осягати умом 4.1, 4.11, 4.23, 7.2, умоосягати 4.1, 5.3, 7.1; умозріти 11.2; збагнути 3.3; уявляти 9.5; мати на увазі 2.7; pass. можуть бути сприйняті умом
|
|
νόησις -εως, ἡ [νοέω]
|
умоспоглядання 1.4; мислення 4.10, 5.7, 7.3; умогляд 1.5, 4.11; умозріння 4.11, 7.1, 7.2, 11.2; умоосягання 11.2; замисел 7.2; поняття 13.3; розуміння 13.4
|
|
νοητέον [νοέω]
|
adj. verb. слід умоосягати 7.1, 7.2; слід розуміти 9.9
|
|
νοητός -ή -όν [νοέω]
|
умоглядний; умоосяжний 4.1, 7.2, 7.3, 11.1; умовий 2.8, 9.9; νοητῶς adv. умово 2.8
|
|
νόος -όου, contr. νοῦς -οῦ, ὁ
|
ум; οἱ νόες pl. уми, τῶν νοῶν G. pl.
|
|
νόσος -ου, ἡ
|
хвороба; хворість 4.27
|
|
νουθετέω, contr. [νοῦς, τίθημι]
|
напоумляти 7.4
|
|
νοῦς -οῦ, ὁ
|
= νόος -όου
|
|
νῠν / νῠ
|
тепер, нині; однак 4.20; тут 7.1
|
|
νύξ νυκτός, ἡ
|
ніч
|
|
ὄγκος -ου, ὁ
|
маса 2.9; вага 9.3
|
|
ὁδεύω [ὁδός]
|
проходити 13.3
|
|
ὁδός -οῦ, ἡ
|
путь 4.32; дорога 11.2; шлях 7.3
|
|
ὅθεν [ὅ, -θεν]
|
тому; чому 4.7
|
|
οἶδα [εἴδω]
|
знати 1.6, 3.2, 4.11, 4.30, 4.35; узнати 10.3; відати 7.2; мати відання 7.2
|
|
οἰητέον [οἴομαι]
|
adj. verb. слід вважати 9.5; слід думати 9.9
|
|
οἰκεῖος -α -ον [οἶκος]
|
свій, його, їх, їхній; (його) власний; властивий; придатний 1.4; нам близький 2.4; n. характерна риса, властивість; οἰκείως adv. як належить 4.7, 4.33, 11.2; належним чином 4.16; як властиво 4.12; у властивий (йому) спосіб 4.7, 4.9, 5.8, 6.1, 6.2, 7.1, 11.6; відповідно 9.5; у відповідний спосіб 4.33, 11.2; достеменно 4.1
|
|
οἰκοδόμημα -ατος, τό [οἰκοδομέω]
|
будова 8.6
|
|
οἶκος -ου, ὁ
|
приміщення 2.4
|
|
ὀΐομαι / οἴομαι [див. οἴω]
|
думати 2.1, 2.2, 2.4, 4.11, 8.1, 10.3; гадати 8.6, 11.5; вважати 6.2, 11.6; приймати 4.32; припускати 4.12; сподіватися 4.35; замірятися 3.2; ὡς οἶμαι – як я думаю 2.1, 5.3, 6.2, 10.3, 12.1; думаю 2.4; гадаю 4.11; сподіваюсь 4.35; як я гадаю 4.1; οἰόμεθα – на нашу думку 12.1
|
|
οἷος οἵα οἷον
|
який; такий як 4.20; ὡς οἷοί τέ ἐσμεν – наскільки спроможні 2.2; наскільки для нас можливо 5.9; οἷόν τε – можливо 4.22; οἷον n. adv. як 3.1, 4.14; як от 1.3, 4.20; так 2.7, 2.11; мовби 4.2, 4.9; немовби 2.7, 4.13, 5.8; коли 2.6
|
|
οἴχομαι
|
пропадати 4.27
|
|
ὁλικός -ή -όν [ὅλος]
|
увесь 4.16, цілком 4.20, повний 4.20; загальний 5.2; ὁλικῶς adv. повністю 1.4, 2.1, 2.4, 2.6, 13.4; цілком 4.20, цілковито 9.8
|
|
ὁλόκληρος -ον [ὅλος, κλῆρος]
|
цілий 2.1; цілісний 4.20, 4.23; n. цілісність 8.9
|
|
ὁλολαμπής -ές [ὅλος, λάμπω]
|
всеосяйний 4.4
|
|
ὅλος -η -ον
|
увесь; цілий; всецілий; загалом; всезагальний; повний; цілковитий; цілковито; в цілому; цілість; pl. світ 5.7, 13.3; увесь світ 5.8, 8.9; всі разом 4.33; διόλου = δι᾽ὅλου – цілком 13.1; у всьому 9.6; τῳ ὅλῳ – абсолютно 13.2; ὅλον adv. абсолютно 9.6; ὅλως adv. взагалі; уповні 1.4; загалом 4.20; цілком 4.18, 11.6; cum neg. аніскільки 3.2
|
|
ὁλοτελής -ές [ὅλος, τέλος]
|
вседосконалий 2.1
|
|
ὁλότης -ητος, ἡ [ὅλος]
|
цілість 2.1, 2.10, 2.11, 4.10; ціле 13.3; повнота 11.2
|
|
ὁμοάγαθος -ον [ὁμός, ἀγαθός]
|
рівноблагий 1.5
|
|
ὁμοβουλία -ας, ἡ [ὁμός, βουλή]
|
спільна воля 2.6
|
|
ὁμόγνιος -ον [ὁμός, γένος]
|
рідний 11.2
|
|
ὁμοδύναμος -ον /ῠα/ [ὁμός, δύναμις]
|
рівнозначний 4.11, 9.1, 13.4
|
|
ὁμοειδής -ές [ὁμός, εἶδος]
|
однорідний 11.1
|
|
ὁμόθεος -ον [ὁμός, θεός]
|
рівнобожественний 1.5
|
|
ὅμοιος / ὁμοῖος -α -ον [ὁμός]
|
подібний 5.5, 9.1; однодушний 4.21
|
|
ὁμοιότης -ητος, ἡ [ὅμοιος]
|
подібність 4.7, 9.1, 9.6, 9.7; подоба 9.6
|
|
ὁμοίωμα -ατος, τό [ὁμοιόω]
|
подібність 7.3
|
|
ὁμοίωσις -εως, ἡ
|
уподібнення 1.2
|
|
ὁμόνοια -ας, ἡ [ὁμόνοος]
|
порозуміння 11.1, 11.2
|
|
ὁμός -ή -όν
|
ὁμῶς adv. однаково 11.2; а 5.8; δὲ ὅμως – а все ж таки 4.20
|
|
ὁμόστοιχος -ον [ὁμός, στοῖχος]
|
рівний 4.7, 4.10, 4.13, 4.15
|
|
ὁμοτᾰγής -ές [ὁμός, τάσσω]
|
рівний по чину 4.10, 4.12, 13.4; того самого чину 9.6
|
|
ὁμοφῠής -ές [ὁμός, φύω]
|
однорідний 11.2
|
|
ὁμῶς
|
див. ὁμός
|
|
ὂν
|
суще; буття 8.6, 11.3; єство 1.2; будучи 4.32; τὰ ὄντα – сущі / суще (ті, що є; ті, які наділені буттям)
|
|
ὄνομα -ατος, τό
|
ім’я; назва 7.3, 9.5; значення 5.9
|
|
ὀνομάζω [ὄνομα]
|
іменувати 1.7, 13.3; мати ймення 1.4, 1.7; називати 2.7, 8.9; називатися 9.2; надавати ім’я 1.8; найменувати 1.6, 7.3
|
|
ὀντότης -ητος, ἡ [ὄντα]
|
реальність 5.4
|
|
ὄντως
|
воістину; істинно 4.6, 4.12, істинний 4.34; справді 1.6, 4.16, 10.3, 13.4, справдешній 7.4; направду 3.3; реально 2.4
|
|
ὅπῃ / ὅπη [ὁ] adv. rel. indef.
|
як 13.4
|
|
ὀπίσθιος -α -ον [ὄπισθεν]
|
спина 1.8
|
|
ὀπίσω /ῐ/ [див. ὄπισθε(ν)]
|
вслід
|
|
ὁποῖος -α -ον [ὁ, ποῖος]
|
який 2.7; який би то не був 11.6
|
|
ὁπότᾰν [ὁπότε, ἄν]
|
коли
|
|
ὅπου [ὁ, ποῦ]
|
ὅπου γε – адже 2.4, коли то 11.6
|
|
ὀπτικός -ή -όν [ὄψις]
|
наочний 3.2
|
|
ὅπως [ὁ, πῶς] conj.
|
як 2.9, 6.3, 8.8, 11.1; щоб 2.4, 9.5; ὅπως ποτέ – у будь-який спосіб 8.1
|
|
ὁπωσοῦν / ὅπως οὖν
|
у який би то не було спосіб 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 6.1
|
|
ὅρᾱσις -εως, ἡ [ὁράω]
|
видіння 1.6, 10.2; явлення 9.5; зір 8.2
|
|
ὁρᾱτός -ή -όν [ὁράω]
|
видимий 1.4, 4.4, 7.2
|
|
ὁράω, contr.
|
бачити 1.4, 2.4, 3.2, 4.23, 8.2, 13.4; видіти 6.2; споглядати 1.3, 2.7; глядіти 4.10; бути зрячим 4.4; pass. появлятися 4.20
|
|
ὄρεξις -εως, ἡ [ὀρέγω]
|
стремління 4.19
|
|
ὀρθόγραμμος -ον [ὀρθός, γραμμή]
|
простолінійний 4.11
|
|
ὀρθός -ή -όν
|
правильний; ὀρθῶς adv. правильно
|
|
ὀρθότης -ητος, ἡ [ὀρθός]
|
правильність 12.3
|
|
ὁρίζω [ὅρος]
|
установлювати 4.4; обмежувати 8.5, 10.3, 13.1; означувати 4.4, 8.9; визначати 4.30, 8.9, 13.3; визначати межі 11.1, 13.3
|
|
ὁριστικός -ή -όν [ὁρίζω]
|
той, що означує 13.2
|
|
ὁροθετέω, contr. [ὁροθέτης]
|
означити 2.4; установлювати 8.7
|
|
ὅρος -ου, ὁ
|
межа 8.7, 13.3, межі 8.5, 8.7; обмеження 4.10, 12.2; поняття 3.2; визначення 4.32, 9.6; окреслення 5.7
|
|
ὀρρωδέω
|
побоюватися 8.6
|
|
ὅσιος -α -ον
|
благочестивий 8.8; ὁσίως adv. благочестиво 1.2
|
|
ὁσιότης -ητος, ἡ [ὅσιος]
|
побожність 1.1
|
|
ὅσος -η -ον [див. ὅς]
|
усякий 1.4; pl. усі, що 8.7, 11.6; як багато 9.1; те, що 10.3, 11.6; ὅσον – наскільки 1.1; καθ’ ὅσον – наскільки 4.9, 4.20, 4.33, 5.6, 7.2, 8.9, 12.4, 13.3; оскільки 8.9, 9.2, 10.3; як 4.20; ἐφ’ ὅσον – наскільки 7.2
|
|
ὅσπερ ἥπερ ὅπερ [ὅς, περ]
|
n. як 1.5, 7.1, 7.2, 7.3; що 13.3
|
|
ὅστις, ἥτις, ὅτι [ὅς, τις]
|
всілякий 1.8; який 11.1
|
|
ὅτε [ὅ, τε] conj.
|
коли; ἔσθ᾽ ὅτε = ἔστιν ὅτε – буває, що 10.3
|
|
οὐδᾰμῇ [οὐδαμός]
|
ніде 3.1, 4.28; ніколи 4.20
|
|
οὐδᾰμός -ή -όν [οὐδέ, ἀμός]
|
n. ніщо 9.3; οὐδαμῶς adv. в жоден спосіб 4.20, 4.28
|
|
οὐδαμοῦ [οὐδαμός]
|
ніде 4.34
|
|
οὐδείς, οὐδεμία, οὐδέν [οὐδέ, εἷς]
|
ніхто, ніщо; n. анітрохи 2.11
|
|
οὐδέποτε [οὐδέ, πότε]
|
ніколи
|
|
οὐκοῦν [οὐκ, οὖν]
|
отже
|
|
οὔκουν [οὐκ, οὖν]
|
отож
|
|
οὖν
|
отже, отож, тож; справді 13.1
|
|
οὔπω / οὔ πω
|
ще не
|
|
οὐράνιος -α -ον /ᾰ/ / -ος -ον [οὐρανός]
|
небесний
|
|
οὐρανοπορία -ας, ἡ [οὐρανοπορέω]
|
небохід 4.4
|
|
οὐρᾰνός -οῦ, ὁ
|
небо
|
|
οὖς, ὠτός, τό
|
вухо 1.8, 4.11; слух 1.8
|
|
οὐσία -ας, ἡ [див. εἰμί]
|
сутність; буття; суть 2.7, 4.30, 7.2; сущість 1.1, 1.3, 2.7, 5.1, 5.2; істота 1.3, 5.8, 11.6; стихія 2.9; основа 4.20; κατ’ οὐσίαν в сутності 2.10; по [своїй] суті 4.30
|
|
οὐσιαρχία -ας, ἡ [οὐσία, ἄρχω]
|
Буттєначало 5.1
|
|
οὐσιοποιός -όν [οὐσία, ποιέω]
|
буттєтворчий 1.4, 2.7, 5.1, 5.2, 5.4, 5.8, 5.9; надавати буття 5.8
|
|
οὐσιόω, contr. [οὐσία]
|
давати існування 4.20; pass. взяти на себе сутність 2.6, 2.9, 2.10; стати сутністю 4.20
|
|
οὐσιώδης -ες [οὐσία]
|
буттєвий 8.3, 8.5, 9.10; бути 1.5; буття 4.2, 4.4; існуючий 1.4; істотний 2.3; сутнісний 4.7; яке належить до суті 4.2; по своїй суті 4.1; οὐσιωδῶς adv. сутнісно 2.8
|
|
οὐσιωνυμία -ας, ἡ [οὐσία, ὄνομα]
|
ім’я Сущий 5.1
|
|
οὐσίωσις -εως, ἡ [οὐσιόω]
|
наділяння буттям 2.5
|
|
οὗτος, αὕτη τοῦτο [ὁ, τό]
|
цей; ἐν τούτῳ – тоді 3.1, 4.21; а втім 8.7; κατὰ τοῦτο – тому 4.20
|
|
ὀφείλω [див. ὀφέλλω]
|
inf. повинно 8.7
|
|
ὀφθαλμός -οῦ, ὁ [див. ὄμμα]
|
око
|
|
ὀφλισκάνω [див. ὀφείλω]
|
накликати на себе 8.6
|
|
ὄψις -εως, ἡ [див. ὄσσομαι, ὄμμα]
|
погляд 4.6
|
|
πάγκᾰλος -ον [πᾶς, καλός]
|
всепрекрасний 4.7
|
|
παγκρᾰτής -ές [πᾶς, κράτος]
|
вседержительний 10.1
|
|
παγκτησία -ας, ἡ [πᾶς, κτάομαι]
|
всеволодіння 12.2, 12.3
|
|
πάθος -εος, contr. -ους, τό /ᾰ/ [πάσχω]
|
страждання 8.9; пристрасть 4.19, 11.5
|
|
παῖς παιδός, ὁ, ἡ
|
дитина
|
|
πᾰλαιός -ά -όν [πάλαι]
|
πᾰλαιός ἡμερῶν – Ветхий деньми
|
|
παλαιότης -ητος, ἡ [παλαιός]
|
древність 4.4, 6.2
|
|
πάλιν /ᾰῐ/ [див. πόλος?] adv.
|
знову, знову-таки, назад, зворотно, навпаки
|
|
παμμεγέθης -ες
|
вкрай великий 4.4
|
|
παμμῐγής -ές [πᾶς, μίγνυμι]
|
παμμιγῶς adv. всезмішано 11.1
|
|
παμφαής -ές [πᾶς, φάος]
|
всесвітлий 4.23, 7.1
|
|
πανάγαθος -ον
|
всеблагий 3.1, 4.20
|
|
πανάγιος -ια -ον /αα/ [πᾶς, ἅγιος]
|
всесвятий 5.8
|
|
πάναγνος -ον, ἡ /ᾰα/ [πᾶς, ἁγνός]
|
всечистий 1.4, 3.1
|
|
πᾰναίτιος -ον [πᾶς, αἰτία]
|
всеспричинюючий 1.7, 2.5, 4.2
|
|
πανείδεος -ον
|
= πᾰνειδής
|
|
πᾰνειδής -ές [πᾶς, εἶδος]
|
маючий усякий вид 5.8
|
|
παννόητος -ον [πᾶς, νοητός]
|
n. всезбагненність 2.4
|
|
πανσθενής -ές [πᾶς, σθένος]
|
всемогутній 6.2
|
|
πάνσοφος -ον [πᾶς, σοφός]
|
всемудрий 1.1, 7.1
|
|
πάνσχημος -ον
|
= πανσχήμων
|
|
πανσχήμων -ον, G. -ονος [πᾶς, σχῆμα]
|
маючий усякий образ 5.8
|
|
παντᾰχοῦ [πᾶς]
|
всюди; у всіх відношеннях 10.3
|
|
παντᾰχῶς [πᾶς]
|
у будь-який спосіб 5.8
|
|
παντελής -ές
|
вседосконалий 2.1, 2.3, 2.4, 4.20, 4.35, 10.1, 11.1, 11.2, 11.3, 12.2; досконалий 6.2, 12.2; цілковитий 4.20, 4.23, 4.27, 4.29, 11.2, 12.3; абсолютний 5.9; зовсім 9.2; загальний 1.8; всездійснюючий 1.7, 3.1, 4.4, 5.2; повний 2.4; παντελῶς adv. цілковито 4.21, 5.1, 8.3, 8.5, 11.5; досконало 5.6; зовсім 9.2
|
|
πάντη, πάντῃ [πᾶς]
|
цілковито; цілком; сповна 4.20; в усьому 4.23, 4.32; у всіх відношеннях 10.3; зовсім 4.20, 4.32; точно 4.32; досконало 11.6
|
|
παντοδαπής -ές
|
= παντοδᾰπός
|
|
παντοδᾰπός -ή -όν [πᾶς]
|
всеможливий 6.3; всебічний 4.33; всілякий 7.4; різноманітний 11.2, найрізноманітніший 8.9; n. багатогранність 7.2
|
|
παντοδύναμος -ον /αῠᾰ/ [πᾶς, δύναμαι]
|
всесильний 8.6
|
|
παντοῖος -α -ον [πᾶς]
|
παντοίως adv. всіляко 9.9
|
|
παντοκρᾰτορικός -ή -όν [παντοκρατορία]
|
вседержительний 4.4, 8.5, 10.1
|
|
παντοκράτωρ, G. -ορος /αᾰ/ [πᾶς, κράτος]
|
Вседержитель
|
|
πάντως adv.
|
зовсім 2.2, 8.8; повністю 9.8; абсолютно 4.16; доконечно 3.3, 4.28; звичайно 4.11; πάντως που – звичайно, що 8.9
|
|
παρά
|
G. від; поза; О.в.
D. у; у присутності; наш 13.4
Acc. поза, окрім, як не те; всупереч, проти; над; у порівнянні з
|
|
παραβάλλω [παρά, βάλλω]
|
зіставляти 7.1
|
|
παράγω [παρά, ἄγω]
|
приводити, призводити; виводити 4.4; появлятися 4.18; утворювати 8.2
|
|
παρᾰγωγή -ῆς, ἡ [παράγω]
|
створення 1.5; походження 2.11
|
|
παράδειγμα -ατος, τό [παραδείκνυμι]
|
приклад 2.4, 2.8; первообраз 5.8, 5.9, 7.3
|
|
παραδειγμᾰτικός -ή -όν [παράδειγμα]
|
зразок 4.7; взірцевий 4.10
|
|
παραδείκνῡμι / παραδεικνύω [παρά, δείκνυμι]
|
показувати 5.9
|
|
παραδίδωμι [παρά, δίδωμι]
|
передавати 1.2, 1.3, 2.2, 7.2, 13.4; подавати 3.2; приписувати 8.1
|
|
παράδοξος -ον [παρά, δόξα]
|
n. comp. що ще більш дивовижно 9.7
|
|
παράδοσις -εως, ἡ [παραδίδωμι]
|
передання 1.4, 1.8, 2.4, 2.7, 13.4
|
|
παραδοχή -ῆς, ἡ [παραδέχομαι]
|
передання 1.5
|
|
παραιρέω, contr. [παρά, αἱρέω]
|
pass. бути позбавленим 4.19
|
|
παράκειμαι [παρά, κεῖμαι]
|
бути перед 4.11
|
|
παρακῑνέω, contr. [παρά, κινέω]
|
захитати 1.3; порушувати 4.11
|
|
παρακτικός -ή -όν [παράγω]
|
який призводить 5.2; який приводить 1.3
|
|
παραλαμβάνω [παρά, λαμβάνω]
|
приймати 2.2; переймати 2.7, 2.9; сприймати 7.1
|
|
παραλείπω [παρά, λείπω]
|
обходити мовчанням 3.3; не згадувати 13.4
|
|
παράλιος -α -ον /ᾰᾰ/ [παρά, ἅλς]
|
при морі 3.1
|
|
παράλογος -ον [παρά, λέγω]
|
суперечний розуму 7.1
|
|
παράνοια -ας, ἡ [παρανοέω]
|
безумство 6.2
|
|
παραπέτασμα -ατος, τό [παραπετάννυμι]
|
завіса 1.4
|
|
παραπόλλῡμι [παρά, ἀπόλλυμι]
|
пропадати 10.1
|
|
παράτασις -εως, ἡ [παρατείνω]
|
тривалість 1.4, 10.3
|
|
παρατίθημι [παρά, τίθημι]
|
підносити 1.8; представляти 2.9
|
|
παρατρέχω [παρά, τρέχω]
|
παραδραμόν aor. part. n. мимохідь 4.4
|
|
παρατροπή -ῆς, ἡ [παρατρέπω]
|
відвернення 4.23, 4.35
|
|
παραφθαρτικός -ή -όν [παραφθείρω]
|
те, що ушкоджує 1.3
|
|
παράφρων -ον, G. -ονος [παρά, φρήν]
|
безумний 4.35
|
|
πάρειμι [παρά, εἰμί] imperf. παρῆν ‖ fut. παρέσομαι
|
бути присутнім; бути наявним 3.1; бути 3.2
|
|
πάρεργος -ον [παρά, ἔργον]
|
ἐκ παρέργου – поверхово 3.2
|
|
παρευδοκιμέω, contr. [παρά, εὐδοκιμέω]
|
mp вважати нижчим 8.8
|
|
παρέχω [παρά, ἔχω]
|
подавати 8.5; давати 4.19
|
|
παρθενικός -ή -όν [παρθένος]
|
дівственний 2.9
|
|
παρίστημι [παρά, ἵστημι]
|
представляти 4.11
|
|
παρουσία -ας, ἡ [πάρειμι 1]
|
наявність 4.6, 4.20, 11.2
|
|
παρρησιάζω [παρρησία]
|
сміливо казати 4.10; прямо казати 4.19; відверто казати 4.20
|
|
παρυπόστᾰσις -εως, ἡ [παρά, ὑπόστασις]
|
запозичене існування 4.31
|
|
παρυφίστημι [παρά, ὑφίστημι]
|
співіснувати 4.20, здійснюватися 4.27
|
|
πᾶς πᾶσα πᾶν
|
увесь; всецілий 2.1; спільний 2.6; світ 4.10, 4.13; τὸ εἶναι πᾶν – буття взагалі 5.5
|
|
πάσχω
|
перетерпіти 2.6; потерпіти 8.9; звідувати 2.9; зазнавати 2.10, 4.28; переживати 3.2; med. бути підвладним 4.21
|
|
πᾰτήρ πατρός, ὁ
|
Отець; батько 11.6
|
|
πατριά -ᾶς, ἡ [πατήρ]
|
рід 1.4
|
|
πατριαρχία -ας, ἡ [πατριάρχης]
|
Джерело отцівства 2.8
|
|
πατρῐκός -ή -όν [πατήρ]
|
πατρικῶς adv. по-батьківськи 8.9
|
|
πατρίς -ίδος /ιῐ/ [πατήρ]
|
вітчизна 4.11
|
|
πατρότης -ητος ἡ [πατήρ]
|
отцівство 2.8
|
|
παῦσις -εως, ἡ [παύω]
|
переставання 4.23
|
|
πειθός -ή -όν
|
переконливий 1.1
|
|
πείθω
|
переконувати 2.2, 3.3; упевнювати 3.3; mp покладатися 1.1; perf. part. mp віруючий 7.4
|
|
πειράω, contr. [πεῖρα]
|
намагатися 2.11
|
|
πεῖσμα -ατος, τό
|
канат 3.1
|
|
περαίνω [πέρας]
|
здійснювати 4.8
|
|
πέρας -ατος, τό [див. πεῖραρ]
|
межа 1.5, 4.10, 4.35, 5.10, 7.2; крайня межа 1.4, 13.1; кінець 1.7, 4.10, 5.7, 13.3; завершення 4.4, 13.4; кінцева ціль 4.10; кінцева мета 4.7; вершина 9.4; τὸ πέρας ἔχουσιν – обмежені 1.4
|
|
περᾰτόω, contr. [πέρας]
|
мати завершення 5.8; визначати границі 11.1
|
|
περί
|
G. про; щодо, стосовно
Acc. навколо; довкола; коло; при; поблизу; щодо; стосовно; у відношенні; у, в; за; до
|
|
Περὶ δικαίου καὶ θείου δικαιωτηρίου
|
Про справедливий і божественний суд 4.35
|
|
Περὶ τῶν ἀγγελικῶν ἰδιοτήτων καὶ τάξεων
|
Про характерні риси та чини ангелів 4.2
|
|
Περὶ ψυχῆς
|
Про душу 4.2
|
|
περιάγω /ᾰ/ [περί, ἄγω]
|
вести з собою 12.3
|
|
περιαιρέω, contr. [περί, αἱρέω]
|
віднімати 1.8
|
|
περιάπτω [περί, ἅπτω]
|
прикладати 9.5
|
|
περιαυγάζω [περιαυγής]
|
осявати 1.4
|
|
περιγράφω /ᾰ/ [περί, γράφω]
|
описувати 2.1
|
|
περιέλιξις -εως, ἡ [περιελίσσω]
|
коловорот 8.5
|
|
περιέχω [περί, ἔχω]
|
обіймати 4.6, 5.9, 9.2, 10.1; охоплювати 4.21, 9.9; пронизувати 2.4
|
|
περιθάλπω [περί, θάλπω]
|
зігріватися 6.3
|
|
περιθέω [περί, θέω]
|
огортати 12.2
|
|
περικᾰλύπτω [περί, καλύπτω]
|
окутувати 1.4
|
|
περίκειμαι [περί, κεῖμαι]
|
лежати довкруги 2.5; огортати 4.5
|
|
περικόσμιος -ον [περίκοσμος]
|
обіймаючий світ 1.6; довколосвітній 4.6
|
|
περιλαμβάνω [περί, λαμβάνω]
|
охоплювати 3.2; обіймати 4.11, 13.3
|
|
περιληπτικός -ή -όν [περιλαμβάνω]
|
обіймаючий 1.5, 3.1; осягаючий 9.3; περιληπτικῶς adv. стисло 2.1
|
|
περιοδικός -ή -όν [περίοδος]
|
періодичний 4.4
|
|
περιουσία -ας, ἡ [περίειμι 1]
|
наддостаток 6.2, 8.2, 8.6, 9.4, 11.2
|
|
περιοχή -ῆς, ἡ [περιέχω]
|
охоплюване 4.4; обіймаючий 4.35; простір 4.4; зміст 7.2; охорона 8.5; обняття 9.9
|
|
περιπλάσσω, att. περιπλάττω [περί, πλάσσω]
|
додавати 1.8; надавати 9.5
|
|
περιπορεύομαι [περί, πορεύω]
|
обертатися 7.2; звершувати шлях 4.14
|
|
περισσεία -ας, ἡ [περισσεύω]
|
достаток 5.3
|
|
περισσός, att. περιττός -ή -όν [περί]
|
особливий 3.3; непотрібний 4.11; περισσῶς / περιττῶς adv. уповні 2.8; обильно 4.5; особливо 5.3; περιττῶς λέγοντας – марнословлячи 3.2
|
|
περίστᾰσις -εως, ἡ [περιίστημι]
|
pl. злигодні 8.8
|
|
περισφίγγω [περί, σφίγγω]
|
обгортати 10.1
|
|
περιτίθημι [περί, τίθημι]
|
надавати 1.4; приписувати 9.5
|
|
περιχᾰρᾰκόω, contr. [περί, χαρακόω]
|
огортати 4.11
|
|
περιχορεύω [περί, χορεύω]
|
рухатися довкола 4.8
|
|
πέτρᾱ -ας, ἡ
|
скеля 1.6, 3.1
|
|
πῃ
|
у якийсь спосіб 13.2; πῇ μὲν … πῇ δὲ – почасти … почасти 4.20; десь … деінде 5.8; частково … частково 10.3
|
|
πηγαῖος -α -ον [πηγή]
|
першоджерельний 2.1, 2.7, 4.2, 4.6, 4.7, 9.2
|
|
πηγή -ῆς, ἡ
|
джерело 2.5
|
|
πήγνῡμι / πηγνύω
|
perf. бути усталеним 9.8
|
|
πηλίκος -η -ον /ῐ/
|
n. величина 4.10
|
|
πιστεύω [πιστός]
|
вірити; увірувати 7.4
|
|
πίστις -εως, ἡ [πιστός]
|
віра 2.9, 4.35
|
|
πλᾰνάω, contr.
|
mp бути оманеним 4.6
|
|
πλάνη -ης, ἡ /α/ [див. πλανάω]
|
омана 4.5, 7.4; блуканина 7.1
|
|
πλάσις -εως, ἡ /ᾰ/ [πλάσσω]
|
ἐν πλάσει – складений 1.1
|
|
πλάσσω, att. πλάττω [див. παλάμη?]
|
зображати 10.2
|
|
πλάτος -εος, contr. -ους, τό /ᾰ/ [πλατύς]
|
ширина 9.5
|
|
πλᾱτός -ή -όν [πελάζω]
|
ширина
|
|
πλείων -ον [πολύς] comp.
|
більший; численніший 5.3; διὰ πλειόνων – обширніше 2.3
|
|
πλεονεκτέω, contr. [πλέον, ἔχω]
|
мати перевагу 5.3
|
|
πληγή -ῆς, ἡ [див. πλήσσω]
|
удар 8.6
|
|
πλῆθος -εος, contr. -ους, τό [див. πίμπλημι]
|
багато [людей] 4.12; численне 2.11, 13.3; множинне 7.2, 13.2; множина 4.10; многота 11.1
|
|
πληθύνω /ῡ/ [πλῆθος]
|
множитися 5.6; perf. part. численний 4.9; помножений 13.2
|
|
πληθύς -ύος, ἡ [πλῆθος]
|
многота 4.18
|
|
πληθυσμός -οῦ, ὁ [πληθύνω]
|
помноження 2.11
|
|
πληθύω [πληθύς]
|
сповнювати 2.5; помножувати 2.11, 12.4
|
|
πλημμελέω, contr. [πλημμελής]
|
part. порушник 4.22
|
|
πλημμελής -ές [πλήν, μέλος]
|
грішний 4.28; n. прогрішення 8.9
|
|
πλήν [див. πέλας]
|
проте 4.11
|
|
πλήρης -ες [πίμπλημι]
|
повний 2.1; цілісний 2.11
|
|
πληρόω, contr. [πλήρης]
|
наповнювати 5.9; сповнювати 8.9
|
|
πλήρωμα -ατος, τό [πληρόω]
|
повнота 4.6
|
|
πλησιάζω [πλησίος]
|
наближатися 4.20, 5.3, 8.8; приближатися 3.1
|
|
πλησίος -α -ον [πέλας]
|
близький 5.3, 5.6
|
|
πλόκᾰμος -ου, ὁ [πλέκω]
|
волосся 1.8
|
|
πνεῦμα
|
Дух; вітер 1.6
|
|
πνευμᾰτικός -ή -όν [πνεῦμα]
|
πνευματικῶς adv. духовно 2.8
|
|
πνευματοκίνητος -ον /ᾰῑ/ [πνεῦμα, κινέω]
|
натхнений Духом 1.1
|
|
πόθεν [див. πόσος]
|
звідки
|
|
ποθέω, contr.
|
прагнути 4.31, 5.2
|
|
πόθος -ου, ὁ [див. ποθέω]
|
πόθῳ – бажаючи 13.3
|
|
ποιέω
|
робити; чинити, учиняти; спричинювати 4.20; поводитися 8.8
|
|
ποίημα -ατος, τό [ποιέω]
|
твір 4.4
|
|
ποίησις -εως, ἡ [ποιέω]
|
ділання 4.35, 8.2
|
|
ποιητικός -ή -όν [ποιητής]
|
творящий; творчий 4.7; творителька 7.3, 9.10; який творить 5.8, 6.1; призвідник 2.8, 4.31
|
|
ποικιλία -ας, ἡ [ποικίλος]
|
різноманіття 7.2; розмаїтість 7.4; багатоманітність 1.4, 12.4
|
|
ποικίλλω [ποικίλος]
|
part. різноманітний 4.9
|
|
ποικίλος -η -ον /ῐ/
|
різноманітний 9.5; різний 4.6; заплутаний 2.4
|
|
ποιός -ά -όν [див. πόσος]
|
n. якість 4.10
|
|
ποιότης -ητος, ἡ [ποιός]
|
якість 5.8
|
|
πολεμέω, contr. [πόλεμος]
|
ворогувати 11.5
|
|
πόλεμος -ου, ὁ [див. πελεμίζω]
|
ворожнеча 11.1
|
|
πολιός -ή -όν [див. πελιός, πελιδνός]
|
сивоволосий 10.2
|
|
πολλάκις /ᾰῐ/ [πολύς]
|
часто; багато раз; не раз 4.12
|
|
πολλαπλᾰσιάζω [πολλαπλάσιος]
|
помножувати 2.5, 5.8, 11.1; ставати численним 2.11
|
|
πολλαπλᾰσιασμός -οῦ, ὁ [πολλαπλασιάζω]
|
помноження 2.11
|
|
πολλᾰχοῦ [див. πολύς]
|
багато раз 8.1
|
|
πολλοστός -ή -όν [πολύς]
|
слабенький 4.4
|
|
πολυγονία -ας, ἡ [πολύγονος]
|
щедрородючість 6.3, 9.5
|
|
πολυειδής -ές [πολύς, εἶδος]
|
у багатьох виглядах 9.1, 9.5
|
|
πολυθρύλητος -ον [πολύς, θρυλέω]
|
n. те, про що багато балакають 4.28
|
|
πολῠκῑνησίη -ης, ἡ [πολυκίνητος]
|
велика рухливість 4.4
|
|
πολυκίνητος -ον /ῠῑ/ [πολύς, κινέω]
|
часто ворохобний 11.5
|
|
πολυπλᾰσιασμός -οῦ, ὁ [πολυπλασιάζω]
|
помноження 9.5
|
|
πολυπραγμονέω, contr. [πολυπράγμων]
|
вивідувати з цікавості 3.3
|
|
πολύς (ion. πολλός) πολλή πολύ (ion. πολλόν)
|
багато; численний, численне; многота; довгочасний 2.9; сильний 2.11; ревний 4.13; πολλῳ – значно 4.10, 4.19; ἐπὶ πολύ – далеко 10.2
|
|
πολυσχήμᾰτος -ον [πολύς, σχῆμα]
|
у багатьох образах 9.1
|
|
πολύσχημος -ον
|
= πολυσχήμᾰτος
|
|
πολυύμνητος -ον [πολύς, ὑμνέω]
|
багатооспівуваний 7.1
|
|
πολύφωνος -ον /ῠ/ [πολύς, φωνή]
|
n. багатомовність 2.4
|
|
πολύφωτος -ον [πολύς, φῶς]
|
вельми сяючий 3.1
|
|
πολυωνῠμία -ας, ἡ [πολυώνυμος]
|
багатоймення 1.8
|
|
πολυώνῠμος -ον [πολύς, ὄνομα]
|
багатойменний 1.6, 7.1, 10.1; πολυωνύμως adv. багатойменно 1.6
|
|
πονηρός -ά -όν [πόνος]
|
поганий
|
|
πορεύω [πόρος]
|
ходити 2.9, 5.9; проникати 9.1
|
|
πόρρω / πρόσω [πρό, див. ὀπίσω]
|
далеко; ἀεὶ τὸ πρόσω – щораз далі 3.1
|
|
ποσός -ή -όν [див. πόσος]
|
τὸ ποσόν – кількість 4.10
|
|
πότε [див. πόσος]
|
будь-коли 11.6
|
|
ποτε [див. πόσος] adv. indef. encl.
|
коли 1.2; зрештою 11.6
|
|
ποτήριον -ου, τό [ποτήρ]
|
чаша 1.8
|
|
πούς ποδός, ὁ
|
нога 1.8, 2.9, 9.5
|
|
πρᾶγμα -ατος, τό [πράσσω]
|
річ 4.19, 6.2; діло 13.4; [стан] справ 13.3
|
|
πραγμᾰτεία -ας, ἡ [πραγματεύομαι]
|
твір 1.4, 4.35; тема 1.8; питання 3.2
|
|
πρακτικεύομαι [πράσσω]
|
πρακτικεύεσθαι – діяння 4.10
|
|
πράσσω /ᾱ/, att. πράττω [див. πέρνημι, πείρω]
|
чинити
|
|
πρεσβεῖον -ου, τό [πρέσβυς]
|
вищий рівень 5.8
|
|
πρεσβεύω [πρέσβυς]
|
вшановувати 1.8; почитати 9.7; ставити на перше місце 4.11
|
|
πρέσβυς -εως, ὁ
|
compar. вищий 11.1; superl. найвищий 2.9, 3.2, 5.8; найповажніший 4.4, 4.20; важливий 5.6
|
|
πρεσβύτερος [див. πρέσβυς]
|
старший 4.2, 5.5; старець 10.2
|
|
πρεσβῡτικός -ή -όν [πρέσβυς]
|
пресвітерський 3.2; гідний пресвітера 3.2; πρεσβυτικῶς adv. як належить пресвітеру 3.2
|
|
πρίν
|
раніш
|
|
πρό
|
перед; передше; раніше, раніш; передуючий 7.1; πρὸ αἰῶνος – предвічний 10.3
|
|
προάγω /ᾰ/ [πρό, ἄγω]
|
виводити 2.7, 10.1
|
|
προαγωγή -ῆς, ἡ [προαγωγός]
|
виведення [до буття] 2.11
|
|
προᾰγωγικός -όν [προαγωγός]
|
двигун 4.14
|
|
προαιρέω, contr. [πρό, αἱρέω]
|
вибирати 4.1
|
|
προαιώνιος -ον [πρό, αἰών]
|
προαιωνίως adv. предвічно 5.4
|
|
προβαίνω [πρό, βαίνω]
|
прямувати 11.2
|
|
προβάλλω [πρό, βάλλω]
|
випромінювати 4.2; передувати 5.5; подавати 5.6; закладати 7.3
|
|
προβολεύς -έως, ὁ [προβολή]
|
спричинник 4.14
|
|
προδιαγιγνώσκω [πρό, διαγιγνώσκω]
|
попередньо визначати 2.11
|
|
προδιορίζω [πρό, διορίζω]
|
наперед окреслювати 2.11; раніш окреслювати 1.1
|
|
πρόειμι 1 [πρό, εἰμί] imperf. προῆν / fut. προέσομαι
|
передіснувати; προεῖναι – передбуття 5.5; Προὼν – Передсущий 5.5, 5.8, 5.10
|
|
πρόειμι 2 [πρό, εἶμι] imperf. προῄειν
|
прямувати вперед 2.11, 4.14; переходити 1.8; проходити 10.2; виходити 4.8, 4.9, 4.21, 8.5, 9.9, 11.1, 11.6; відходити далі 5.6; сходити 5.10, 11.2; виступати 5.9
|
|
προεισάγω [πρό, εἰσάγω]
|
раніш викладати 4.12
|
|
προένειμι [πρό, ἔνειμι]
|
наперед бути в 2.8
|
|
προεπινοέω, contr. [πρό, ἐπινοέω]
|
завбачати 13.3
|
|
προερέω = προείρω [πρό, εἴρω]
|
сказати (раніше) 7.1
|
|
προέρχομαι [πρό, ἔρχομαι]
|
походити 9.9; відходити 10.2; виходити 5.6, 11.6
|
|
προέχω [πρό, ἔχω]
|
наперед мати; наперед посідати 4.6, 4.7, 5.8
|
|
προηγέομαι, contr. [πρό, ἡγέομαι]
|
part. передуючий 9.6
|
|
πρόθῠρον -ου, τό [πρό, θύρα]
|
перед дверима 5.8
|
|
προϊδρύω [πρό, ἱδρύω]
|
мати передоснову 4.13
|
|
προκατάρχω [πρό, κατάρχω]
|
мати першість 2.11, 4.16
|
|
προλαμβάνω [πρό, λαμβάνω]
|
наперед мати 5.4, 5.8, 7.2, 7.4, 9.10, 13.3; наперед містити 1.4, 1.7
|
|
προληπτικός -ή -όν [προλαμβάνω]
|
наперед маючий 1.5
|
|
πρόληψις -εως, ἡ [προλαμβάνω]
|
упередження 4.12
|
|
προνοέω, contr. [πρόνοος]
|
піклуватися 4.8, 4.33, 9.9; pass. бути під промислом 4.13, 4.33; бути спричиненим 1.8; part. mp підопічний 12.3
|
|
προνοητικός -ή -όν [προνοέω]
|
піклувальний 4.33, 9.9, 11.6; який піклується 5.7; προνοητικῶς adv. піклуючись 4.10, 4.24, 12.4; через промисел 9.5
|
|
πρόνοια -ας, ἡ
|
промисел, піклування
|
|
πρόοδος -ου, ἡ [πρό, ὁδός]
|
виходження, ісходження; прямування вперед 8.5; рух (вперед) 11.1; прояв 13.2
|
|
προορίζω [πρό, ὁρίζω]
|
напередпризначити 5.8, 11.5
|
|
προορισμός -οῦ, ὁ [προορίζω]
|
напередпризначення 5.8
|
|
προπετής -ές [προπίπτω]
|
невгамовний 4.23
|
|
πρός
|
G. О.в.; з, із; від; внаслідок; для; до; відповідно до
D. πρὸς τούτῳ – крім того 2.3
Acc. до; на; перед; для; з огляду на; у відношенні до; відносно; із, з; між; у порівнянні; у, в; щоб; проти
|
|
προσαγορεύω [πρός, ἀγορεύω]
|
називати 4.13, 10.3
|
|
προσάγω /ᾰ/ [πρός, ἄγω]
|
підводити 2.7; приводити 3.3; наближувати 3.1
|
|
πρόσειμι [πρός, εἰμί]
|
відноситися 2.1; бути присутнім 13.3
|
|
προσεπιμαρτυρέω [πρός, ἐπιμαρτῠρέω]
|
підпирати 11.5
|
|
προσέτι [πρός, ἔτι]
|
крім того 3.2
|
|
προσεχής -ές [προσέχω]
|
προσεχῶς adv. старанно 3.3
|
|
προσέχω [πρός, ἔχω]
|
звертати увагу 4.11
|
|
προσήγορος -ον [πρός, ἀγορεύω]
|
привітний 4.21
|
|
προσήκω [πρός, ἥκω]
|
подобати 4.23; належати 4.23; бути спорідненим 5.10; part. належний 4.34, 4.35, 8.7, 12.1
|
|
προσηνής -ές [див. πρηνής]
|
люб’язний 4.21, приязний 4.25
|
|
προσίημι [πρός, ἵημι]
|
підпускати 4.25
|
|
προσπάθεια -ας, ἡ /ᾰα/ [προσπαθής]
|
пристрасть 8.8
|
|
προσπάσχω [πρός, πάσχω]
|
перейматися 4.11
|
|
προσρητέος -α -ον [προσείρω]
|
n. adj. verb. належить називати 7.2, 10.2, 12.3
|
|
προσυλλαμβάνω [πρό, συλλαμβάνω]
|
наперед осягати 7.2; наперед обіймати 13.2
|
|
πρόσῡλος -ον [πρός, ὕλη]
|
звернений до матерії 4.18, 8.8
|
|
προσυπᾰκούω [πρός, ὑπακούω]
|
розуміти 10.3, 13.4
|
|
προσφέρω [πρός, φέρω]
|
вживати 13.3
|
|
πρόσωπον -ου, τό [πρός, ὤψ]
|
обличчя 1.8
|
|
προτέλειος -ον [πρό, τέλος]
|
той, який передує досконалості 2.10; передуючий досконалості 7.2
|
|
πρότερος -α -ον [πρό] compar.
|
передуючий 4.12, 4.13; передший 4.19; попередній 7.3; важливіший 4.10
|
|
προτίθημι [πρό, τίθημι]
|
представляти 3.2, 8.6
|
|
προτῑμάω, contr. [πρότιμος]
|
надавати перевагу 13.3
|
|
προτρέπω [πρό, τρέπω]
|
схиляти 3.2
|
|
προϋπάρχω [πρό, ὑπάρχω]
|
передіснувати 4.10
|
|
προϋφίστημι [πρό, ὑφίστημι]
|
передіснувати 1.4, 4.7, 4.12, 5.6, 5.8, 6.3, 7.2; перш установлювати 5.5
|
|
προφᾰνής -ές [προφαίνω]
|
очевидний 6.2
|
|
προφήτης -ου, ὁ [πρόφημι]
|
пророк
|
|
Προὼν [πρόειμι – πρό, εἰμί]
|
Передсущий 5.5, 5.8, 5.10
|
|
πρώτιστος -η -ον [πρῶτος]
|
найперший 2.9, 12.4
|
|
πρῶτος -η -ον [πρό]
|
перший 3.1, 4.4; передніший 4.12, 4.13; πρῶτα adv. спершу 4.5, 6.2; πρῶτον adv. спершу; передше 5.5; перше 11.2; перш за все 4.19, 11.6; по-перше 13.4; тільки 4.23; πρώτως adv. первинно 11.6; спершу 11.6; насамперед 13.3
|
|
πτερόν -οῦ, τό
|
крило 1.8
|
|
πυθμήν -ένος, ὁ
|
підвалина 4.4, 10.1
|
|
πύλη -ης, ἡ
|
pl. врата 10.3
|
|
πυνθάνομαι
|
запитувати 11.6
|
|
πῦρ πῠρός, τό
|
вогонь
|
|
πύριος -ον /ῠ/ [πῦρ]
|
вогневий 1.8
|
|
πυρσός -οῦ, ὁ [πῦρ]
|
світоч 2.4
|
|
πως [див. πόσος]
|
у якийсь спосіб 1.4, 5.4
|
|
ῥευστός -ή -όν [ῥέω]
|
плинний 4.1
|
|
ῥητέος -α -ον [ῥητός] n. -έον
|
n. adj. verb. слід сказати; треба сказати 6.2; слід назвати 9.5; слід називати 9.6; належить підкреслити 2.1
|
|
ῥητός -ή -όν [див. εἴρω]
|
сказаний 1.8; вимовний 11.1; те, що можна сказати 3.3
|
|
ῥίζα -ης, ἡ
|
корінь 10.1
|
|
σάλος -ου, ὁ
|
збентеження 1.3
|
|
σᾰφής -ές [див. σάφα]
|
виразний 2.6; ясний 3.2; зрозумілий 4.11; σαφῶς adv. ясно 2.4; точно 2.11
|
|
σέβας, τό [σέβω]
|
благоговіння 2.1
|
|
σειρά -ᾶς, ἡ
|
ланцюг 3.1
|
|
σεπτός -ή -όν [σέβω]
|
священний 10.3; шанобливий 13.3
|
|
σημαίνω [σῆμα]
|
значити 4.11; означати 10.2; мати значення 4.11; позначати 4.11; указувати 9.5
|
|
σημεῖον -ου, τό [σῆμα]
|
знак, відмітка; точка 5.6
|
|
σῑγή -ῆς, ἡ [див. σῖγα]
|
мовчання 1.3; безмовність 4.2, 4.22
|
|
σκαιός -ά -όν
|
безглуздий 4.11
|
|
σκαιότης -ητος, ἡ [σκαιός]
|
невігластво 3.2
|
|
σκεδάννῡμι [див. σκίδνημι]
|
розсіювати 4.4
|
|
σκέλος -εος, contr. -ους, τό
|
гомілка 9.5
|
|
σκῐᾱμᾰχέω, contr. [σκιά, μάχομαι]
|
удавати боротьбу 8.6
|
|
σκληρός -ά -όν [див. σκέλλω]
|
твердий 2.6
|
|
σκοπέω, contr. [σκοπός]
|
робити дослідження 1.8
|
|
σκοπός -οῦ, ὁ [див. σκέπτομαι]
|
ціль; намір 4.16; замір 4.19; ἁμαρτάνω σκοποῦ – помилитися 7.2; οὐκ ἀπὸ σκοποῦ – не всупереч 8.9
|
|
σκοτεινός -ή -όν [σκότος]
|
n. темрява 4.32
|
|
σκότος -ου, ὁ
|
темрява 4.5, 4.24; темнота 7.2
|
|
σκοτόω, contr. [σκότος]
|
темніти 4.24
|
|
σμῑκρός = μῑκρός -ά -όν
|
малий 9.3
|
|
σμικρότης = μικρότης -ητος, ἡ [μικρός]
|
малість 9.1
|
|
σοφία -ας, ἡ [σοφός]
|
мудрість; Премудрість
|
|
σοφιστικός -ή -όν [σοφιστής]
|
хитромудрий 4.35
|
|
σοφοδότις -ιδος
|
мудрістьдаючий 5.2
|
|
σοφόδωρος -ον [σοφός, δῶρον]
|
даруючий мудрість 2.7
|
|
σοφοποίησις -εως, ἡ [σοφοποιέω]
|
наділяння мудрістю 2.5
|
|
σοφός -ή -όν
|
премудрий 1.4, 1.6, 7.1; мудрий 6.2, 7.1; мудрець 8.6; n. Премудре 2.1, Мудре 2.3
|
|
σπεύδω
|
старатися 2.2, 2.6, 4.11, 8.6
|
|
σπουδή -ῆς, ἡ [див. σπεύδω]
|
ревність 3.2
|
|
στᾰθερός -ά -όν [див. σταθμός]
|
сталий 9.9; стійкий 11.3; n. сталість 7.1; σταθερῶς adv. стало 9.4
|
|
στᾰσιάζω [στάσις]
|
повставати 4.19
|
|
στάσις -εως, ἡ /α/ [ἵστημι]
|
стояння; стан 1.5, 8.8; сталість 4.10, 9.8, 9.9
|
|
στερέω, contr.
|
позбавляти 4.20, 4.32, 4.33
|
|
στέρησις -εως, ἡ [στερέω]
|
позбавленість 4.20, 4.32, 7.1; утрата 4.23, 4.27, 4.26, 8.9; брак 4.29, 4.35, 8.6; вилучення 7.1
|
|
στέφᾰνος -ου, ὁ [στέφω]
|
вінець 1.8
|
|
στῆθος -εος, contr. -ους, τό
|
груди 9.5
|
|
στοιχεῖον -ου, τό [στοῖχος]
|
буква 4.11; первень 4.10; стихія 8.5
|
|
στοιχειόω, contr. [στοιχεῖον]
|
навчати першооснови 3.2
|
|
στοιχειώδης -ες [στοιχεῖον]
|
закладаючий першооснова 4.10
|
|
στοιχειωτικός -ή -όν [στοιχειόω]
|
основа 13.3
|
|
στόμα -ατος, τό
|
уста
|
|
στοχάζομαι [στόχος]
|
слідувати 8.6
|
|
συγγενής -ές [συγγίγνομαι]
|
найближчий 4.1
|
|
συγγίγνομαι [σύν, γίγνομαι]
|
зближуватися 4.24
|
|
συγγιγνώσκω [σύν, γιγνώσκω]
|
бути згідним 10.3; mp бути відомим 13.3
|
|
συγγνωστός -όν [συγγιγνώσκω]
|
прощений 4.35
|
|
συγγράφω /ᾰ/ [σύν, γράφω]
|
писати 3.3; написати 3.2
|
|
συγκεράννῡμι [σύν, κεράννυμι]
|
змішувати 2.4; сполучати 11.2
|
|
σύγκρᾱσις -εως, ἡ [συγκεράννυμι]
|
сполучення 4.7
|
|
συγκρᾱτικός -ή -όν [συγκεράννυμι]
|
сполучальний 4.12, 4.15
|
|
σύγκρῐσις -εως, ἡ [συγκρίνω]
|
сполучення 4.10
|
|
συγχέω [σύν, χέω]
|
зливати 2.2, 2.4
|
|
σύγχυσις -εως, ἡ [див. συγχέω]
|
злиття 2.2
|
|
συγχωρέω, contr. [σύν, χωρέω]
|
погоджуватися 5.9; дозволяти 8.9
|
|
συγχωρητέος -α -ον [συγχωρέω]
|
n. треба визнати 5.8, слід дозволити 5.8, 9.9
|
|
συζεύγνῡμι [σύν, ζεύγνυμι]
|
mp бути взаємозв’язаними 11.2
|
|
συζῠγής -ές [συζυγέω]
|
спряжений 6.2
|
|
συλλᾰβή -ῆς, ἡ [συλλαμβάνω]
|
звукосполучення 4.11
|
|
συλλαμβάνω [σύν, λαμβάνω]
|
охоплювати 2.10, 4.6, 5.4; обіймати 4.7; осягати 7.2; з’єднувати 5.7; συνειλημμένως – сукупно 5.6; συλλαβών – узагальнено 4.10; коротко 4.20
|
|
συλλήβδην [συλλαμβάνω]
|
коротко 2.1
|
|
συλληπτικός -ή -όν [συλλαμβάνω]
|
включаючий 1.5
|
|
συμβαίνω [σύν, βαίνω]
|
perf. part. властивість 13.2; κατὰ συμβεβηκός – як акциденція 4.32
|
|
συμβάλλω [σύν, βάλλω]
|
med. сприяти 4.4
|
|
Συμβολικὴ θεολογία
|
Символічне богословіє 1.8, 4.5, 9.5, 13.4
|
|
συμβολικός -ή -όν [συμβάλλω]
|
символічний 1.6
|
|
σύμβολον -ου, τό [συμβάλλω]
|
символ 1.4, 4.9, 9.5; позначення 9.5
|
|
σύμμᾰχος -ον [σύν, μάχη]
|
підтримка 6.2
|
|
συμμετρία -ας, ἡ [συμμετρέω]
|
пропорційність 4.23
|
|
σύμμετρος -ον [σύν, μέτρον]
|
співмірний 1.2; у міру сил 3.2; συμμέτρως adv. у належній мірі 1.3
|
|
συμμῐγής -ές [συμμείγνυμι]
|
змішаний 8.9; спільний 2.5
|
|
σύμμικτος / σύμμ(ε)ικτος -ον [συμμείγνυμι]
|
змішуваний 4.9; мішаний 6.2
|
|
συμμύω [σύν, μύω]
|
бути закритим 4.5
|
|
συμπάθεια -ας, ἡ /ᾰα/ [συμπαθής]
|
замилування 2.9
|
|
συμπέρασμα -ατος, τό [συμπεραίνω]
|
завершення 5.8
|
|
συμπεριέχω [σύν, περιέχω]
|
доходити розумом 7.2
|
|
συμπληρόω, contr. [συμπλήρης]
|
творити 9.6
|
|
συμπλήρωσις -εως, ἡ [συμπληρόω]
|
довершення 4.19; довершеність 4.28
|
|
συμπλοκή -ῆς, ἡ [συμπλέκω]
|
сплетіння 11.2
|
|
σύμπνοια -ας, ἡ [συμπνέω]
|
однодушність 7.3
|
|
συμπτυκτικός -ή -όν [συμπτύσσω]
|
обіймаючий 11.1
|
|
συμπτύσσω [σύν, πτύσσω]
|
єднатися 1.4; part. сукупний 4.16
|
|
συμφῠής -ές [συμφύω]
|
συμφυῶς adv. відповідно до природи 4.16
|
|
συμφῠΐα -ας, ἡ [συμφυής]
|
згода 11.1; згуртованість 11.2
|
|
σύμφῡλος -ον [σύν, φυλή]
|
споріднений 13.3
|
|
συμφύρω /υῡ/ [σύν, φύρω]
|
змішувати 2.4, 9.5; перемішувати 11.1
|
|
συμφωνέω, contr. [σύμφωνος]
|
бути у згоді 13.3
|
|
συμφωνία -ας, ἡ [σύμφωνος]
|
злагода 11.2
|
|
σύμφωνος -ον [σύν, φωνή]
|
у гармонії 2.10
|
|
συνάγω /α/ [σύν, ἄγω]
|
збирати 1.8, 4.4, 4.6, 4.7, 4.9, 4.17, 7.2; зводити 1.4, 4.17, 11.2, 12.4, 13.3; зводити разом 4.16; об’єднувати 8.5, 11.2; укладати 2.9, 3.2
|
|
συνᾰγωγή -ῆς, ἡ [συνάγω]
|
згуртовування 11.2
|
|
συνᾰγωγός -όν [συνάγω]
|
те, що збирає 4.6; єднальний 11.1
|
|
συναΐδιος -ον [σύν, ἀΐδιος]
|
співвічний 10.3
|
|
συναιρέω, contr. [σύν, αἱρέω]
|
звужувати 4.16; збирати 13.4; συνελόντι δὲ φάναι – коротко кажучи 4.30; συνελόντα εἰπεῖν – коротко кажучи 11.6
|
|
συναισθάνομαι [σύν, αἰσθάνομαι]
|
усвідомлювати 3.3
|
|
συνάπτω [σύν, ἅπτω]
|
поєднувати 1.1; лучити 13.3; дотикатися 7.1; зв’язувати 7.3
|
|
συνᾰφή -ῆς, ἡ [συνάπτω]
|
контакт 11.2
|
|
σύνδεσις -εως, ἡ [συνδέω]
|
з’єднання 4.10; зв’язок 8.5
|
|
συνδετικός -ή -όν [συνδέω]
|
зв’язуючий 4.12
|
|
συνδέω [σύν, δέω 1]
|
зв’язувати 11.2
|
|
συνεκτικός -ή -όν [συνέχω]
|
утримуючий 1.7; συνεκτικῶς adv. утримуючи 4.10
|
|
συνέλιξις -εως, ἡ [συνελίσσω]
|
нарис 3.2; обертання 4.2, 4.9, 4.14; звивання 7.2
|
|
συνελίσσω, att. συνελίττω [σύν, ἑλίσσω]
|
вивести 4.16
|
|
συνεξέρχομαι [σύν, ἐξέρχομαι]
|
виходити разом 2.4
|
|
συνεπισπάω, contr. [σύν, ἐπισπάω]
|
поглинати 2.4
|
|
συνέπομαι [σύν, ἕπομαι]
|
слідувати 10.3
|
|
συνεργέω, contr. [συνεργός]
|
співпрацювати 11.5
|
|
συνέρχομαι [σύν, ἔρχομαι]
|
сходитися, зійтися 3.2
|
|
σύνεσις -εως, ἡ [συνίημι]
|
розуміння 7.1
|
|
συνέχω [σύν, ἔχω]
|
утримувати; підтримувати 8.2, 12.3; затримувати 4.11; зв’язувати 4.4, 4.7; містити 5.8, 10.1; осягати 7.2; обіймати 12.2; inf. утримування 9.9; mp бути огорнутим 4.4; бути охопленим 4.4; триматися разом 11.2
|
|
συνήθης -ες, G. -εος, contr. -ους [σύν, ἦθος]
|
звичайний 7.1
|
|
συνίημι [σύν, ἵημι]
|
врозумитися 4.35
|
|
συνιστάνω / συνιστάω
|
= συνίστημι
|
|
συνίστημι [σύν, ἵστημι]
|
існувати 5.5, 9.8; усталювати 8.9; ставатися 4.4
|
|
συνοικία -ας, ἡ [σύνοικος]
|
спільнота 11.1
|
|
συνοπᾱδός -όν [σύν, ὀπαδός]
|
послідовник 13.4
|
|
συνοπτικός -ή -όν [див. συνοράω]
|
загальний 3.2; узагальнений 3.2; всеохопний 3.2; здатний зріти 7.2; συνοπτικῶς adv. узагальнено 3.3
|
|
συνοράω, contr. [σύν, ὁράω]
|
збагнути 2.9
|
|
συνοχή -ῆς, ἡ [συνέχω]
|
утримування 1.7, 4.1, 4.4, 4.10; зв’язок 4.7, 4.13; огорнення 10.1, 11.2
|
|
συνοχικός -ή -όν [σύνοχος]
|
який підтримує 1.3, 6.1, 12.3; утримання 4.10; συνοχικὸν – хоронитель 4.10
|
|
συντάσσω, att. συντάττω [σύν, τάσσω]
|
установлювати 13.3; сполучати 9.4; mp бути разом уставленими 4.21
|
|
συντελέω, contr. [σύν, τελέω]
|
завершувати 4.19
|
|
συντίθημι [σύν, τίθημι]
|
складатися 1.4
|
|
σύντροφος -ον [συντρέφω]
|
звиклість 7.1
|
|
συνυφίστημι [σύν, ὑφίστημι]
|
співіснувати разом 5.6
|
|
συστέλλω [σύν, στέλλω]
|
смиряти 1.1; скривати 13.4
|
|
σφόδρα [σφοδρός]
|
вельми
|
|
σφρᾱγίς -ῖδος, ἡ
|
печатка 2.5, 2.6
|
|
σχεδόν [див. ἔχω]
|
майже 1.4
|
|
σχέσις -εως, ἡ [ἔχω]
|
посідання 4.23
|
|
σχῆμα -ατος, τό [див. ἔχω]
|
вид 1.1; образ 9.5; уклад 9.5
|
|
σχολή -ῆς, ἡ
|
adv. σχολῇ που – навряд щоб 7.2
|
|
σῴζω / σαόω [див. σῶς]
|
зберігати 4.19, 5.5; берегти 4.23; part. mp спасенний 8.9
|
|
σῶμα -ατος, τό
|
тіло; ἐν σώματι – тілесний 2.4; в тілесному світі 2.4
|
|
σωμᾰτικός -ή -όν [σῶμα]
|
тілесний 2.9; тіла (Р.в. одн.) 9.5
|
|
σωμᾰτοειδής -ές [σῶμα, εἶδος]
|
σωματοειδῶς adv. у вигляді тіла 9.5
|
|
σωματοπρεπής -ές
|
тілесний 4.12
|
|
σωστικός -ή -όν [σῴζω]
|
спасенний 1.1; спасаючий 8.9; той, що оберігає 4.28, 4.33; σωστικῶς adv. спасаючи 4.24, 8.9
|
|
σωτηρία -ας, ἡ [σωτήρ]
|
спасіння 1.6, 9.5
|
|
σωφρονιστής -οῦ, ὁ [σωφρονίζω]
|
той, що напоумляє 4.22
|
|
σωφροσύνη -ης, ἡ [σώφρων]
|
ціломудріє
|
|
σώφρων -ον, G. -ονος [σῶς, φρήν]
|
благорозумний 1.3; цнотливий 4.19; σωφρόνως adv. благорозумно 1.2
|
|
τἀγαθόν
|
= τὸ ἀγαθόν
|
|
τακτέος -α -ον [τάσσω]
|
τακτέον adj. verb. слід відносити 7.2
|
|
τάξις -εως, ἡ [τάσσω]
|
порядок, чин, устрій
|
|
τάσσω, att. τάττω
|
установлювати 4.4; вкладати 4.12; відноситися 4.12; упорядковувати 8.7; приводити до чину 8.9; part. mp упорядкований 5.5
|
|
ταύτῃ
|
таким чином 4.14; так 13.3, 13.4; отож 7.2
|
|
ταὐτοειδής -ές [ταὐτό, εἶδος]
|
ταὐτοειδῶς adv. так само 9.4
|
|
ταὐτολογία -ας, ἡ [ταὐτολόγος]
|
повторення 3.2
|
|
ταὐτός -ή -όν [τό, αὐτός]
|
той самий, такий самий, тотожний; n. те саме 4.9, 4.19; той самий 9.1; той самий стан 9.9; ταὐτῶς adv. так само
|
|
ταὐτότης -ητος, ἡ [ταὐτός]
|
тотожність; той самий стан
|
|
τέλε(ι)ος -α -ον [τέλος]
|
досконалий; звершений 13.1; n. досконалість 8.7; звершеність 4.25; τελείως / τελέως adv. досконало 4.20
|
|
τελε(ι)όω, contr. [τέλειος]
|
удосконалювати 2.11, 4.4, 13.3; довершувати 4.10; доводити до зрілості 5.8
|
|
τελειοδύναμος -ον [τέλειος, δύναμις]
|
n. pl. бездоганні сили 8.7
|
|
τέλειον / τέλεον τό
|
досконалість 8.7
|
|
τελειότης -ητος, ἡ [τέλειος]
|
досконалість; завершеність 4.10; повнота 4.24, 8.9
|
|
τελείωσις / τελέωσις -εως, ἡ [τελειόω]
|
довершення 1.7, 7.2
|
|
τελειωτικός -ή -όν [τελειόω]
|
довершуючий 1.7; той, що удосконалює 4.6
|
|
τελεσιουργέω, contr. [τελεσιουργός]
|
удосконалювати 4.4; робити досконалим 13.1
|
|
τελεσιουργός -ον [τέλος, ἔργον]
|
звершення 4.2
|
|
τελετάρχης -ου, ὁ [τελετή, ἄρχω]
|
джерело досконалості 2.10
|
|
τελεταρχία -ας, ἡ [τελετάρχης]
|
джерело досконалості 1.3
|
|
τελευτή -ῆς, ἡ [див. τέλος]
|
завершення 5.8, 5.10; кінець 5.10
|
|
τελέω, contr. [τέλος]
|
mp удосконалюваний 1.3
|
|
τελικός -ή -όν [τέλος]
|
кінцевий 4.7; цільовий 4.10
|
|
τέλος -εος, contr. -ους, τό [див. τελαμών, *τλάω ?]
|
кінець; кінцева мета 4.19; звершення 4.4; завершення 7.3, 12.1
|
|
τέμνω
|
розсікати 4.2
|
|
τέχνη -ης, ἡ [див. τέκτων]
|
мистецтво 4.30
|
|
τηρέω, contr. [див. τημελέω?]
|
охороняти 4.11
|
|
τίθημι /ῐι/
|
ставити, класти; вважати 11.6
|
|
τῑμάω, contr. [τιμή]
|
шанувати 1.3, 4.11
|
|
τίμιος -α -ον /ῑι/ [τιμή]
|
цінний 4.11
|
|
τῑμωρητέος -α -ον [τιμωρέω] adj. verb.
|
має бути караним 4.35
|
|
τιμωρητός -όν [τιμή, див. ὁράω]
|
караний 4.35
|
|
τοιγάρ [τοι, γάρ]
|
τοιγαροῦν – отже 1.1, 10.3
|
|
τοίνῠν [τοι, νύν]
|
отже 8.2, 8.6
|
|
τοιόσδε -άδε -όνδε [τοῖος]
|
такий 4.11
|
|
τοιοῦτος -αύτη -οῦτο (/ -οῦτον) [τοῖος, οὗτος]
|
такий; такий от 4.12
|
|
τολμάω, contr. [τόλμα]
|
насмілюватися 2.1; дерзати 3.3; наважуватися 4.7
|
|
τολμητέον [τολμάω]
|
adj. verb. сміти 1.1, 1.2; слід наважитися 4.13
|
|
τοπικός -ή -όν [τόπος]
|
у просторі 9.9
|
|
τόπος -ου, ὁ
|
місце 3.1, 9.2
|
|
τοσοῦτος -αύτη -οῦτο [τόσος, οὗτος]
|
такий (же); n. настільки 1.1; тільки 5.1; κατὰ τοσοῦτον – настільки 4.20, 12.4; n. pl. стільки 13.1
|
|
τότε [τό, τε]
|
тоді 4.20
|
|
τρᾱνής -ές
|
ясний 4.11
|
|
τρέφω
|
живити 4.4, 4.28, 5.8
|
|
τρῐᾰδῐκός -ή -όν [τριάς]
|
троїчний 1.5, 13.3
|
|
τρῐάς -άδος, ἡ [τρεῖς]
|
Тройця 1.4, 2.4, 13.3; трійця 13.3; тріада 4.4
|
|
τρῐβή -ῆς, ἡ [τρίβω]
|
досвід 2.9; тривалість 3.3
|
|
τρισσός -ή -όν [τρίς]
|
потрійний 9.5
|
|
τρῐσυπόστατος -ον [τρίς, ὑπόστατος]
|
триіпостасний 1.4
|
|
τρίτος -η -ον /ῐ/
|
n. третина 13.2
|
|
τροπή -ῆς, ἡ [τρέπω]
|
обертання 9.9
|
|
τρόπος -ου, ὁ [τρέπω]
|
спосіб; κατὰ πάντα τρόπον – у всіх відношеннях 4.20
|
|
τυγχάνω [див. τεύχω]
|
досягати 7.2; осягати 8.8
|
|
τύπος -ου, ὁ /ῠ/ [τύπτω]
|
образ 1.4, 1.8; відбиток 2.6; ἐν τύπῳ – наділений формою 1.1
|
|
τῠπόω, contr. [τύπος]
|
поучувати 1.3
|
|
τῶ / τῳ adv.
|
позаяк 2.5; оскільки 4.1
|
|
ὑγρός -ά -όν
|
водний 2.9
|
|
ὕδωρ ὕδατος, τό
|
вода
|
|
υἱαρχία -ας, ἡ [υἱός, ἄρχω]
|
Джерело синівства 2.8
|
|
υἱϊκός -ή -όν [υἱός]
|
Син (Р.в.) 2.1
|
|
υἱός -οῦ / υἱύς -έως, ὁ
|
Син
|
|
υἱότης -ητος, ἡ [υἱός]
|
синівство 2.8
|
|
ὕλη -ης, ἡ /ῡ/
|
матерія
|
|
ὑλικός -ή -όν /ῡ/ [ὕλη]
|
матеріальний 7.2, 8.8
|
|
ὑμνέω /ῡ/, contr. [ὕμνος]
|
оспівувати; співати; проголошувати 2.1; об’являти 2.1, 9.1
|
|
ὑμνητέον [ὑμνέω]
|
adj. verb. належить оспівувати 1.5; належить оспівати 4.5, 6.1; годиться оспівати 12.1, 12.3; має бути оспівуваним 6.3
|
|
ὑμνητικός -ή -όν [ὑμνέω]
|
ὑμνητικῶς adv. хвально 1.4
|
|
ὑμνολογία -ας, ἡ [ὑμνολόγος]
|
піснеслів’я 1.3, 1.4
|
|
ὑμνολόγος -ον
|
піснеслов 3.2
|
|
ὕμνος -ου, ὁ
|
піснеспів; хвалебна пісня 4.14
|
|
ὑμνῳδία -ας, ἡ [ὑμνῳδός]
|
піснеспів 2.1, 3.2, 13.4
|
|
ὑμνῳδός -όν [ὕμνος, ἀοιδός]
|
піснеспівець 8.9
|
|
ὕπαρξις -εως, ἡ [ὑπάρχω]
|
буття; існування 4.7
|
|
ὑπάρχω [ὑπό, ἄρχω]
|
існувати, бути
|
|
ὑπεκρέω [ὑπό, ἐκρέω]
|
втрачати 8.9
|
|
ὑπεξάγω /ᾰ/ [ὑπό, ἐξάγω]
|
виносити 2.4
|
|
ὑπέρ
|
G. з (задля) 2.10; заради 4.13, 8.8; за 7.4;
Acc. над; перевершувати 4.1, 7.1
|
|
ὑπεράγαθος -ον /αα/ [ὑπέρ, ἀγαθός]
|
преблагий; n. Преблаге 2.3
|
|
ὑπερᾰγᾰθότης -ητος, ἡ [ὑπεράγαθος]
|
Преблагість 1.5
|
|
ὑπεράγνωστος -ον [ὑπέρ, ἄγνωστος]
|
пренепізнаванний 2.4; пренезбагненний 1.4, 1.5
|
|
ὑπεραίρω [ὑπέρ, αἴρω]
|
перевершувати 2.4, 5.1, 7.1, 7.3; part. превеличний 3.2; превисокий 4.3
|
|
ὑπεράπειρος -ον [ὑπέρ, ἄπειρος]
|
пребезмежний 8.2
|
|
ὑπεραπλόω, contr. [ὑπέρ, ἁπλόω]
|
прерозгортати 13.1; mp бути препростим 7.4; part. прерозгорнений 4.4, 5.9
|
|
ὑπεράρρητος -ον [ὑπέρ, ἄρρητος]
|
пренесказанний 2.4; ὑπεραρρήτως adv. пренесказанно
|
|
ὑπεράρχιος -ον [ὑπέρ, ἀρχή]
|
надначальний 1.3, 11.6; n. Надначальне 4.10
|
|
ὑπεράτρεπτος -ον [ὑπέρ, ἄτρεπτος]
|
пренезмінний 9.5
|
|
ὑπερβάλλω [ὑπέρ, βάλλω]
|
перевершувати 4.35, 9.2, 12.3; переливатися через край 8.6; part. всеперевершуючий 13.3; наддостатній 4.4, 4.20
|
|
ὑπερβλύζω [ὑπέρ, βλύζω]
|
прещедро литися 4.6; прещедро виливатися 9.2, 13.1; переливатися 11.2, 11.6; прещедро переливатися 12.4
|
|
ὑπέρβλῠσις -εως, ἡ [ὑπερβλύζω]
|
прещедре розливання 6.2
|
|
ὑπερβολή -ῆς, ἡ [ὑπερβάλλω]
|
наддостаток 4.3, 4.10, 4.13, 5.9, 11.1, 12.4; переповненість, перевершення
|
|
ὑπερδύναμαι /υῠᾰ/ [ὑπέρ, δύναμαι]
|
мати всемогутню силу 8.2
|
|
ὑπερδύναμος -ον /υῠᾰ/ [ὑπερδύναμαι]
|
пресильний 8.6
|
|
ὑπερείδω [ὑπό, ἐρείδω]
|
підтримувати 8.9
|
|
ὑπέρειμι [ὑπέρ, εἰμί]
|
надсущий 13.3; ὑπερών part. Надсущий 5.8, 7.1, 11.6
|
|
ὑπερεῖναι [ὑπέρ, εἰμί]
|
надбуття 5.5
|
|
ὑπερεκτείνω [ὑπέρ, ἐκτείνω]
|
простягатися ширше 5.3; наддостатньо простягатися 6.2; безмежно простягатися 9.2, 9.5
|
|
ὑπερενόω / ὑπερενόομαι, contr. [ὑπέρ, ἐνόω]
|
над’єднатися 11.1; през’єднувати 13.3; part. преєдиний 2.1, 2.4; над’єдиний 5.8, 11.2; perf. part. mp. n. над’єдиність 13.3; ὑπερηνωμένως adv. у преєдиний спосіб 2.5
|
|
ὑπερευρύς -εῖα -ύ [ὑπέρ, εὐρύς]
|
преобширний 9.5
|
|
ὑπερέχω [ὑπέρ, ἔχω]
|
перевершувати; перевищувати 3.3, бути вищим 5.3, переважати 4.16; надпосідати 2.10, 4.6, 5.5; вельми посідати 12.2; part. перевершуючий 13.1; всеперевершуючий 9.4, 10.1, 12.3; вищий 5.2; предостатній 4.3
|
|
ὑπέρζωος -ον [ὑπέρ, ζωή]
|
наджиттєвий 6.3; n. Наджиття 2.3
|
|
ὑπέρθεος -ον [ὑπέρ, θεός]
|
пребожественний; n. Пребожественне 2.3; Над-Бог 2.11
|
|
ὑπερθεότης -ητος, ἡ [ὑπέρθεος]
|
Пребожественність 13.3
|
|
ὑπεριδρῠσις -εως, ἡ [ὑπεριδρύω]
|
преоснова 2.4
|
|
ὑπεριδρύω [ὑπέρ, ἱδρύω]
|
надвозсідати 1.4, 1.6, 2.4, 2.8, 2.10, 4.19, 9.8; возсідати над 5.2, 7.1, 12.4; бути над 2.8, 7.2
|
|
ὑπερίστημι [ὑπέρ, ἵστημι]
|
вище стояти 4.16
|
|
ὑπέρκᾰλος -ον [ὑπέρ, καλός]
|
надпрекрасний 4.7
|
|
ὑπέρκειμαι [ὑπέρ, κεῖμαι]
|
надвозлежати 1.1; перевершувати 2.5; part. превишній 2.6, 12.3; вищий [над] 4.15; τῷ ὑπερκεῖσθαι – превишньо 4.6
|
|
ὑπερκόσμιος -ον [ὑπέρ, κόσμιος]
|
сущий над світом 1.6; надсьогосвітній 4.2, 4.6, 4.16, 5.7; ὑπερκοσμίως adv. у надсьогосвітній спосіб 1.3, 1.4, 2.4, 4.1, 5.8
|
|
ὑπέρλαμπρος -ον [ὑπέρ, λαμπρός]
|
преяскравий 8.2
|
|
ὑπερουράνιος -ον /α/ [ὑπέρ, οὐράνιος]
|
наднебесний 1.3, 1.4, 1.6, 2.4, 2.8, 4.5, 6.2, 8.1
|
|
ὑπερούσιος -ον [ὑπέρ, οὐσία]
|
надсущний; n. Надсущне 2.3; надсущість 7.4; ὑπερουσίως adv. надсущно
|
|
ὑπερουσιότης -ητος, ἡ
|
надсущність 1.1, 1.5, 2.4
|
|
ὑπεροχή -ῆς, ἡ [ὑπερέχω]
|
всеперевершуваність 7.2, 7.3, 12.4; перевершуваність 7.2; досконалість 2.7; перевершення 4.10, наддостаток 9.2, 11.2, 13.2; перевага 12.2
|
|
ὑπεροχικός -ή -όν [ὑπεροχή]
|
всеперевершуючий 2.3; предостатній 4.3; ὑπεροχικῶς adv. всеперевершено 1.5, 2.8, 4.7, 7.1; всеперевершуючий 5.2; перевершуючи 5.10
|
|
ὑπερπλήρης -ες [ὑπέρ, πλήρης]
|
преповний 2.10, 6.3, 7.1, 12.4, 13.1; n. надповнота 2.10; преповність 2.11, 9.2
|
|
ὑπερπληρότης -ητος, ἡ [ὑπερπλήρης]
|
преповність 9.2
|
|
ὑπέρσοφος -ον [ὑπέρ, σοφός]
|
премудрий 7.1, 7.2, 8.1; n. Премудре 2.3
|
|
ὑπερτείνω [ὑπέρ, τείνω]
|
бути над 4.6; part. препростертий 9.2
|
|
ὑπερτελής -ές [ὑπέρ, τέλος]
|
наддосконалий 2.10, 7.2, 13.1; n. Надкінцеве 4.10
|
|
ὑπέρτερος -α -ον [ὑπέρ]
|
[compar. від ὑπέρ] вищий; вишній 1.1
|
|
ὑπερύπαρξις -εως, ἡ [ὑπέρ, ὕπαρξις]
|
надбуття 1.5
|
|
ὑπερφαής -ές [ὑπέρ, φάος]
|
пресвітлий 1.8, 7.3
|
|
ὑπερφᾰνής -ές [ὑπερφαίνω]
|
преосяйний 1.4, 1.5
|
|
ὑπερφυής -ές [ὑπερφύω]
|
надприродний; ὑπερφυῶς adv. надприродно; пречудесно 2.9, 3.2
|
|
ὑπέρφωτος -ον [ὑπέρ, φάος]
|
[сущий] над світло 4.6
|
|
ὑπερχέω [ὑπέρ, χέω]
|
розливати 2.11; переливатися 9.2
|
|
ὑπερών [ὑπέρειμι – ὑπέρ, εἰμί]
|
Надсущий 5.8
|
|
ὑπερώνῠμος -ον [ὑπέρ, ὄνομα]
|
над [усяке] ім’я 1.5; над [усяке] ймення 1.7; надіменний 1.8, 13.3
|
|
ὑπό /ῠ/
|
G. О.в.; до; від; завдяки; через
Acc. на 8.8
|
|
ὑποδηλόω, contr. [ὑπό, δηλόω]
|
являти 10.2
|
|
ὑπόκειμαι [ὑπό, κεῖμαι]
|
ὑποκείμενον n. subst. підмет 13.2; те що підлягає 4.23
|
|
ὑπομιμνήσκω [ὑπό, μιμνήσκω]
|
нагадувати 2.1, 5.1
|
|
ὑποπτεύω [ὕποπτος]
|
зауважувати 9.5
|
|
ὑπόστᾰσις -εως, ἡ [ὑφίστημι]
|
Іпостась 1.4, 2.4, 2.11; існування 1.5, 4.20, 5.4; субстанція 4.31, 4.32; особистість 11.6
|
|
ὑποστάτης -ου, ὁ /ᾰ/ [ὑφίστημι]
|
підстава 9.1, 9.6, 9.10, 11.6
|
|
ὑποστᾰτικός -ή -όν [ὑφίστημι]
|
підставовий 6.1, 7.1
|
|
ὑποστάτις -ιδος / ὑπόστατις [ὑφίστημι]
|
творчий 5.4; підстава 1.7, 7.1, 7.2, 11.2
|
|
ὑποτίθημι [ὑπό, τίθημι]
|
гадати 5.3; припускати 8.6; виходити (з чогось) 13.2
|
|
ὑποτύπωσις -εως, ἡ /υῠ/ [ὑποτυπόω]
|
нарис 1.1
|
|
ὑφαρπάζω [ὑπό, ἁρπάζω]
|
присвоювати 3.2
|
|
ὑφειμένως [ὑφίημι]
|
менше 4.20, у меншій мірі 5.8; нижче 13.4
|
|
ὕφεσις -εως, ἡ [ὑφίημι]
|
послаблення 1.2
|
|
ὑφηγέομαι, contr. [ὑπό, ἡγέομαι]
|
вказувати 1.8, 4.1; являти 2.1; наставляти 3.2; пояснювати 4.14
|
|
ὑφήγησις -εως, ἡ [ὑφηγέομαι]
|
настанова 1.8
|
|
ὑφίημι [ὑπό, ἵημι]
|
part. нижчий; нижчого ступеня 3.2; опущені вниз 4.15
|
|
ὑφίστημι [ὑπό, ἵστημι]
|
поставити 2.4; поставати 4.4, 4.18, 6.1; існувати 4.20, 5.10, 11.2; приводити до існування 4.23, 5.5, 5.10; part. установлене 5.4, 11.6
|
|
ὑψηλός -ή -όν [ὕψι]
|
comp. якнайвищий 3.1; вищий 3.1
|
|
ὑψόω, contr. [ὕψος]
|
возносити 4.11
|
|
φαίνω
|
виявлятися 4.19; являтися 9.5; видаватися 7.1
|
|
φᾰνέρωσις -εως, ἡ [φανερόω]
|
вияв 4.22
|
|
φᾱνός -ή -όν [φάος]
|
світлий 1.4, 2.7; яскравий 4.2
|
|
φαντᾰσία -ας, ἡ [φαντάζω]
|
уява 1.5, 7.3; уявлення 4.6, 4.23
|
|
φάος φάεος, contr. φάους, att. φῶς φωτός, τό [див. φαίνω]
|
світло
|
|
φάσκω [див. φημί]
|
мовити 5.9; заявляти 1.6; твердити 2.2
|
|
φάσμα -ατος, τό [φαίνω]
|
явлення 1.8
|
|
φαῦλος -η -ον [див. φλαῦρος?]
|
негідний 8.8
|
|
φέρε, φέρετε [φέρω]
|
давайте 5.4; давай 7.1, 8.1, 9.1
|
|
φέρω
|
нести, носити; впроваджувати 3.2; зазнавати 4.1
|
|
φεύγω
|
тікати 4.28
|
|
φημί
|
казати, сказати, говорити, мовити, твердити, стверджувати; вважати; мати на увазі 1.5, 6.2; називати 10.3, 11.6; висловлювати 12.4; тобто 5.5
|
|
φθάνω
|
досягати 4.4, 8.2
|
|
φθείρω
|
нищити, руйнувати; псувати
|
|
φθίω / φθίνω, φθινάω / φθινέω
|
mp меншати 4.7
|
|
φθορά -ᾶς, ἡ [φθείρω]
|
погуба, загибель; нищення, руйнування
|
|
φῐλανθρωπία -ας, ἡ [φιλάνθρωπος]
|
чоловіколюбіє 1.4, 6.2, 11.5; чоловіколюбність 13.4
|
|
φῐλάνθρωπος -ον [φίλος, ἄνθρωπος]
|
чоловіколюбний 1.4, 2.6
|
|
φῐλία -ας, ἡ [φίλιος]
|
приязнь
|
|
φῐλόνεικέω = φῐλονῑκέω, contr. [φιλόνικος]
|
змагатися 4.3, 4.18
|
|
φίλος -η -ον /ι/
|
приятель 3.2; доброзичливий 13.4; до вподоби 13.4
|
|
φῐλοσοφία -ας, ἡ [φιλόσοφος]
|
любомудріє 2.2
|
|
φοβέω, contr. [φόβος]
|
pass. бути наляканим 4.12
|
|
φοιτάω, ion. φοιτέω, contr. [φοῖτος]
|
поширюватися 4.20; проходити (через) 5.9; переходити 11.2
|
|
φορά -ᾶς, ἡ [φέρω]
|
коловерть 7.4; переміщення 9.9
|
|
φράζω
|
пояснювати 3.3
|
|
φρουρά -ᾶς, ἡ [φρουρός]
|
охорона 1.7, 4.1; оберігання 2.2, 4.2; береження 5.7, 7.2
|
|
φρουρέω, contr. [φρουρός]
|
оберігати 2.2, 8.9; берегти 5.8; охороняти 4.4, 8.9; pass. хоронений 5.8; бережений 2.2, 5.8
|
|
φρουρητικός -ή -όν [φρουρέω]
|
оберігаючий 4.7; оберігати 8.9
|
|
φῠλακτικός -ή -όν [φυλάσσω]
|
той, що є охороною 11.3; n. охороняти 4.25
|
|
φῠλάσσω, att. φυλάττω [φύλαξ]
|
берегти 1.8; зберігати 2.5; оберігати 8.5, 8.9, 11.4
|
|
φῦλον -ου, τό [див. φύω]
|
рід 4.18, 4.23
|
|
φῠσῐκός -ή -όν [φύσις]
|
природний; фізичний 9.9
|
|
φῠσιολογία -ας, ἡ [φυσιολόγος]
|
властивість 2.9
|
|
φύσις -εως, ἡ /ῠ/ [φύω]
|
природа; єство 4.10, 5.8, 9.5; φύσει – з природи 4.23, 4.30; по природі 8.7; κατὰ φύσιν – згідно природи 3.3, 4.26, 4.30; властивий природі 4.23; що відповідає природі 4.23; з природи 4.23
|
|
φῠτόν -οῦ, τό [φύω]
|
рослина 4.2, 6.1, 6.3, 8.5
|
|
φύω /ῠ/
|
perf. бути з природи 6.2; бути по природі 8.9
|
|
φωνή -ῆς, ἡ
|
звук
|
|
φῶς
|
= φάος – світло
|
|
φωστήρ -ῆρος, ὁ [φῶς]
|
небесне світило 4.4
|
|
φωστηρικός -ή -όν [φωστήρ]
|
світило 8.5
|
|
φωτᾰγωγέω, contr. [φωταγωγός]
|
провадити світлом 1.3
|
|
φωτᾰγωγία -ας, ἡ [φωταγωγός]
|
провадження до світла 4.2
|
|
φωτίζω [φῶς]
|
просвічувати 1.3, 4.4, 4.6; освічувати 4.24; освітлювати 2.8, 4.1, 4.4
|
|
φωτιστικός -ή -όν [φωτίζω]
|
освітлюваний 4.4; просвіщати 4.6
|
|
φωτοδοσία -ας, ἡ
|
світлодаяння 1.4, 2.11
|
|
φωτοληψία -ας, ἡ [φῶς, λαμβάνω]
|
світлоприймання 4.4
|
|
φωτοφάνεια -ας, ἡ /ᾰα/ [φωτοφανής]
|
світлоявлення 1.3
|
|
φωτοχυσία -ας, ἡ [φῶς, χέω]
|
світловиливання 4.6
|
|
φωτωνῠμία -ας, ἡ [φῶς, ὄνομα]
|
світлоймення 4.5
|
|
φωτωνυμικῶς [φωτωνυμία]
|
іменем світла 4.4
|
|
χαίρω
|
радіти 4.19, 11.3, 11.5
|
|
χαμαίζηλος -ον [χαμαί, ζῆλος]
|
приземкуватий 4.12
|
|
χαρακτηρίζω [χαρακτήρ]
|
характеризувати 5.7; означувати 10.3
|
|
χᾰρῐτόω, contr. [χάρις]
|
κεχαριτωμένος -η -ον perf. part. mp благодатний 4.7
|
|
χεῖλος -εος, contr. -ους, τό
|
pl. уста 4.11
|
|
χείρ χειρός, ἡ
|
рука 1.8, 3.1
|
|
χειρᾰγωγέω, contr. [χειραγωγός]
|
вести 4.9
|
|
χειραγωγία -ας, ἡ [χειραγωγός]
|
провідництво 1.3; щоб привести 2.2
|
|
χειραγωγός -όν [χείρ, ἄγω]
|
провідник 2.11
|
|
χείριστος -η -ον [див. χείρων]
|
[superl. від κακός] найгірший 4.20
|
|
χείρων χεῖρον, G. -ονος
|
[compar. від κακός] гірший; слабший 12.2
|
|
χέω
|
розливати 11.1
|
|
χορηγία -ας, ἡ [χορηγός]
|
давання 13.1
|
|
χορηγός -οῦ, ὁ, ἡ [χορός, ἡγέομαι]
|
податель 1.6, 7.2, 7.4
|
|
χορός -οῦ, ὁ
|
сонм 6.2
|
|
χράομαι, contr.
|
вживати 1.4, 2.8; користуватися 4.11; брати 1.8; застосовувати 2.2, 2.4, 9.5; послуговуватися 4.33, 6.2
|
|
χρεών, τό [див. χράω, χρέω]
|
належить 3.1
|
|
χρή [див. χράω]
|
треба, слід; належить, годиться; повинен
|
|
χρῆμα -ατος, τό [χρή]
|
особливість 2.3
|
|
χρημᾰτίζω [χρῆμα]
|
статися 2.10
|
|
χριστοειδής -ές [Χριστός, εἴδος]
|
христоподібний 1.4
|
|
χρονικός -ή -όν [χρόνος]
|
часовий 1.4; χρονικῶς adv. тимчасово 5.10
|
|
χρόνος -ου, ὁ
|
час; κατὰ χρόνον – часом 4.21
|
|
χύσις -εως, ἡ /ῠ/ [χέω]
|
виливання 2.11, 9.2, 11.6; потік 8.5; розливання 8.6
|
|
χωρέω, contr. [χῶρος]
|
прямувати 4.20, 13.1; переходити 4.1; удаватися 3.3; проникати 7.4; проходити 9.3; поширюватися 8.3; збагнути 4.12; осягати 13.1
|
|
χώρησις -εως, ἡ [χωρέω]
|
відносини 4.2; ὁμοία χώρησις – взаємопроникнення 9.10
|
|
χωρίς [χώρα]
|
без
|
|
ψάμμος -ου, ἡ
|
пісок 8.6
|
|
ψεῦδος -εος, contr. -ους, τό [ψεύδω]
|
неправда 4.35
|
|
ψῑλός -ή -όν [див. ψίω]
|
один лиш 4.11
|
|
ψόφος -ου, ὁ
|
звук 8.2
|
|
ψῡχή -ῆς, ἡ [див. ψύχω]
|
душа
|
|
ψῠχικός -ή -όν [ψυχή]
|
душевний
|
|
ψῡχόω, contr. [ψυχή]
|
pass. бути одушевленим 4.2
|
|
ψῡχρός -ά -όν [ψύχω]
|
n. холод 4.19
|
|
ψῡχρότης -ητος, ἡ [ψυχρός]
|
холодність 4.20
|
|
ψύχω
|
холодити 4.19; part. aor. охолоджений 4.20
|
|
ὠδίς -ῖνος, ἡ
|
породження 8.5; страждання 10.1
|
|
ὥρᾱ -ας, ἡ
|
година 4.4; пора 10.1
|
|
ὡραιότης -ητος, ἡ [ὡραῖος]
|
краса 4.7, 4.22
|
|
ὡς
|
як, немовби, начебто; наскільки; подібно як; ὡς ἂν – поки
|
|
ὡσαύτως [ὡς, αὐτός]
|
так само 2.11, 4.7, 7.4, 9.4; у тому самому стані 4.23, 4.31, 10.3; у такий самий спосіб 5.9, 9.4, 11.4, 11.6; таким же чином 9.8; такий же 10.3; такий самий 4.23
|
|
ὥσπερ / ὥς περ
|
як; як би 1.6; подібно як 2.5, 4.4, 4.11, 5.3, 7.2; немовби 3.2, 4.9; немов 11.1, 4.14; начебто 4.11; як наприклад 4.27; тому 4.14; ὥσπερ εἰ – так наче б 3.1
|
|
ὥστε [ὡς]
|
тому, а тому; щоб; так що
|
|
ὠφέλεια / ὠφελία -ας, ἡ [ὠφελέω]
|
користь 4.33
|