Перейти до вмісту

Зі сходу сонця аж до заходу

с. Нем’яч, 2000 р.
колядник: Іде звізда чудна, стор. 228

Зі сходу сонця аж до заходу три царі ідуть,
  Нашому Пану нарожденному дарунки несуть. (2)

Один несе миро, другий кадило, третій золото,
  Тримають вони в небі корони а всі три за то. (2)

Як ся довідав лютий цар Ірод в своїм повіті,
  Казав рубати маленьких діток по цілім світі. (2)

А Марія із Йосифом як ся дочули,
  З Єрусалиму аж до Єгипту з Дитям втікали. (2)

Ішли полем, ішли через доли, хлоп пшеницю сіяв.
  «Ой сій же, сій же, хлопе, пшеницю, завтра будеш жав». (2)

За ними Ірод, той лютий Ірод, що здогнати мав,
  Надибав хлопа, хлопа у полі, що пшеницю жав. (2)

«Дай Боже щастя, невірний хлопе, в полі роблячи,
  Ой чи не видів якой Невісти з Дитям ідучи?» (2)

«Ой видів пане, ой видів царю, як пшеницю сіяв».
  «Бодай же тобі пан главу зітяв, чом знати не дав?» (2)

Були там пани, були там царі, були там вони,
  Так і Невісти з Божим Дитятком не здогонили. (2)

Як ударив грім з ясного сонця серед ті лани,
  І забив, забив царя Ірода серед долини. (2)