Цар Ірод з тодішнього роду

с. Попівці, 2000 р.
колядник: Іде звізда чудна, стор. 133

Цар Ірод з тодішнього роду
Хтів знати, скільки є народу.
  Такий людям приказ дав,
  Щоб ся кождий записав,
  Хто жиє. (2)

Йшли люди до Вефлеєм міста
З Йосифом йшла Діва Пречиста.
  З Назарету пішки йшли.
  В урядовий дім зайшли,
  В Вефлеєм. (2)

В Вефлеємі там ся записали.
Настав вечір, нічліг зді шукали
  Ходять хата від хати
  І не можуть увійти,
  Змучені. (2)

Прийшов Йосиф до одної хати,
Просяться переночувати.
  «Ми вже таких прийняли,
  Багато грошей дали.
  Йдіть далі». (2)

Каже Йосиф до свеї Марії:
«Що будем робити, біднії?»
  Йдім за місто Вефлеєм,
  Там відпочинок знайдем,
  На полі. (2)

Йде Йосиф з Марією поволі,
Дивляться, є шопка на полі.
  Там стали ночувати,
  Клякнула Божа Мати
  При яслах. (2)

На небі зірка засіяла,
Велику радість нам звіщала –
  Святий Вечір Рождества
  Божого Сина Христа –
  Ісуса. (2)

І ми днесь также веселімся,
Що Христос на світ народився.
  Ім’я Його величаймо,
  Ім’я Його вихваляймо –
  Навіки. (2)