Херувими свят

с. Гошів, Монастир Сестер Пресвятої Родини, 2000 р.
запис в дорозі
виконують с. Володимира (Дмитришин) СПР [1962-2019],
ієрм. Методій (Костюк) [1953-2008]
колядник: Іде звізда чудна, стор. 27

Херувими свят! Архангели зрят
Чуд невидимий, нині славимий.
Ах, ах, зіло вельми тіло удивишися.
  Прийдім, прийдім до шопи,
  Узрим Бога во плоти,
  І Матір Єго святу
  Діву Марію чисту,
  Которая Сина свого повиває,
  В ясла вкладає. (2)

Неумістимий – весь тут вмістився!
З утроби Діви Христос родився!
О глубина всім розумам недовідома!
  Витай Пане і Царю,
  Витай наш Спасителю,
  Витай скарбе дорогий,
  Ніколи не пребраний.
  О радости і сладости явилася
  Всему міру днесь. (2)

Предвічний Боже, що ж Ти учинив?
Що в яслах скотських низько ся склонив.
Ах, ах, Пане, най ся стане воля Твоя!
  Днесь Ангели Му служать, –
  А віл з ослом там дрожать,
  Пізнали Спасителя,
  Христа Відкупителя,
  На коліна упадають, Творцю свому
  Хвалу віддають. (2)

далі слова із «Коляди церковні» (уп. М. Кінаш). Філадельфія 1923.

І також звізда йде пред цари,
Которі несуть великі дари:
Злато, смирну, ливан дивно Пану своєму:
  Познали Найвисшого
  Спаса, Царя своєго,
  І так веселишася,
  До Ірода царя більше
  Не повернутася.
  В страни своя возвратишася. (2)

Глядаєть Ірод, як написася:
В которій страні Христос раждался?
Вопрошаєть, призиваєть книжники своя.
  Они Єму ріша:
  В Вифлеємі родився!
  В той час страшно закричав,
  Власи свої поторгав
  Убити Христа рожденна скоро ся
  Наготовав! (2)

Кушаше ся Ірод безума:
Шле войско своє до Вифлеєма!
Ідіть, убийте, кров пролийте всіх дітий малих!
  Десять тисяч чотири
  Дітий малих убили:
  Невинних немовляток
  Ревно плачущих маток,
  Кров невинну проливають,
  Яко воду во Вифлеємі. (2)

О Вифлеєме, ти днесь не сумуй,
І ти, Рахиле, благодушествуй!
Не плач мати, в небо взяті діти твої!
  Царствувати там будуть
  І о смутку забудуть,
  Ублагають вам Христа,
  І от сего рождества
  Бисте слези свої ревні утолили
  І в небі били. (2)

І волх Валаам так пророкував:
Убити Христа Ірод не достав;
Він царствує, обітує, в небі бути;
  Тілько ми ся згаджаймо,
  Щиро Єго благаймо,
  Щоб нам гріхи отпустив,
  Мук пекольних ізбавив,
  І дарував вся благая на земли жити
  І в небі бити. (2)