В Вифлеємі-місті Христос ся вродив

с. Якимів, 2000 р.
колядник: Іде звізда чудна, стор. 153

близька колядка у Ніни Матвієнко, стор. 263

В Вифлеємі-місті Христос ся вродив,
З далекой країни до нас приходив.
  Великий то Пан над паном
  І Спаситель наш коханий
  З Неба зісланий,
  З Неба зісланий. (2)

Пасли пастирі бидлята в поли,
Полягали спати в тяжкой неволи.
  А єден з них пробудився,
  Чогось Матвій розкричєвся
  Під оборою,
  Під оборою. (2)

“Встаньте, милі браття”, – той Матвій кричить,
А Гаврило в стайни, як ведмідь, ричить.
  Іван двері запирає,
  О нещастю повідає,
  Ой що там було,
  Ой що там було. (2)

“Не бійтеся, браття, ніщо не шкодить,
Скажу вам новину – Ісус ся родив!
  А тепер вже що хто має,
  нехай з собов забирає,
  Підем витати,
  Підем витати. (2)

Сеньо і Назарко спали в соломі
Та й почули гамір у своїм домі
  Сеньо бере опанчину,
  Назар єго за чуприну,
  Щоб нігде не йшов,
  Щоб нігде не йшов. (2)

  Не йди, брате, без кожуха,
  Бо там в полю завірюха,
  Почекай мене,
  Почекай мене. (2)

А Гаврило в стайни спавши на даху,
Злазив по драбині та й упав з даху.
  Не потрапив на драбину,
  Та й впав згори на долину,
  Та й ногу зломав,
  Та й ногу зломав. (2)

Подивіться, браття, як кривий гуляв,
Та ся помаленьку за підбоки брав.
  Як ся шурнув сюда-туда,
  Аж ся стрєсла ціла буда.
  Так кривий гуляв,
  Так кривий гуляв. (2)

Йосиф і Марія дивляться на то,
Та й подякували пастушкам за то.
  Ісус руки простєгає
  Небо їм ся отворяє
  Навіки, Амінь,
  Навіки, Амінь. (2)

(4-ий куплет додано. 6-ий куплет неповний перенесено, його співали після 3-го).